Інна Курило
КАЗКА ПРО УКРАЇНСЬКОГО АНГЕЛА-ПРИВИДА
Ця історія почалася давним-давно. Теплого весняного дня, коли білим яскравим цвітом цвіла вишня, народився хлопчик, якому судилося велике майбутнє. Народився він міцним, голосистим, з мужніми і виразними рисами обличчя. Хлопчина напрочуд міцно утримував у своїх ручках усе, що йому попадалось.
Одразу було зрозуміло, що в майбутньому наш герой стане великим воїном і захисником своєї Батьківщини. Хлопчик ріс сміливим, вольовим та міцним, як дуб. Щодня він тренував свою силу й дух. Особливо захоплювався хлопчина усілякими моделями літаків та ракет, їхніми яскравими фюзеляжами і блискучими ілюмінаторами, довгими вигнутими крилами та гарними шасі. Наш герой читав багато книжок про асів авіації й наполегливо осягав таємниці льотної грамоти. Не все й не одразу вдавалося, але долаючи невдачі, він крок за кроком, йшов до вершин своєї майстерності.
У той час, як вишня зацвіла білим цвітом у 23-й раз, він став найсильнішим воїном-пілотом у своїй країні. Адже довго працював над собою, вчився, читав книжки й розробляв свою тактику. Тепер він був готовий боронити Батьківщину від підступного зАйди.
Настав важкий час. Неначе саранча, налетіли на його Батьківщину з усіх боків її одвічні вороги з Московських боліт. Країна зустрілася з навалою темного підлого вороння, якого боявся увесь світ і які вважалися сильнішими за неї. Прийшов час нашого героя стати на оборону та охорону своєї Батьківщини.
Але, як інколи буває, у перший свій виліт наш герой програв бій і повернувся додому, хоч і переможеним, але живим та неушкодженим. Страшна зневіра раптом охопила його. Він засумнівався у своїх силах і сказав собі: «Тепер я не найсильніший воїн». Довго думав наш герой над своїм першим боєм і вирішив: «Я не можу відмовитися від битв, це моє життя. Я повернуся. Тепер я готовий до всіх труднощів і ударів, які може піднести мені доля. Це — мій досвід».
Наш герой став іншим, хитрішим, розумнішим та виваженішим. Тепер уже він не просто йшов у бій. Перед кожною своєю битвою проводив ретельну підготовку, прорахував кожен свій крок, уважно вивчав територію майбутнього бою й намагався передбачити, які стратегії може застосувати його супротивник та які слабкі місця він має.
Літав наш герой тепер то дуже низько, то дуже високо, то нападав шулікою згори від сонця на голову ворогу, то цілився знизу, мітячи в незахищений живіт літака. Люди дали йому прізвище Привид. Наш герой почав впевнено перемагати, але в його полум’янім серці оселилося незнайоме досі почуття. Це почуття тримало його в постійній напрузі і, навіть, після переможного бою не давало розслабитися.
Привид постійно думав про те, що ще зробити такого, що допоможе йому перемогти підступного та зверхнього ворога. Хоча він і виявився сильнішим за свого супротивника, з кожним днем хлопець відчував, що сили його покидають.
Одного разу, після чергової битви, він заснув спокійним і легким сном, якого так давно в нього не було. Уві сні Привид побачив себе маленьким, у дитинстві, під час чергового тренування, і згадав слова свого мудрого наставника: «Запам'ятай: твоя сила всередині тебе! Досвід поразки дає тобі мудрість та знання, щоби рухатися вперед і не повторювати своїх помилок. У моменти випробувань кожна душа знімає маску і стає провідником або світлої, або темної енергії. Тільки ти вирішуєш, на чиїй ти стороні!»
Прокинувшись, Привид відчув неймовірну силу та міць крил у себе за спиною. Він став провідником світла та Ангелом для своєї Батьківщини-України: Ангелом та її Охоронцем. Ніяка темна та зла енергія зАйди вже не заважала йому відчувати себе найсильнішим пілотом — асом в цілому світі. Його крила боронили цілу країну та надали їй сили та віру у Перемогу.
«І падали додолу з ревом та гуркотом зухвалі пілоти-вороги. Довго кіптіла чорним, як смола, димом їхня техніка. Горів, як папір, охоплений вогнем фюзеляж. Ангел з посмішкою віддалявся до місця свого базування і відпочинку, щоби набратися сил та знову бити лукавого ворога» — такі легенди складали вдячні Українці про свого Ангела-Привида.
За матеріалами: https://www.facebook.com/
Читаймо також на "Малій Сторінці":
.jpeg "казки")
Чимало українських письменників творили казки. Серед них Іван Франко, Леонід Глібов, Марко Вовчок, Леся Українка, Олена Пчілка, Юрій Федькович, Григорій Квітка-Основ’яненко, Левко Боровиковський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Юрій Федькович, Іван Наумович, Василь Сухомлинський та багато-багато інших. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу.
Думки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу — все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич, Грицька Бойка, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли, Анатолія Камінчука, Анатолія Качана, Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.