Олександр Єна. Абетка

Олександр Єна

АБЕТКА

А

Aнтилопа квiткоока чита книжку про пiнгвiнiв.
Й з здивуванням дiзнається, що нi груш нi апельсинiв
Помiж снiгу й брил льодових в Антарктидi геть нема,
Не садочки там та квiти, а лише зима й зима.
Фруктiв у садку своєму антилопа назбирала
Та в посилку до тих фруктiв ще й таку записку вклала:
«Й до снiданку й до вечерi i, звичайно, до обiду
Їжте фрукти». I адреса: «Для пiнгвiнiв, в Антарктиду».

* * *

Б

Бiлочка знайшла горiшок й хоче ним поласувати.
Як же з кожушка твердого той горiшок їй дiстати?
На дубок залiзла хутко й всiлась на найвищу гiлку.
Кидь горiшок вниз, на камiнь, й смакота чека на бiлку.

* * *

В

Ведмедик попiд вишнею на вулик погляда,
Бджолиний рiй iз вулика сердито вилiта:
«Iди-но геть, ведмедику, ти тут не поласуєш,
Iнакше так пожалимо, що дуже пожалкуєш».

* * *

Г

Гайстер, Чорногуз, Бусол й вiрний їхнiй друг Лелека
Восени летять на пiвдень, в теплу Африку далеко,
Щоб в саванах неохопних перебути там морози
I iз пролiсками й рястом та iз квiтненням мiмози
Навеснi, iз теплим вiтром, незважаючи на втому,
Пiсля довгої дороги повернутись знов додому.

* * *

Ґ

Ґаву родичка сорока, та що гарна й бiлобока,
З днем народження вiта, та до себе на свята
На колядку запросила, про новини сповiстила
Та на вiдповiдь чека.
Згодом лист прийшов назад. Невiдомий адресат!
Так сорока засмутилась! Де ж та ґава загубилась?
А поштарка-пава каже, та що чубчик мов корона:
«За адресою не ґава, там чомусь живе ворона».

* * *

Д

Дятел й одуд у суботу вдвох зустрiлись на снiданок.
Свiтить сонце, синє небо й гарний теплий лiтнiй ранок.
Свiжий вiтерець легенький провiщає гожу днину.
Дятел з одудом поважно обговорюють новини.

* * *

Е

Едельвейс стрiчає бджiлку у високих сивих горах.
Бджiлка довго добиралась по дiбровах, скелях, зворах.
З бджiлкою прийшли новини про всiх рiдних iз долини,
Про пiвонiї, троянди, чорнобривцi i жоржини.

* * *

Є

Єноти чай на ґанку iз пирiжками п’ють,
Вершкiв або й лимона для смаку додають.
У школу пiдобiдок дiткам своїм ладнають
Й єнотенят смугастих вже снiдати чекають.

* * *

Ж

Жабка у болотi квака,
Подає друзякам знака:
«Чапля ондечки летить».
I усi жабки за мить
Дружно зорганiзувались
Й попiд листя поховались.
Чапля далi полетiла,
Жабка кваком сповiстила:
«Над болотом чисте небо,
Турбуватися не треба».
Знову можна всiм стрибати,
Квакати й бешкетувати.

* * *

З

Зайчик встав в суботу вранцi,
Удягнув на себе штанцi,
В хатцi у своїй прибрав,
Й до ставочка пострибав.

* * *

И

Инiй зранку на травi срiбним блиском сяє.
Айстра змерзла на морозi й бiльше не буяє.
Квiтне жовта хризантема, сонце невеличке,
Радо сонцю пiдставляє своє свiже личко.

* * *

I

Iндик й пiвник посварились й розпустили пiр’я.
Не їдять нiчого зранку, а вже надвечiр’я.
Качур ходить помiж ними та благає слiзно:
«Хлопцi, прошу, помирiться, поки ще не пiзно! »

* * *

Ї

Їжачок прийшов в кiно й до свого дiстався мiсця.
Поруч бiлка в кiмоно, їжачка чомусь боїться.
Здивувався їжачок та повiв на неї оком:
«Панi бiлка, Ви не бiйтесь,
що вколю Вас ненароком».
Посмiхнулась незнайомка й подає приязно руку:
«Ви колючий, але дiйсно, не скидаєтесь на злюку».

* * *

Й

Йорж iз окунем в лататтi
Пiсню весело спiвають.
У захопленнi й завзяттi
Лише рота вiдкривають.

* * *

К

Котик визирнув в вiконце.
Небо синє, сяє сонце.
Землю вкрив всю бiлий снiг.
Схопив лижi, та побiг.

