ПРОЗОРІ РАХУНКОВІ ШВИ:
1. ВИРІЗУВАННЯ
(з книги К. Р. Сусак та Н. А. Стеф’юк "Українське народне вишивання")
Основним елементом в орнаментах, виконаних технікою художнього вишивання вирізування, є квадратик. Його величина залежить від структури вишивальних матеріалів та якісно-творчих особливостей орнаменту Квадратики є структурною складовою творення мотивів, які лягають в основу орнаменту.
Техніка художнього вишивання вирізування виконується за робочим рисунком орнаменту. Робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони на місці початку шва. Виводимо голку з робочою ниткою на лицьову сторону і вишиваємо хрестик косий (3x3, або 2x2 нитки основи і піткання). Робочу нитку виводимо у лівому верхньому ріжку хрестика, вколюємо голку у нижньому ріжку хрестика (тканину повертаємо до себе так, щоб сторона квадратика, яку вишиваємо, лежала до нас горизонтально). Виколюємо голку через одну вертикальну нитку вправо і вверх, настеляємо густі стібки через горизонтальні нитки (технікою качалкова лиштва), які кількістю повинні дорівнювати горизонтальним ниткам вишитого хрестика. Настеливши стібки до кінця першої сторони квадратика, знову вишиваємо таким же способом другу, третю, четверту сторони квадратика. Коли орнамент вишитий повністю, з виворітної сторони спеціальними ножичками (леза яких повернуті вверх), підрізаємо з двох сторін нитки основи, а потім піткання. При цьому треба пильно слідкувати, щоб не підрізати стібки робочої нитки, настелені по периметру квадратиків. Нитки легенько витягуємо.
З лицьової і виворітної сторони утворюються квадратики з прозорими повітряними отворами посередині. Квадратики в орнаментах у шахматному порядку залишаються прозорими, зашиваються тонесенькою ниточкою технікою павучок у вигляді двох вісімок, настелених перпендикулярно від протилежних сторін квадратика.
Вирізування в орнаментах поєднують із лиштвою простою, лиштвою качалковою, гладдю косою оздоблювальною, курячим бродом, розводом тощо. Цією технікою виконують найрізноманітніші орнаменти при декоруванні натільного одягу.
* * *
2. СЛІПЕ ВИРІЗУВАННЯ
Технологія та техніка вишивання шва сліпе вирізування така ж сама, як і шва вирізування. Відмінність полягає в тому, що сторони квадратиків вишиваються тільки білим кольором. Нитки основи і піткання в квадратиках не вирізуються, їх зашивають нитками чорного (або насиченого темно-синього) кольору. Якщо орнамент сліпим вирізуванням вишито на тлі чорної тканини, то квадратики зашивати не треба. В народі техніку вишивання сліпе вирізування називають обманка.
"Сліпе вирізування" найбільш поширене в орнаментах, якими декорують натільний одяг літніх жінок. Цим переслідується мета застерегти просвічування тіла через прозорі отвори квадратиків, що в похилому віці вважається неетичною манерою.
* * *
3. ВИКОЛЮВАННЯ
Технологічний спосіб вишивання виколювання такий же, як довбанки. Техніка настилу стібків відрізняється лише кількістю ниток. Шов виконується за робочим рисунком орнаменту.
Від місця виколу голки настеляємо стібки по периметру через три нитки тканини (за годинниковою або проти годинникової стрілки, залежно від напрямку ведення лінії шва). У зв’язку із більшою кількістю ниток (три), обведених робочою ниткою, по центру чотирьох стібків (основного елемента) утворюються більші отвори, ніж в основному елементі довбанки. При укладанні композиційних мотивів на стику попарно двох стібків сусідніх елементів додатково утворюються отвори, лише менші, половинні від основного. При цьому утворений геометричний орнамент має ажурну фактуру.
"Виколювання" можна виконувати по прямій горизонтально, вертикально, а також по діагоналі.
