Карина Гусельникова. Вірші від душі...


 

Карина Гусельникова

 

Молода поетка Карина Гусельникова народилася в селі Байрак, що на Полтавщині. Цей квітучий край дарує авторці натхнення писати вірші віддавна...
Але коли розпочалася війна почала писати, для того, щоб "заспокоїтися"... Свої переживання та думки авторка з юридичною освітою переносить у рядки на папері... Так, вірш "Тато" було написано, коли її чоловік їздив до Харкова (він працює водієм) під час сильних бомбувань.
Вірш про дівчинку Алісу з Маріуполя з'явився, коли прочитала новини про цю дівчинку, слідкувала за її долею і дуже за неї хвилювалася...
На щастя, дівчинку врятували і вона в безпеці, але доля її мами невідома...
Так народжуються нові твори молодої полтавчанки у такі нелегкі для країни та усіх українців часи...
Читаймо, співпереживаймо, молімося за нашу перемогу...

 

 

 

 

Карина Гусельникова

ЖИТТЯ

Минають роки непомітно і бігає мале дитя, 
ми рік за роком стаєм інші, мов та ріка, тече вода. 
До нас приходить інша мудрість, і мислення уже не те, 
не реагуємо на грубість, дорослі ми, життя несе. 

Колись давно, іще в дитинстві, ми всі хотіли кимось буть, 
пройшли роки й життя вже інше, дитинство нам не повернуть. 
Я пам'ятаю, у садочок мене татусь тихенько вів, 
пройшли роки, іду я разом з сином, а в серці — 
 спогад і щаслива мить. 

А може, ми згадаємо і школу, я пам'ятаю перший свій дзвінок, 
обличчя тата, я уже доросла, а потім — перший мій в житті урок. 
Життя несе, дорослішає син, із ним радію й смутку піддаюся. 
Зізнаюсь чесно, я  як у дитинстві із сином мультики ще іноді дивлюся. 

Життя іде, й обрала  я дорогу, на ній роблю я  безліч помилок, 
та це життя і я так вдячна Богу, що я живу, радію і творю.

 

 

 

 

 

"Мій тато не повернеться додому... 
Він — ангел, і тепер — на небесах... 
Я вдячний Богу за такого тата!
Як жаль, що він тепер лиш у думках. 
Ніколи не візьме мене на руки 
І пісню він уже не заспіва. 
Я вдячний долі за такого тата! 
Як жаль, що він тепер лиш спогляда..."

(Карина Гусельникова)

 

 

Київ. Ілюстрація Нікіти Тітова. "Мій Київ, рідний Київ, Україно, 
ти — серце наше, Львів — наша душа.
Тебе Дніпро рукою огорнуло, 
мій рідний Київ, дім мого тепла.
Одне з найстарших міст у світі,
в тобі є стільки слави і добра, 
що хватить огорнуть усю Європу
від ворогів ганебних й всього зла..."

(Карина Гусельникова)

 


Painting by Olha Darchuk."Закохана жінка гуляє у парку, 
а поруч — онуки і дітвора... 
Закоханій жінці — знов 18...
Як швидко пройшли безтурботні літа..."

(Карина Гусельникова)

 

 

 

 

 

"Перший вірш я написала під співання солов'я, 
перший крик дитя кричало, дякую, моя земля! 
Українцями ми звемось, ними будемо завжди,
Дякую, країно-ненько, я пишаюсь, ти живи!"

(Карина Гусельникова)

 

 

 

 


Останні коментарі до сторінки
«Карина Гусельникова. Вірші від душі...»:
Любов , 2022-06-07 22:40:57, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми