"Слава Україні! Смерть ворогам!"
Ілюстрація — Tsvenger Art.
|
|
Наталія Кузьмічова МИ — НЕЗДОЛАННІ! (добірка віршів про війну)
Знов Весну сплюндрували змії, Розтоптала орда надію Зацвіте і розправить крила,
Не лягли під сусіда підлого, Скільки літ у ярмі ми бовтались, Дай нам, Боже, добра і злагоди,
Йде поруч, з пострілами й свистом, Не вірю! У моєму місті
Знов гримить, вибухає і трощить! Я ще довго боятимусь ночі
КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА... Коли закінчиться війна, Коли прийде кінець війні І я тоді гайну в село, Там все моє: город і хлів, Війна! Сирени рвуть навпіл Закрийте небо, вас молю!
Змішалось все — і день, і ніч, й пітьма, Дощем запахло. Скоро проросте |
|
|
|
*** Я вимолю цей день, цей вечір без печалі, Я помолюсь за мир, за перемогу й спокій, Молюсь за тебе знов, благаю тобі долі
Як ви, лелеченьки, крізь громовицю, Як ви, лелеки і як вам живеться?
Хтось ніжно обіймав своє дитя, О, скільки ви скалічили людей, У пекло, в яму, в вічне забуття,
Ми не забудемо війни, Ми будем цінувати все — Як ми любитимем свій край, Ми цінуватимемо всіх —
* * *
ВЕЛИКОДНЄ І воскресне Христос Зі Світлим Христовим Воскресінням
*** Яка колись була весна, Бриніло літо запашне, Ні сну, ні спокою, ні рим, І сонце сходить без тепла, |
|
|
|
*** За що нам, Боже, хто й коли звинив? За що нам, Боже? Вбережи синів!
* * *
ВИШИВАНКО МОЯ Вишиванко моя, моя доле, Вишивала барвінком хрещатим Вишивала вона вечорами — Вишиванко моя, сорочино, Гірко плаче моя Україна, Та прийде перемога і воля,
* * *
ПІД ЗВУКИ СИРЕН Дощ, що під плач сирен... Дощ, між руїн, ракет, Цей дощ посеред війни.
*** Бо якось, чесно, всеодно, Пішла весна, пішла без слів, Але ж війна не назавжди. |
|
"Під звуки сирен..." Ілюстрація — Kristina Teryohina.
|
|
*** Тоді, коли дуби одягнуть жовті шати, І буде осінь знов, впадуть каштани спілі, І змиє дощ шляхи, і зарубцює вирви,
* * *
УКРАЇНІ Одна у всьому світі ти, одна, Не личить тобі, рідна, цей полон, Одна ти, Україно, в нас, одна! Одна така, найкраща на весь світ,
Колись було і сіна повен віз, Було колись у кожного із нас Забрали все: і дім, і хліб, і сіль,
Дощі і сонце, ніби все, як треба — Згубило поле пахощі духмяні,
Не вимагала щастя в Бога, Не знала я і не гадала, І того болю вже по вінця, Мені нічого не потрібно,
Не спиться, все ревуть сирени. Не спиться. Тулиться до вікон Алея. Мій каштан рідненький Не спиться... Вже давно у місті
*** Заклякло все — і небо синє, І плаче дощ, й гуляє спека. |
|
"Усе буде Україна!". Ілюстрація Альони Жук.
|
|
Моїй Україні, незламній, сильній, МОЯ УКРАЇНА Моя Україна — найкраща, єдина, Люблю твою душу і мрію крилату, Немає у світі такої красуні, Смачнішого хліба у світі немає, Ти м'ятою пахнеш, любистком духмяним, А мова твоя, чарівна, солов'їна, Ти — горлиця пташка у синьому небі, Тут все наймиліше, і свято, і будні, Поглянь, Україно, весь світ із тобою Ти вистоїш, рідна, з тобою надія,
Вже осінь дивиться в вікно, Ще вабить промінь золотий Здається, світом править зло
Вони нам винні і весну, і літо, Мерзенні й дикі! З них Господь спитає,
Я постаріла на віки, Дай миру й спокою Землі, Дай щастя й долі, дай життя |
|
Ілюстрація — Oleg Gryshchenko.
