Людмила Кибалка
ЩИРА ДУША
Орнаментальна ознака –
Творити об'єктивний світ.
Щира душа –
Любові світ;
Щира душа –
Це Духовна краса,
Мов чисті небеса.
* * *
Серце – віконце
Наше Серце – віконце,
Крізь яке бачимо
Душі сонце,
Красу мікрокосму;
Крізь яке черпаємо
Енергію несамовиту
З макросвіту.
* * *
Духовний світ
Духовний світ –
Незглибинна таїна душі.
Духовний світ –
Найвразливіші струни
Серця людини.
Духовний світ –
Найвищий творчий зліт.
Квітне дерево душі
Думками щогодини,
Неначе весни цвіт.
* * *
Радість крокує
Випробування,
Переживання випали на долю.
Усе минеться,
Наче сновидіння.
Стрімкою дорогою втомлені,
Але сонця золоте проміння
Осяє дні пройдені.
Усе минеться,
Бо Радість крокує по полю.
* * *
Струмок
Дзвенить душі струмок.
Корінь думок
Усмоктує з ґрунту серця
Віталістичну силу,
Яка крізь серпанок
Людського щастя
Аж розлилася до небосхилу.
У лиху годину
Дзвенить душі струмок,
Бо Добрі слова – чиста водиця.
* * *
Живе в серці
У круговерті життя
Скарбниця духовного багатства
Зберігає істину буття:
Справжнє Добро живе в серці;
Чистий помисл без марнославства,
А з великою радістю в душі.
* * *
ЗАСЯЯЛО СОНЦЕ
Народна мудрість як промінь:
«Не потурай журбі –
Вона тебе ножем під серце,
А ти їй під ніс перцю».
Гіркий смуток сховався в душі;
Проте на блакитному небі
В золотій оздобі
Засяяло сонце,
Яке кличе всіх за працею
Зустріти новий день;
Збагатити свою скарбницю
Радісних пісень.
* * *
Думка
(акровірш)
Думка літа
У зеленім гаю.
Манить мрію
Кудись до небокраю,
Аж душа защебетала.
* * *
Зряче серце
Зряче серце злим не буває.
Вірите, воно вічі відкриває:
Внутрішню силу знає.
Зряче серце душу не крає.
Кожного втішає та зогріває,
Ніби ясне сонце на небі сяє.
* * *
Гармонія
Від думки – до слова,
Від слова – до дії.
У сьогоденності
Схрестилися
Мрії, надії
Минулості та майбутності.
У душевній гармонії
Докупи сплелися
Невичерпна світобудова
І серця глибокість,
Де живе Любов.
* * *
Усі
Усі приречені на щастя,
Яке закодоване в генах.
Зерно сенсу життя
Проростає в серцях.
Земля квітує навесні,
А сумує восени.
Всеосяжну радість у піснях
Чують небайдужі,
А тепло любові сонця
У проміннях відчувають мудрі.
|
Чудово!!!
Гарний духовний світ