На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Статті для дітей та батьків

Сортувати:    За датою    За розділами

Анатолій Мойсієнко. Олесині усмішки. Гумор для дітей."Олеся (подає обруч):
—    Покажи, Івасику, як ти вмієш крутити?
—    Я не вмію.
—    Покажи, як ти не вмієш..."

Анатолій Мойсієнко. Жовтень жовті жолуді. Вірш про осінь. Багряна осінь. Картина Олега Щербакова."Жовтень жовті жолуді 
На базар несе.
Пише осінь охрою 
Золоте есе."

(Анатолій Мойсієнко)

Орнаменти вишивок. Книга Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк. Українське народне вишиванняНа завершення публікації книги Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк "Українське народне вишивання" надаємо добірку ілюстрацій орнаментів вишивок з цієї книги без описань та пояснень.

Вірші Івана Малковича. З нічних молитов."Господи, літа стебельце 
всели до самітніх душ, 
дай кожному звити кубельце, 
і не поруш..."

(Іван Малкович)

Вірші Володимира Підпалого. Бачиш: між трав зелених... "Бачиш: між трав зелених,
як грудочки, пташата...
Станьмо ось тут навшпиньки
спокій їх берегти.
Може, не зможу батьком –
стану їм старшим братом;
будь їм, маленьким, сірим,
просто сестрою ти…"  
(Володимир Підпалий)

Перший у світі Космохакатон пройшов у Києві в рамках Форуму Космос і майбутнє. У Києві відбувся Форум «Космос і майбутнє» для обговорення викликів космічної ери, найсміливіших інноваційних ідей, технологій, освіти майбутнього. Форум організували представники громадських організацій УМАКО «Сузір’я», UkraineIS – «Україна Є», Центр розвитку творчості «Лілея» та ТОВ «Українсько-норвезький міст». На Форумі відбулася найширша дискусія за останні роки як щодо космічного майбутнього України, так і подальшого глобального розвитку нашої цивілізації. В рамках Форуму відбувся Космохакатон - перший у світі космічний «анти-хакатон», де команди працюють над проектами майбутнього не тільки під час заходу, але й після його завершення. Космохакатон – це принципово нова модель творчої  командної роботи над глобальними проблемами людства та викликами майбутнього.

Свята українського народу. Українські народні традиції. Осінній цикл свят.14 жовтня - свято Покрови Пресвятої Богородиці 14 жовтня відзначаємо свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, кажуть, "Покрови". Традиційно Покрова на Україні належала до так званих двонадесятих свят, себто великих. З Покрови починали гуляти весілля — це була пора сватань та шлюбів. Покрова вважалась покровителькою козаків. Щорічно з великою урочистістю вони відмічали це свято на Січі у своєму головному храмі святої Покрови. Українська Повстанська Армія (УПА), що постала в час другої світової війни як збройна сила проти гітлерівської і большевицької окупації, — теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Матері Богородиці. Таким чином, Покрова святкується в нас не тільки як народньо-релігійне, а й національне свято.

Гуморески, смішинки, гумор для дітей. Анекдоти з-під парти - шкільний гумор звідусюди. Малюнки Л. Рилькової.

"Татко розгадує кросворд, замислюється і питає сина:
- Синку, чи ти не знаєш, часом, назву пташки, сім букв?
- Татку, чому ти мучишся? Погуглі!!!
Татко схиляється над кросвордом, водить олівцем по клітинках...
- Точно! Підходить!!! Дякую!!!"

(з народного фольклору)

Міфи та легенди. Літературні легенди. Надія Кир’ян. Королевий цвіт. Авторська легенда."Росла собі на городі звичайна квасолька. Цвіла дрібненькими скромними квіточками, а восени давала добрий урожай смачних поживних квасолинок і була при цьому щасливою. Таку квасольку ви й тепер можете побачити на кожному городі, а борщик, зварений з нею, дуже смачний. А от колись давно трапилась така історія. Літав собі, бавлячися, пустун-вітерець, побачив нашу квасольку і почав її дражнити..." (Надія Кир'ян)

Міфи та легенди. Літературні легенди. Роман Завадович. Маруся Богуславка. Авторська легенда.

"То не чорні хмари над Богуславом стояли, то турки-яничари на місто напали, людям руки путами в’язали і гнали їх у далеку землю турецьку, в тяжку неволю. Спіймали й дівчину-білявку, попівну Марусю Богуславку. Вродлива, справжня красуня була Маруся. Тож, коли її в Стамбулі на базарі продавали, вподобав її багатий паша турецький. "Не годиться таку пишну квітку важкою каторгою в’ялити, візьму її до свого дому, скажу її виховати в мусульманській вірі та в звичаях турецьких, туркенею стане, за дитину мені буде." Купив паша Марусю, у свою палату привів, у турецьку одежу зодягнув і найняв учителів, щоб дівчинку по-своєму вчили, щоб її потурчили-побусурменили. І пильнували вчителі, щоб вона українського слова не чула, хреста не бачила, щоб не до Христа, а до Аллаха молилася. Але дівчинка глибоко в серці, мов чарівний образок, носила спогад про рідний край — про чудовий краєвид із сріблистою рікою, крутими скелястими берегами й білими хатками у вишневих садках..." (Роман Завадович)

Міфи та легенди. Літературні легенди. Михайло Слабошпицький. Переможець половців (авторська легенда)

"Зникли печеніги, але не поселився в руських степах мир. Новий, небезпечний ворог з’явився там - половці. На легких, прудконогих конях вихором налітали вони на села й міста. Грабували, палили, гнали людей у рабство. І ніяк не могли руські князі зібрати сили для відсічі їм. Бо все сварилися поміж собою за владу у Києві. А половці дедалі більше нахабніли. Вже й до стольного Києва докочувалися хвилі кінноти кочівників.Переяславський князь Володимир Мономах умовив Святополка Київського виступити проти ворога спільними силами. І рушили їхні війська вздовж Дніпра у пошуках половців. Розвідники кочівників давно помітили руські дружини й передали звістку про них своїм ханам. Зібрали хани раду, щоб вирішити, як діяти проти князів. Оскільки вони були твердо переконані в своїх силах, то постановили: вирушити назустріч руським і дати бій..." (Михайло Слабошпицький)

Міфи та легенди. Євген Шморгун. Сварог (літературна легенда)

"Сварог був дуже працелюбний, завжди зайнятий ділом бог-коваль. Бачив Сварог із небесної висі, як тяжко люди працюють, щоб роздобути собі хліб щоденний. Бачив, що їхній труд, їхні старання далеко не завжди винагороджуються так, як це годилося б. І захотілося йому полегшити їхню працю. Отож і послав він людям на землю кліщі та навчив їх своєму ковальському ремеслу. Насамперед показав, як викувати плуг і як ним орати землю. Хлібороби, які доти дряпали свої нивки дерев’яними мотиками, почали збирати у кілька разів більші врожаї пшениці та ячменю. А коли на хліборобів напали із диких степів кочові племена, Сварог навчив, як захиститися від зайд. Він відкрив ковалям тайну кування мечів і броні..." (Євген Шморгун)

Міфи та легенди. Літературні (авторські) легенди. Іван Франко, Сергій Плачинда, Катерина Гповацька, Ольга Бондарук, Юрій Мосенкіс, Євген Шморгун, Михайло Слабошпицький, Роман Завадович, Надія Кир'янЧитаймо легенди, які записали такі відомі українські письменники, як: Іван Франко, Сергій Плачинда, Катерина Гповацька, Ольга Бондарук, Юрій Мосенкіс, Євген Шморгун, Михайло Слабошпицький, Роман Завадович, Надія Кир'ян иа інші.

 Фольклор - народна мудрість. Українські міфи, легенди та перекази. Легенда про тополю (українська легенда)"Жила колись в одному селі дівчина-красуня. Та налетіли на село вороги — турки. Старих порубали, молодих у полон забрали. Іде в невільничому гурті дівчина, і кожен крок їй дедалі важче дається, бо веде він далі від рідного дому. Вночі стомлені бранці поснули, заснула і варта. Тільки дівчина не спала. Тихо звільнившись від пут, втекла..." (з української легенди)

Oй єсть в лісі калина. Українська народна пісня "Oй єсть в лісі калина,
Ой єсть в лісі калина,
Калина, калина.
Комарики, дзюбрики, калина."

(з народної пісні)

Фольклор - народна мудрість. Українські міфи, легенди та перекази. Калина (українська легенда)"Це було тоді, коли на Київську Русь нападали орди татарські. Одного разу в українському селі було весілля. Зібралося дуже багато вродливих дівчат. І саме в розпал гуляння на село налетіли татари. Завойовники побачили красунь і почали ловити їх, щоб продати в Царгороді..." (з легенди)

Фольклор - народна мудрість. Міфи та легенди. Виникнення світу (міф Стародавньої Індії)

"Спочатку не було нічого. Не було ні сонця, ні місяця, ні зірок. Лише безмежні води: з темряви першотвореного хаосу, що покоївся без руху, ніби в глибокому сні, води виникли раніше інших творінь. Води народили вогонь. Великою силою тепла в них народжено було Золоте Яйце. Тоді ще не було року, тому що нікому було відміряти час; але стільки, скільки триває рік, плавало Золоте Яйце у водах, у безмежному і бездонному океані. Через рік із Золотого Зародка виник Прародич Брахма. Він розбив яйце, і воно розкололось надвоє. Верхня половина його стала Небом, нижня — Землею, а між ними, щоб розділити їх, Брахма помістив повітряний простір. І він утвердив землю серед вод, і створив сторони світу, і поклав початок часові. Так був створений Всесвіт..." (з індійського міфу)

Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет (Єгипетський міф)"Якось Тефнут, донька бога Ра, богиня вологи, посварилася з батьком і покинула Єгипет. З нею пішла і волога. На єгипетську землю впала страшна посуха. Довго роздумував Ра, як повернути богиню вологи. Покликав він синів бога повітря Шу та бога мудрості Тота: "Світ гине без життєдайної вологи! Подумайте, як повернути Тефнут додому. Поспішайте!" Шу з Тотом вирушили у далеку путь..." (з єгипетського міфу)

Перша людина Пань-гу (міф Стародавнього Китаю)

"Був час, коли земля і небо ще не відділилися одне від одного і, злиті разом, складали щось схоже на куряче яйце. Тут і зародилася, як курча в жовтку, перша людина Пань-гу. Минуло вісімнадцять тисяч років, перш ніж вона прокинулася. Навколо була суцільна липка темрява, і серце людини заніміло від жаху. Але ось її руки намацали якийсь предмет. Це була не знати звідки взялася сокира. Пань-гу розмахнувся що є сили і вдарив перед собою. Пролунав сильний грім, ніби від того, що розкололася гора. Нерухомий світ, у якому перебував Пань-гу, почав рухатися. Все легке і чисте спливло вгору, а важке й брудне опустилося на дно. Так виникли небо і земля..." (з китайського міфу)

Фольклор - народна мудрість. Міфи та легенди. Пігмаліон (міф Давньої Греції)

"Колись на острові Кіпрі був великий митець Пігмаліон. Жив він самотньо, родини не мав і навіть не думав одружуватись, бо гордував жінками. Дізналась про це богиня кохання Афродіта, розгнівалась і надумала покарати зухвальця. Єдиною втіхою Пігмаліонові було різьбярство. У довгі години виснажливої праці він був справді щасливий. Якось — і, певне, на те була воля богині! — взявся він різьбити з найкращого мармуру, яким славився острів Парос, жіночу постать, таку гарну, вродливу, що подібної і на світі немає..." (з грецького міфу)

Всього:
3775
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець