Валентина Козак. "Чорно-біла доля..." - добірка віршів про Чорнобиль з книги "За Україну молюсь"


Валентина Козак. Чорно-біла доля. Добірка віршів про Чорнобиль - з книги За Україну молюсь.

 

 

Валентина Козак

ЧОРНО-БІЛА ДОЛЯ

(Трєнос-реквієм)

Чорно-біла доля, чорно-біла...
Чорнобилем доля побігла.
Бігла навіжена і не спитала:
«А на кого ж мати зосталась?»

Чорнокрила доля, чорнокрила,
Чорнобилем землю накрила.
Накривала землю і не спитала:
«А на кого ж мила зосталась?»

Вертай, вертай, доле, додому,
Та не кажи правди нікому!
Чому наші ліси поруділи?!
Чому наші діти помарніли?!

Чорно-біла доля, чорно-біла...
Чорнобилем доля побігла.
Бігла горопаха і не спитала:
«А на кого ж Україна зосталась?!»


* * *


«ОХ, НЕ ОДНАКОВО МЕНІ...»

Заросли стежки і змовкла траса,
Та здалеку крізь завмерлий час
Чути голос провісний Тараса:
її, окраденую, збудять.
Ох, не однаково мені».
Це і про Чорнобиль, і про нас...

 

 

Вірші про Чорнобиль від українських авторів. Ліна Костенко, Володимир Шовкошитний, Дмитро Павличко, Іван Драч, Леонід Талалай, Валентина Козак, Валентина Харченко, Борис Олійник, Віктор Баранов, Світлана Йовенко, Анна Багряна, Ніна Гнатюк, Станіслав Бондаренко, Наталя Ільчишина.
 
 

 

МАТЕРИНСЬКИЙ БІЛЬ

(Тим владцям, хто ігнорує 
пільги інвалідів)

Погасне світ в очах ікони,
Якщо ви знайдете закони 
Віднять у смертника ковток,
Останній кусень і куток.

Скажу я матерів прокляттям:
— Живіть в отруєних палатах,
Шкварніть без совісті в смолі,
Бо вам не місце на Землі!

 

* * *


ПЛАЧ ЗА ЧОРНОБИЛЬЦЯМИ

Ти не вір їм, матусю,
Що я помираю,
Ти не вір, їм кохана,
Я ж так мало прожив —

Стану вітром шаленим, 
Зелен-кленом у гаю,
Стану небом високим —
В сяйві зранених крил...

Чи то страх, чи відвага?
А я того не знаю —
Нас було там багато —
Молоді, як один, —

Стали вітром шаленим.
Стали кленами в гаю,
Стали небом високим —
В сяйві спалених крил...

—    Що за вітер шалений? —
Моя доня спитає.
— Що за клен цей зелений? —
Запитає жона...

Тільки мати заплаче,
Україна зітхає:
«їх чорнобильська буря 
Отруїла... Чума».


* * *


БУДУЧИНА

Бог його знає, чи скоріше сам біс,
Як той Чорнобиль отутка проріс?
Як будували шалену біду,
Собою закрили напасть руду.
А Бог його знає, чи жити буду?
* * *
Чорна погоня, чорне стодзвоння, 
втікай, моя водо, 
втікай, ембріоне, 
пам'яте, присвіти!.. 
Шкода, що корінню 
вже не втекти.


* * *


РЕАКТОР НАПАВ НА ЛЮДИНУ

Болить мені, о Господи, пече 
І наболілу душу розриває:
Чорнобиль в жилах внукових тече,
Як викиди в затруєнім Дунаї.
І рушить генний код і спопеляє.
* * *
Недовго саду цвітом щебечеться.
Недовго квітується солов'ям.


* * *


Я І ЗА ВАС ДО СПОВІДІ СТОЮ

Рушники-обереги 
А пісні — то сторожа 
А козак на коні —
То — заступник і брат.
Мо' Вкраїна стомилась? 
Поможи Ти нам, Боже, 
Достояти до сповіді,
Поіменно згадать...
Помолитись за долю,
За волю голодну.
За розіп'яту душу —
Стусову холодну.
За дитинство чиєсь,
Як в Тараса, роззуте,
І за старість, як є —
Всіма в світі забуту.
Не складайте знамен 
Ви, брати-демократи,
Більше серця для дому, 
для рідної хати.
Де вишневий садок 
(Без хрущів, без квіток),
Дайте віри в прийдешнє,
Мов повітря ковток!
Поможи мені, Боже,
Слів вогненних набратись,
Знову стать на сторожі,
Хоч гірким — проростати!

 

* * *


ОСТАННЯ НІЧ ВОЛОДАРЯ

Був тріумф, ордени і медалі 
Все спалила пекельна ця піч.
«Більше хліба, енергії, сталі!»
І над націю жалобних свіч?!
Катастрофа, біда — це кінець.
Як Голгофа.
Швидкий поїзд з Москви,
Ніби смерті гінець.
І генсек в повен зріст,
Ніби сам Мефістофель,
Тягне в пекло.
І схвально киває Творець.

...Подаленіли і Помпея, й Хіросіма,
Чорнобиль — подаленіє,
Хронос болі поглине,
Клятви Брежнєва, Горбачова,
Щербицького, Івашка, Кравчука...
Та не подаленіє сирітська пам'ять 
України, на її руках дітей —
Ліквідаторів, солдатів, спасителів 
Росії, Європи,
Яким у спадок лишилось скарбу,
Що уламок генного коду Роду,
Що звався в давнину Божим народом,
Який зернинка в кулачок затиска 
І утримать уже не вміє, бо стала «чорнобилька». 
Укріпіть нас, Любове, Віро, Надіє!

 

За матеріалами: Валентина Козак. "За Україну молюсь". Київ, видавництво "Український пріоритет", 2012 р.

 

 

 

   Дивіться також на нашому сайті:

Вірші про Чорнобиль від українських авторів
Ліна Костенко, Володимир Шовкошитний, Дмитро Павличко, Іван Драч, Леонід Талалай, Валентина Козак, Валентина Харченко, Борис Олійник, Віктор Баранов, Світлана Йовенко, Анна Багряна, Ніна Гнатюк, Станіслав Бондаренко, Наталя Ільчишина, Юлія Хандожинська, Сергій Губерначук, Марія Яновська - українські автори, що створили поезії про Чорнобильську катастрофу, які увійшли до цієї добірки. Читаймо... Пам'ятаймо...
 
 
 

Катерина Мотрич. Політ журавлів над нетолоченими травами. Оповідання про чорнобильську трагедію.У повісті ”Політ журавлів над нетолоченими травами” Катерина Мотрич зуміла показати всенародну біду очима простої людини, старенької сільської бабусі, яка за свій вік багато чого пережила, але такого лиха ще не бачила. 

 

 
 

Катерина Мотрич. Молитва до мови."Mово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена! Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути зеленому вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу. Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог - Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби! І висвячувала душі козацького роду спасенними молитвами й небесним вогнем очищення, святими водами Божого річища, щоб не змалів і не перевівся народ той. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення..." (Катрина Мотрич)

 
Саша Кочубей. Володарка лісу. Дитяче оповідання. Ілюстрація Андрія і Діни Нечаєвських
"Моя прабабуня — самосе́лка. Вона живе сама в селі Залісся. Колись там мешкало багато людей. Але потім вибухнув Чорно́биль *1 і всіх вивезли. Якийсь час прабабуня жила з нами в місті. А потім зібрала речі й повернулася назад. «У Заліссі народилася, в Заліс сі  й помру», — сказала мамі. Мама дуже гнівалась, але нічого не могла вдіяти. Прабабуня — міцний горішок. Якщо вже вирішила щось, її ніхто не спинить. Прабабуня каже, що приросла до Залісся. Там її дім, її коріння..." (Саша Кочубей)
 
Євген Гуцало. Чорнобильська дівчина Калина. Оповідання зі збірки Діти Чорнобиля. Малюнки Тетяни Семенової.
"— Як тебе звати?
— Калина.
Любомир здивовано зводить брови й перепитує:
— Може, Килина?
Усміх сонячним зайчиком спалахує на губах у дівчини:
— Ні, Калина..."(Євген Гуцало)
 
26 квітня - Міжнародний день пам'яті Чорнобиля
Вибух на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року став причиною наймасштабнішої техногенної катастрофи у світовій історі. Аварія розцінюється як найбільша за всю історію ядерної енергетики як за кількістю постраждалих від її наслідків, так і за економічною шкодою. Вона сталася на території СРСР, але з розпадом Союзу це стало проблемою України.

Останні коментарі до сторінки
«Валентина Козак. "Чорно-біла доля..." - добірка віршів про Чорнобиль з книги "За Україну молюсь"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми