Наталія Кузьмічова (Авраменко) — щира українка, патріотка, поетеса з прекрасного міста Біла Церква.
Про себе пані Наталія розповідає так: "Народилась у селі Шкарівка Білоцерківського району, що на Київщині. Маю середню освіту. Вірші й прозу писала ще навчаючись в школі. Серйозно почала писати вірші 9 років тому. Люблю писати акровірші, маю чимало віршів для малечі. Найулюбленіша тема — природа, бо виросла в селі і щодня пізнавала всю її красу і велич. Маю вірші філософського змісту. А коли почалась війна, стала писати вже про війну. Хоч писала про неї ще з 2014 року. Патріотка своєї країни. Люблю її над усе й пишаюсь, що народилась в Україні і є українкою."
Наталія Кузьмічова
ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ
Вже біла зима свято нам посилає,
Насипала вранці сніжку.
Святий Миколай йде до нас, поспішає,
Несе подарунки в мішку.
Святий Миколаю, Тебе ми чекаєм,
Усі, і дорослі й малі.
Тебе прославляєм, Тебе ми вітаєм
На нашій гостинній землі!
Усім діточка́м подаруй дивну казку,
Здоров’я, турботу й тепло.
Святий Миколаю, зроби так, будь ласка,
Щоб в світі сирі́т не було.
Святий Миколаю, тебе ми благаєм,
Не треба нам горя й війни!
Дай миру і спокою нашому краю,
Усіх ворогів прожени!
Жорстокі бої не вщухають сьогодні,
В окопах — найкращі сини.
Ціною життя, будь-якої погоди,
Кують перемогу вони.
Святий Миколаю, ми просим уклінно,
Врятуй їх від кулі й біди!
Живими верни їх з війни неодмінно,
Нещастя і смерть відведи!
Хай наші Герої вертаються з бою,
Нехай їх Всевишній хранить.
Хай мамине серце не рветься від болю
Й ніколи душа не болить.
Дай щастя і радості кожній людині,
Достатку й любові у дім.
Дай волі і злагоди нашій країні
Й добра українцям усім!
"Одна у всьому світі ти, одна,
Така розкішна і струнка, як вишня!
Не личить тобі, Дівчино, війна,
Що з берегів кривавим морем вийшла.
Не личить тобі, рідна, цей полон,
Цей зашморг, що вдягли тобі на шию.
Забрали спокій, вкрали мирний сон
І розлили отруту, мов ті змії..."(Наталія Кузьмічова)
"Я чула, як сьогодні рано-вранці
Казковий Серпень стукав у віконце.
Юнак високий із ясни́м рум’янцем,
Веселий, чемний, лагідний, мов сонце.
А за плечима в нього торба синя:
Там спілі груші, морква, помідори,
Кавун смугастий, сливи, жовта диня
І яблука. Несімо до комори!.."(Наталія Кузьмічова)