Ігор Калинець. "Казочка про сльозу" (зі збірки "Книжечка для Дзвінки")


 

Ігор Калинець. Веселка (поема-казка), зі збірки Книжечка для Дзвінки. Малюнки Наталії Кохаль. Казочка про сльозу
 

 
Ігор Калинець

КАЗОЧКА ПРО СЛЬОЗУ
 


Один Хлопчик прокладав дорогу на столі для свого автомобіля. 
І треба було трапитися катастрофі: звідкись узялася чашка, вибігла на дорогу — і потрапила під колеса. 
Звичайно, старші покарали Хлопчика, старші часто бувають несправедливими до дітей. 
Адже Хлопчик увесь час виспівував сигнали. 
Адже чашка сама вибігла на дорогу. 
Адже і не він її розтовк, як подумати, а машина.
Хлопчикові стало жаль себе (і трохи чашки), він вибіг на подвір’я, і дві сльози викотилося з очей. 
Одна капнула на зелений листок — і спалахнула різнобарвними промінцями. 
Хлопчика це здивувало, і він запитав Сльозу:
—    А що це у тобі?
—    Веселка,— відповіла Сльоза.
—    Але ж мені зовсім не весело. Мені сумно. Може, то суминка?
—   Ні. Бачиш, як вона радісно виграє різними кольорами, аж бринить, як бджілка. Ти її виплакав.
—    То так можна виплакати з себе усю веселість. А тоді завжди буде сумно,— промовив Хлопчик і подумав, що зовсім не варт часто рюмсати.— Піду розповім сестричці, вона була більшою плаксою, ніж я, то певно краще знає про Веселку.
А тим часом до Сльози підкотилася Краплина.
—    Ти теж Сльоза?
—    Ні, я Роса.
—    А звідки ти випала?
—    Нізвідки. Роса просто появляється.
—    Як це нізвідки? Я ось випала з ока.
Тут саме нагодилося Сонечко, або ж Божа Корівка.
—    Ми — Роса і Сльоза. А ти хто?
—    Я Сонечко.
—    А ти звідкіль випало? — не вгаває Сльоза.
—    А я не випало, я прилетіло.
Сльоза і Роса вдали, ніби розуміють, що це прилетіти, хоч насправді не знали.
—    А в мене Веселка,— похвалилася Сльоза.
—    Овва,— відповіла Роса і перекотилася на ту половину листка, що був осяяний сонцем, і в ній переломився промінець у грайливу веселку.
—    Але ж ти не випала з ока? — чудується Сльоза.
—    Ну, то й що? — втрутилося Сонечко.— І я, коли захочу, матиму таку ж веселку.
Воно підняло панцерні оранжеві крильця і з-під них розгорнуло прозорі вітрильця до сонця. На них з’явилося по веселці.
—    І ти не випало з ока, а прилетіло,— розмірковує Сльоза,— звідки в тебе веселка? Напевно, неправду я сказала свому Хлопчикові, що він виплакав свою веселість.
—    А веселки беруться від Великого Сонця,— пояснило Сонечко.— Воно вміє їх виготовляти скільки завгодно. Давайте полетимо над річку, там пройшов дощик, і я покажу вам велику-превелику веселку.
Коли повернувся Хлопчик разом із сестричкою, на листкові Сльози не було. Куди ж вона ділася? Адже вона без крилець.
А над лугом, за садком, майоріла велика-превелика Веселка.

 

Ігор Калинець. Веселка (поема-казка), зі збірки Книжечка для Дзвінки. Наш стяг. Дві пісеньки про синє. Малюнки Наталії Кохаль. Казка про сім сестер і Чорного Князенка. Казочка про сльозу 
 

За матеріалами: Ігор Калинець. "Книжечка для Дзвінки". Вірші для дітей. Художник - Кохаль Наталя. Київ, видавництво «Веселка», 1991 рік, стор. 33 - 34.

 

 

Більше творів Ігоря Калинця на "Малій Сторінці":

Українська література, Поезії Ігоря Калинця для дітейІгор Калинець, вірші для дітейУ цьму розділі знайдете твори Ігоря Калинця для дітей: поезії з циклу "Пісні калинової сопілки": "Ярило", "Рось", "Калина", "Либідь", "Галич", "Хрещатик", "Королівна", "Золота орда", "Бояри", "Подолянка", "Китайка", "Гетьманівна", "Змій", "Мамай", "Кармалюк", "Сопілка"; вірші з циклу "Дивосвіт" (поезії зі збірки "Книжечка для Дзвінки"): "Стежечка", "Вітер", "Хмара", "Блискавка", "Грім", "Дощик", "Веселка", "Криничка", "Камінь", "Туман", "Роса", "Павутинка", "Дим", "Ліс", "Місяць", "Сонце", "Зірка"; ілюстровану книжечку "Небилиці про Котика і Кицю"; вірш "Писанки" та інші.
 
 
українські казки для дітей, Ігор Калинець, казки для дітей

... Було це,  на жаль,  не в тридев'ятому царстві,  а в нашій багатостраждальній Україні. І не так давно. «Застійними» називаємо ми тепер ті часи. Тоді за любов до свого краю легко було потрапити в «націоналісти», а щире зацікавлення  історією, культурою рідного народу вважалося нерідко злочином. Саме в цьому був звинувачений поет зі Львова Ігор Калинець. Він устиг видати лише  однісіньку  маленьку   книжечку  «Вогонь  Купала»  у 1966 році. І потім довго-довго, понад двадцять років, не чули на батьківщині його чистого голосу. Майже   все,   що   він   писав,   уперше   виходило   за   кордоном.   Тепер, нарешті, починають друкувати Калинцеві вірші і наші видавництва. Приходить запізніле визнання... Читайте казки Ігоря Калинця: "Хлопчик-Фiгурка, який задоволений собою", "Повітряна кулька", "Дурні казки" та інші. 

Загадки для дітей від Ігоря Калинця

дитячий фольклор, Загадки для дітей від Ігоря КалинцяКольорові та географічні загадки від Ігоря Калинця з "Книжечки для Дзвінки" (зі збірки "Веселка").

Останні коментарі до сторінки
«Ігор Калинець. "Казочка про сльозу" (зі збірки "Книжечка для Дзвінки")»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми