Пропонуємо до розгляду унікальний навчальний посібник від Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк з вишивання, в якому досконало представлено історію та традиції цього мистецтва, а також практично і графічно відтворені та детально описані давно забуті шви: ключове шитво, шов ріжкатий, ключка, парована ключка, заігліно, верхоплут гуцульський, шов кучерявий, колодки, шов кочелистий, штепування, навиване тощо. Приєднуйтесь до наших уроків з вишивання за допомогою цієї чудової книги.
Джерело: Катерина Сусак, Ніна Стеф’юк. "Українське народне вишивання". Навчальний посібник (техніки, методологія, методика). Київ. Видавництво "Науковий світ", 2006 р.
На завершення публікації книги Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк "Українське народне вишивання" надаємо добірку ілюстрацій орнаментів вишивок з цієї книги без описань та пояснень.
Гаптування (золотошвейництво) — це вишивання металевою золотою або срібного ниткою. Гаптування виникло на основі простої народної вишивки у зв’язку з появою панівних верств суспільства і їх побутом — природнім потягом до розкоші, а також до потреб церкви — прикрашати дорогими тканинами інтер’єр храмів (скатертини, покривала, плащаниці, рушники) та вишукано оздоблювати літургійне вбрання. Особливого розвитку золотошвейництво набуло в час Гетьманщини як в оздобленні вжиткових речей для інтер’єру, так жіночого та чоловічого, а насамперед, вбрання козацької старшини.
Аплікація — це орнамент або художнє зображення, що виконуються накладанням (нашиванням) на папір, тканину, шкіру різноманітних, різноколірних шматочків паперу, тканини, шкіри. Аплікація набула широкого застосування в декоруванні одягових, інтєр’єрних, обрядових, сакральних виробів.
У статті дивіться про вишивання пацьорками (бісером) рахунковою технікою вишивання, у прикріп та вишивання склярусом, намистинками, лелітками, металічними пластинками.
Також читайте докладно про способи (техніки) силяння пацьорками: плетення, силяння наскрізною сіткою, силяння в стовпчик, силяння в хрестик, мозаїку.
Про ткання пацьорками теж можна ознайомитись у цій статті.
Назва «рушникові шви» походить від їх конкретного, багатовікового застосування та призначення — вишивання рослинних орнаментів на рушниках. Це нескладні рахункові шви в специфічно-комбінативному поєднанні між собою. Рушниковими швами виконують в основному рослинні орнаменти, що асоціюються із зображенням «Дерева життя», «Вазона» і найрізноманітніших квіткових композицій. Такі орнаменти нерідко поєднують в собі антропоморфні, зооморфні, орнітоморфні мотиви.
"Гладь двобічна", "Гладь з пересягами (полтавська)", "Гладь художня", "Гладь з настилом", "Одностороння гладь (верхошов або володимирські шви)", "Гладь біла (білизняна, випукла або рельєфна)", "Старокиївська гладь", "Муаровий шов", "Обкрутка" - такі шви представлені у цій статті (з книги Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк "Українське народне вишивання").
Стелені рахункові шви з суцільним покриттям тла тканини: "колодки-І" (гобеленовий шов), "колодки-ІІ", "гладь пряма тіньова", "гладь коса атласна", "гладь коса оздоблювальна", "гладь плетінка". Діапазон виробів, що декоруються вишитими ними орнаментами, дуже широкий. Їх використовують для настилу тла (основи) під орнаменти для вишивання стеленими швами з несуцільним покриттям тла тканини, але найбільше ними декорують вироби інтер’єрного, релігійного, обрядового, сакрального призначення.
Техніка виконання таких стелених рахункових швів, як: "Занизування (заволікання)", "Занизування (переволікання) з вузленням", "Набирування (поверхниця)", "Низинка проста", "Низинка замкова", "Поверхниця-кафасор", "Лиштва проста", "Лиштва качалкова (качалочка)", "Заігліно (заігляне)- І", "Заігліно (заігляне) - ІІ", "Гладь стеблова", "Гладь колоскова".
Складені шви: "Верхоплут подвійний (гуцульський)", "Навиване", "Верхоплут (верхошов)", "Ключовий шов (ключове шитво)", "Ключка", "Парована ключка", "Ріжки (шов ріжкатий)", "Штепування", "Кучерявий шов", "Шов «черв’ячок»".
