Блог письменника Володимира Даника


Блог письменника, поета, гумориста, викладача ЧДТУ Володимира ДаникаВолодимир Даник - поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович - член Національної спілки письменників України, двічі лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р., 2019 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.

Володимир Олексійович народився 5 березня 1957 року в смт Лисянка Черкаської області. З 1961 року проживає у Черкасах. Закінчив середню школу № 10 міста Черкаси з золотою медаллю, потім Рязанський радіотехнічний інститут. Працював за фахом у НДІ “Акорд” м. Черкаси. З 1993 року пов’язав свою наукову та викладацьку діяльність з Черкаським державним технологічним університетом (раніше – Черкаський інженерно-технологічний інститут). Автор слів гімну ЧДТУ, що не раз виконувався під час різноманітних заходів, що проводились у вузі.
   1984 року став лауреатом конкурсу ”Автора! Автора!”, який проводився журналом “Перець” та міністерством культури України.
   1987 року став лауреатом поетичного конкурсу, що проводився журналом “Українська культура”.
   1992 року став лауреатом першого Всеукраїнського фестивалю-конкурсу гумору, що проходив у Києві. Лауреат ряду обласних конкурсів на кращу пісню.
   1994 року став лауреатом Міжнародного літературного конкурсу “Гранослов”.
   Твори друкувалися в обласній та всеукраїнській пресі, у журналах “Вітчизна”, “Київ”, ”Україна”, “Наука та суспільство”, альманахах “Холодний яр”, “Спадщина”, у випусках “Антології сучасної новелістики та лірики” (за 2003, 2004, 2005 та 2007 роки). Протягом 1991-2001 рр. були видані ліричні збірки В. Даника: “Шевченків край у пісні і в серці”, “Хай розкаже гітара”, “В звуках я хочу с природой слиться”, “Черкащина – це серце України”, “Квітни, моя Україно”, “Там, де сивий Дніпро котить хвилі свої”, “В мого міста козацьке ім’я”, “Іду вклонитися Тарасу”, а також п’ять гуморо-сатиричних. Крім того, вийшла у світ прозова збірка “Дорога до Марса” (1995 р.).
   1996 року прийнято в члени Національної спілки письменників України.
   1998 року вийшла у світ книга пісень композиторів Черкащини на слова Володимира Даника “Ми з Шевченкового краю”.
   У 2006 році побачила світ шістнадцята книга Володимира Даника “У Черкасах – сміються!”, де представлений гумор у якнайширшому розмаїтті жанрів – прозові усмішки та фантастичні оповідання, віршовані гуморески і бувальщини, байки, іронічні сонети, жартівливі пісні, пародії, дружні присвяти, епіграми, афоризми і т.д.
   У 2007 році вийшов у світ двотомник “Письменники Черкащини”, де досить таки об’ємно представлені вірші, усмішки, пісні, проза Володимира Даника.

За матеріалами: http://chobd.ck.ua/

 

 

---------------------------------

 

 

 

Я просто вірю Україні. Пісня про рідну країну. Слова Володимира Даника. Музика Миколи Ведмедері. Текст, ноти"Коли біда лещата стисне
І коли серце палить гнів,
Ми емігруємо у пісню –
З гірких,  безрадісних часів!
І коли далеч тополина
Цвіте – як доля! – у очах,
Я просто вірю Україні,
Отій, що – в думах і піснях!"

(Володимир Даник)

 

Цвіти, Україно моя - добірка поезій Володимира Даника про Україну, рідну школу, про бандуру та про Київ"І далеч мрійлива доріг, 
І мова дзвінка, солов’їна…
А хто за Вкраїну поліг, 
Того не забуде Вкраїна!.."

(Володимир Даник)

 

Володимир Даник. Учителю! Важка твоя дорога. Цикл віршів."Учителю! Важка твоя дорога...
І твоя дума горда й непроста!
Ти звик оцінки виставляти строго,
А як оціниш сам – свої літа?!"

(Володимир Даник. Часопис "Апокриф", 2017 р.)

 

 

 Володимир Даник. Наше щастя (вірш з циклу поезій про війну)"На Донбасі і горе, і кров,
І розтоптані танками ниви,
Та про місто ми чуємо знов,
Що у нього все ж... назва щаслива!.."

(Володимир Даник)

 

 

Шевченкіана Володимира Даника: вірш "Домальований портрет"

Володимир Даник. Домальований портрет. Вірш про Тараса Шевченка. Тарас Шевченко, Портрет юнака, 1843."А було колись – Тарас вимальовував портрет,
На портреті – дуже гонористий пан!
Багатьом панок допік, бо характер – ой, не мед!
Та ще й з виду – як вгодований кабан…"

(Володимир Даник)

 

 

 

 

"А нам пам’ять гірка серце крає..." - добірка поезій про війну від Володимира Даника

Володимир Даник. Добірка поезій про війну"А нам пам’ять гірка серце крає –
Скільки юних забрала війна!
Все під небом високим минає,
Тільки слава – повік не мина!.."

(Володимир Даник)

 

 

 

 

 

Володимир Даник. Дитячі вірші. "... відібравши кілька віршів, адресованих дітям і написаних за останній час, пропоную їх вашій увазі. І давайте усе ж домовимося так: будемо вважати представлені вірші... першими сторінками майбутньої книги. І сподіваюсь, що ні маленькі читачики, ні дорослі читачі не будуть проти такої ідеї!" (Володимир Даник)


"Інтернет – це і спілкування! Коли публікації на літературну тематику, то коментарів здебільшого небагато. Але вони усе ж з’являються. З’являються і запитання. Ну, скажімо... чи варто писати російською мовою в умовах зовнішньої агресії, в умовах гібридної війни. Мовне питання... О, у нього глибоке коріння! Питання гостре... І надміру загострювати його не варто, але ж і забувати про нього не треба. У цього питання немало аспектів і відразу ж на нього не відповіси. Але все ж, як мені здається, не треба ставити знак рівності між імперськими апетитами політиків і щирими літературними творами та публіцистикою, написаними російською мовою, бо серед них, цих творів, немало таких, що відстоюють українську позицію..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. З письменницького зошита. Оповідки про журналістику, мову, поезію та... смішне."Мало не кожен відвідувач інтернету потрапляє на цей гачок. Назва у публікації – така хвилююча! Так зацікавлює… А ще спробуй до публікації добратися. А удалося усе ж добратися, то і розчарування. Нічого цікавого у публікації з такою цікавою назвою і нема. Загальні фрази і повторення давно і добре відомого. А сенсацією, що передбачалася назвою, і не пахне. Але не поспішайте розчаровуватись. Поверніться до назви і перечитайте її кілька разів. Бо саме це – привабливий черв’ячок… На який ви, як довірливий карась, так легко купилися..." (Володимир Даник)

"Миші?! Славили Кота!
Ну, методика проста...
Гомінка і гонориста –
Головне... відсутність змісту!
Кіт, бува, усе ж бо спить,
Але у потрібну мить, 
У нічну тривожну пору
Він – підступний і бадьорий!"

