Публікації за тегом: Література

У розділі "Художня література — мистецтво слова" знайдете багато творів, написаних відомими авторами на різні теми, для дітей і дорослих, ознайомитесь з літературною спадщиною українських і світових літераторів, а також цікавими сторінками їхнього життя. 

У розділі представлені: Антонич Богдан-Ігор, Багмут Іван, Васильченко Степан, Величковський Іван, Винниченко Володимир, Вінграновський Микола, Вишня Остап, Вороний Микола, Воронько Платон, Герасим'юк Василь, Голобородько Василь, Гончар Олесь, Гребінка Євген, Грінченко Борис, Губерначук Сергій, Гулак-Артемовський Петро, Гундарєв Юрій, Даник Володимир, Дмитренко-Деспоташвiлi Юлія, Дрозд Володимир, Дудар Євген, Жарко Яків, Женченко Віктор, Карпенко-Карий Іван, Квітка-Основ’яненко Григорій, Кисельов Леонід, Кобилянська Ольга, Коваль Роман, Королева Наталена, Костенко Ліна, Костомаров Микола, Котляревський Іван, Коцюбинський Михайло, Кузьмічова Наталія, Куліш Пантелеймон, Кулигін Артем, Лепкий Богдан, Липа Іван, Лотоцький Антін, Маланюк Євген, Малкович Іван, Мацко Ірина, Мелюс Василь, Могилянська Ладя, Назарук Осип, Нечуй-Левицький Іван, Огнєва Інелла, Олесь Олександр, Олійник Борис, Ольжич Олег, Остапенко Борис, Павлюк Ігор, Підпалий Володимир, Плачинда Сергій, Римар Галина, Римарук Ігор, Руданський Степан, Руденко Микола, Самійленко Володимир, Сердунич Любов, Симоненко Василь, Сосюра Володимир, Стельмах Михайло, Стороженко Олекса, Стус Василь, Талалай Леонід, Теліга Олена, Тютюнник Григір, Українка Леся, Франко Іван, Харчук Борис, Чайковський Василь, Черінь Ганна, Чернілевський Станіслав, Чубинський Павло, Шевченко Тарас, Шевчук Василь та інші відомі українські автори.

 

Дитячий фольклор — це, перш за все, ті зразки усної творчості народу, що призначені для дітей. Інша гілка — це твори, які існують у дитячому середовищі, але так само побутують і як окремі зразки певного фольклорного жанру (наприклад, загадки). Дитячий фольклор містить і таке явище, як усна дитяча творчість, що виникає у процесі гри та спілкування. Зразки цієї творчості живуть лише в дитячому середовищі. До цього розділу ввійшли кращі зразки українського дитячого фольклору: заклички, колискові пісні, забавлянки, лічилки, дражнилки, мирилки, скоромовки.

 

У цьому розділі пропонуємо огляди цікавих та корисних книжкових видань.

 

 

 

 

12 лютого 1871 року народився український письменник та громадський діяч Лесь Мартович. Лесь Мартович — автор 27 оповідань. Перше оповідання «Не-читальник» було опубліковано в 1889. Свої новели писав покутською говіркою. У 1900 і 1905 роках у Львові вийшли його збірки оповідань "Хитрий Панько" і "Стрибожий дарунок". У 1917 було опубліковано новелу "Забобон" (потім перевидано у Києві 1926 року). Входив до так званої "Покутської трійці" (Стефаник, Черемшина, Мартович). Займався громадськими справами: працював у нелегальному гуртку, члени якого проводили серед селян культурно-освітню роботу; збирав і вивчав фольклорні матеріали; видавав свою літографовану газету "Збірка"; засновував по селах читальні тощо. У той же час він був редактором львівської газети "Хлібороб" (1893), у 1897-1898 роках став редактором "Громадського голосу", який до нього редагував Іван Франко.

 

7 лютого 1804 року народився український історик, етнограф, фольклорист, поет і композитор Микола Маркевич. Він став першим українським енциклопедистом, свого часу офіційно був «українським буржуазним націоналістом» і заборонений радянською цензурою.

 

 

 

На поетичному Олімпі України серед інших славних імен уже багато років і навіть десятиліть живе "нерозгадане чудо", "неймовірний птах", "казка казок", "голос народу", "пілігрім вічності", "і мудра, і дитя", котра нічим не осквернила душу — Ліна Костенко.

 

 

 

 

Поезія Ліни Костенко - це музика слова. Пристрасна і велична. Музика в поезії Ліни Костенко - це душа. Безмежна і непізнана. Музика і поезія Ліни Костенко - це два космоси. І кожен - неосяжний.