Технікою виколювання вишивають найрізноманітніші орнаменти при декоруванні натільного одягу. Їх виконують в поєднанні з іншими стеленими швами на білому тлі тканини білим або ніжними відтінками інших кольорів.
* * *
4. РОЗВІД
Технологія вишивання шва подібна до технології швів довбанка та виколювання. Відмінність полягає у веденні лінії шва та прийомів настилу стібків через нитки, що формують основний композиційний елемент.
Шов виконується зліва направо по діагоналі вправо і вверх або вправо і вниз відповідно до робочого рисунка орнаменту. Робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони на місці початку шва. Виводимо голку з робочою ниткою на лицьову сторону. Від місця виколу вниз відраховуємо три-чотири нитки, вколюємо голку, повертаємо вверх, набираємо на неї пропущені нитки і виводимо її на лицьову сторону на місці попереднього виколу. Робочу нитку міцно притягуємо від місця виколу до периферії, щоб щільно стягнути обведені стібком нитки. Після цього таким же способом ще раз настеляємо стібок через ті самі нитки. Виводимо голку на місці першого виколу і тим же методом настеляємо стібки за годинниковою стрілкою вліво, вверх, вправо від центрального місця виколу. Після настилу четвертого стібка виводимо голку у його правому ріжку, від місця виколу вверх або вниз (залежно від ходу лінії шва) відраховуємо ту ж саму кількість ниток, набираємо їх на голку і тим же технічним прийомом вишиваємо стібки наступного композиційного елемента. При цьому утворюються отвори (повітряний прозір), по центру між чотирма стібками більші, а на стику попарно двох стібків суміжних елементів менші, половинні. Такий шов найбільше використовують для розводу основних ліній орнаменту, звідси і назва шва розвід.
* * *
5. ДОВБАНКА
Шов художнього вишивання довбанка виконується за робочим рисунком орнаменту.
Робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони на місці початку шва. Виводимо голку на лицьову сторону. Від місця виколу вправо відраховуємо дві нитки, вколюємо голку, повертаємо вліво, набираємо на неї пропущені нитки і виколюємо на місці першого виколу. Робочу нитку міцно притягуємо вправо, щоб щільно змістити обведені нитки стібком від центру до периферії. Таким же способом настеляємо стібки вниз, вліво, вверх за годинниковою стрілкою або вверх, вліво, вниз проти годинникової стрілки, залежно від ведення лінії шва. При цьому утворюється хрестикоподібний елемент із маленьким отвором посередині.
Звідси і назва "довбанка". Укладаючи (взаємозв’язуючи, відповідно до рисунка орнаменту) ці елементи між собою, творимо геометричний орнамент. Орнаменти, з використанням техніки художнього вишивання "довбанка", виконуються по білому тлу (білому фоні полотна) білим або ніжними відтінками інших кольорів.
* * *
6. ЗЕРНОВИЙ ВИВІД
Шов виконується за робочим рисунком орнаменту. Робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони на місці початку шва. Виводимо голку з робочою ниткою на лицьову сторону. Від місця виколу вверх відраховуємо дві нитки піткання, вколюємо голку, повертаємо вліво, набираємо на неї дві нитки основи і виводимо на лицьову сторону. Ведемо голку з робочою ниткою вправо через попередньо набрані нитки основи та вколюємо її (це буде у верхньому ріжку вертикального стібка). Повертаємо голку по діагоналі вліво і вниз через дві нитки основи і піткання, виводимо на лицьову сторону, ведемо через 2 нитки основи вправо, вколюємо голку (це буде у нижньому ріжку вертикального стібка). Повертаємо голку по діагоналі вліво і вверх через ті ж самі 2 нитки основи і піткання, виводимо її з робочою ниткою на лицьову сторону (це буде у лівому ріжку верхнього горизонтального стібка). Ведемо голку з робочою ниткою від місця виколу вниз через дві нитки піткання. Вколюємо голку (це буде у лівому ріжку нижнього горизонтального стібка) і виводимо її за лінією шва для накладання стібків наступного елемента.
При цьому з лицьової сторони утворюється квадратик, основний орнаментальний елемент "зернового виводу". Різними його комбінативними поєднаннями творять мотиви та орнаменти.
"Зерновим виводом" виконують основні орнаменти при декоруванні одягових виробів. Такі орнаменти переважно стрічкові і монохромні.
* * *
7. СОЛОВ’ЇНІ ВІЧКА
Робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони на місці початку шва.
Виводимо голку з робочою ниткою на лицьову сторону. Від місця виколу вниз відраховуємо три, чотири, п’ять ниток (залежно від структури матеріалу, характеристичних особливостей орнаменту), вколюємо голку. Повертаємо вверх, набираємо на неї пропущені нитки і виводимо її на лицьову сторону на місці першого виколу. Робочу нитку притягуємо від місця виколу до периферії, щоб щільно зімкнути обведені стібком нитки. Наступні стібки настеляємо таким же способом через таку саму кількість горизонтальних ниток, вколюючи голку по діагоналі через одну вертикальну нитку вправо проти годинникової стрілки. Виколюємо голку при настилі кожного стібка по центру квадрата (тобто, на місці першого виколу).
При цьому з лицьової і виворітної сторін утворюється рівномірний настил стібків по квадрату з отвором по центру. Настелені протилежно довкола отвору стібки спричиняють різне заломлення променів світла. Квадратик ілюзорно сприймається як око соловейка. Звідси і назва шва солов’їні вічка.
Квадратик є основним композиційним елементом у творенні мотивів та орнаменту в цілому.
"Солов’їні вічка" в орнаментах найбільше поєднуються з "розводом", "курячим бродом", "лиштвою простою", "качалковою", "зерновим виводом" тощо. Такі орнаменти виконуються переважно білим або ніжними відтінками інших кольорів.
* * *
8. ШОВ КОЧЕЛИСТИЙ
Основний елемент шва — коло із отвором по центру (коло, кочело). Звідси і назва шва кочелистий. Для виконання шва робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони. Виводимо голку з робочою ниткою на лицьову сторону. Вколюємо її на місці виколу, повертаємо вверх, набираємо на неї дві, три, чотири горизонтальні нитки (кількість ниток обумовлюється особливостями матеріалу та орнаменту) так, щоб вістря голки було добре видно. Обводимо вістря голки робочою ниткою зліва направо, виводимо голку на лицьову сторону, притягуючи робочу нитку від центру до периферії. Наступні стібки настеляємо по колу таким же способом, вколюючи голку на місці першого виколу (по центру кола) і, виколюючи через одну вертикальну нитку вправо за годинниковою стрілкою. Після настилу останнього стібка вколюємо голку зліва дужки (петельки) першого стібка, щоб коло було цільним, і виводимо голку на місці вишивання наступного елемента.
Утворену кіску по колу підіймаємо так, щоб 1/3 стібка залишилась за нею від периферії. При цьому утворюється ажурний кружечок із специфічною фактурою. Такі кружечки укладають в композиційні мотиви. Поєднуючи їх із "зерновим виводом", "лиштвою простою", "качалковою", "швом позад голки" тощо, творять найрізноманітніші орнаменти із специфічною фактурою та ажуром. Таким орнаментом декорують одягові вироби.
* * *
9. ТОВМАЦЬКА ЗІРКА
Робочу нитку закріплюємо на місці початку шва. Виводимо голку на лицьову сторону. Від місця виколу вниз відраховуємо 4-5-6 (залежно від бажаної величини елемента) ниток, вколюємо голку, повертаємо вверх, набираємо пропущені нитки і виколюємо її на місці першого виколу. Робочу нитку притя¬гуємо щільно вниз (до периферії). Таким способом і через таку ж саму кількість ниток настеляємо стібки від центру вліво, вверх, вправо. Настил стібків утворює хрестоподібний елемент з повітряним прозором (отвором) по центру. Наступні стібки настеляємо за годинниковою стрілкою по діагоналі від правого до нижнього стібка на одну нитку коротші за початкові. При цьому з лицьової і виворітної сторони утворюється ромбовидний елемент з повітряним прозором по центру.
"Товмацьку зірку" в орнаментах поєднують із "зерновим виводом", "курячим бродом", "виколюванням", "качалковою лиштвою" тощо.
* * *
10. КЛІТКА, АБО ШТАПІВКА
Шов виконується за робочим рисунком орнаменту справа наліво.
Робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони на місці початку шва.
Виводимо голку з робочою ниткою на лицьову сторону.
Від місця виколу вверх відраховуємо три нитки піткання між двома паралельними нитками основи, вколюємо голку, повертаємо вліво, набираємо на неї три нитки основи. Виводимо голку на лицьову сторону і таким же способом настеляємо стібки до кінця лінії шва. При повороті лінії шва вліво і вниз нитки піткання відраховуємо від місця виколу голки вниз. При цьому утворюються на однаковій відстані з лицьової сторони рівні, паралельні вертикальні стібки, з виворітної — горизонтальні.
Настеливши стібки до кінця лінії шва, повертаємо тканину на 180° і лицьові стібки набираємо на голку. З лицьової і виворітної сторони утворюється замкнута ромбовидна лінія із вертикальних та горизонтальних стібків. Знову повертаємо тканину на 180° і таким же способом вишиваємо другу лінію стібків. При цьому потрібно уважно слідкувати, щоб верхній ріжок вертикального стібка з’єднувався із кутом дотику вертикального і горизонтального стібків верхньої лінії шва. Після закінчення настилу стібків з лицьової і виворітної сторін утворюється декоративна ромбовидна лінія, вистелена рівномірними квадратиками.
Штапівку можна вишивати по прямій лінії. Шов ведеться справа наліво. Робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони на місці початку шва. Виводимо голку з робочою ниткою на лицьову сторону. Від місця виколу пропускаємо чотири нитки основи між двома паралельними нитками піткання, вколюємо голку, повертаємо вверх, набираємо на неї чотири нитки піткання між двома паралельними нитками основи (кількість ниток можна міняти, відповідно до якісної характеристики матеріалів і орнаменту). Виводимо голку на лицьову сторону та вколюємо вниз через набрані нитки піткання на місці попереднього вколювання. Повертаємо голку вліво, набираємо на неї чотири нитки основи, виводимо на лицьову сторону. Від місця виколу вліво (між двома паралельними нитками піткання) пропускаємо чотири нитки основи, вколюємо голку, повертаємо вверх і набираємо на неї чотири нитки піткання. Виводимо голку на лицьову сторону, вколюємо через чотири (попередньо набраних) нитки піткання вниз на місці попереднього вколювання. Таким способом настеляємо стібки до кінця лінії шва. При цьому з лицьової і виворітної сторін утворюються горизонтальні та вертикальні стібки із стиком в одній точці, утворюючи кут у вигляді друкованої латинської літери L.
Дійшовши до кінця лінії шва, повертаємо тканину на 180° і таким же способом настеляємо стібки в протилежну сторону. З лицьової і виворітної сторони утворюються окремі рівні квадратики. Повертаємо тканину так, щоб декоративна лінія, утворена квадратиками, була розміщена по відношенню до нас паралельно. Після цього бокові стібки квадратиків з однієї, а потім з другої сторони набираємо на голку, з’єднуючи їх таким способом у цільну пряму лінію.
"Штапівкою" виконують основні орнаменти в поєднанні із "лиштвою простою", "качалковою", "гладдю косою оздоблювальною" тощо. Колористичні рішення таких орнаментів найрізноманітніші — від монохромних до поліхромних, але переважно в ніжних відтінках.
Ілюстрації до висвітлюваної теми:
За матеріалами: К.Р. Сусак, Н.А. Стеф’юк. "Українське народне вишивання". Навчальний посібник (техніки, методологія, методика). Київ. Видавництво "Науковий світ", 2006 рік, стор. 91 - 101, 107 - 109.
Більше про вишивання з книги Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк:
