Більше...

Дитячі вірші про весну (Анатолій Качан)


Анатолій Качан. Прощання з літом. Ілюстрована збірка віршів для дітей, малюнки Віктора Кузьменка. Світанок року

 

 

Анатолій Качан

СВІТАНОК РОКУ

Ще не розмерзлася земля,
А вже над борозною
Вітає жайворон поля    
З весною молодою.

Гукаю в небо голубе 
Я жайвору дзвінкому: 
— А ми вітаємо тебе 
З поверненням додому!

 

* * *
 

 ПРОРОСТАЙ, ЗЕРНО
 
Проростай, зерно, 
Із землі:
Вже вернулися 
Журавлі 
І над полечком 
Синя вись. 
Проростай, зерно, 
Не барись.
Знову зеленню 
Вкрий лани, 
Мідним колосом 
Задзвени. 
Проростай, зерно, 
Виростай 
На багатий наш 
Урожай.

 

* * *

 

ВЕСНЯНКА

Цвірінь, цвірінь,
Іде теплінь 
На іменини трав. 
Готуй човни,
А сани кинь,
Бо сніг водою став. 
А ще готуй 
Ріллю м’яку,
Сівалки і зерно,
Щоб у дзвінкому 
Колоску
Примножилось воно.

 

* * *


 
СВЯТО АБРИКОС

До ласкавого сонця, 
Що прогнало мороз, 
Відчинились віконця 
На гілках абрикос.

Виглядають, як діти, 
Із віконець в садах 
Абрикосові квіти 
З молоком на вустах.

 

 

* * *

 

Анатолій Качан. Прощання з літом. Ілюстрована збірка віршів для дітей, малюнки Віктора Кузьменка. Вірші про весну

 

 

ВЕСНЯНА ПІСНЯ
 
Вже півень на воротях 
Кричить: «Ку-ку-рі-ку! 
Розквітла абрикоса 
У нашому садку!»

Навколо абрикоси 
Під музику бджоли 
Взялися ми за руки 
І пісню завели:

«Ой мати, біля хати 
Уже весна стоїть! 
Дозволь нам, рідна мати, 
Ворота відчинить».

Цю пісню підхопили 
Струмки-мандрівники, 
Синиці-витівниці, 
Шпаки-жартівники.

А з гілки абрикоси,
Що вранці зацвіла, 
Тоненьким голосочком 
Підспівує бджола:

«Ой мати, біля хати 
Уже весна стоїть! 
Дозволь нам, рідна мати, 
Ворота відчинить».

 

* * *

 

ДО ПРИЛЬОТУ ЛАСТІВОК

Навесні, коли бузок 
Хоче зацвітати, 
Виглядає ластівок 
Наша біла хата.

Ми подвір’я підмели, 
Висіяли квіти,
А весні допомогли 
Яблуні білити.

І розчистили струмок, 
Що тече з діброви...
До прильоту ластівок 
Все у нас готово.

 

 
* * *

 

ЧАЙКИ НАД ПОЛЯМИ

Як повіє
Із Криму теплом, 
Будить трактор 
Поля за селом.
Цілий день 
Із димком голубим 
Білі чайки
Кружляють над ним. 
І вирує
За плугом рілля, 
Наче слід
Од гвинта корабля.

 

* * *

 

ЗЕЛЕНИЙ ПРОМІНЬ
 
Зеленим променем весна 
Повідмикала води,
А доторкнулась до зерна — 
Зазеленіли сходи.

Відкрила очі сон-трава 
І глянула із гаю:
Весна зозуль із рукава 
На волю випускає.

Напившись талої води 
І теплого проміння,
Гостей запрошують сади 
На день свого цвітіння.

 

* * *

 

НА ГОРОДІ

На городі, день при дні,
В голубій хустині 
Садить мама навесні 
Помідори, дині...

Ось до мами підійшов 
Брат мій, говорійко:
—    Що це садите ви знов?
—    Огірки, Андрійку.

Тут Андрійко мимохіть 
Замахав руками,
Далі каже:— Ну садіть,
Та не кислі, мамо.

 

* * *

 

ЦВІТУТЬ САДИ

Знову ростуть від кореня 
Очерети з води,
І на чотири сторони 
Рясно цвітуть сади.

Знову над нашим хутором 
З хмари, що йде на Крим, 
Склавши долоні рупором, 
Пробує голос грім.

Знову летять метелики 
На яблуневий цвіт:
«А відгадай, тремтелику,
В квітці якій дзвенить?»

 

* * *


ПІСНІ ЛІСУ

У травні ліс пісні співає 
На сто, на двісті голосів.
Та ми з тобою добре знаєм, 
Яку він зиму пережив.

Такі морози тут стояли,
Що у сніги ховався звір,
А на дубах кора стріляла 
І рвалася, немов папір.

Перекликалися тут сови 
І хуртовини голосні.
Та надійшла весна — і знову 
Співає ліс дзвінкі пісні.

 

* * *

 

СИНІ ДНІ

—    Здрастуй, море?
Як тебе звуть?
—    Звуть мене Чорним
За люті шторми.
—    Чом же ти, море,
Синє в ці дні?
— Синє, бо небо 
Скупалось в мені. 
Синє тому,
Що зацвів і запах 
Синій бузок 
На моїх берегах.

 

* * *


 
МІСЯЦЬ ТРАВ

Незчулась іволга, коли 
Сади весняні відцвіли.
На землю червень завітав — 
Святковий місяць буйних трав. 
В цю пору навіть уночі 
Скриплять у лузі деркачі,
Кує зозуля день при дні,
Сумні чомусь її пісні.
Та ось уже на сіножать 
Коса унадилась гулять,
І перший стіг у царстві трав
Зозулю сиву налякав.
З тих пір задумливе «ку-ку» 
Вже не лунало у садку.
Тоді ж у травах запашних 
Деркач сховався і притих. 
Навчив співать своїх дітей 
І теж замовкнув соловей.
І тільки іволга руда 
Ще грає десь коло гнізда 
На флейті пісеньку свою 
Для пташенят: «Я вас люблю..

 

* * *

 

КВІТИ СТЕПУ

Де варили бринзу чабани, 
Забілів катран серед весни.

Де іржали коні, квітне мак,
Де копитом били — копитняк.

Де стогнала поночі сова, 
Піднялась мохната сон-трава.

А де в жмурки гралися зайці, 
Спалахнули сині чебреці.

 

* * *

 

ФЛЮГЕР ПОЛІВ

Знову сівалки в полях 
Трудяться з ранку до ночі, 
Знову на теплих вітрах 
Жайвір у небі тріпоче.

Знаю: це він навесні 
Співом поля засіває,
Щоб колосились пісні 
Нашого хлібного краю.

 

За матеріалами: Анатолій Качан. "Прощання з літом". Вірші для дітей. Передмова Володимира Рутківського. Художник Віктор Кузьменко. Київ, видавництво «Веселка», 1991 рік, 58 с.

 

* * *

 

Анатолій Качан

ВИЙШЛА РІЧКА З БЕРЕГІВ

(Безконечник)

 

 

Навесні на кілька днів
Вийшла річка з берегів
І гуляє у лугах,
У левадах, у садах.
Котить хвилі у поля 
Аж до скирти-корабля.

З пасовища в комишах
Вийшлa pиба у луги
І скидається в кущах –
По воді хвостом — шаррах! –
Аж розходяться круги.

Вранці Поля Поліщук,
Донька риболова,
Наловила в п о л і щ у к 
У кущах вербових.

Ось пливе вона в човні
З вудкою додому
І наспівує мені
Пісеньку знайому: 

Навесні на кілька днів
Вийшла річка з берегів
І гуляє у лугах,
У левадах, у садах.
Котить хвилі у поля
Аж до скирти-корабля...
І так далі, досхочу.

 

* * *

 

РОЗЛИВАЄТЬСЯ ДУНАЙ

Розливається Дунай,
А із-за Дунаю
З журавлями у наш край
Ремез прилітає.

Пташка ця непоказна
Має дивну звичку:
Навесні лише вона
В’яже рукавичку.

Ось поглянь: цвітуть сади,
А вона із пряжі
На вербі біля води
Рукавичку в’яже.

В рукавичці, як і слід,
Є аж два віконця, —
Щоб дивитися на схід
І на захід сонця.

Виглядають із гнізда
Ремезові діти.
Де комиш, верба, вода —
Там і рай на світі.

 

     

За матеріалами: Анатолій Качан. "Листи з осіннього саду". Лірика, ігрова поезія. Художник Кость Лавро. Київ, видавництво "Веселка", 2012 рік, 64 с. Текст взято з інтернет-ресурсу:  http://www.abetka.ukrlife.org/

 

 

* * *

 

Анатолій Качан. Світанок року. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Євгена Попова. Чекання

 

Анатолій Качан

ЧЕКАННЯ 

 

Навесні, коли бузок 
Хоче зацвітати, 
Виглядає ластівок 
Наша біла хата. 
Ми подвір'я підмели, 
Висіяли квіти, 
А весні допомогли 
Яблуні білити. 
І розчистили струмок, 
Що тече з діброви... 
До прильоту ластівок 
Все у нас готово. 

 

 

 

* * *

 

 

ЦВІТ ЯБЛУНІ 

 

Знову росте в термометрі 
Ніжним стебельцем ртуть, 
І на чотири сторони 
Буйно сади цвітуть. 
А над садами білими 
З хмари, що йде на Крим, 
Склавши долоні рупором, 
Пробує голос грім. 
Тихо мені під вікнами 
Яблунька шелестить: 
— А відгадай-но, дівчинко, 
В квітці якій дзвенить? 

 

 

Анатолій Качан. Світанок року. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Євгена Попова. Сині дні

За матеріалами: Анатолій Качан. "Світанок року". Вірші та загадки для дітей. Художник Євген Попов. Київ, видавництво «Веселка», 1986 рік, 32 с.

 

 

Більше віршів Анатолія Качана на нашому сайті:

Анатолій Качан, вірші для дітей
Анатолій Леонтійович Качан - відомий український дитячий поет, громадський та культурний діяч. Він - автор 17 книжок для дітей. у цьому розділі дивіться збірки віршів Анатолія Качана: "Листи з осіннього саду", "Прощання з літом", "Світання року".
 
 
 
 
 
Вірші про весну від інших авторів:
Вірші про весну
Читайте в цьому підрозділі вірші Ліни Костенко, Михайла Стельмаха, Петра Короля,  Олени Журливої, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько,  Лідії Компанієць, Володимира Сосюри, Валентина Бичка, Анатолія Камінчука, Марії Хоросницької, Наталки Поклад, Анатолія Качана.
 

Останні коментарі до сторінки
«Дитячі вірші про весну (Анатолій Качан)»:
анатолий качан , 2018-03-01 19:53:02, #
admin , 2018-03-01 21:19:03, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 2     + Додати коментар
На сайті