Техніками "вирізування" та "виколювання" вишивають найрізноманітніші орнаменти при декоруванні натільного одягу. "Сліпе вирізування" найбільш поширене в орнаментах, якими декорують натільний одяг літніх жінок. Шов "розвід" найбільше використовують для розводу основних ліній орнаменту. Орнаменти, з використанням техніки художнього вишивання "довбанка", виконуються по білому тлу (білому фоні полотна) білим або ніжними відтінками інших кольорів. "Зерновим виводом" виконують основні орнаменти при декоруванні одягових виробів. "Солов’їні вічка" в орнаментах найбільше поєднуються з "розводом", "курячим бродом", "лиштвою простою", "качалковою", "зерновим виводом" тощо. Такі орнаменти виконуються переважно білим або ніжними відтінками інших кольорів. "Штапівкою" виконують основні орнаменти в поєднанні із "лиштвою простою", "качалковою", "гладдю косою оздоблювальною" тощо. Колористичні рішення таких орнаментів найрізноманітніші — від монохромних до поліхромних, але переважно в ніжних відтінках.
Хрестиком подвійним найбільше вишивають речі інтер’єрного призначення: килимки, диванні подушечки, забори до подушок, серветки, доріжки, покривальця тощо. Однак його широко використовують як оздоблювальний шов. Ним виконують покрайниці, роздільні лінії стрічкових орнаментів, заповнення центрів геометричних мотивів в орнаментах тощо. На Гуцульщині хрестиком подвійним вишивають покрайниці в мережках, забезпечуючи цим самим цільність фактури вишивки.
Півхрестиком вишивають роздільні лінії та покрайниці в стрічкових орнаментах. Його використовують як з’єднувальний та оздоблювальний шов.
"Хрестик розсипний" виконується шляхом настилу рівномірних діагональних стібків у дві сторони (зліва направо і вниз, справа наліво і вниз, залежно від напрямку лінії шва), які стикаються між собою під гострим кутом. Хрестиком розсипним оздоблюють дитячий одяг, виконують основні орнаменти при декоруванні плечового, поясного жіночого одягу. Його використовують як з’єднувальний оздоблювальний шов, ним виконують покрайниці у стрічкових орнаментах.
Шов "хрестик з прямою підкладкою" виконується за робочим рисунком орнаменту. З лицьової сторони утворюються прямі хрестики, що мають спільний нижній стібок (підкладку), звідси і походить назва шва художнього вишивання. Прямим хрестиком з підкладкою виконують поверхниці основних орнаментів та основні орнаменти у декоруванні одягових, інтер’єрних виробів.
Хрестик із косою підкладкою широко використовують для заповнення в орнаментах великих площин при декоруванні диванних подушечок, килимків, покривалець та інших інтер’єрних виробів.
Хрестиком прямим виконують найрізноманітніші основні, додаткові орнаменти, покрайниці у декоруванні одягових, обрядових, інтер’єрних виробів. Його поєднують в орнаментах з іншими техніками художнього вишивання.
Технікою художнього вишивання хрестик косий (або звичайний) виконують найрізноманітніші орнаменти з декорування виробів. При вишиванні хрестика косого з лицьової сторони настиляються дві рівні діагональні (косі) стібки зліва направо і справа наліво. Звідси й назва хрестик косий. Його ще називають звичайним, бо ним вишивають повсюдно, в усіх регіонах України, в країнах слов’янських народів тощо.
Шов "курячий брід" поєднують в орнаментах із лиштвою простою, качалочкою, швом «кочелистий», «солов’їними вічками», довбанкою тощо. Цим швом найбільше вишивають лінії розводу в основних орнаментах, виконаних білим по білому або ніжними відтінками інших кольорів.
У статті надається характеристика рахункових швів вишивання та техніка виконання "непрозорого оксамитового шву". Оксамитовим швом вишивають найрізноманітніші основні орнаменти при декоруванні плечового, поясного та верхнього одягу. Його використовують як з’єднувальний оздоблювальний шов художнього вишивання.
Технікою художнього вишивання вівсик виконують основні орнаменти, покрайниці та обвідки.
Назва походить від слів прошивати (прошиває) і стебнувати (стебнове шитво). Шов виконується зверху вниз. При настилі стібків треба слідкувати, щоб робоча нитка постійно йшла з правої сторони голки. Прошиттєм (стебновим швом) вишивають покрайниці, роздільні лінії в основних орнаментах, його використовують як з’єднувальний, оздоблювальний та основний шов при виконанні орнаментів.
При виконанні шнурочка поверхневого з підкладкою з лицьової сторони утворюється широкий поверхневий (не пришитий до тканини) шнурок. З виворітної сторони утворюється горизонтальна лінія із рівномірних паралельних вертикальних стібків, розміщених на однаковій віддалі один від одного.
