|
Карина Гусельникова
В МОЇЙ УКРАЇНІ
В моїй Україні немає війни,
нема дурнуватих сусідів,
в моїй Україні усі є брати,
а не вороги й побратими.
В моїй Україні був й буде Донбас,
й улюблений Крим жовто-синій,
в моїй Україні видніє Луганськ
й Херсон близь Дніпра голубіє.
В моїй Україні ніхто не стріляє,
не чути сирени й гармат,
в моїй Україні літак лиш літає
і "Мрія" у небі мов птах.
В моїй Україні ніхто не стріляє,
ніхто не скидає авіабомб,
в моїй Україні "Калина" лунає,
тут спокій знайшов сам Господь-Бог.
В моїй Україні не гине малеча
й не гинуть вкраїнські сини,
в моїй Україні літають лелеки,
додому, де спокій, батьки.
В моїй Україні завжди буде мир,
бо ми тут за правду, за волю,
в моїй Україні завжди буде тил,
і шана для тебе, Герою.
* * *
ЖИВИ!
Я звертаюсь до дівчини молодої, гарної
я пишу до України, вірної і славної.
Дякую, країно-ненько, що зростаєш ти синів,
вільних, сильних, незалежних і незламних
в боротьбі.
Закохалась в Україні, народила сина я,
зрозуміла де є щастя, дякую моя земля.
Мріяла я у пшениці, тут плела я колоски,
Дякую, країно-ненько, я пишаюся, живи!
Перший вірш я написала під співання солов'я,
перший крик дитя кричало, дякую, моя земля!
Українцями ми звемось, ними будемо завжди,
Дякую, країно-ненько, я пишаюсь, ти живи!
* * *
УКРАЇНА — ЦЕ ЄВРОПА
Незалежні були 30 років,
незалежна країна була,
але зараз ми у Європі,
все змінила та клята війна.
Скільки сліз, скільки болю і жалю,
сподівань і нездійсненних мрій,
молитов скільки мами плекали
і сльозами казали про гріх.
У нас є історична подія,
ми ступили на шлях до добра,
ми це все, чуєте, заслужили
і назад вже дороги нема.
Україна — це Європа,
українці є народ:
вільні і незламні досі,
результат вже є, він ось.
А в нас радості скільки і жалю,
а емоції просто бурлять,
ми — в Європі, а значить ми можем
і Європі щось показать.
Україна — це Європа,
Україна вільна досі,
за нас світ, ми будем завжди,
хай же гинуть вороги.
Світ! Подяка за підтримку,
чесно Вас не підведем!
Скоро наша перемога —
відсвяткуєм в нашу честь!
Заспіваєм пісень добрих,
будем гордо святкувать,
і крізь сльози скажем разом "ні",
ніколи більше ми не будем воювать.
* * *
УКРАЇНА
Моя мати — Україна
батько мій — це рідний Львів,
тут нас долею справило,
тут Одеський є узвіз.
Мої діти — полонина,
а бабуся — степ і гай,
в Україні я — дитина,
тут прийшла пора кохать.
Мій дідусь — старий Дніпро,
моя мрія — мирне небо,
ми тут творимо добро,
й більш нічого нам не треба.
У піснях є про калину
і про жито — як не знать!
В нас калина — мов дитина,
то є символ "любий край".
Нема країни кращої —
не треба і шукать,
кохаємо і бачимо
мій любий гарний рай!
* * *
РІДНА ПОЛТАВА
Цвітуть тюльпани у рідній Полтаві,
а в Києві — каштани звідусіль,
і лунає голос в ріднім краї:
«Матінко-Полтаво, ти живи!»
Ми всі так любимо Полтаву,
вона вже стала затишним крилом,
ростуть тут діти, чути голос мами,
мій рідний край — кохання ожило.
Травнева Полтава! Красуня весняна!
Духовна столиця країни із мрій!
Я тут закохалась, я тут обійнялась,
і тут у Полтаві народжувавсь вій.
Тут Котляревський і Гоголь родився,
Полтавська земля на поетів багата.
Тут ярмарок славний, галушки й альтанка,
тут є рушники і добро в кожній хаті.
Полтавщина — рідна, кохана моя.
А Ви бували ко̀лись у Полтаві?
Я раджу Вам приїхати до нас,
цвітуть тюльпани й чути голос мами...
Полтавщина — найкраща сторона.
* * *
ПОЛТАВА
"Доброго вечора,
ми — із Полтави!" —
дякую дуже
за вислів цікавий.
Ми, полтавчани, —
сильний народ!
Ми козаками звемось,
так ось...
Де є галушки —
там є і свято,
де Котляревський —
там завжди цікаво.
Ярмарок славний —
хто ж там не був...
Ну, а Сердючку
як же забуть?
Ми прославляємо
рідний наш край!
Ану, туристи,
давайте до нас!
Ми і зустрінем,
і поїсти дамо,
та і розкажем,
як ми живемо.
З'їздим в опішню,
в столицю гончарства, —
там такі люди —
буде вам щастя!
Потім заїдем
в Диканьку —
там добре!
Ну, і в Сорочинці —
там же був Гоголь...
А от в Полтаві —
що вам сказать?..
Гарна вона —
ви маєте знать!
|
|