Ігор Калинець: твори для дітей


українські казки для дітей, Ігор Калинець, казки для дітейБуло це,  на жаль,  не в тридев'ятому царстві,  а в нашій багатостраждальній Україні. І не так давно. «Застійними» називаємо ми тепер ті часи. Тоді за любов до свого краю легко було потрапити в «націоналісти», а щире зацікавлення  історією, культурою рідного народу вважалося нерідко злочином. Саме в цьому був звинувачений поет зі Львова Ігор Калинець. Він устиг видати лише  однісіньку  маленьку   книжечку  «Вогонь  Купала»  у 1966 році. І потім довго-довго, понад двадцять років, не чули на батьківщині його чистого голосу. Майже   все,   що   він   писав,   уперше   виходило   за   кордоном.   Тепер, нарешті, починають друкувати Калинцеві вірші і наші видавництва. Приходить запізніле визнання.  Цьому радієш, але й  мимоволі замислюєшся: «А що ж допомогло поетові за таких обставин вижити, вистояти, не скоритися? Та ще й написати такі мудрі, добрі, красиві вірші та казки». Очевидно,  перш за все вірні друзі, рідні... І  його маленька донечка,  якій  він присвячував найкращі слова...
Почитаймо «Пісні  калинової сопілки...» Ігоря Калинця та згадаймо, як  у  казках  ідуть лицарі за тридев'ять земель, щоб дістати живої води, яка омолоджує людину. Ось вона — чарівна вода. Адже ми повертаємося в дитинство свого народу, разом з ним знову рушаємо у незнайому дорогу. Погляньмо — он наш батенько Ярило, що на білім конику «золотим ключиком небо відчиняє». Добра і щедра була язичеська віра наших прапрадідів, які вважали богами і сонце, і дощ, і блискавку, вірили в природу як першооснову буття. Звідти, з дитинства батьківщини,   і   кольори   нашого  національного  прапора:   жовтий — то  вогонь, блакитний — то вода.
З того періоду глибокого єднання з природою і наша невмируща віра в добро, справедливість, у нашу незнищенність. А   далі — одна   з   найтрагічніших   сторінок — поневолення   України   монголо-татарами, кров невинних людей, жіночі сльози. Хоч як молотили Золоту Орду у Києві на току, а вона нас «на смерть заморила». Та живими лишилися наші пісні, думи. Протягом століть охороняють вони вічно живого козака Мамая від кулі і шаблі. Як чарівне зілля, лікують душу...   
(Надія Кир'ян)

За матеріалами: Ігор Калинець. "Книжечка для Дзвінки". Вірші для дітей. Художник - Кохаль Наталя. Київ, видавництво «Веселка», 1991 рік, стор. 3 - 4.

 

 

 

 

Ігор Калинець. Вірші для дітей

Українська література, Поезії Ігоря Калинця для дітейІгор Калинець, вірші для дітей

У цьму розділі знайдете вірші Ігоря Калинця для дітей:

поезії з циклу "Пісні калинової сопілки": "Ярило", "Рось", "Калина", "Либідь", "Галич", "Хрещатик", "Королівна", "Золота орда", "Бояри", "Подолянка", "Китайка", "Гетьманівна", "Змій", "Мамай", "Кармалюк", "Сопілка"; вірші з циклу "Дивосвіт" (поезії зі збірки "Книжечка для Дзвінки"): "Стежечка", "Вітер", "Хмара", "Блискавка", "Грім", "Дощик", "Веселка", "Криничка", "Камінь", "Туман", "Роса", "Павутинка", "Дим", "Ліс", "Місяць", "Сонце", "Зірка"; ілюстровану книжечку "Небилиці про Котика і Кицю"; вірш "Писанки".

 
 
 
дитячий фольклор, Загадки для дітей від Ігоря КалинцяКольорові та географічні загадки від Ігоря Калинця з "Книжечки для Дзвінки" (зі збірки "Веселка").

