7 лютого 1804 року народився український історик, етнограф, фольклорист, поет і композитор Микола Маркевич. Він став першим українським енциклопедистом, свого часу офіційно був «українським буржуазним націоналістом» і заборонений радянською цензурою.
Микола Маркевич відомий як автор синтетичної історії України, написаної в романтико-літературній манері, та фундаментальних статистичних досліджень.
У 1842-1843 рр. створив п’ятитомну наукову працю «Історія Малоросії», в якій використав давніші друковані і рукописні історичні праці (зокрема «Історію русів»), а також корпус документів власного зібрання. Одним із перших в українській історичній науці обґрунтував тезу про виникнення козацтва як вияв національно-визвольної боротьби, опрацював методику підготовки документальних джерел до публікації, запропонував класифікацію джерел за тематично-хронологічною ознакою.
З етнографічних праць найважливіші — «Збірник малоросійських пісень» (1840 р.), «Південноруські пісні» (1857 р.), «Звичаї, повір'я, кухня та напої сучасних малоросіян» (1860 р.).
У 1847 р. поклав на музику на вірш Шевченка «Нащо мені чорні брови». А Тарас Шевченко присвятив Миколі Маркевичу вірш «Бандуристе, друже сизий».
З метою створення українського енциклопедичного словника зібрав колекцію документів з історії України XVII-XVIII ст. (рідкісні стародруки, історичні манускрипти, гетьманські універсали, лист видатних діячів України й Росії, етнографічні конспекти). Згодом ця колекція документів опинилася у Рум'янцівському музеї (Москва) у фонді рукописних колекцій Російської державної публічної бібліотеки.
За матеріалами: https://www.facebook.com/
Дивіться також на "Малій Сторінці":
У літературному календарі розповідаємо про видатних поетів та письменників за датами їх народження.
Прикріплене фото:
Олівія Гузар