* * *

Л

Лисичку в гостi запросив до себе у Брюссель
Лисиччин давнiй та близький товариш журавель.
Летить лисичка лiтаком й везе у рюкзаку
Для журавля дарунок свiй, тарiлочку мiлку.

* * *

М

Матiола, квiтка синя, чи вона вже вiдбуяла?
Чи ця квiтка при порозi вже приречено зiв’яла?
Та спада тихенько вечiр, денне небо догоряє,
Й знову пахне матiола, знову цвiт її буяє.

* * *

Н

Носорiг з гiпопотамом, нiде правди дiти,
Вдвох не можуть берег рiчки нiяк подiлити.
Один каже: «берег мiй, менi тут купатись».
Iнший рога як наставить i давай буцатись.
Аж ген зирить крокодил незворушним оком
Й собi дума, чи не з’їсти обидвох наскоком.

* * *

О

Орхiдея та лiлея одуда питають чемно,
Двi сусiдки двi красунi одуду гукають в небо:
«А скажи но птах-красунчик, що з висот небесних видко,
I чи бачиш ти iз неба найгарнiшу в свiтi квiтку?»
Одуд вiдповiв дiвчатам: «не просте у вас питання,
Вже менi погано видно, бо вже вечiр та затемно,
Та вже завтра роздивлюся, якщо є така потреба,
Й на питання ваше, панни, вiдповiм вам краще зрання».

* * *

П

Персик-братичок сьогоднi день народження святкує,
Для гостей жаданих зранку смаколики вiн готує.
Абрикоска та Марелька, двi охайнiї сестрички,

* * *

Р

Рибка заховалась в рясцi
Вiд аквалангiста в масцi,
Зустрiч з котрим недоречна
Та для рибки небезпечна.

* * *

С

Синичка в синiм платтячку та жовтiм фартушку
Сподобалась горобчику, сiренькому пташку.
Товариш у горобчика, сiренький соловейко,
Для друга хутко написав мелодiю гарненьку.
Спiває пiсню горобець, iз усiх сил старається,
Сидить синичка на дубку та приязно всмiхається.

* * *

Т

Троянда розквiтла в садку серед ночi,
Троянда здiйняла до зiр свої очi.
Зiркам посмiхнулась, а також сусiдкам,
Сплячiй лавандi та сплячим нагiдкам.

* * *

У

Удав сьогоднi цiлий день сидить в своїй оселi.
Йде дощ, дме вiтер, й за вiкном дерева невеселi.
Та для удава мов й нема нi вiтру нi негоди,
П’є чай, читає й уявля захопливi пригоди.

* * *

Ф

Фiранки святковi на вiкна
Повiсив величний фазан,
На стiл застеляє красиву
Святкову нову скатертину.
На кухнi з пахучим узваром
Вже весело булька казан.
Вже небо блакитне згасає,
Й рiздво загляда у хатину.

* * *

Х

Хорт бiжить через снiги за зайчам бiленьким,
Поки видно ще слiди пiд снiжком свiженьким.
Вже втомився, iще трохи та не стане духу:
«Гей вуханю, вiзьми шапку, вiдморозиш вуха!»

* * *

Ц

Цапеня iз цвiркуном на луцi зустрiлись
Та пiд яблунькою поруч в холодочку всiлись.
Скрипочку цвiркун дiстав, та на скрипцi грає,
Поруч бiле цапеня пiсеньку спiває.

* * *

Ч

Чапля яблука збирає у садку з натхненням,
Щоб в холодну пору року бути iз варенням.
Щоб з сусiдом журавлем чаювати взимку,
Обережно укладає яблука в корзинку.

* * *

Ш

Шпак вареники з шовковиць лiпить заповзято,
А шпачиха стiл надворi вже ладна до свята.
Бо сьогоднi у шпака свято, iменини,
Iз усiх усюдин гостi прийдуть до гостини.

* * *

Щ

Щур бобра уважно слуха над сагою у щирицi.
Щось записує уважно, у обох серйознi лиця.
Щука iз саги у рiчку перелякано тiка.
Щур записує уважно, як готується уха!

* * *

Ь

Сам по собi мовчазний, не почне i слова.
Та у товариствi вiн змiнює розмову.
Тiнь без нього — це не тiнь, а якась дурниця.
Камiнь же стає камiн, значення рiзниться.

* * *

Ю

Юшку варить юний вовчик
В лiсi бiля рiчки.
Як зготує, то у гостi
Покличе лисичку.

* * *

Я

Ящiрка з торбинкою
Хвостиком крутнула,
Мiж дубком й ялинкою
У нiрку чкурнула.

Матеріал люб'язно надіслано автором.

Малюнки Андрія Будника та Тетяни Капустіної.