(Володимир Даник)

"Музика, написана колись – може хвилювати і тепер. Але потребує свого, вже теперішнього переосмислення. У мистецтві колись і тепер ніби поруч. І настільки поруч, що і відділити їх одне від одного не завжди і удасться. Скажімо, музику Бетховена я більше уявляв собі як бурю емоцій, що переповнює звуки. Як море звуків, що відтворює і особисту драму композитора, і бурхливі події, що відбувалися тоді навкруг. А оце нещодавно слухав по радіо його сонати і ця музика здалася мені і вдумливою, і ліричною. І дуже суголосною нашим теперішнім і прагненням, і почуванням. Ну, Бетховен – людина у творчості давно і добре відома. Але відразу ж виникло питання – а хто ж виконавець музики... Музики, що зуміла схвилювати..." (Володимир Даник)

Петро Шевченко-Біливода, луганський поет і журналіст "Хто перетинає ранкове шосе:
чи думка прудка, чи весна молода,
чи в вічність відряджений Сковорода
в оклунку сніданок свій бідний несе?..
Ось стане повітря прозорим, як скло,
і їхати буде крізь скло всюдихід,
і вийде – рукою махнути услід  –
уся Україна з хвірток і воріт."

(Петро Шевченко-Біливода)

Володимир Даник. Час, у якому живемо. Журнал Березіль. "Яким би тривожним не був час, у якому ми живемо, а ми його так чи інакше намагатимемось осягнути. Чи нині – у процесі розвитку подій. Чи потім, коли усе це стане спомином. Колись, у часи горбачовської перебудови, тиражі літературних журналів зашкалювали. Бо і у тих часах, і у змісті видань було немало новизни. Та і читач мав більші можливості долучитися до журналів. Але ж важливість журналів усе ж визначається не тільки тиражем і тим, чи дуже бідують читачі, що хотіли б журнал прочитати. Бо сила видання, як не поглянь,  у силі його прикладу. У глибині змісту. Та і у самому факті існування журналу. Бо саме це одна з координат, що визначають духовний та інтелектуальний потенціал суспільства. На нинішньому нелегкому етапі, певна річ. Бо самою «розважалкою» і примітивом не відбудешся. Як би той слизький і ядучий примітив не розхвалювали! Ось такі думки були у мене, коли я і переглядав, і читав журнал «Березіль». №3 за 2019 рік... Бо журнал – це така різнопланова річ, що її читаєш у різний час. Щось відразу ж... А до чогось повертаєшся з часом..." (Володимир Даник)

Red Cat_painting by Joa_eBay"А коли втомився я
Від важких потуг,
То до мене прибіга
Давній, вірний друг.
Щоб мене відволікти
Від усіх сум’ять,
Він прозоро натяка –
Ти мене погладь..."

(Володимир Даник)

"То що читаємо?! Та усе читаємо – і детектив, і сучасну прозу, і книги документальні, де постає наша недавня історія… Та і про поезію не варто забувати! Ось так у одній з черкаських бібліотек до моїх рук і потрапила поетична книга Ольги Марчевської «Цветные сны». Книга досить об’ємна. Більше двохсот сторінок. Непогано видана (Івано-Франківськ, 2008 рік). Переважна більшість віршів написана російською мовою. Але є вірші і українською. Книга видана завдяки підтримці івано-франківських друзів, поетів і бардів. Що і не дивно – вірші і справді ж пісенні, надзвичайно співучі… Дякує авторка за підтримку у виданні і лондонським друзям. Отже, є і міжнародне визнання – ну, хоча б на рівні друзів і знайомих! При прочитанні книга викликала приємне враження. Отож і хотілося б з’ясувати докладніше, а що ж його усе ж спричинило. Любов у поезії завжди була помітною темою. Про що авторка заявляє і надзвичайно щиро, і неймовірно ліричн.." (Володимир Даник)

Володимир Даник. З письменницького зошита (частина третя)"Творчість – це таїна... Про одного з видатних прозаїків читаєш – кожне речення він записував майже відразу і правки було мало. Можна було інколи сказати, що правки ніби і не було. А про іншого пишуть зовсім  не так – переписував свої новели... разів по двадцять. Написане – скорочував нещадно. Ну, що ж... у кожного свій шлях. Мабуть, кожен автор відчуває, а який саме підхід є для нього оптимальним. Головне, аби результат був привабливим для читача. Хтось з письменників починає з поетичних рядків, а вже потім переходить на прозу. А хтось як почав писати прозу, так прозу і пише. А комусь удається поєднати і тяжіння до прози, і поетичне натхнення..." (Володимир Даник)

Блог письменника Володимира Даника. Щодо пристойності у кондитерській справі."Отож торгова база. І там невеликий магазинчик, де можна придбати – цукерки, печиво та й інші товари. Саме там і стаю свідком ось такого діалогу. Одна мила жіночка (ну, мабуть, крутий любитель солодощів...) звертається до продавчині: "Я бачу, що у вас є... і «пристойні» цукерки «Червоний мак», і «непристойні»... Отож ви мені зважте стільки-то грамів «пристойних» цукерок «Червоний мак»!" Погодьтесь, що цікава постановка питання. Бо у нашому суспільстві питання «пристойності» завжди мали помітний відгук. Придивляюся до цукерок, що продаються. І які ж ціни на них. Є серед цукерок і  «Червоний мак». А це марка цукерок відома ще з часів Союзу. І цукерок з назвою «Червоний мак» аж два види. Один «Червоний мак» коштував трохи більше восьмидесяти гривень за кілограм, а другий відповідно більше ста шестидесяти гривень... І ні у мене та і, мабуть, у читачів не виникне сумніву, які ж саме з цукерок під назвою «Червоний мак» вищезгадана поціновувачка солодощів віднесла б... до «пристойних». Цукерок «Червоний мак» я не придбав – ні «пристойних», ні непристойних. А вже потім у іншому районі міста на одному з супермаркетів, що належав до відомої мережі, бачу повідомлення про акцію..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Згадуючи лозунги. Роздуми про сьогодення."Коли піар-кампанія ефективна, то і її лозунги – частенько згадуються! Ну, скажімо, на бігборді одне-однісіньке слово – думай… А ти дивишся і дивуєшся! Та ніби ж і так постійно думаємо – як жити і як вижити. А виявилося – лозунг правильний! Бо не встигли відшуміти вибори… і ще минуло трохи часу… як дехто почав думати так, що й голова заболіла. Або інший лозунг – кінець... епохи жадібності! І лозунг такий актуальний, що, можливо, і для інших виборів згодився б. І навіть для іншої політичної сили. Отож люди, що займаються політичним піаром, даремно хліб свій не їдять. Ну, мабуть, хліб з маслом... Бо хто ж лише за хліб такою гидотою... ой, вибачте, не те слово вихопилося... такою напруженою розумовою роботою займатися буде! Бо і лозунги складають замашні. Бо ці лозунги – легко згадуються. І навіть можуть підштовхнути до спроб чогось навіршувати. Не віриться?! А вірш перед вами..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. З письменницького зошита (продовження). Бути уважним."Є така і проста, і цікава задача. Уявіть собі багатоповерховий будинок. Шлях з поверху на поверх – один і той же. Тоді і питання – а у скільки разів шлях на шостий поверх буде більшим, аніж шлях на другий поверх?! Здавалося б... ну, що ж тут думати! Число 6 поділи на число 2, та й... одержуй результат! Тобто шлях на шостий поверх – у три рази довший. Але... не будемо поспішати. А давайте задамо собі дещо інше питання – а якщо порівняти шлях... на перший поверх і на другий! Бо увійшовши в будинок, ми вже... на першому поверсі. А щоб перейти на другий поверх, треба пройти – одну відстань між поверхами. А щоб пройти з першого поверху на шостий, треба подолати – п’ять таких відстаней! І коли повернутися до питання – у скільки разів шлях на шостий поверх буде більшим, аніж шлях на поверх другий, який же результат одержимо?! Та отож... Тому і числа – річ не така вже і проста. Тому і з числами треба бути уважним..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Шахи – деякі аспекти гри"Шахи – цікава, захоплююча гра... Можна сказати, що це до певної міри – модель життя! Вступаючи у гру, ми приймаємо рішення... Ми ризикуємо. Чи навпаки виявляємо обережність. Ми – живемо! А отже збагачуємось яким не яким, а досвідом. Та і життя схоже... на шаховий поєдинок... Але життя – це роки і роки! А шахова партія – це певний... і не такий вже великий інтервал часу. Отож і привабливість – не такої вже і простої шахової гри!.." (Володимир Даник)

Володимир Даник, український поет, письменник, пісняр. Калина у вірші і в пісні."Наснилось калині,
Що хлопця любила.
Від згадки про те паленіли уста,
А вже ж і не літо, осіння сльота.
А вже ж і не осінь, холодна зима.
І вітер б’є в очі і сонця нема.
Наснилось калині,
Що хлопця любила.
З вогню в нього губи,
Її він голубив…

(Володимир Даник)

Володимир Даник. З письменницького зошита."А у споминів – своя логіка... Це ніби невеликі камінчики, що раптом поєднуються у... якусь незбагненну мозаїку! Мозаїку, що її ти можеш так чи інакше коментувати, а ось змінити уже не зміниш. І події, позначені неабияким драматизмом, і речі, що викликають іронічну посмішку – усе це поруч! Усе це ніби краплини бурхливої хвилі тривожної ріки, якою і є – наше життя..." (Володимир Даник)

Блог письменника Володимира Даника. Гумористичні поезії до Нового року."А надія горить, як свіча,
І невпевнено так, і стооко!
Ну, чого нам завжди вистача
І біди, і тяжкої мороки?!
Але кожен погодитись рад –
Бо і доля до болю смугаста! –
Що країна маленьких зарплат –
Все ж... країна найбільшого щастя!"

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Нелегке мистецтво мініатюри. Роздуми про творчість Миколи Луківа."Газета «Літературна Україна» – це немало поетичних публікацій! Публікацій і цікавих, і якісних. Але все ж деякі з них для себе виділяєш. Переглядаючи газету «Літературна Україна» від 14 вересня 2019 року, я відразу ж помітив досить розлогу добірку поетичних мініатюр Миколи Луківа. Бо і читаючи книги цього поета, я не міг не осягнути, що такі вірші йому по-справжньому удаються. Створення поетичної мініатюри?! О, для цього необхідне і упевнене володіння словом, і емоційний спалах… Та і просто схильність до лаконічного вияву своїх думок і почуттів! У передмові до опублікованих мініатюр Микола Луків зауважує, що і перша його поетична публікація теж складалася з мініатюр. Та і готуючи свою нову книгу, поет приводить у ній цілий розділ саме таких віршів. Отож серед віршів, опублікованих у газета «Літературна Україна», хотілося б усе ж пробігтися поглядом по тих рядках, що найбільше тебе схвилювали і для тебе, як читача, виділялися серед інших..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Стаття та поезії про студенство. Студенський вальс. "Очі і ніжні, і милі! 
Юності даль золота.
Ніби вируюча хвиля,
Линуть квітучі літа!
Роки студентські крилаті!
Прийде хвилина оця –
Знову у вальсі кружляти,
Щоб поєднати серця!"

(Володимир Даник)

Вадим Крищенко, український поет"Згадується… Колись надіслав кілька пісенних віршів одному з композиторів Черкащини, а потім одержую відповідь. Мовляв, так, вірші цікаві… Але ще цікавіше, а що у вас вийшло нині, так би мовити… з-під пера! Якби подібне питання у ці дні виникло б у читачів щодо творчих поривань такого майстра слова, як Вадим Крищенко, то хорошою відповіддю на нього могла б бути досить розлога публікація поета у газеті «Літературна Україна» (номер від 23 листопада 2019 року). Приведені там і вірші з пісенним корінням, і вірші загалом не пісенні. Що аж ніяк не применшує ні глибини їх змісту, ні актуальності їх тематики. Вірш, яким розпочинається добірка, має назву «Я нікого уже не боюсь». Поет пише нібито про власне, про глибоко особисте. Але це глибоко особисте дуже близьке думам і прагненням багатьох українців..." (Володимир Даник)

Володимир Даник, поет, письменник. Стаття у блозі письменника Володимира Даника. Дрімаючи з Дрімайком. Українське радіо. Радіопередачі. Радіостанція Країна ФМ. Передача Дрімайко. Казочки для діток. Сашко Лірник.

