Публікації за тегом: Символіка

Сортувати:    За датою    За назвою

Вірші для дітей про український прапор"Синьо-жовтий прапор України –
Це безхмарне небо, синє-синє,
А під небом золотіє нива,
І народ – і вільний, і щасливий."

(Наталка Поклад)

Календар українських свят. 23 серпня - День Державного Прапора України23 серпня 2004 року на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки Незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України Указом Президента України було встановлено відзначати щорічно День Державного Прапора України. Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменням українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства. В усі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і шанованих святинь. Прапор символізував єдність земель і племен. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї Батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів.  

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Писанка. Духовні символи. З якими думками пишемо писанку? Зі світлими, спокійними думками, скажете. Ми мимоволі надихаємося певними думками, коли бачимо ті символи, що лягають на яйце. Котрийсь знак нагадує вуха зайчика, котрийсь – пір’їнку, інший – зірочку або хрест. Писанкарські символи, говорять дослідники-науковці, давні дуже, люди придумували їх, щоб зберегти своє світобачення. Ось уже скоро ми покладемо наші писанки до пасхального кошика і понесемо для освячення до храму Божого. Там, у храмі, ми теж побачимо багато символічного. Чимало символів містять псалми: їх ми чуємо щоразу на Богослужіннях. У молитвах, наприклад, можна почути про птахів, про оленя, зорі, Місяць, Сонце, про виноград, сніг, про віск…

 

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Писанка, сакральні числа (оповідка-дослідження). Бессарабська писанка. Життя - рух. Писанка, помережана сіткою таємничих ліній, і сама – суцільна загадка. Мало відомо про походження звичаю розписувати пташині яйця, невідомо звідки і коли цей звичай виник на нашій рідній землі. А що ж відомо про писанкарські символи?  На багатьох сайтах можна знайти детальне потрактування орнаментів. У різних текстах повторюється одна і та ж думка – раніше люди надавали числам особливого сакрального значення і тому поділ писанки на певну кількість частин не є випадковим. Можна зустріти ось таку трактовку – поділ писанки на дві рівні частини передає уявлення про два світи, коли бачимо поділ на три частини, то це на позначення трьох небесних сфер. Прочитав і хочеться пояснень – про які світи йдеться, що то за небесні сфери, чому квітка на писанці має саме п’ять пелюсток, а не сім тощо?

 

Ірина Михалевич, Майстриня-писанкарка. Писанка з червоними лініями основиРозписувати жовте яйце складно, бо при тім погано видно, куди вести писачок. Ще важче розписувати червону крашанку. Писанки з червоними лініями орнаменту – вкрай рідкісні. До кольорових таблиць каталогу Сергія Кульжинського вміщено одну таку: це червоно-чорний сорококлин. Писанка – білоруська. Наважилися? Тоді запалюймо свічку і берімо писачок!

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Орнаментика та символи писанок. Рослинні назви писанок середньої Наддніпрянщини. Писанка ТюльпаниСеред писанкарських орнаментів переважають космогонічні. Меншу, але теж чисельну групу становлять рослинні символи. Та чи на всіх писанках із «рослинними» назвами справді зображено рослинні символи? Дізнаємося разом.

Ірина Михалевич, відома майстриня-писанкарка, - про аспекти семантики кольору (тези)У первісному суспільстві відбулася міфологізація та ототожнення кольорів з важливими в житті речовинами і стихіями, а в період ранньої історії склалася канонізація кольорів згідно з будовою Космосу (світу богів та людей). Первісні народи ототожнювали кольори з найбільш важливими для них стихіями та речовинами: вогнем, кров'ю, землею та молоком. Їм відповідали червоний, чорний та білий. Ці три кольори надовго зберігають значення головних. Пізніш приєднуються жовтий колір світил, зелений (колір рослин у всіх народів), синій (небо, вода).

Умовні лінії на писанці. Як побачити приховане. Майстер-клас відомої майстрині-писанкарки Ірини Михалевич.Пишемо писанки за зразками з колекції Володимира Ястребова. Пригадуємо астрономічні закони. Є писанки, в які вкладають багато праці, насичений орнамент забира чимало сил, зате потім готова робота дивує і притягує погляд лабіринтом ліній. А є писанки, які писати приємно, вони не відбирають сили, а навпаки – наснажують. До таких належить писанка «Зірочки». До колекції Володимира Ястребова вона потрапила з села Катеринівки, Ананьївського повіту (ймовірно, тепер це село входить до Одеської області). Орнамент зіткано з шести однакових восьмипроменевих рож, розташованих на рівній відстані одна від одної. Як же досягти такої точності?..