|
|
*** Ви скажете: тиша — то щось для стільців, А я свою тишу, зігріту теплом, *Коли писала цей вірш, не думала,
*** Дай погладить тобі живіт Сядеш поруч, струснеш біду, Ми удвох переборем страх, Спи, маленька, ми ще в раю, Ти мій рідний сіренький кіт,
*** Жорстокий світ, із війнами і ранами, Шалений світ, нескорений, невпійманий, Цей світ здається нам таким безрадісним,
* * *
ОСІННІЙ АНГЕЛ Осінній Ангел прилетів Все враз зясяяло кругом, Осінній Ангел залюбки Він Осені крилатий син, Літає Ангел золотий, Він з листям грається в гаю, Несе на крильцях ясний день, |
|
|
|
*** Дай, Боже, пережити цю війну В усі віки гнобили, як могли, Туди, де наші воїни-сини,
*** А в нас війна все спалює вогнем, А сніг іде, кружляючи в вітрах, |
|
|
|
*** Хай замерзне ворог клятий Нехай згинуть, хай заклякнуть, Хай ніколи не посміють Хай московія палає Перетерпимо всі біди, Будуть ще в нас, українці,
* * *
ГЕРОЯМ СЛАВА! Вони безстрашно боронять наш спокій, Вони Герої! Слава їм навічно, Героям слава! Слава Україні!
*** Храни той скарб від стужі і вітрів, Не їхнє! Не для них наш вродить лан, Не віддамо ні клаптика землі, Без вас, заброди! Чуєте? Без вас
*** Стоять світлофори, без вогників вправних. Моргають свічками віконця будинків,
* * *
ПРОХАННЯ Вже біла зима свято нам посилає, Святий Миколаю, Тебе ми чекаєм, Усім діточка́м подаруй дивну казку, Святий Миколаю, тебе ми благаєм, Жорстокі бої не вщухають сьогодні, Святий Миколаю, ми просим уклінно, Хай наші Герої вертаються з бою, Дай щастя і радості кожній людині,
* * *
ПОБІЛЬШАЛО СВІТЛА... Побільшало сонця, побільшало світла. Боже, як хочемо жити ми вдома, Боже, як тягне нас в поле рідненьке, Як хочеться спокою в небі своєму Яке ж бо то щастя — свій дім і країна,
* * *
РІК НОВИЙ... Рік Новий... Не дай, Боже, з прокльонами, Рік Новий, а здається, ще в лютому Рік Новий. Що готує, задумує, Грудень втік, а зима ще не квапиться, |
|
Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також:
"Пробач мені, мамо, за те, що загинув,
За те, що поліг на кривавій війні.
За те, що одну на всім світі покинув,
Благаю, пробач, моя мамо, мені!
Пробач, що не буде у тебе онуків,
Що вже не почую дзвінких солов'їв,
За те, що країна, у кро'ві і муках,
Щоденно втрачає найкращих синів..."
(Наталія Кузьмічова)
Наталія Кузьмічова (Авраменко) — щира українка, патріотка, поетеса з прекрасного міста Біла Церква. Про себе розповідає так: "Народилась у селі Шкарівка Білоцерківського району, що на Київщині. Маю середню освіту. Вірші й прозу писала ще навчаючись в школі. Серйозно почала писати вірші 9 років тому. Люблю писати акровірші, маю чимало віршів для малечі. Найулюбленіша тема — природа, бо виросла в селі і щодня пізнавала всю її красу і велич. Маю вірші філософського змісту. А коли почалась війна, стала писати вже про війну. Хоч писала про неї ще з 2014 року. Патріотка своєї країни. Люблю її над усе й пишаюсь, що народилась в Україні і є українкою."
Думки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу — все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич, Грицька Бойка, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли, Анатолія Камінчука, Анатолія Качана, Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.
Шановна Наталю! Кожен ваш вірш миттєво торкається серця. Викликає великий щем, але і дає надію, що все подолаємо і дістанемось нашого омріяного і вистражданого миру. Дякую за вашу чуттєву душу і таку щиру Любов до нашої Батьківщини. Бажаю Миру, здійснення всіх Ваших мрій і творчих злетів!
З великою Повагою
Пушнова Євгенія.