Asia_Detochkina.jpg "Ася Дєточкіна. Де шукати щастя. Кзка для дітей")
Ася Дєточкіна
ДЕ ШУКАТИ ЩАСТЯ?
(казка)
Після теплого літечка, коли всі звірі починають готуватися до зими, Гусак-Розумак вирушив у дорогу в пошуках їжі. Пам’ятає, що коли він був ще маленьким, дідусь розповідав йому про пшеничне поле. Туди всі гусенятка бігали збирати колосочки.
Ішов він, ішов, аж чує – хтось плаче. Зупинився Гусак і бачить: двоє мишенят сидять у траві і сльози витирають.
– Чому ви плачете? – запитав Гусак.
– Як же нам не плакати, – відповіли мишенята, – колись нам було весело, ми бавилися і були щасливі. А тепер щастя покинуло нас: мама занедужала, а ми хочемо їсти й не знаємо, що робити. Ти не можеш нам щастя повернути?
– Ви мусите самі повернути своє щастя. Ходімо зі мною, – сказав Розумак і пішов далі разом із мишенятами.
Довгенько вони йшли. Мишенятам було важко, лапки плуталися від утоми, але вони нічого не казали Гусакові, адже хотіли якнайшвидше до щастя дістатися і повернути його додому. Коли вже останні сили покидали мишенят, перед ними з’явилося пшеничне поле. Вони так зраділи, що забули про втому. Забігли на поле й почали жадібно хрумати зернятка.
– Ви трохи підкріпіться, а тоді до торбинки збирайте, занесете додому мамі – вам надовго вистачить, – повчав Розумак мишенят.
Так вони назбирали повні торбини пшениці й вирушили додому. Мама миша, побачивши своїх діточок, які несли стільки хліба додому, так зраділа, що де й дівся той недуг!
– Ви мої маленькі помічники! – обняла діточок миша. – Дякую тобі, Гусаче, за допомогу.
– Не мені дякуйте, а своїм дітям. Вони у вас дуже добрі та працьовиті, – скромно відказав Гусак. – А найголовніше, вони тепер знають, де береться щастя.
– Так, – сказали мишенята, – ми зрозуміли, що щастя залежить від нас самих, коли ми допомагаємо мамі, коли всі здорові, веселі та їжі для всіх удосталь.
Мама миша напекла запашних пирогів, мишенята заварили чаю і запросили Гусака-Розумака до столу. Всі сиділи веселі й радісні, розповідали цікаві історії. А мишенята були особливо щасливі: вони почували себе дорослими, бо допомогли мамі одужати й забезпечили сім’ю їжею на всю зиму. А це вам не пустощі якісь.
Asia_Detochkina.jpg "Ася Дєточкіна. Де шукати щастя. Кзка для дітей")
За матеріалами: Л. В. Йолкіна. Книжкова країна. Позакласне читання. Навчальний посібник з літературного читання для 2 класу. 5 видання. Київ, "Генеза", 2017, стор. 33 - 35.
Більше казок на нашому сайті:
.jpeg "казки")
Чимало українських письменників творили казки. Серед них Іван Франко, Леонід Глібов, Марко Вовчок, Леся Українка, Олена Пчілка, Юрій Федькович, Григорій Квітка-Основ’яненко, Левко Боровиковський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Юрій Федькович, Іван Наумович, Василь Сухомлинський та багато-багато інших. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу.
