Анатолій Качан. Вірші для дітей

 

Анатолій Леонтійович Качан — письменник-мариніст, представник нового лірико-психологічного напряму в сучасній українській поезії для юних читачів.  Народився 16 січня 1942 року на півдні України — у селі Гур’ївка поблизу райцентру Нова Одеса на Миколаївщині. Закінчив факультет української філології Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова у 1965 році. Вчителював, працював  у пресі, на державній службі, зокрема в Міністерстві інформації України, в Комітеті з національної премії України ім. Тараса Шевченка (1995–2003 рр.). З 2004 року – голова творчого об’єднання дитячих письменників, з 2015 року –  секретар Правління  НСПУ. Автор 17 книжок (загальний тираж  860 тис. прим.), зокрема  «До синього моря хмарина пливе» (2001),  «Чари ворожбита» (2005),  «Хвиля хвилю доганяє» (2007), «Листи з осіннього саду» (2013), «За нашим садом грає море», «Гуляє парус на Лимані» (2016). Упорядник книг вибраних творів М. Вінграновського та Б. Нечерди, що вийшли в серії «Бібліотека Шевченківського комітету». Лауреат  літературно-мистецьких премій: ім. Лесі Українки, ім. В. Близнеця «Звук павутинки», ім. Б. Нечерди, «Київ» ім. Є. Плужника, Корнійчуковської премії, «Джури» В. Рутківського – «за створення високохудожнього образу українського Причорномор’я».  Заслужений працівник культури України (2001). Нагороджений орденом  «За розбудову України» ім. М. Грушевського (2008),  медалями ВУТ «Просвіта» «Будівничий України» та  «Почесна відзнака» НСПУ.  Має також відзнаки «Відмінник народної освіти» та А. С. Макаренка. Дійсний член Української Академії оригінальних ідей. Член НСПУ з 1979 року. 

 

 

 

 

На відео: Відеозвернення Анатолія Качана, твори якого включено до оновленої програми з літературного читання для початкової школи. Анатолій Качан – автор 17 книжок для дітей та юнацтва, випущено понад 700 тисяч примірників. 

 

 

 

 

     ДЕ  РОЗЛИТА  СИНЯ  АКВАРЕЛЬ

Анатолій Качан. "За нашим садом грає море". – Лірика, ігрова поезія; худож. К. Лавро. – К.: Веселка, 2016 р. – 96 с.

Про цю книжку сам автор у вступному слові говорить так: «На її сторінках хлопчик з незвичайними здібностями відвертає від садів градову хмару; під час цвітіння акацій розпочинаються білі ночі в Одесі, а вогонь маяка, цього першого вогника України, змушує дужче битися навіть залізне серце теплохода, що повертається з далекого плавання до рідних берегів… Зверніть увагу на вірші про степ і море, вони особливо дорогі мені… Бо в них, як у виноградних гронах, грає сонце півдня України, де минули мої дитячі, шкільні та студентські роки, розпочиналася творча дорога».
Справді, як своєрідні персоніфіковані образи живуть у цій книзі море і степ, сади і лимани, Журавлиний луг і Бобровий брід, які сьогодні потребують нашого захисту. А ще автор запрошує помандрувати разом з ним до берегів колись щасливої Ольвії; відвідати морську столицю України, в якій у день гумору «лопнув меридіан»; побувати в горах, де  «Багато літ   і зим підряд Чорти запеклі Вивозять СОСни із Карпат на дрова в пеклі».
    Неймовірно вимисливий автор у формі: тут безконечники (можливо, найулюбленіший жанр Анатолія Качана), вірші-розіграші, загадки-безконечниці, акрозагадки, вишукані ігри зі словами-маятниками, ліричні мініатюри і досить розлогі за обсягом цикли,  етнопоезії та багато інших див. Художник і автор верстки подбали, щоб книжка вигравала всіма барвами веселки, щоб можна було не просто знайомитися з її змістом, який сам по собі завжди захоплює і полонить, а й дошукуватися таїни фраз і слів, знаходити те, що заховано між ними. Автор означує це видання як лірику та ігрову поезію для юних читачів, і збірка цілком підпадає під це притягальне визначення. Певен: багато дітей проведе над нею незабутні хвилини, яких не може подарувати ні комп’ютер, ні телевізор, ні будь-що інше. Такі книжки спроможні залишити в душі глибокий і непроминальний слід, стати подією, що освітлюватиме все життя, змушуватиме повертатися спогадами у своє дитинство, як нині, «крізь призму дитячого яснобачення», незрідка повертається сам автор.
Побачити у звичайному незвичне, в буденному святкове, в минущому вічне – це теж прикметна особливість таланту поета.

 Анатолія Качана треба цитувати повністю, бо тільки тоді відкривається вся краса його письма, і як жаль, що цього не дозволяють рамки літературного денника. Однак і окремі, вихоплені з контексту строфи дозволяють відчути ще одну прикмету авторського стилю – ясне, прозоре образотворення.

 Звичайно, Анатолій Качан ще той живописець, тільки живописує не барвами, а словами, і все, про що б не писав, виграє кольорами: «Упали хмари у Дунай, А  ч а с… неначе зупинився. Та ось зажеврів неба край, – То знак мені й тобі, Дунай, Що День новий вже народився». А ще зачаровує запахами і лункими голосами: «В небі, де розлита синя акварель, Ластів’ята з вереском крутять карусель». 
Сильна сторона поета – ритмомелодика: він охоче апробовує різні форми віршування, намагаючись вивільнити чудесні мелодії, які звучать   у його душі, які дарує йому навколишній світ: море, степ, небо, хмари, лимани, сади… Звичайно, найпотужніше тут звучить висока ораторія моря, прислухатися до якої нас націлює вже сама назва книжки.

Поет намагається не повторюватися і, використавши якийсь ритмічний малюнок, уже не повертається до нього, за незначними винятками. Він з якимось особливим натхненням і навіть зухвальством демонструє невичерпні можливості класичних форм.
А ще зачаровує в нього густий звукопис, усі оті незліченні алітерації – «трави травня», «Бджоли жалять без кинджала, Бо у бджіл залізні жала», «Біг додому лісом лис, Шелестів над лисом ліс», а також завжди цікаві дітям звуконаслідування: «Кине хто грудку чи камінець, – Тьох-тьох-тьох-тьохкає лід-ясенець»…
Книжка «За нашим садом грає море» глибоко повчальна, мудра, відкрита у своїй простоті, багатстві й красі. Вона покликана збуджувати у дітей цікавість та потребу пізнання світу, підсилювати любов до природи, змушувати їх думати і радіти своїм великим і малим відкриттям. 
У цій книжці, як у морській мушлі, чути шум моря і шепіт саду, степова  пісня жайвора і осінні голоси лугів, поскрипування старого вітряка і щебет річки під кригою,  завивання завірюхи й дзвінка тиша плавнів та ще багато-багато інших див. Кожен читач – малий чи великий (справжні мистецькі твори для дітей завжди хвилюють і дорослого читача) має робити їх сам, і в кожного, мабуть, вони будуть трішки інші, відмінні, бо ця книжка невичерпна в своїй щедрості й внутрішньому багатстві.
(Петро Сорока, м. Тернопіль)
За матеріалами: «Українська літературна газета», 13 січня 2017, стор. 2.

 

 

 

 

"Світанок року", "Веснянка", "Проростай, зерно", "Свято абрикос", "Весняна пісня", "До прильоту ластівок", "Чайки над полями", "Зелений промінь", "Чайки над полями", "На городі", "Цвітуть сади", "Пісні лісу", "Сині дні", "Місяць трав", "Квіти степу", "Флюгер полів", "Чекання", "Цвіт яблуні" - весняні вірші відомого сучасного українського дитячого поету Анатолія Качана.

"Рідні береги", "Квітка Сонця", "Прощання на причалі", "Теплий край", "Гроза в Карпатах ", "Летючий корабель" - такі поезії Анатолія Качана зі збірки лірики та ігрової поезії «Гуляє парус на Лимані» увійшли до нашої добірки віршів про Україну та рідний край.​

 

"До нас у дні квітучих трав
Козак з легенди завітав.                
     Настроїв кобзу голосну 
     І знов торкнув дзвінку струну.
     А  к і н ь  стояв біля вікна
     І слухав як бринить струна."  (Анатолій Качан)

Читаймо козацькі вірші Анатолія Качана: "Острів Мамая", "Козацький степ".

 

Анатолій Качан. Вірші про осінь

"Прощання з літом", "В далекі мандри", "Вересневі дні", "Осінні поля", "Польова дорога", "Ще зими не видно", "Ворота вирію", "Ще море тепле", "Щедре сонце", "Дзвонить осінь школярам", "Дивувалися ліси", "Степова дорога", "Осіння борозна", "Степовий вітряк", "Теплий край", "Лист із саду" - вірші про осінь українського поета Анатолія Качана.

 

 

 

 

 

Вірші про море (Анатолій Качан)

"Квітка Сонця" (Загадка), "Летюча квітка" (Загадка-безконечниця), Світов@ п@вутин@" (Загадка), "Зимові яблука" (Загадка-недомовка), "В зими є ягідка одна" (Загадка), Дивні квіти розпустились" (Загадка) - віршовані загадки Анатолія Качана зі збірки "Листи з осіннього саду".

А також загадки про книгу, зайця, їжака, кукурудзу, смородину, холодильник та самоскид з різних збірок Анатолія Качана.

 

 

 

 

Анатолій Качан. Веселинки

"Підкрутивши довгий вус...", "Немов на батька рідний син...", "Я знайшов у лісі гриб...", "Солоний вітер після зливи ...", "Обережний, хитрий лис..." — добірка коротеньких віршиків-веселинок від сучасного українського дитячого поета Анатолія Качана.

 

 

 

 

 

Зимові вірші від Анатолія Качана

"Телеграма", "Зимові яблука" (Загадка-недомовка), "Річка сховалась", "В зими є ягідка одна" (Загадка), "Щедра зима", "Летять із гірки санки", "Мете метелиця" (Спогад про літо), "Завиває завірюха", "Зима щедрує по дворах", "Походеньки лиса", "Відлига", "Проводи зими", "Два плюс два", "Новорічна пригода", "Крихта хліба", "Гість зими", "Зелений острів", "Ожеледиця", "Забіліли сніги", "Зимовий сад", "Морозко", "Солодкий сніг", "Зимові квіти", "Зима будує літо", "Співучий лід"- вірші про зиму від українського дитячого поета Анатолія Качана.