Читайте вірші Ліни Костенко: 

"В дні, прожиті печально і просто", 
"Вже почалось, мабуть, майбутнє", 
"Відмикаю світанок скрипичним ключем", 
"Доля", 
"Затінок, сутінок, день золотий", 
"Крізь роки і печалі", 
"Мій перший вірш написаний в окопі", 
"Напитись голосу твого", 
"Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…", 
"Ой ні, ще рано думати про все", 
"Очима ти сказав мені: люблю", 
"Пелюстки старовинного романсу", 
"Пишіть листи і надсилайте вчасно", 
"Розкажу тобі думку таємну",
"Світлий сонет", 
"Старий годинникар", 
"Три принцеси", 
"Хуртовини", 
"Щасливиця, я маю трохи неба", 
"Я ніколи не звикну". 

"Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці."

(Ліна Костенко)

 

 

В добірці "Вірші про кохання" публікуємо поезію видатних українських і зарубіжних поетів різних епох: Богдана Ступки, Василя Стуса, Роберта Бернса, Лесі Українки, Павла Тичини, Миколи Вінграновського, Олександра Олеся, Володимира Підпалого, Володимира Сосюри, Івана Коваленка, Ліни Костенко, Івана Франка, Василя Симоненка, Михайла Старицького, Івана Малковича, Андрія Малишка, Миколи Вороного, Христі Алчевської, Миколи Томенка, Павла Грабовського, Григорія Воробкевича, Сергія Мартоса, Василя Щурата, Пантелеймона Куліша, Ганни Черінь, Ігоря Калинця, Леоніда Талалая, Сергія Губерначука, Тетяни Строкач, Юлії Хандожинської, Надії Кир'ян, Марини Брацило, Марії Дем'янюк, Марії Яновської, Людмили Кибалки, Інни Паламарчук.

 

"На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь...
Це вогонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя", — писав той, хто висвітив цим вогнем найтемніші куточки життя народу, змалював їх перед цілим світом - Іван Франко. Крім того, він збагатив своєю працею багато галузей європейської науки. 

 

Класик сучасної української дитячої літератури Всеволод Нестайко побачив світ 30 січня 1930 року. Він зробив неоціненний вклад в розвиток мистецтва і культури нашої країни.

 

 

 

 

 

 

27 січня 1839 року народився відомий вчений-етнограф, фольклорист, поет і журналіст, автор державного гімну України, юрист, активний діяч українського національного руху на Правобережній Україні Павло Чубинський.

 

 

 

27 січня 1891 року народився український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч Павло Тичина. Тичина самотужки досконало опанував майже двадцять іноземних мов, а зокрема — вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську. Дав з них цінні поетичні переклади. Збереглися переклади Павла Тичини на українську мову з сорока мов світу.

 

Статті Ірини Мацко, присвячені питанням і проблематиці літератури для дітей: "Серйозно про дитяче, або крок за кроком", "Дитина і казка. Казка як джерело пізнання для дитини", "Діти вулиці. Про статус сучасної української дитячої літератури", "Коли «Попелюшка» стане принцесою? Або проблеми українського казкарства", "Що несе у собі українська народна казка або чого вчить народний фольклор?".

 

 

 

Костянтина Малицька відома як дитяча письменниця, авторка поезій, оповідань й сценаріїв, багатьох січових пісень. Читайте вірші-пісні Костянтини Малицької (Віри Лебедової): "Марш січовий", "Марш соколів", " В Січ ставай", "Вгору прапор", "Січ у поході", Січовий поклик", "У Січі! У Січі гуртуймося, брати", "Поставали козаченьки", "З Новим роком"; а також - добірку її поезій": "Взяв би я бандуру", "Поклін Кобзареві", "В Маркіянові роковини", "Зимова казка", "Далеко!". Для відомої пісні, що стала народною, "Чом, чом, чом, земле моя". Знайдете тут і тексти, і ноти, і відео.

 

Дивіться Різдвяну "Лічилку" від Лесі Храпливої-Щур, "Новорічну лічилку Василя Зайця; лічилку від Володимира Підпалого; лічилку, записану Іваном Манжурою; лічилки Варвари Гринько, Ганни Чубач, Василя Зайця, Лесі Храпливої-Щур, Володимира Підпалого, Володимира Лучака, Сергія Цушка, Людмили Савчук, Галини Мирослави, Наталії Любиченко, Анатолія Камінчука, Грицька Чубая, Сергія Губерначука, Олесі Мамчич, Галини Мирослави, Тетяни Строкач, Наталі Карпенко, Ніни Колодяжної; добірку українських народних лічилок, а також кілька різних збірочок лічилок та жмурилок для дітей.

 

"Коля, Коля, Миколай,
сиди вдома не гуляй,
а то дівки прийдуть,
зацілують і підуть!"

(народна дражнилка)

 

 

"Грицько пикатий, 
Соломою напхатий, 
Гвіздочком прибитий, 
Щоб не був сердитий"

(народна дражнилка)