"...Отож передача «Дрімайко»… Назва, якою ця публікація розпочинається, певна річ – просто жарт. Бо передача цікава і приваблива! І таке враження, що слухачі у неї є. Ведучий передачі представився, як Cашко-лірник. І правильно – нема чого занадто розшифровуватися! А то ще переманять кудись... у Париж чи Нью-Йорк! А нам самим в Україні такі люди потрібні. І хоч не так і багато удалося прослухати, виникало враження – талановита передача, зроблена талановитою людиною. Не збираюся когось у цьому переконувати, але деякі аргументи щодо цього усе ж приведу. Звертає на себе увагу прагнення ведучого вести розмову з маленьким українським слухачем, як з рівним собі співрозмовником. Казки – це важливо і цікаво! Бо у них немалий життєвий досвід – і конкретної людини, і цілого народу. Але ж казка і привід зачепити вагомі і неперебутні теми – а якими ж мають бути майбутні українці! А якою б ми хотіли бачити Україну…" (Володимир Даник)

Володимир Даник. Зі сторінок парламентcької газети. Іронічні мініатюри. Публікації у Голосі України."2019 рік характеризувався багатьма стрімкими поворотами у житті суспільства, і зокрема у політичній сфері. І це можна розглядати з різних точок зору. Cкажімо, у автора цих рядків було цього року кілька публікацій у газеті «Голос України». А це видання, можна сказати, постійно тримає руку на пульсі української політики. Опубліковані були твори гумористичні, що належать до жанру іронічної мініатюри. Серед них немало творів короткоформатних. І ось тоді і виникла ідея зібрати їх разом, щоб, коли пробігтись по них очима, могла вималюватись якась більш-менш цілісна картина. Це могло б бути цікавим для читачів. Та і самому автору дало б певний матеріал для роздумів і підсумків. А можливо виник би імпульс і до написання чогось нового..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Поетичні усмішки. 7 днів Черкаси. Роздуми Рябка."В голосі Гриця – і штормів, і гроз,
Вкотре до кума присікався строго:
– Ти у політику... пнешся чогось...
А ти у ній – розумієш хоч трохи?!
Ну, а кум скаже – як чарку налий...
І усміхнеться і стрімко, і юно:
– Ну, як політик... я трохи слабкий,
Я фахівець з блокування трибуни!"  (Володимир Даник)​

Володимир Даник. Інавгурація у Черкаському технологічному. У ЧДТУ відбулася інагурація нового навчального року."Живемо у часи, коли багато що оновлюється і набуває нових барв. І слова, нібито давно знайомі, уже вживаємо у дуже несподіваних для себе випадках. Та і нові слова з’являються. Слово інавгурація і чути, і читати доводилося. І переважно це було пов’язано з початком виконання президентських обов’язків. Нині ж це слово було уже адресовано початку нового навчального року у технологічному університеті... Бо на об’яві повідомлялося, що має бути інавгурація... нового  (2019 – 2020) навчального року у цьому уже добре відомому виші. Звичайно ж, урочистості з приводу початку занять проводилися у технологічному універі і раніше. Але ж слово інавгурація вживалося з цього приводу уперше. А нове слово – це і новизна у його фактичному втіленні. Отож у чому себе виявила новизна у проведенні університетського свята?! Свята, на якому, до речі, було немало поважних гостей... Можливо, усі елементи новизни цього вельми традиційного свята і не згадаю, бо їх загалом було немало. Мова йтиме лише про те, що найбільше запам’яталося..." (Володимир Даник)

 

Скіфія-2019-Літо

"Теперішні нелегкі роки, що їх прожила Україна, можна розглядати з різних точок зору. Скажімо, з точки зору соціологічних опитувань. Чи, можливо, цитуючи думки, висловлені досвідченими, високолобими експертами. А хіба ж не було б цікаво усвідомити, а яким же є цей нелегкий історичний період... так би мовити, у дзеркалі поетичного світосприйняття?! Переглядаю сторінки свіженького видання – а це альманах «Скіфія-2019-Літо»... (канівське видавництво «Склянка Часу»). Тут представлені і просто твори, і твори учасників поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора». Конкурс проводиться уже удесяте. Отож і хотілося б пробігтися поглядом по віршах учасників конкурсу. А на деяких рядочках і зупинитися. Чому так? Поезія – це насамперед емоційний погляд на світ. І можливо саме тому вірші можуть бути цікавими і для людей, абсолютних далеких від поетичних поривань. І потім – серед учасників обдаровані люди з усієї України..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. У трепетному сузір’ї Моцарта. Роздуми про музику та життя, поезії про Моцарта.       З чим порівняти музику, що подобається?! З зіркою на потемнілому нічному небі... Зі спалахом блискавки поміж тривожних осінніх хмар! З квітучою весняною повінню... А можна ні з чим не порівнювати, а просто – слухати! А просто переповнюватись звуками, що хвилюють і надихають.

Володимир Даник. Іронічні мініатюри і відчуття свята.

"Ну, та що ви... ніхто не кисне
На тривожній такій межі!
Є у нас і народна пісня
Та і посмішка від душі..."

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Повороти політичного воза (стаття, поезії)

"Питання і важке, й суворе...
Не вирішене! А чого?!
О, це вагомі справи двору...
І двору – ще й не одного!.."

(Володмир Даник)

Володимир Даник. Журнали можуть дивувати. Журнал Всесвіт. "Колись у горбачовські часи тиражі друкованих видань – просто зашкалювали! І видань союзних, і видань всеукраїнських. І газет, і літературних журналів. Бо, певна річ, тоді на читачів вихлюпнулася справжня лавина інформації. А якщо говорити про видання літературні, то до читацької аудиторії у ті часи прийшли твори, які раніше не могли бути і опубліковані, і відповідно прочитані широким читацьким загалом. Але це були публікації, безумовно, варті прочитання. Нині українські літературні журнали переживають нелегкі роки. Бо журналу треба дійти до читача. А як? Тепер не кожен читач може собі дозволити той чи інший журнал передплатити. Ну, насамперед… з причин матеріальних. Та що там говорити про конкретного читача?! Коли далеко не кожна бібліотека, а бібліотеки тепер теж бідують, так, далеко не кожна бібліотека може передплатити якийсь з українських журналів..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Українське радіо гуморизується! А серйозно? Ведучі: Богдан Буткевич і Наталя Соколенко. "Вже й журналюги, бач, стали артистами –
Ну, певна річ... дзвінкими й голосистими!
І переходить Українське радіо –
На більш високу... політичну стадію."

(Володимир Даник)

 

Володимир Даник. Отож і кадрове питання. Стаття про парламентські вибори, вірші"Отож... проблема вибору. Отож будь уважним, отож пильнуй, народе український... Бо яких слуг собі обереш, так вони тобі і служитимуть! Бо кадрове питання – ніхто не відміняв. І головне, що це кадрове питання адресоване нині не висококваліфікованому відділу кадрів чи досвідченому керівництву, а саме... українському народу. Якого від проблеми вибору відволікають стільки побутових турбот. А проблеми є і не тільки побутові. Так, проблеми є... Отож саме про наші проблеми. Вірш у іронічному ключі. Чому так?! Бо тема непроста. Отож, щоб голова від неї менше боліла..." (Володимир Даник)

 

Пісенні поезії поета Володимира Даника: "Український ренесанс", "Я просто вірю Україні",  "Струни тихих бандур", "Світло у вікні".

Олексій Рубанов. Картина Світло у вікні (2013)."Коли навколо, глянь – і темрява, і сніг! –
Коли завії плач – вже у очах твоїх…
Як спалах! Як свіча! Як злива – навесні…
Це світло – вдалині! У рідному вікні."

(Володимир Даник)

 

Володимир Даник. Усміхнутися і замислитися. Добірка гумористичних віршованих мініатюр."Іронічні мініатюри?! Ну, це не для того, щоб... гучно реготати! Це для того, щоб усміхнутися... І замислитися. І про власне життя. І про наші нелегкі проблеми. Але вже з посмішкою. Але вже – усміхнено! А це усе ж додає до нашого бачення світу – барв світлих... а не темних! А це украй важливо, коли треба робити вибір. Один... мій чи ваш... голос, може, нічого і не змінить. А багато-багато наших голосів все-таки можуть щось змінити!"

(Володимир Даник)

Володимир Даник. З письменницького зошита."Інколи пишуться різні за характером нотатки – роздуми, спомини, жарти… І ти ще не уявляєш, а у якій же формі це потраплятиме на очі читачу. Але потім щось, написане у той чи інший час, раптом... ніби об’єднується у якусь ще не зовсім зрозумілу для тебе спільноту. Ось так у мене і з’явився цикл «З письменницького зошита». І ця публікація буде для нього дебютною. Отож..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Коротка прозаДо добірки короткої прози Володимира Даника увійшли такі новели: "Вісімсот романтиків", "Там, де і Дмитро...", "І це - добре!", "Це - професійне...", "Грати – треба вміти!", "А так – це ж пам’ять...", "І все одно – смачно!"

Володимир Даник, український поет. Третє Різдво. Пісенна поезія. "...Як нас біда не в’яже,
Знову розгорнем крила:
Тільки б Вкраїні нашій –
Доленька заясніла!.."

(Володимир Даник)

Блог письменнника Володимира Даника. Фізики і лірики (стаття)"Тема і важлива, і цікава, і давня. І додам – актуальна і в теперішні часи. Про це писали у своїх творах і такі чудові поети, як Максим Рильський і Борис Слуцький. Писали не для того, щоб повчати. А щоб по-дружньому порадити і застерегти. І думка була проста – техніка… фізика… це дуже добре! Але забувати про духовні здобутки також не варто. І останні кілька років, які прожили ми з вами, переконують – це і справді ж важливо і для окремої особистості, і для держави в цілому. Так, хтось виявляє себе у фізиці і техніці, а хтось у справах гуманітарних. Та є люди, що їм удається так чи інакше поєднувати ці два напрямки людської діяльності..." (Володимир Лірик)

Володимир Даник. Добірка поезій. Альманах Скіфія-2019-Весна."Ніби сонце, що сходить над кручі,
Ніби сяйво стрімкої води,
Наша мова – це диво квітуче,
Без якого серцям не цвісти!"

(Володимир Даник)

Володимир Даник. А кобзарство – завжди сучасне. Інтерв'ю з бандуристом Михайлом Ковалем."Кобзарство – це мистецьке явище, що належить не тільки історії... Бо є і сучасне кобзарство! Та можна усе ж сказати і так, що кобзарство – завжди сучасне! Бо його творять талановиті і небайдужі люди. І можливо саме тому настільки талановиті і настільки небайдужі, бо їх творчість переповнена любов’ю до України. Отож коли вести мову про кобзарство, то і варто було б звернутися з запитаннями, влаштувати, так би мовити, міні-інтерв’ю з кимось з сучасних кобзарів. Ну, наприклад... з Михайлом Ковалем!.." (Володимир Даник)

Володимир Даник. До Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війніи приходимо знову і знову
Після довгих життєвих доріг,
Щоб згадати про тих добрим словом,
Хто за наші Черкаси поліг!

А нам пам’ять гірка серце крає –
Скільки юних забрала війна!
Все під небом високим минає,
Тільки слава – повік не мина!.."

(Володимир Даник)

 

Володимир Даник. Музика у нашому житті."Є у мене вірші. І до того ж пісенного плану. Але я не поспішаю шукати до них мелодію і співати під гітару щось новостворене. Бо до вірша чи прямо чи побіжно входять музичні мотиви і реалізувати їх сповна  (у мелодії і аранжуванні пісні...) досить непроста справа. І можливо це доречніше здійснити людині, у якої потужний досвід у музичних пошуках. Кажуть, що музика найгостріше сприймається у юності. Що мелодії почуті у юні роки хвилюватимуть людину і у роки подальші, у яких ритмах ця музика не звучала б. Музика моєї юності – це дещо солодкава, але дуже мелодійна музика вокально-інструментальних ансамблів. Але вже пробуджувався інтерес у суспільстві до рок-музики, бо у ній були гострота і динамізм тих часів, що потім настали. Цього ще не було у газетних публікаціях чи застільних розмовах, а у музиці – вже було... Рок-музику піддавали ідеологічній критиці, але навіть всесильна ідеологія безсила, коли мова йде про музику, у якій вчуваються – мотиви майбутньої епохи. Та і нині рок-музика не пригасла, а відчайдушно квітне – українським цвітом... І українськими голосами!.." (Володимир Даник)

Пісня про Україну на слова Володимира Даника. Музика Сергія Копилова. Виконує черкаське вокальне тріо Барви"Не у хмарах – громом! Тихо, пелюстково
В серці озоветься – колосочком! – слово.
Хвилею стрімкою! Дзвінко, солов’їно –
Озоветься – цвітом! – слово – Україна…"

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Тиша. Вірш, присвячений українським морякам, загратованим у московській тюрмі"Події і гіркі, і хижі...
То ж люд скипає, мов ріка:
Матроси у... «Матроській тиші» –
Ця тиша і слизька, й важка!"

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Знаходимо - у Холодному Ярі. Роздуми і поезії про Холодний Яр."Холодний Яр… Це і глибини нашої історії. Це і висоти національного духу. Це і просто чудові місця, що зачаровують усіх – і поетів, і людей, далеких від поетичних поривань.  Живемо у світі, який – змінюється! Їдеш маршруткою по своєму рідному місту і чуєш уже – інші назви зупинок. Бо і назви вулиць – змінилися. І справді ж... чудово звучить – Кобзарська... Козацька... Нарбутівська. Свята радянської пори перестають бути актуальними, з’являються свята нові. І коли про ці нові свята говоримо, згадуємо не раз – Холодний Яр... Холодний Яр... І про події у Холодному Ярі дізнаємося не лише з легендарної книги Юрія Горліса-Горського, а і з хвилюючих захоплюючих прозових книг сучасних українських авторів. А це ж нелегко – вжитися у непрості долі героїв-холодноярців і так переконливо і несфальшивлено оживити їх на книжкових сторінках..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. У руслі наших традицій. Інтерв'ю з відомим кобзарем Василем Лютим (Живосилом Лютим)   "Коли у наших ЗМІ з’являлися перші повідомлення про таке мистецьке явище, як сучасне кобзарство, моя реакція була до певної міри суперечливою. З одного боку не міг не радіти – відроджується давня (і славна...) традиція! З іншого боку були і побоювання, а чи не буде у цьому явищі чогось надміру театрального... награного... так би мовити, декоративного. Але те, що потім удалося почути, переконувало: справжнє, пережите, що перейшло зі схвильованих душ у виконувані твори – переважило! Сучасні кобзарі таки зуміли по-справжньому оживити нев’янучі глибини українського кобзарства. Сучасні кобзарі зробили свою справу. І тепер уже всім нам, людям, небайдужим до національної культури, треба робити свою справу – не стояти осторонь цього цікавого мистецького явища! Прислухатися – а що ж вони співають... сучасні кобзарі. Придивитися – а хто ж вони... за своєю долею і пісенною суттю! Бо цим людям таки вдалося, наповнивши її кров’ю власної душі, оживити давню-прадавню традицію." (Володимир Даник)

Криниця любові. Пісню на слова Володимира Даника (музика - Сергія Копилова) виконує вокальне тріо Барви (м. Черкаси): Наталія Супрун, Тетяна Кучменко, Наталія Сайченко."А хмаронька в небі – легка, сумовита… –
Як полум’я цвіту, бентежного цвіту!
У посмішці тихій, у ніжному слові –
Криниця любові, криниця любові."

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Звернути увагу."Ми вдивляємося у світ. Ми дивимося на людей, що нас оточують. І щось нас і у світі, і у людях дивує... Спочатку. А потім до усього звикаємо і думаємо – та і чому тут дивуватися! Але ми все ж знаходимо, чому дивуватися. Бурхливе розмаїття нашого життя просто змушує нас до цього. Нещодавно заходжу до супермаркета, щоб придбати щось їстівне. Вибравши до пластмасової корзини необхідні товари, підходжу до каси. А біля каси – листочки з рекламою. На листочку помітний чолов’яга, елегантно одягнений. Зачіска у дядька така, що над нею, мабуть, довгенько морочився хтось з перукарів. Виявляється, це відомий у Європі кухар. А зображений він з цілком конкретного приводу. Можна придбати гарно видану книгу його рецептів. Книга дорогуща, але і щодо цього є вихід. Якщо ви робите покупки у цьому супермаркеті, то вам вручають фішки і, зібравши їх певну кількість, можна придбати книгу за прийнятною ціною..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Міжнародне... у Каневі. Бліц-інтерв’ю з Олександром Апальковим, редактором міжнародного видавництва та літературно-мистецького журналу Склянка Часу-Zeitglas"Доля України тісно пов’язана з долею української книги. А українська книга – це не тільки пізнавальне явище. Це і вагомий політичний фактор. Українці – мислячі люди. Вони тягнуться і тягнутимуться до книги. Бо книга, яка варта уваги, це і знання, і досвід, і духовне горіння. Це і активний пошук шляхів у майбутнє. Українські видавці – це цікаві люди. І вони видають не тільки книги. Вони і у приватній розмові можуть видати таке, що ні в одній книзі чи газеті не вичитаєш. З такими людьми цікаво спілкуватися, бо головний нерв їхньої діяльності – книги... Вже видані і ще не видані в Україні. Олександр Апальков, що очолює міжнародне видавництво та літературно-мистецький журнал «Склянка Часу*Zeitglas»,  не тільки досвідчений видавець, а і цікавий прозаїк. Не читали?! Буде нагода – прочитайте!.." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Ми любимо футбол. Пісня. Виконують співаки-черкащани, брати Василь і Юрій Марштупи"Коли обсіли біди чи досади –
А справ… їх кожен день нам вистача! –
Чого б то, друзі, нам не поганяти
По полю по футбольному м’яча!"

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Оповідка та поезії до свята жінок "Ну, а Микита цвіте і сія,
У валентинку – вкладає всю душу!
– Риба моя... щука моя...
Тебе твій карасик любить... і дуже!"

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Роздуми та поезії про джаз. Присвята Дюку Елінгтону. Джаз під час дощу.​"Не відношу себе до особливих любителів джазу, а тим більше до його великих знавців. Але є джазові твори, що мене зворушили і схвилювали. І зворушили і схвилювали до такої міри, що було виразне відчуття – так, це музика мого серця... Були, звичайно ж, джазові твори, які залишали мене байдужим. А то і зовсім розчаровували. Але ж... Але ж була, була завжди у душі спрагла потреба почути... чи щось таке, що ти вже чув... чи щось для тебе абсолютно невідоме і нове... і раптом усвідомити – так, це джаз... і це талановито! Ця музика уміє хвилювати і заспокоювати. Вміє бути звичною і у той же час незбагненно-змінною і непередбачуваною. Яскравою і неординарною. Ще не відкритою і до прозорої ясності зрозумілою..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Добірка віршів з циклу Іронічні рубаї."Життя – і біль, і цвіт, і драма!
А у простих рядках Хайяма –
Вино поезії п’янке…
Що мудрість зберіга – віками!"

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Кафедра, спрямована у майбутнє (розповідь про кафедру радіотехніки, телекомункаційних і робототехнічних систем Черкаського державного технологічного університету)"Є кафедра у одному з університетів... Де саме? У Черкасах. У якому університеті? Технологічному. Є такий університет у моєму славному козацькому місті. А якщо вже витримувати чіткість і офіційність у визначеннях, то це – Черкаський державний технологічний університет. З 1993 року я працюю на цій кафедрі і що можу про неї сказати? Що на ній у той час працювали цікаві люди, залюблені у свою справу викладачі. Люди з якими було цікаво спілкуватися. Та і студентам, сподіваюсь, було цікаво зі своїми викладачами. Та і коли нині відбуваються неофіційні засідання кафедри з якогось святкового приводу і на столі займає своє почесне місце смачний торт і до нього додаються акуратно нарізані фрукти, духмяний чай, гаряча кава, то тем для розмов буває дуже багато. Тем, що аж ніяк не обмежуються предметами, що викладаються на кафедрі. З чого, звичайно ж, можна було б і зробити висновок, що і тепер на кафедрі працюють цікаві люди. З якими цікаво спілкуватися. І з якими,  думаю, цікаво і нашим студентам..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Присвята журналісту. Вірш присвячено українському політв'язню в Росії Роману Сущенкові"Не пригаса кипіння струн
І у душі моїй – зима…
Йому сказали: ти – шпигун!
Ось тільки… доказів нема..."

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Відлуння пісні. Стаття. Гурт Gonta. Гей, сивий вітер плаче. Пісня. Музика – Василь Лютий. Слова – Володимир Даник. "Життя – це творчість... Бо тільки творчі, небуденні підходи до подій і проблем і здатні змінити те, як ми живемо, на краще. І коли говоримо про творчість взагалі, і про творчість зокрема у царині української пісні, то маємо на увазі і активні роздуми про українське життя і українські проблеми. Колись мав нагоду спілкуватися з однією цікавою людиною, талановитим поетом і прозаїком, черкащанином Іскандером Хайбуліним. Його вже, на жаль, нема поруч з нами. Але світла і щира пам’ять про нього, славного колегу-спілчанина, ще не раз і вже не вперше зігріватиме серце..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Ну, як же нам... без часнику! Оповідка та вірш про український женьшень."Кажуть, що латиноамериканська кухня є досить гострою. Можна сказати, що далеко не для кожного шлунку… А українська?! Ну, нібито надмірною гостротою не страждає. Однак… теж не без гостроти. Бо і як не згадати жартівливе: "Куме, їжте солоні огірочки… вони гострі!" І у відповідь: "Та нічого… сало також не тупе…" А крім солоних огірків є ще один спосіб додати їжі гостроти – вживати часник... А до речі, яке ваше ставлення... до часникового соку? Не доводилося з чимось таким зустрічатись?!.." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Пульс нашого життя."А яка ж творча лабораторія – у, скажімо, поета-гумориста?! О, така лабораторія – просто не має меж… Їдеш у маршрутці – і раптом… чуєш щось таке усміхнене і соковите, сказане кимось з пасажирів. А то і самим водієм… Інколи це не має для тебе якихось наслідків у творчому плані, а інколи усе ж помічаєш – думка запрацювала… запрацювала… І вийшовши на потрібній тобі зупинці, ти уже щось похапцем занотовуєш, щоб не тримати написане у пам’яті. Може, саме тому у мене і написано вже немало коротких (у два… у чотири рядки…) усмішок, де вирують квітучі діалоги. Чи іронічних мініатюр, що віддзеркалюють ту чи іншу хвилюючу думку… Ту чи іншу актуальну обставину нашого непростого життя. Бо непросто живемо, вельмишановні! І кожен особисто, і усі разом. Отож…" (Володимир Даник)

Володимир Даник. Вірші для дітей – від класика! (літературний огляд книги Максима Рильського Спинилось літо на порозі)"Переді мною книга, що має назву «Спинилось літо на порозі». У книги і оформлення відповідне – коли дивишся на обкладинку книги, то вона ніби переповнена… сонцем! Сонцем, яке випромінює свої теплі, ніжні промені – усім нам. І автор книги добре усім відомий – Максим Рильський… І книг у цього поета (і не тільки поета) дуже немало. Але ж його книг, адресованих дітям, ще читати не доводилось.  Бо і на обкладинці книги Максима Рильського «Спинилось літо на порозі» є напис, що належить вона до серії «Бібліотека шкільної класики. Позакласне читання». Автору цих рядків твори Максима Рильського читати, звісно ж, доводилось. Але ця книга… ну, ніби дозволяє поглянути на творчість видатного поета з дещо несподіваної точки зору! Та і передмова до книги, написана Тетяною Щегельською, хоч і коротка, але ж глибока за змістом і вдумлива. І над багато чим і справді ж варто замислитись..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Пісенька про бегемота. Жартівлива пісенька для дітей. "А бегемоту, Боже… бегемоту
Так важко влітку роззявляти рота!
І поки – бідний! – рота він відкриє,
То весь – спітніє… То весь – спітніє!.."

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Мадонна наших перехресть. Розповідь про книгу Ліни Костенко"Завітавши до обласної юнацької бібліотеки імені Василя Симоненка у Черкасах і здавши поетичну книгу автора-черкащанина, прошу бібліотекаря принести щось із книг Ліни Костенко. Мені приносять гарно оформлену книгу «Мадонна Перехресть» (Київ, «Либідь», 2012 рік). Цю книгу я вже читав. Але ж з моменту прочитання минув уже певний час. Отож відразу ж і думка – а чому б і не перечитати?!.. Вірші, що увійшли до згаданої вище книги, були і новими, і раніше недрукованими. Сама книга поезій була присвячена доньці Ліни Костенко. І це вносило певний особистісний аспект у духовну ауру книги. Книга прекрасно оформлена. Там немало фотографій, що запам’ятовуються. У тому числі і світлини з особистого архіву Ліни Костенко." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Цвітіння весняної Скіфії. Місто Канев. Видавництво Склянка часу. Альманах Скіфія. Скіфія-2018-Весна. Конкурс Що робить папірець. Гумористичний конкурс, присвячений відомому українському гумористу Петру Ребру. "Існує і така думка. Читача (і слухача, і глядача теж!) треба посилено розважати, бо і життя нині дуже нелегке. Отож розважати і розважати, аж поки бідолашний читач (і слухач, і глядач теж!) і зовсім не втратить терпіння від такого завзятого розважання! Але є видання і для людей мислячих, де можна знайти і глибоку за змістом поезію, і цікаву прозу, і неординарну публіцистику. У таких видань, може, й не надто великий тираж, але таку книгу береш до рук, щоб, прочитавши її раз, потім іще не раз до неї повернутися..."

