Тетяна Аколішнова. «Боже, збережи Україну!» (вірші про російське вторгнення в Україну 2022)

На відео: Тетяна Аколішнова. Вірш «Боже збережи Україну!».

Тетяна Аколішнова

БОЖЕ, ЗБЕРЕЖИ УКРАЇНУ!

Україно наша, Україно-мати,
За що ж тебе, милая, прийшов ґвалтувати
Отой ворог з московити, оті недолюдки?
За що принесли стільки горя й смутку?

Дітей наших убивають без жалю і болю,
Які встали боронити нашу честь і волю.
Проклинають у всім світі придурка і ката,
Який змусив росіян до рук зброю взяти.

Їм у голову втілющив казки про нацистів,
З народу власного зкроїв неофашистів!
Схаменіться, схаменіться! Що ж ви наробили?
Немовляток з мамами ви, скоти, убили...

Потрощили вщент міста ріднії і села...
Лине пісня над ними сумна-невесела.
Плачуть нашії долини, і поля, і кручі,
Стогне матінка-земля, її ворог мучить.

І кривавими слізьми вода в ріки лине...
Боже, рідний, збережи нашу Україну!
Богородиця, зглянися, накрий омофором,
Щоб ворожий супостат не вбив людей мором!

Щоб отрута не лилась в наші серця й душі,
Щоб захищені були з моря ми і з суші!
Перемогу наближайте як можна скоріше,
Всі гармати щоб замовкли й панувала тиша!

Соловейко хай співає і радіють діти,
Що подолані назавжди кляті московити!

* * *

ВІРШ-МОЛИТВА

Хто ж в серця колись братньому люду
Влив ту отруту і ненависть люту,
Щоб спромоглися росії сини
Вогонь запалить в "братовбивчій" війні?

Господи, милий, зглянися, помилуй!
Воїнам нашим даруй мужність й силу!
Неньку-Вкраїну, домівочку рідну
Боронять вони, шлють відсіч тут гідну

Диявольським нелюдам, вбивцям дітей,
Несуть що ракетами сотні смертей.
Палають і стогнуть в нас села й міста,
Ввірвалась в життя їх погибель ота.

Георгій святий, переможець війни,
ти бачиш, як б'ються доньки й сини?
Підтримай, молю, стань у поміч їм в полі,
Щоб нам перемогу здобути і волю!

Матінко Божа, заступниця наша,
Налий, Пресвятая, МИРУ всім чашу!
В нас думка палає, палає одна:
Прокинулись зранку — скінчилась війна!

8 БЕРЕЗНЯ — ВІЙНА!

Я так раділа ранку й снігу,
що випав в восьмий день весни.
Якогось світла дав на втіху
і викреслив думки сумні.

А сонце пробивалось з хмари
й промінням пестило надії,
що зникнуть вщент війни кошмари.
Та буде МИР — здійсняться мрії!!!

* * *

ДУМКИ МОЇ СУМНІ

Наші матері стали старіші.
Їхні голови стали сивіші...
В них стріляє кривава війна,
Ріже й шматує душі вона,
Огортає їх попелом, димом,
Розлучає із батьком і сином.
Бачите? Сльози рікою стікають,
Коли рідних в садочку ховають?...

ЧОРНА ХМАРА

Чорна хмара війни Україну накрила,
чорна хмара печалі й жалю...
Ви подивіться — голубонька біла
звістку про МИР несе нам свою!

* * *

ОСЬ ТАКЕ 21 СТОРІЧЧЯ!

Гудуть сирени! Сповіщають,
Що вороги нас вбити мають!
Ховайтесь хто куди, скоріше!
Розчавлен спокій, зникла тиша...

Гармати б'ють, земля трясеться!
І випало криваве серце
На снігом припорошену дорогу...
Червоним слідом креслить перемогу!

ВДЯЧНИЙ КРОПИВНИЦЬКИЙ

Дякую, дочки наші й синочки,
За те, що ми нічку без вибухів стріли,
За те, що спокійно заплющились очки
У діток маленьких. В тім є Ваша сила!

Крилату ракету у темнім просторі,
Що ворог підступно направив до нас,
Ви знищили вщент! Несла вона горе,
Щоб в сотнях сердець життя вогник погас.

Тримаймося, рідні! Тримаймося, милі!
Ми вірим, що світло поборить пітьму!
Ви ангели наші, сини златокрилі,
Несіть Землі мир, щоб здолати війну!

Десантники 80-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗСУ з переносного зенітно-ракетного комплексу “Ігла” на Миколаївщині збили російську крилату ракету, котра летіла на Кропивницький.

ЧОРНО-БІЛИЙ "ФІЛЬМ ЖАХІВ"

Життя тепер — як чорнобілий фільм жахів.
Війна мерців кістками землю покриває,
Яскраві кольори стирає з плином днів
І радість посмішки з облич змиває.

Натомість заселились страх і лють.
А діточки клянуть моска̀ля-супостата
За вмерлими батьками сльози ллють,
Яких убило кровожерство ката.

О, Боже наш, тих нелюдей карай
І в пеклі їм місця готуй криваві!
Невинно убієнним нашим спошли рай.
А визволителів вінчай й купай у славі!
(07.04.2022)

ТАК ХОЧУ ЧУТИ
РАДІСНІ НОВИНИ…

Так хочу чути радісні новини,
Що світло Боже знищило пітьму.
Хай пісня перемоги у Вкраїні лине
Й зітрѐ і знищить піснь мою сумну.

Вас, наші любі, хлопці і дівчата,
На захист Батьківщини встали що,
Пройшовши пекло у війни кліщатах,
Не подолає клятий ворог нізащо!

О, скільки зранених, скалічених війною душ,
З’явилось в нашій ненці-Україні!
Скоріше, Господи, до ПЕРЕМОГИ руш
І славой огорни її назавжди й нині!

* * *

ХАЙ БОГ ПОКАРАЄ!

Ось спалахує в небі літак,
Загоряється, мов смолоскип.
І радіємо — вражий той птах
Смерть не буде нести — згорів, зник.

Його крила у простір небес
Підіймав чий-то батько і син.
В нього розум розплавився, щез —
Матерів і дітей вбивав він.

Скільки ж в нелюда, хлопа того,
Злості й отрути росія влила,
Щоб без жалю єство те змогло
Сіяти смерті?.. Хай Бог покара!

* * *

ВНУКОВІ СТРАХИ

— Тату, скажи, прийде справді війна?
— Ні, сѝночку мій, не посміє вона!
Ти глянь, навкруги які гарнії люди.
Міста наші й села всміхатися будуть.

— Ой, мамо, рідненька! Схопивсь спозаранку...
— Наш Київ бомблять, гримить на світанку.
В руках — документи і котик Степан.
Стоїть босоніж... Жахливий той стан...

Неві̀домий стан, серце так колотає...
Нам бігти куди? Хто нас заховає
Від смерті, російський народ що приніс,
Від чорного мороку, болю і сліз?

Дорога лягла до Тарасовой кручі,
Де плине розлого Дніпро на гремучий.
І линуть з небес пророчі слова,
Їх сила — свята, Україна — жива!

— Мамусю і татко, ми переможем?
— Звісно, рідненький! — сказав йому кожен. —
Вір, неодмінно здолаєм пітьму.
Світло з небес подолає війну!

(24.04.2022)

Картина Яни Чорнобровкіної.

Картина Яни Чорнобровкіної.

ВЖЕ ОСІНЬ…

Вже жовта осінь стукає в фіранку.
Похмурий день ось заглядає зранку,
А чорні хмари путінськой війни
Закрили крилами погожі дні.

І сонце зникло у вогні пожеж.
Тут горе-смуток сіються без меж.
Кривавим світом сяють вікон діри…
Немає зовсім в нас рашистам віри.

В чім завинила крихітна дитинка?
А кажуть, в тім — вона ж бо українка!
Чому дитятка-хлопця розстріляли,
Життя забрали, вирости не дали?

Тому, що варварів і сатани в них душі
Безчинствують на морі і на суші!
Їх, Боже наш, в кайдани закувати б,
Сховать за темнії й міцнії ґрати!

Щоб щез навіки рід потворний той,
Котрий з мечем іде, іде з війной.
Змінити б в мізках злеє клекотіння
На доброчинства, миру розуміння!

Йде ПЕРЕМОГА! Йде кривавим шляхом,
Вмиваючись слізьми, з могильним прахом,
З стражданнями і в серці з болем,
Мир несучи Вкраїні нашій й волю!

* * *

РИМИ

Я маю спати, чи ні?
Невідомо зовсім мені!
Рими роєм гудуть в голові
В будні і вихідні.

Складають собі вірші
Під гул сирен і в тиші.
Спокій давно уже зник...
А із душі лине крик...

Благають поміч надати
І заточити за ґрати
Вороже російське зло,
Що в нашу Неньку прийшло.

* * *

СВОБОДА Й ВОЛЯ

В куточках підсвідомості зринають
Свободи й волі вічнії пориви.
Вони з-за ґрат душі благають
Відкрить дверцята: виринуть, як злива.

Й заллють свідомості ручай квапливий,
Заполонять простори навкруги.
Їм не страшні ворожі дикі стріли,
Їм не страшні ніякі вороги!

* * *

І ЗНОВ СИРЕНА!

І знов сирена країть серце й душу,
Хто випустив з-за ґрат зло-сатану,
Що без жалю нас, українців, душить,
Що розв’язав кривавую війну?

Закрити б вуха, щоб не чули вою,
Закрити б очі, щоб не бачили жахіть!
Закрити б душу, щоб не стала злою.
В минуле мирнеє поринути б на мить!

Чим далі, тим страшніш гудок сирени,
Чим далі — більше кров’ю залива
Країну рідную… Порізала їй вени
Ота проклята путінська війна.

О, сили всі небесні, станьте в поміч!
О, сили всі святії, збережіть!
Всі охоронці-янголи, знаходьтесь поруч!
Скоріш наблизьте ПЕРЕМОГИ мить!

Ілюстрація Нікіти Тітова.

Ілюстрація Нікіти Тітова.

СЬОГОДЕННЯ НАШЕ

(після чергового руйнівного
обстрілу Нікополя 12.10.2022)

Багато з нас, зазвичай, рано-вранці
Новин з війни гортають сторінки
І дякують зачиненій фіранці,
Що стишує сирени вій гидкий.

Гуде повітря, стогне, ріже гул ракети,
Це смерть несеться стрімголов кудись.
Відкрив їй закривавлені тенети
Російський недолюдок, звір-рашист.

Прильот... В землі палає вирва.
Навкруг уламки ранять все живе.
Закінчилася нічка тиха й мирна —
Ріка із крові і вогню пливе.

— Ой, мамочко, ой, рідненька, де ніжки?
Щось впало й відрубало їх за мить.
— Тримайся, донечко, терпи, ще трішки
Й нас визволять, і лікар вже спішить!

Вбиває і каліче ворог лютий
Дітей, жінок, старих і молодих!
Дай перемогу, Господи, скоріш здобути,
І варварів до пекла зашли всіх!

Молю тебе гріхи простити наші
І дати всім терпіння і надію.
И охоронців-янголів постав на стражі,
Щоб вартували мир, про котрий мрієм!

Прости! Прости! Ми молимось до Тебе!
З війни обіймів визволи усіх,
Даруй нам мирнеє і чисте небо
Кохання, віру і дитячий сміх!

* * *

ЧИМ ЗАВИНИЛИ?