Шов виконується справа наліво. Поверхневий шнурок можна виконувати двома кольорами. Обметниця поверхнева широко використовується для викінчення країв деталей виробів, викінчення вирізних пройм, горловин тощо.
Цей шов художнього вишивання найбільш поширений на теренах Галицької Гуцульщини. Виконується снурок зліва направо. Технікою художнього вишивання «снурок» виконуються роздільні лінії основних орнаментів, рубцювання, з'єднувальні шви. Декорують цим швом краї деталей виробу в цілому, а також використовують як самостійний орнаментальний шов художнього вишивання. На Гуцульщині «снурок» є невід'ємним в уставкових орнаментах жіночих сорочок. Основний орнамент уставки обрамляється п'ятьма рядами «снурка» з двох сторін. З них два ряди «снурка» глухі (одноколірні), три вишиваються поперемінно відрізками кольорів, що переважають в основному орнаменті. Обабіч уставка обрамлюється покрайницями.
Цей шов художнього вишивання виконується зверху вниз. З лицьової сторони утворюється шнурочок-плетінка із завитками (ріжками) через кожні чотири нитки піткання. З виворітної сторони утворюються дві паралельні вертикальні пунктирні лінії з рівномірних вертикальних стібків, розділених між собою однією ниткою піткання. Декоративний шнурочок використовують як з'єднувальний оздоблювальний шов. Ним вишивають покрайниці та основні орнаменти, по'єднують в орнаментах з іншими техніками художнього вишивання.
Шов виконується справа наліво. З лицьової сторони утворюються стібки, що перетинаються в одній точці під гострим кутом та імітують колосок. З виворітної сторони посередині шнурочка утворюється горизонтальна лінія у вигляді стебнівки, покрита вертикальними, рівномірними паралельними стібками через всю ширину колосовидного шнурочка. Шнурок в колосок використовується як оздоблювальний, з'єднувальний, самостійний декоративний шов художнього вишивання, і ним виконують роздільні лінії, покрайниці в орнаментах тощо.
Петельковий шов використовують для оздоблення країв деталей виробу, конструктивних швів, поєднують його з різними швами художнього вишивання в орнаментах. Збільшуючи довжину настелених стібків основи шва, петельковим швом можна виконувати зв'язуючі конструктивні елементи між деталями виробу.
"Смерічку" поєднують у вишиванні орнаментів з найрізноманітнішими техніками художнього вишивання. Цією технікою виконують з'єднувальні шви, вишивають по-крайниці та роздільні лінії в стрічкових орнаментах, а також його виконують як самостійний орнаментальний шов художнього вишивання.
Технікою художнього вишивання "соснівка" виконують з'єднувальні шви, декорують рубці, вишивають покрайниці та роздільні лінії у стрічкових орнаментах, а також використовують як самостійний орнаментальний шов художнього вишивання при оздобленні натільного, поясного та верхнього одягу.
Технологія виконання шва така ж сама як і ретязя поперечного, тільки стібки шва накладаються відрізками робочих ниток різних кольорів. Ретязь кольоровий найбільше використовують для виконання покрайниць та роздільних ліній в орнаментах, виконаних техніками низинка пряма, низинка замкова, а також для оздоблення верхнього одягу.
Ретязь поперечний - шов художнього вишивання - виконується справа наліво. Ретязь поперечний використовують для виконання з'єднувальних швів, покрайниць та роздільних ліній у стрічкових орнаментах. Ними декорують конструктивні вузли виробів, а також виконують основні орнаменти, оздоблюючи верхній одяг.
Низинний шнурок: цей шов виконується з виворітної сторони справа наліво. Низинним шнурком виконують з'єднувальні шви, декорують конструктивні шви виробів, вишивають покрайниці та роздільні лінії у стрічкових орнаментах, поєднують з іншими вишивальними техніками і застосовують як самостійний орнаментальний шов художнього вишивання.
Характерна технологічна особливість крученого шва "позад голки" - в тому, що стібки настеляються круговим способом (по колу). Технологія виконання крученого шва «ланцюжком» ідентична технології крученого шва «позад голки». Відмінність полягає у техніці настилу стібків. Настил стібків виконується в техніці «ланцюжок». Хрестик по центру не виконується.
Ланцюжок (тамбур, тамбурний шов) використовують при рубцюванні, з'єднувальних швах, декоруванні рубців та країв деталей виробу. Ним виконують покрайниці, в стрічкових орнаментах поєднують з найрізноманітнішими техніками художнього вишивання.
