На фото: поля озимини на Кропивниччині.
Ірина Михалевич
У КВІТНІ ФАРБУЄМО ПИСАНКУ ОЗИМИНОЮ
Найпершими навесні прокидаються трав’янисті рослини – кропива, деревій, чистотіл. Ще раніше нагадують про скору весну, припорошені снігом, зелені поля. У каталозі Кульжинського записано, що озимина здатна подарувати писанці зелену барву. Мені захотілося спробувати. Тож сіла до автобуса і поїхала до окраїни міста, до найближчого поля).
У спину тепло, світить лагідне сонце, угорі співають жайворонки. Синьо і гарно довкруж. Озимина з корінням не виривається, зривати її легко і швидко. Для барвника достатньо пари оберемків.
На фото: відвар з озимини.
Як приїхала додому, одразу замочила листя сходів у воді кімнатної температури на кілька годин (вода злегка зафарбувалася). Потім віджала і поставила варитися на повільний вогонь. Води налила як звичайно – 230 мл. Процідила відвар, дала йому постояти, вкинула дрібку галуну (алюмокалієвих квасців), ретельно розмішала.
Спочатку крашанка набула жовтої барви, через годину відтінок був уже жовто-зеленим. Мені він сподобався – ніжний, весняний, свіжий. Цікаво буде поєднати його з іншими зеленими відтінками на одній писанці.
На фото: крашанка, зафарбована озиминою.
Статтю взято з персонального блогу майстрині. Фото автора.
Більше про писанку та писанкарство у блозі Ірини Михалевич на "Малій Сторінці":
Історія та символіка писанки. Дослідження, оповідки та майстер-класи писанкарки Ірини Михалевич