Чим завинили, Господь, ми тобі?
Щирим зізнанням гріхів, каяттям?
Хто дозволяє тепер сатані
Розпоряджатися нашим життям?

Він вдерся в душі расєї синів,
Мізки зґвалтовані злом і насиллям.
Наче наснилось в жахливому сні,
Біди несуть, смерть і свавілля.

Як кровожерливих орків спинить?
Як нам із темряви в світло дійти?
Допомагай нам їх всіх полонить!
Згинуть навік хай рашисти-кати!

* * *

НА ЦВИНТАРІ

Я у гостях була у тата і мами.
На цвинтарі тиша тебе обійма...
А воронів чорних зграя кругами
В небі писала - година лиха...

Ввірвалась війна, її не чекали,
Із воєм сирен і страхами людей.
Російські ублюдки в країну стріляли
І сіяли в Неньці сотні смертей.

Як згадувать страшно нам про фашистів,
Що нищили землю дідів і батьків,
Так острах бере нас від звірства рашистів,
вбиваючи підло дочок й синів.

Земелька рідненька ховає героїв,
Додому вертаються що у труні.
Й рядами сумні хрести стоять строєм —
Німі вартові, сиві свідки війни.

Ви, пращури, встаньте й казніть супостата!
Несіть перемогу й квітуче життя!
Раділи щоб всі, а болючії втрати,
Нарешті, скінчилися без вороття!

* * *

МИ БОРЕМОСЬ!

Вже осіні волосся золотаве
Спілкується з дощами і вітрами,
А руйнівних страшних пожеж заграви
Спокійного життя ламають брами.

Війна іде, війна не відступає…
Ховає вбитих матінка-земля.
Біль, розпач душу й серце крають
Від звірств рашистів-орків із Кремля.

Ми чуємо сирени завивання.
Й повітря ріже гул стрімких ракет.
Несеться смерть і ввечері, і зрання,
Розкидавши навкруг пастки своїх тенет.

О, сили СВІТЛА, сили ПЕРЕМОГИ,
Прийдіть скоріш і знищте ворогів!
Ми боремось й благаєм допомоги
Для України воїнів, для дочок і синів!

* * *

ПОДЯКА

Мій рід, великий, мудрий, сильний,
Я дякую за те, що ми живемо нині.
Ми вдячні кожному, хто сили нам надасть
Й підтримає нас нині й повсякчас.

Господь, прости гріховні дії наші,
Налий нам кожному любові чаші,
Здоров'я дай, терпіння і наснаги.
І борони від горя, болю й спраги.

Ми беремо від пращурів їх силу.
Вони дають любов й надії крила
На швидке подолання всіх проблем.
Ми є, ми в русі, ми живем!

Дерево життя.

Дерево життя.

ДОПОМОЖІТЬ!

Скривавлене тіло України
Рашистський ворог мучить, розриває.
І біль, і жаль рікою плинуть.
Ракети руйнівні нам посилає.

І дрони-камікадзе жахи сіють.
І фосфорні касети простір палять.
В вогні пожеж домівки горять, тліють.
І стріли смерті древній Київ жалять.

Кричить душа розтерзана країни,
Благає допомоги звідусіль.
З війною псевдобрат ввірвався нині,
І в людства відбирає хліб і сіль.

Краде, що можна вкрасти, і ще більше,
Блокує й нищить мирнеє життя.
Й скалічена сиренами й вибухами тиша,
Й розстріляне сьогодні майбуття.

О, Господи Святий, спошли нам поміч!
І омофором, Матінко Свята, накрий!
Ми всі - єдині, й боремось пліч-о-пліч,
Щоб переможний мир настав у день новий!

Поезії люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Читаймо також на "Малій Сторінці":

Вірші про війну

"Коли закінчиться війна,
Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,
Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!"

(Ірина Мацкова)

Вірші про Україну

Україна Думки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу — все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич, Грицька Бойка, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли, Анатолія Камінчука, Анатолія Качана, Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.