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Писанка Клиння. Червоно-чорний лабіринт. Орнаментика, символіка, техніка виконання. Які барвники застосувати. Ромашковий відвар, цезальпінія, ягоди чорної бузиниЩо ж записано на писанках? Що означають усі ці малозрозумілі переплетення ліній? З писанкою цікаво, бо це робота гарячим бджолиним воском, цікаво, бо пишеш знаки і символи, в які закладено конкретну інформацію. Розібратися у барвниках – теж щонайменше захоплююче. Отже, на прикладі традиційної писанки центральної України «Клиння» з’ясуємо три речі: як писати, щоб не заплутатися в тенетах орнаменту; що означає символ «клиння»; чим і в якій послідовності фарбувати писанку. Надзвичайної краси червоно-чорну писанку з Новгородківського району Кропивниччини, що має назву “Клиння”, до колекції Володимира Ястребова взяли з села Інгуло-Кам'янки. Її орнамент так і вабить око: не відразу й зрозумієш, як він побудований...

Чим фарбувати писанку у вересні. Натуральні барвники. Фарбуємо сандалом та кошеніллю. Майстер-клас від писанкарки Ірини Михалевич.У вересні так багато погожих тихих днів! Важко всидіти у чотирьох стінах. Як проігнорувати ясно-голубу осінь? Як відмовитися від її снажного тепла? Вересневий сонячний день треба бачити, і бачити довго-довго. Дивитися йому просто в очі. Відтак увечері усамітнюватися і писати писанки. Осінь. Час червоної барви. Гріємося біля куришки і фарбуємо писанки цезальпінією, червоним сандалом, кошеніллю, мареною. Усі ці рослини (і комаху кошеніль) можна придбати в інтернет-крамницях. Про сандал і кошеніль розповім докладніше.

Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Бессарабська писанка. Орнаментика, символіка, техніка виконання. Які барвники застосувати. Квіти ромашки, стружка цезальпінії, ягоди бузиниВідтворюємо колекцію краєзнавця і вченого XIX століття Володимира Ястребова. Ми знаємо про 124 писанки з його колекції – українські, болгарські, молдавські. Більша частина зразків родом із центральної України. Яскравим острівцем на тлі колекції проступають унікальні бессарабські писанки. Вони мають переважно рожеве або червоне тло, крупний орнамент, часто – з крапками. Край, звідки вони походять – Бессарабія. Це крайній південний захід України, де діяла Дунавецька січ. Бажаєте познайомитися ближче? Ось ця червоно-чорна бессарабська писанка готова розповісти про себе...

Великдень. Народні українські традиції. Писанкарство. Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Бессарабські писанки -  краса, що нас об'єднує.Поговорімо про писанку. Тема приємна, цікава, але, разом із тим, нагадує мілководдя. З погляду науки мілководдя є найбільш вивченими районами Світового океану, чого не скажеш про писанкарство, адже досліджень та наукових праць про нього досі обмаль.

 

Рукоділля. Українські народні традиції. Писанкарство. Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка. Писанка Юрдана (символіка писанки, техніка виконання). Писанки центральної України (Середньої Наддніпрянщини). Колекція Володимира ЯстребоваПишемо писанки центральної України (Середньої Наддніпрянщини). Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова, до якої, окрім українських та молдавських, увійшли й болгарські писанки. Болгарських зразків у колекції - одинадцять. Усі вони створені в селі Вільшанці (наголос на другий склад). Зараз це районний центр на Кропивниччині. У Вільшанці живе компактна болгарська громада. Отож, знайомимося з писанкою "Юрдана".

Рукоділля. Вишивання, силяння та ткання пацьорками, з книги Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк - Українська народне вишиванняУ статті дивіться про вишивання пацьорками (бісером) рахунковою технікою вишивання, у прикріп та вишивання склярусом, намистинками, лелітками, металічними пластинками.
Також читайте докладно про способи (техніки) силяння пацьорками: плетення, силяння наскрізною сіткою, силяння в стовпчик, силяння в хрестик, мозаїку. 
Про ткання пацьорками теж можна ознайомитись у цій статті.

Ірина Михалевич. Символіка писанки. Хто така велика богиня.Періодично я знайомлюся з науковими працями дослідників первісної орнаментики. Фахівці розповідають про поняття епіфанії «великої богині». Бачиш, наприклад, знак «дерево», а на ньому – гілки вгору, і розумієш (завдяки дослідженням),  що то не дерево, а «богиня», так її зображали. Бачиш сітку на писанці, а то не сітка, то теж «велика богиня». І так з усіма символами – космогонічними, геометричними, зооморфними і навіть антропоморфними. Класифікувати орнаменти на писанках потрібно й необхідно, але при цьому слід враховувати, що всі вони космогонічні.

У цьому циклі статей-досліджень відомої майстрині-писанкарки Ірини Михалевич читайте:

Українські традиції. Історія та символіка писанки (Ірина Михалевич)

Писанка. Духовні символи

Українські традиції. Історія та символіка писанки

Про історію писанки - дослідження

Аспекти семантики кольору (тези)

Писанка: сакральні числа 

Хто така «велика богиня»?

"Писанка "Клиння". Червоно-чорний лабіринт 

Червоно-чорна бессарабська писанка 

Писанка "Юрдана" з колекції Володимира Ястребова 

Історія колекції писанок Володимира Ястребова 

 

Дивіться оповідки майстрині Ірини Михалевич про наступне:

Орнаментика української писанки (дослідження-оповідки відомої писанкарки Ірина Михалевич)

Писанка із села Суржа, що на Поділлі 

Пишімо пшеницю на писанках

Писанка "Ластівчині хвостики" 

Пишемо писанку "Юрдана" з колекції Володимира Ястребова 

Бессарабські писанки: краса, що нас об'єднує

Писанка "Клиння". Червоно-чорний лабіринт

Оповідка про червоно-чорну бессарабську писанку (символіка, орнаментика, техніка виконання)

Писанки Центральної України. Писанка "Заступці": цікаві геометричні орнаменти

Дослідження про "рослинні" назви писанок середньої Наддніпрянщини

Відтворюємо болгарські писанки. Писанка «Крестовца» на жовтій основі

Пишемо писанку з ломаним хрестом з колекції Володимира Ястребова

Шукаємо вишуканих рішень: писанка з червоними лініями основи

Історія ґрандіозного мистецького проекту "Вишивка етнографічна" - від спілкування і творчих зустрічей до великої книги

Рідкісна красуня - подільська писанка

 

7 липня - Івана Купала. Святкування за народними звичаями та традиціями. Купальські обряди українців. Олекса Воропай. Василь Скуратівський. Зійди, сонечко, на ІванаДень Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов'ян Дажбог — бог Сонця — був найшановнішим серед інших міфологічних святих. Наші пращури вважали, що саме він дарував усьому життя. Відтак Сонце було прообразом свого покровителя, а тому його річний цикл співпадав з певними ритуальними дійствами, серед яких Купало знаменувало літній сонцеворот, тобто найвищий культ Сонця. Християнство не змогло остаточно знівелювати обряд, тому до нього «долучили» свято Різдва Святого пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана. Ось так і з'явилося християнізоване дійство з подвійною назвою — Іван Купало.

Професійні розмови про ідентифікацію писанок Центральної України. Виставка у Кропивницькому. Писанка - барви ягід і трав .

У мистецькому відділі обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського (місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, 24) відбулася виставка "Писанка: барви ягід і трав". Виставка тривала протягом травня та усього літа 2017 року​.

 

Українські народні звичаї. Українські народні традиції. Українські народні прикмети. 6 травня. День святого Юрія, Змієборця і Переможця. На 6 травня припадає День святого Юрія, за язичницьких часів день Ярила. Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій відмикає ключами землю, випускає тепло, росу, благословляє майбутні врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували на нивах освячені крашанки та паски, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю». Діти забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров'я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, роса на Юрія вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротах, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротах, дверях тощо. Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли овець, виконували обряди на заворожування краси. (О. В. Ковалевський. "Українські традиції")

Про День святого Юрія розповідають у своїх книжках Олесь Воропай та Василь Скуратівський, а також читаємо про свято в українських енциклопедіях, укладачами яких є Ірина Сметана та Олексій Ковалевський.

 


Всього:
34
Поточна сторінка: 1
1   2  
Наступна
В кінець
Топ-теми