Дитяча поезія Олени Журливої
Одним з імен, які є гордістю і окрасою нашої країни, є ім’я Олени Костівни Журливої (справжнє прізвище – Котова). Дивіться матеріал про життя поетеси та її ілюстровані твори.
На перший погляд вірш не є поетичним, а більше схожий на прозу. Не буду тут говорити про суто технічні прикмети (регулярний розмір, рими, строфіка і т. ін.), за якими більшість читачів і відносять ті чи інші тексти до поезії, ігноруючи чи не беручи до уваги інші, більш суттєві ознаки поетичності. Дехто навіть пропонує вважати віршем уривок будь-якого прозового тексту, тільки записавши його, як верлібр, тобто текст поділеним на окремі синтагми. Цей вірш за насиченістю тропікою ніяк не можна вважати прозовим. У плані вираження його міститься три кода. (Василь Голобородько)
"Ці казочки складаю я Поліні,
читайте й ви, і всі ростіть щасливі!"(Галина Римар)
Ми відсвяткували Світле Воскресіння Господнє, уже начебто не потрібно ночей не спати, писанки писати. Та писати писанки можна цілий рік. Розмай, травень місяць і все літо, подарує нам рослини й ягоди, що є чудовими природними барвниками. Рослинні відвари — це гарні барвники. Вони значно перевершують хімічні барвники для писанок якістю, широкою палітрою приємних відтінків, доступністю, можливістю експериментувати. Готуватися до Пасхи слід з літа та, навіть, від самої весни. Тоді матимемо достатню кількість барвників для створення неповторних писанок.
Писанкарські знахідки: "А що, як змішати барвники?"
Фарбування крашанок рослинами. Екологічно і красиво
Пасхальний кошик. Мінімальний набір барвників для фарбування варених яєць
Як пофарбувати яйце натуральними барвниками
Природні барвники в їжі та писанкарстві
Пишемо писанки природними барвниками: який обрати?
Природні барвники: навіщо гратися з відтінками?
БЕРЕЗЕНЬ:
Чим фарбувати писанку в березні? Знайомимося з мареною
"Буряк? Морква? Петрушка? Ні!" Обираємо перевірені натуральні барвники
Фарбування писанки свіжими пролісками
Як фарбують первоцвіти березня
Фарбуємо писанки березовими сережками
Як фарбувати писанку ліщиновими сережками
Як пофарбувати писанку кропивою
КВІТЕНЬ:
Фарбуємо писанку розхідником звичайним
Фарбуємо писанку квітами тюльпанів (майстер-клас)
Натуральні барвники у квітні: березові сережки і марена
Природні барвники. Чим фарбувати писанку в квітні
Фарбуємо писанку озиминою у квітні
Фарбуємо писанку гілочками верби (майстер-клас)
ТРАВЕНЬ:
Чим фарбувати писанки у травні
Квітучий травень: фарбуємо писанку грициками
Особливі барвники у травні: аморфа кущова
Травень-червень: час фарбувати ромашкою
Марена красильна в компанії весняних барвників
Травневі барвники (жовтець, бузина). Порівнюємо жовті відтінки.
ЧЕРВЕНЬ:
Сильні барвники. Фарбуємо писанку цвітом бузини
Чим фарбувати писанку в червні. Фарбування ягодами шовковиці
Розписуємо влітку шовковичні крашанки, вчимося прийому відмивання оцтом
Яскравий подарунок червня — підмаренник справжній
Фарбуємо писанку шавлією сухостеповою
ЛИПЕНЬ:
Фарбуємо писанки червоними квітами мальви (натуральні барвники у липні)
Обираємо барвники липня. Майстер-клас: який ґрунт кращий для квітів мальви?
Красиве тло — не проблема. Коричневе та фіолетове на писанці
Фарбуємо писанку плодами дикої вишні
СЕРПЕНЬ:
Якими натуральними барвниками фарбуємо писанки у серпні
У серпні фарбуємо квітами гайлардії
Чорнобривці прямостоячі і цезальпінія. Узгоджуємо яскраві деталі.
Фарбуємо свіжими чорнобривцями у серпні-вересні
Фарбування рослинами в серпні. Мати-й-мачуха
Фарбуємо писанку травою череди
Як фарбувати писанку гірчаками
ВЕРЕСЕНЬ:
Натуральні барвники у вересні. Фарбуємо сандалом та кошеніллю
Оповідка про червоно-чорні кольори
Як фарбувати писанку ягодами свидини
Фарбуємо листям маслинки та кожушками горіхів
Осіннє фарбування писанок плодами глоду
ЖОВТЕНЬ, ЛИСТОПАД:
Восени фарбуємо писанку горіховими кожушками
Фарбування писанок осінніми квітами
Барви осені: чим фарбувати писанку в жовтні-листопаді?
Як фарбувати писанку диким виноградом
Писанка восени. Кольорові поєднання на основі глоду
Як фарбують свіжі ягоди магонії
ГРУДЕНЬ, СІЧЕНЬ, ЛЮТИЙ:
Природні барвники: чим фарбувати писанку взимку?
Ще трохи про натуральні барвники: фарбувала писанку магонією
Фарбуємо писанку ягодами бузини
Фарбуємо писанку засушеними квітами чорнобривців
Фарбуємо засушеними квітами ромашки
Як уміють фарбувати гілочки дерев
Трилогія Володимира Рутківського «Джури» - епопея про початки козацтва в Україні. А й справді — як воно виникало це унікальне лицарство? Хто були ті перші відчайдухи, що поселялися на Дніпрі на межі з Диким полем? Історики дають вельми скупі відомості. Що ж, якщо мовчить наука, то своє слово скажуть письменники. Володимир Рутківський пише роман «Джури козака Швайки». Ілюстрації до книжки намалював один із найталановитіших українських ілюстраторів – Максим Паленко. "Джури козака Швайки", які вийшли 2007 року, стали подією в Україні. Динамічний, захопливий сюжет, самобутні образи, вкраплення фольклору, правдоподібність історичних колізій, багата мова, легкий стиль – усе це робили твір справжнім відкриттям. Володимира Рутківського завжди вабить невідоме в історії. Письменник зацікавився співжиттям татар і українців. І Володимир Рутківський пише „Джур-характерників”, де чи не вперше в українській літературі кримські татари постають не трафаретно-усталеним образом стихійного лиха, що постійно нависає над ненькою-Україною. Пізніше Володимир Рутківський знаходить цікавий для себе ще один сюжетний хід – «підводний човен у степах України». Він пише третю частину «Джури і козацький човен». У цьому романі Володимир Рутківський знову постає блискучим оповідачем і чарівником слова. На читача чекають неймовірні пригоди, шалені звитяги і нові відкриття.
"Старенька Миша горювала:
Їй ніде, бідній, було жить,
Головоньки на старість прихилить;
Сама собі по світові блукала…"(Леонід Глібов)
"Тихенько підкрадалася нічка, і маленька зірочка сором’язливо заглянула у віконце старого хліва. У солом’яному гнізді тулилося до купки п’ять яєчок. П’ять яєчок тулилося, а шосте не хотіло. Мама качечка уже усі пір’ячка розправила і підбила свіжу тирсу у гнізді. Усе-усе готово було до сну. — А я не буду спати, — завередувало шосте яєчко. — Не буду — і все тут! — Синочку, нічка прийшла! Усе-усе лягло спатки, — почала мама-качечка, — он уже усі твої братики і сестрички готуються до сну. — Хай усі сплять, а я буду гратися! — протестувало яйце. — Але ж тоді ти будеш заважати їм! — захвилювалася качечка. — Як же це так? Це не дуже хо̀роше! — Пхе, і спати, коли не спиться — теж не дуже хо̀роше! — бурчало яйце. — І взагалі, хто це придумав спати по ночах? — Ну і що ж мені з тобою робити тепер? — запитала мама качечка. — Можливо, давай я тобі казочку цікаву розповім чи пісеньку заспіваю?.." (Юлія Хандожинська)
"Був собі горобець. І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький він був. Як вилупився з яйця, так з того часу нітрошки не порозумнів. Нічого він не тямив: ані гніздечка звити, ані зерна доброго знайти,- де сяде, там і засне; що на очі навернеться, те і з'їсть. Тільки й того, що завзятий був дуже, – є чого, нема чого, а він вже до бійки береться. Одного разу літав він із своїм товаришем, теж молодим горобчиком, по дворі в одного господаря. Літали вони, гралися, по смітничку громадили та й знайшли три конопляні зернятка. От наш горобчик і каже: "Мої зернятка! Я знайшов!" А чужий і собі: "Мої! Коли мої! Коли мої!" І почали битися. Та так б'ються, та так скубуться, аж догори скачуть, аж пір'я з них летить. Бились, бились, поки потомились; сіли один проти одного, надулись і сидять, та вже й забулись, за що була бійка. Коли згадали: а де ж наші зернята? Зирк, аж зернят вже й нема!.." (Леся Українка)
Масляна (Масниця, Колодій). М’ясопусна неділя. Сиропусна неділя. Народні традиції та звичаї.
Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. За церковною традицією тиждень називається сирним або м’ясопусним — через набір страв, які прийнято готувати протягом цього періоду. Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом.