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Живемо – не без презентацій. Оповідка про пісню - Гей, сивий вітер плаче. "І сірий колір буднів буває – досить яскравим! Коли будні переповнені подіями і радісним хвилюванням. Коли життя твоє не без творчості і не без певних досягнень, як наслідок тієї ж таки творчості. Ото ж інколи і виходить так, що твої сірі... інколи уже і зовсім сірі будні виявляються осяяними і справді... святковим промінням! Кожна мить, яку ми переживаємо, тісно пов’язана і з днями прожитими, і з днями теперішніми. І певна річ, з поглядами у майбутнє… Особливо, коли бачиш наочне підтвердження цьому взаємозв’язку..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Думки уголос (серйозні та іронічні афоризми)"Майстерність – це лише одна з складових! Бо на одному крилі – далеко не полетиш.
Так, оригінальність – це, можливо, лише добре призабута банальність! Але ж хтось таки зумів її – ...вчасно пригадати. 
Та чого ж… стрімко розвиваємося! Прогрес – широченними кроками… І чого тільки не побачиш, чого тільки не зустрінеш – і низькі пристрасті, і високі технології!
А двері бувають – і закриті... І так закриті, що і не кожен відімкне! І це частенько справедливо – і у буквальному розумінні, і як алегорія.
Хтось звикає – думати... А хтось звикає – не думати! І перше, і друге називається однаково – звичка..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Логіка і почуття. Стаття у блозі письменника на Малій Сторінці."Питання настільки всеохопне, що... краще за нього і не братися! Бо щоб сказати щось суттєве з цього приводу, треба дуже вже багато знати. Та і буде це схоже більше на дослідницьку діяльність ученого, аніж на не дуже вже і розлогі письменницькі роздуми. Але ж... думки і хвилювання, логіка і почуття! Це ніби і поруч, і в той же час, здається, вони не дуже і співпадають одне одному. А інколи і зовсім протилежні. Це два (і до того ж дуже різних!) способи пізнання світу. Які у чомусь дублюють один одного, а у чомусь доповнюють. І кожен з них, бува, веде до істини, а, бува, приводить і до помилок. А як же без помилок? Бо кожен з нас приймає рішення, ну, хоча б прийшовши на вибори. І що ж у цьому прийнятті рішення важливіше – логіка... почуття... чи якийсь і зовсім незрозумілий коктейль з першого і другого! Ну, наприклад, є якийсь проект, є якась ідея... Ніби усе логічно, ніби усе правильно, а ідея чомусь не спрацьовує!.." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Поетичні мініатюри з альманаху Холодний Яр (2016 р.)"І повноводе, мов Дніпро,
Бажання манить, ніби магніт,
Поспішаймо робити добро,
Поспішаймо відкривати світ!"

(Володимир Даник)

Володимир Даник. Які ж вони, поети. Книжковий огляд. Партитура буття - збірка віршів Віктора Женченка "... Завітавши до нашої обласної бібліотеки, забиваюся у куток, у який зазирають спраглі до поезії читачі, переглядаю вміст вагомих і трохи переповнених книжкових полиць. І відразу ж пульсує думка – а що ж новенького?! Такого, що ще не читав... Нещодавно виданого...
Аж ось і помічаю – книга поезій Віктора Женченка «Партитура буття»  (Київ, «Жнець», 2016 рік). Книга має приємну зовнішність, з її обложки приязно усміхається і сам автор, і ніби каже – не ледачкуйте, шановні читачі... Читайте поезію! Вона того варта... " (Володимир Даник)

 

Володимир Даник. Свято у бібліотеці. Вірш про бібліотеку"Кожен письменник насамперед – уважний читач… Отож і бібліотеки йому – не обминути! Бо є книги, які читаєш, а є такі, що і перечитуєш. Бібліотека – це і нові книги, це і зустрічі з читачами, це і ті, ще не освоєні можливості, про які раніше ми і не мали уявлення. Отож заходжу до черкаської центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки. І заходжу з подвійною метою. З одного боку, щоб здати прочитану книгу і, можливо, узяти щось новеньке. З іншого боку метою мого візиту було – подарувати бібліотеці свою нову книгу «Українонько, доле моя…» (Черкаси, «Інтроліга ТОР», 2018 рік), що побачила світ цього літа..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Гортаючи сторінки книги. Українонько, доле моя."Кожен поет хотів би, аби вірші, ним створені, знайшли своє пісенне втілення, щоб поетичні рядки, написані ним, приходили до людей у суцвітті співучих голосів. Особливо, коли тема не може не хвилювати. Коли поет хоч трохи причетний до жанру пісні, то, прочитавши щойно створений вірш, уже помічає – тут може бути пісня. А ось чи вона буде – це вже питання… Треба, щоб знайшовся талановитий музикант, якого б вірш зумів схвилювати і який би написав мелодію до нього, який би зміг додати віршу, так би мовити, пісенні крила..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Гортаючи сторінки книги. Українонько, доле моя."Переді мною книга. А для кожного автора вихід нової книги – це певний етап у творчості. Бо неповторність літератури (і як тут не згадати, що одна з книг славетної поетеси Ліни Костенко має саме таку назву – «Неповторність»…) виявляє себе у кожній книзі того чи іншого автора. Бо у чомусь написаному відбувається продовження і розвиток думок і хвилювань, що переповнюють твори, написані раніше, а в чомусь є і щось таке, чого не було і що до певної міри здивувало б не тільки читача, а і самого автора. Отож переді мною моя нова книга. Книга оригінально (і я б сказав – неповторно!) оформлена. І сподіваюсь – приваблива для читача як за формою, так і за змістом. Книга для мене – двадцять перша… І назва у неї – «Українонько, доле моя…» (Черкаси, «Інтроліга ТОР», 2018 рік)..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Маестро сміху з Вереміївки"Зазирнути в Інтернет? О, це сьогодні справа звична... Переглянути власну електронну пошту. Ознайомитись з найновішими новинами. А потім? Якщо є трохи часу... І якщо хочеться просто усміхнутись... Тоді у кожного є – свої рецепти! Я, наприклад, уже не вперше набираю ім’я... Семен Савченко. Знаходжу сайт «Мистецька Вереміївка». І поринаю у стихію творчості нашого славного земляка. Талановитого гумориста. І не тільки гумориста. Бо, як дізнаємося з вищезгаданого сайта, і ліричні пориви були Семену Савченку не байдужими..." (Володимир Даник)

Володимир Даник. Коза-дереза. Жартівливий вірш."Та почекайте – миттю я зберуся…
В селі – і річка, й ліс… Яка краса!
А на подвір’ї в нашої бабусі
Ще є коза – ну, справжня дереза!.."

(Володимир Даник)


Останні коментарі до сторінки
«Блог письменника Володимира Даника»:
Михайло Фенот , 2018-11-22 12:20:39, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми