На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Вірші Івана Коваленка


Вірші Івана КоваленкаІван Юхимович Коваленко  – видатна особистість в історії української літератури та культури. Учитель, поет-шістдесятник, дисидент-політв’язень радянських часів.

Все життя відрізнявся безкомпромісністю та прямотою як в особистому житті, так і в творчості. Принципово не друкувався на батьківщині за радянських часів. Не належав ні до яких угрупувань і партій – ні радянських, ні сучасних. Виходець із села. Народився 13 січня 1919 року в с.Лецьки, що на Переяславщині. Закінчив Київський державний університет ім.Т.Г.Шевченка. Все життя працював вчителем іноземних мов. Вчителювати починав у м.Чернігові, де жив з 1941 по 1947 роки. Потім переїжджає до м.Боярки, що під Києвом, де й прожив більш, як піввіку до самої смерті.

Як казав сам Іван Коваленко, "Учень з мене був гарний, але все-таки я й тоді проявляв непокірність. Побувши лише два чи три місяці в жовтенятах, я не захотів вступати в піонери, а про комсомол навіть і думати не міг. Так усе життя я прожив не комсомольцем, не піонером, не був і членом партії."

Також Іван Юхимович розказував і про свою творчість: "Вірші почав писати з самого малку, уже в школі писав вірші. Починав, як і всі дурні, російською мовою. Потім під впливом учителя Рубана, який учився разом з Малишком, почав писати українською мовою."

У 1972 році був заарештований під час репресій, яким було піддано українську творчу інтелігенцію. Карався у таборі суворого режиму у Пермській обл. разом з шістдесятниками І.Світличним, М.Коцом, І.Калинцем, Т.Мельничуком, Є.Пронюком, С.Глузманом, В.Буковським, В.Марченком та ін.

Також у таборі Іван Юхимович близько зійшовся з ув'язненими бійцями УПА. Він так розказує про спілкування з ними:
"Вони мене прийняли, як рідного, оточили увагою, турботою, чим могли допомагали. Чим я відрізнявся від інших дисидентів? Тим, що інші дисиденти - це була висока інтеліґенція. Вони собі на них дивилися зверхньо. Понабирають собі книжок у бібліотеці і йдуть працювати. Сходяться самі, говорять про високі матерії, про все інше. А я з простим людом зразу зійшовся. Я знав майже всі мої вірші напам'ять. От вони мене попросили кілька разів прочитати свої вірші, які чули. Вони казали: "Ми двадцять років кінчаємо і сподіваємося, щоб прийшла нова зміна, що щось нам розкажуть, щось допоможуть, у чомусь просвітять. А вони на нас ніякої уваги". Зате я їм читав майже кожного вечора – чай заварять, сядуть кругом, я читаю свої вірші, а вони сидять і плачуть."

Реабілітований Іван Юхимович у 1991 році.
Помер 18 липня 2001 року. Похований в м.Боярка.

Використано матеріали з інтерв’ю Івана Юхимовича КОВАЛЕНКА
та Ірини Павлівни КОВАЛЕНКО:
http://www.khpg.org

 

Вірш "Намалюй мені Тараса" (Іван Коваленко)

"Намалюй мені Тараса, друже,
Нашого великого Тараса.
Удихни у нього свою душу,
Оживи і воскреси відразу..."

Іван Коваленко - про кохання...

Поезії Івана Коваленка про кохання - це розповідь про його щасливе кохання, що тривало більше піввіку:

"Тобі одній душі моєї звуки,
Моя печаль і сум безмежний мій,
Тобі одній палкого серця муки –
Тобі одній!"  (Іван Коваленко)


вірші про Різдво, вірші про зиму, іван коваленко, Різдвяне"Кого ж ми запросим на Свято?
Хай прийде гостей небагато.
Всі інші зберуться допоки,
Найпершим прибуде хай Спокій."

(Іван Коваленко)

Іван Коваленко, вірші для дітей про лісВірші "Григорію Паничу", "У Боярці зелений ліс", "В'яз", "Знов у лісі", "Боярський ліс"


Останні коментарі до сторінки
«Вірші Івана Коваленка»:
Настя , 2017-07-12 10:25:47, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1    + Додати коментар