Любов Василівна Забашта (1918 — 1990) — українська поетеса, драматург, прозаїк, член Спілки письменників СРСР, дружина А. С. Малишка.
Народилася Любов Василівна Забашта 3 лютого 1918 року в місті Прилуки. Навчаючись у четвертому класі прилуцької школи № 4 почала писати вірші. Поетеса розповідає про силу духу й краси, про велич звичного довколишнього світу, його гармонійність і природну доброту. Її світ — світ птахів і дерев, світ гармонії, де людина бачить зразки любові та відданості, родинності та красивого життя у найглибшому, вічному значенні цього слова. Творчий доробок Любові Забашти нараховує кілька поетичних збірок, книжок прози, п’єс і драматичних поем. Чимало віршів, покладених композиторами на музику, стали популярними піснями.
Мова кожного народу
Неповторна і — своя; цей вірш приписують оксані забужко на українському центрі треба уточнити раз і назавжди,що це вірш любові забашти чи ні?
Пане Олеже, вірш "Мова кожного народу Неповторна і — своя" написав Володимир Лучук (опубліковано у книзі "Найрідніші слова"-Київ, видавництво «Веселка», 1989 рік, стор. 219). Називається "Клятва". Так, на багатьох сайтах цей вірш називається "Рідна мова" і приписується Оксані Забужко. Задамо їй питання, надіємось на відповідь))
Ось книга "Найрідніші слова" на сайті "Читанка": http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=721
На нашому сайті цей вірш:
http://mala.storinka.org/%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80-%D0%BB%D1%83%D1%87%D1%83%D0%BA-%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88-%D0%BA%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B2%D0%B0.html