Любов Василівна Забашта (1918 — 1990) — українська поетеса, драматург, прозаїк, член Спілки письменників СРСР, дружина А. С. Малишка.
Народилася Любов Василівна Забашта 3 лютого 1918 року в місті Прилуки. Навчаючись у четвертому класі прилуцької школи № 4 почала писати вірші. Поетеса розповідає про силу духу й краси, про велич звичного довколишнього світу, його гармонійність і природну доброту. Її світ — світ птахів і дерев, світ гармонії, де людина бачить зразки любові та відданості, родинності та красивого життя у найглибшому, вічному значенні цього слова. Творчий доробок Любові Забашти нараховує кілька поетичних збірок, книжок прози, п’єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями.
Пісня для дітей «Я люблю свою бабусю» (слова Марії Дем'янюк, музика Миколи Ведмедері), текст та ноти
Мова кожного народу
Неповторна і — своя; цей вірш приписують оксані забужко на українському центрі треба уточнити раз і назавжди,що це вірш любові забашти чи ні?
Пане Олеже, вірш "Мова кожного народу Неповторна і — своя" написав Володимир Лучук (опубліковано у книзі "Найрідніші слова"-Київ, видавництво «Веселка», 1989 рік, стор. 219). Називається "Клятва". Так, на багатьох сайтах цей вірш називається "Рідна мова" і приписується Оксані Забужко. Задамо їй питання, надіємось на відповідь))
Ось книга "Найрідніші слова" на сайті "Читанка": http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=721
На нашому сайті цей вірш:
http://mala.storinka.org/%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80-%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%83%D0%BA-%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88-%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B2%D0%B0.html