Ігор Калинець. Казки зі Львова. Художники Ірина Балдина, Олена Шаховська.Ігор Калинець, батько і дідусь, дуже любить маленьких діток і добре знає, як написати для них казочку, щоб була вона цікавою - аж заховлювало дух! Щоб могли хлопчики і дівчатка навчитися вимовляти складні слова, які прийшли до нас із інших мов, а також краще розуміти їх зміст. Та найголовніше, дітки мусять змалечку засвоювати багатство і різнобарв’я своєї рідної мови, найкращої в світі. І в цьому Вам, любі наші дітки, прислужаться чудові казочки Ігоря Калинця, майстерно мовлені, наповнені багатющим змістом і чарівними образами.

 

Ігор Калинець. Казка про сім сестер і Чорного Князенка - зі збірки Книжечка для Дзвінки. Малюнки Наталі Кохаль"Завітав Чорний Князенко до нашої господи і просить руки Червоної. "Не віддамо,— кажуть Мати,— бо вона Любов, кохає Мак у полі. Іди, іди, Чорний Князю, пріч — хай тебе кохає темна Ніч. Через рік знову приходить: "Дозвольте заручитися з Оранжевою." "А я піду за того, кого сама виберу: я Доля. Хай тобі жоною буде Ніч! Ти моєї долі не каліч. Ще один рік пролетів. "Так віддайте Жовту,"— благає Чорний Князенко. "А я Розлука: нащо побиратися, коли розлучатися? Ізгинь, ізгинь, Чорний Князю, з віч! Хай тобі жоною буде Ніч."" (Ігор Калинець)

Ігор Калинець. Казочка про сльозу - зі збірки Книжечка для Дзвінки. Малюнки Наталі Кохаль"Один Хлопчик прокладав дорогу на столі для свого автомобіля. І треба було трапитися катастрофі: звідкись узялася чашка, вибігла на дорогу — і потрапила під колеса. Звичайно, старші покарали Хлопчика, старші часто бувають несправедливими до дітей. Адже Хлопчик увесь час виспівував сигнали. Адже чашка сама вибігла на дорогу. Адже і не він її розтовк, як подумати, а машина. Хлопчикові стало жаль себе (і трохи чашки), він вибіг на подвір’я, і дві сльози викотилося з очей. Одна капнула на зелений листок — і спалахнула різнобарвними промінцями." (Ігор Калинець)

Ігор Калинець, Дурні казки, ілюстрована збірка, читати та завантажитиДо збірки Ігоря Калинця "Дурні казки" увійшли його твори: "Як намалювати Виглядька", "Дзуська та інші", "Фуркальце та інші", "Скрипцьо та інші", "Оля-ля-ля та інші", "Парасольцьо та інші", "Соляник та інші", "Соляник та інші", "Фон те та інші". Ці казки також входять до книжки Ігоря Калинця "Казки зі Львова", виданої у львівському видавництві у 1999 році. 

Українська література, Українські казки для дітей, Ігор Калинець, казка Хлопчик-Фiгурка, який задоволений собою"Ганнуся поверталася додому трамваєм. Була пізня осіння пора, вікна запотіли, і на них можна було пальчиком намалювати що завгодно. То й дівчинка не втрималася: намалювала людинку. Потім подумала - і домалювала людинці великі окуляри: вийшов досить пристойний Хлопчик, Хлопчик-Фіґурка..." (Ігор Калинець)

українські казки для дітей, Ігор Калинець, казки для дітей, Повітряна кулька"На повітряній кульці були дуже гарно намальовані червоні вуста, що усміхалися. Таких чудових кульок дуже мало на світі. Може, п'ять, а може, три. Ось таку кульку мала Настуся. Вона любила свою усміхнену кульку, але завжди тримала її за нитку. Настуся боялася, щоб кулька не вирвалася з рук і не подалася кудись із вітром. Або, не дай Боже, не накололася на гострі колючки рожі, що високим кущем росла на подвір'ї. Тому Настуся з кулькою не підходила до куща...." (Ігор Калинець)


Останні коментарі до сторінки
«Ігор Калинець: твори для дітей»:
Макс , 2020-12-14 20:31:10, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми