Поезії Ірини Жиленко для дітей

Жиленко Ірина Володимирівна - відома українська поетеса. Народилася 28 квітня 1941 року в місті Києві. Перший вірш написала у восьмирічному віці. Дебютувала 1965 року збіркою "Соло на сольфі", яка спричинила тривалу дискусію у пресі. Закінчила Київський університет імені Тараса Григоровича Шевченка. Кандидат богослов’я. Працювала в редакціях газет та журналів. Ірина Жиленко - автор близько двадцяти книг: "Соло на сольфі", "Автопортрет у червоному", "Вікно у сад", "Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна", ", "Дім під каштаном", "Ярмарок чудес", "Останній вуличний шарманщик", "Вечірка у старій винарні", "Пори року", "Євангеліє від ластівки: Вибрані твори"; для дітей - "Достигають колосочки", "Вуличка мого дитинства", "Двічі по два дорівнює кульбабці", "Казки про буфетного гнома", "Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилятися номером". Лауреат Державної премії України імені Тараса Григоровича Шевченка та премії імені Володимира Сосюри.

За матеріалами: http://www.ukrlit.vn.ua/

* * *

За матеріалами: М.І.Зоряна, Н.І.Богданець-Білоскаленко. Літературне читання. Підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво "Грамота", 2015 р., стор. 173.

* * *

Ірина Володимирівна Жиленко пише не лише вірші, а й  прозу. Читайте надзвичайно цікаву книжечку - новорічну повість-казку "Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером":

Ірина Жиленко. Казка "Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером"

"Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером" - повість-казка української письменниці Ірини Жиленко про передноворічні пригоди дівчинки Орисі, про виховання дітей в сім'ї, про нетерпиме ставлення до користолюбству, егоїзму і жорстокості, про перемогу доброти і чуйності  над підступними намірами  лиходіїв.