Кривульку тристібкову застосовують як з'єднувальний шов для оздоблення деталей та конструктивних швів вишитих виробів, поєднують в орнаментах із найрізноманітнішими техніками художнього вишивання, а також нею виконують доповнюючі й основні орнаменти.
Кривулькою двосторонньою виконують рубцювання, з'єднувальні шви, покрайниці та основні орнаменти в оздобленні рушників, дитячого, жіночого, чоловічого натільного, поясного та плечового одягу.
"Кривульку односторонню" застосовують як з'єднувальний шов в декоруванні рубців. Нею виконують орнаменти покрайниць, поєднують із найрізноманітнішими швами художнього вишивання при виконанні основних орнаментів. Широко її використовують при оздобленні натільного, верхнього, поясного та плечового одягу.
"Стебнівку" застосовують для рубцювання, зубцюван-ня, виконання покрайниць в стрічкових орнаментах, поєднують із найрізноманітнішими техніками художнього вишивання. Стебнівкою виконують орнаментальні мотиви та основні орнаменти. В такому випадку стібки накладаються не по прямій лінії, а за лінією орнаментального мотиву.
Навчання мистецтву художнього вишивання - процес складний. Він потребує аналітичного мислення, теоретичних знань з технології виконання швів, практичних умінь, навиків користування інструментами, вишивальними матеріалами та власними знаннями. Формування умінь, практичних навиків вишивання слід починати із найпростіших швів, доступних розумінню, аналізу, технологічному розбору. Першим вивчаємо шов "затяганка". Затяганку виконують при рубцюванні, зубцюванні як з'єднувальний шов та заповнення тла середини і покрайниць в окремих виробах, а також як самостійний орнаментальний шов для контурної вишивки.
Хрестикуванням виконують рубцювання, з’єднувальні шви, покрайниці стрічкових орнаментів, а також використовують як самостійний оздоблювальний шов художнього вишивання.
Обметниця одностібкова (плахтове закінчення) широко використовується для рубцювання, орнаментального оздоблення рушників, серветок, скатертин, поясного верхнього одягу тощо.
Обмітку широко застосовують для рубцювання деталей та країв виробу в цілому, а також як з’єднувальний і оздоблювальний шов.
Півстовпчик застосовують для рубцювання деталей та виробу в цілому, як з’єднувальний шов, а також ним виконують покрайниці основних орнаментів.
Шитий одяг з часів його появи складався з окремих деталей. В історичному розвитку такий процес удосконалювався. Деталей в компонентах натільного, поясного, плечового одягу збільшувалось. Поява шитого одягу обумовлює потребу з’єднувати деталі в цільну форму. Виникає технологія зшивання, що супроводжується процесом активного вплітання, втручання вишивальної нитки в структуру тканини. Зшивання деталей вимагало виконання стібків різного спрямування, розмірів для забезпечення практичної, а пізніше естетичної функції.
Для вишивання потрібні матеріали, на яких вишивають, та матеріали, якими вишивають. А також необхідні такі інструменти для вишивання: голки, ножиці, наперстки, п’яльця, рамки, веретенце, шильце, виколка, станочок, голки, поролка для випорювання помилково настелених стібків, голка для вишивання набивною технікою, мірна стрічка, скринька для рукоділля.
Вишивка — цінне історико-художнє джерело, яке дає можливість глибше усвідомити питання специфіки матеріальної і духовної культури українського народу. Це мистецтво всенародне, в якому через віки пронесена і збережена колективна художня пам’ять, естетичні ідеали краси. Саме використання вишивального мистецтва (декору вишивкою) з його орнаментальними символами, семантикою, своєрідним синтезом технік вишивання, що за своєю природою акумулюють в собі символи природи (природотворчу знаковість), є шляхом до національного духовного самозбереження. Це лежить в основі державотворчих принципів, що так необхідно нашому народові, нашій нації сьогодні.
"Вишивати" - це означає прикрашати, оздоблювати одяг та інтер’єрно-обрядові тканини.
"Вишивати" також означає - створювати вишивку на тканині або шкірі шляхом настеляння стібків за допомогою нитки з голкою.
"Вишивання" - це технологічний процес, який супроводжується настелянням, накладанням стібків, протягуванням, закріплюванням робочої нитки або інших матеріалів на вишивальній тканині або шкірі.
Доземний уклін вам , майстрині, за вашу титанічну працю по відродженню краси чарів голки й нитки Який чудовий виклад -великий набуток для багатьох поколінь.Прищепити дітям любов до краси та майстерності у її творенні зможе ваша праця . З роси і води вам та благословення гарними послідовниками. Ваша учениця на пенсії-мрію ще щось сотворити за вашим натхненням .