"У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик. Лежить він, не спить, дивиться, широко розкривши оченята, на вікно, заслонене хустиною: хустина не зовсім заслонила вікно, збоку трохи видко шибку й видко, як палає смужка блакитного світла аж додолу. "Павлусю, куди ти так дивишся?" – спитала мама хлопчика, бо то ж мама сиділа й гляділа свого слабого синка. "Та я дивлюся на ту смужку. Мамо, звідки вона? З чого вона?" – сказав хлопчик..." (Леся Українка)
"Україна", "Чорний пан", "Я і Лис", "Босоніжки для стоніжки", "Весна", "Котище", "Кольорова корова" — дитячі поезії Мар'яни Савки зі збірки "Босоніжки для стоніжки"; "Чотири міхи для бобрихи", "Бабуїни" — з книжки "Чи є в бабуїна бабуся?".
Віршик для дітей "Пінгвіни"; пальчикові ігри-вірші: "У колі", "Синички", "На високій горі" — добірка творів Тетяни Мельник.
"Василь Тимофійович побачив, що Петрик торкається клавішів, зістрибнув з підвіконня і влаштувався на своєму килимку під роялем. Кіт дуже любив музику. Коли його друг грав гами, Василь Тимофійович завжди сидів спокійно — хтось міг би подумати, що він спить. А тільки-но Петрик починав грати його улюблену мелодію, він чекав, коли розлетяться всі короткі ноти, і підспівував довгим звукам. Так було на початку і в кінці твору. А в середній частині, коли в басах звучала одна тривожна нота, кота наче накривало хвилею суму і на очах його з’являлися сльози. Василь Тимофійович любив дивитися на вулицю..." (Ніна Найдич)
Мар’яна Савка. Вірші для дітей
"З дитинства мене оточувало дуже багато книжок, бо мої батьки мали гарну бібліотеку. Кілька полиць були тільки моїми — з найкращими дитячими книжками, які тоді лишень можна було знайти й придбати. Мені так подобалося читати, що я собі мріяла й про якусь таку професію. Сиди собі, читай! Але ж ви знаєте, що мрії збуваються. Тепер я і пишу книжки, і видаю, і, звичайно ж, читаю! І це справжня насолода!" (Мар’яна Савка)
"Угода" – це уривок з повісті-казки українського письменника Володимира Рутківського «Гості на мітлі», в якій поряд із сучасними школярами діють персонажі із народних казок, вчить чесності, справедливості, бережливому ставленню до природи.
"Цю історію на Святвечір любив оповідати мій дідусь... Не тепер і не колись жила собі в нашому містечку одна сім’я: тато, мама і троє діток — Тарасик, Настуня та Ільчик. У їхній привітній оселі завжди було багато радості і сміху. Яких лишень забав не вигадували вони — і «князівна», і «чіт-нечіт», і «скіки-скіки», і, звичайно ж, «смішний телефон». А на свята їхній татусь наймав бри́чку із золотогривим конем, і вони всі разом їхали за місто до лісу..." (Іван Малкович)
"Принесли хліб. На столі поклали. Пахучий, теплий ще. Із шкоринкою золотавою. Це від вогню позолота в нього. Та не тільки від вогню. Золоте зерно на борошно мололи. А зерно в золотому колосі на стеблині золоченій гойдалося, срібною росою вмивалося. Золоте проміння сонячне в себе увібрало. Від сонця позолота в хліба. Та чи тільки від нього?.." (Тамара Коломієць)
Вірші сучасного українського поета Івана Андрусяка: "Пісня", "Рибалки", "У морі жаби не живуть", "Лякація", "Про вміння читати", "Тринадцятий трамвай".
Історія та символіка писанки. Дослідження, оповідки та майстер-класи писанкарки Ірини Михалевич
У своєму блозі на "Малій Сторінці" відома в усьому світі майстриня-писанкарка Ірина Михалевич докладно розповідає про мистецтво писанкарства - крок за кроком - та розкриває секрети своїх писанкарських знахідок. Пізнаваймо нове разом з нами!
"В одного чоловіка було два сини. Якось молодший син попросив батька віддати належну йому долю спадщини. Тому батько поділив маєток і дав кожному синові його частку. Дуже зрадівши, що одержав багатство, молодший син вирушив у далеку країну. Та він нерозважливо витратив свої гроші на розваги з численними друзями. Але настав час і перед ним постала гірка правда: його гроші закінчилися. А коли у нього не стало грошей, його полишили й друзі. Він недоїдав, а тут ще й голод наступав у тій країні. Тепер юнак перетворився в звичайнісінького жебрака..."
