Публікації за тегом: Відео українською онлайн

Хочете чимось зайняти маленьких дітей віком до 6 років — тоді покажіть їм нові серії веселого французького мультсеріалу з українським дубляжем про літні пригоди зайченяти Сімона на ютуб-каналі «Бробакс» від Суспільного. Увага ваших дітей точно буде прикута до екрана завдяки цій добірці. Тим часом ми розповідаємо про зміст нових захопливих серій. Плейлист із 52 новими серіями мультсеріалу «Сімон» вже доступний і розповідає про життя маленького французького зайченяти та його дружну родину. Всі серії у вільному доступі можна переглянути на дитячому ютуб-каналі «Бробакс» від Суспільного. У нових серіях ваша малеча дізнається та навчиться: як бути сміливими й підтримувати одне одного у різних життєвих ситуаціях, про види свійських і диких тварин, як побороти страх темряви та невідомості, як справлятися з буденними труднощами, що робити, якщо не можеш заснути, чи потрібен їжачку свій будинок, що подарувати подрузі на день народження та що таке взаємодопомога, чи існують лісові феї та як це перевірити, як бути командою і робити щось разом та багато іншого.

 

"Мої сердечні вітання, друзі. Нині горіхова пора. З волоських горіхів (з цілих і зі шкаралупок) вийде змайструвати різні поробки. Дитиною я робила кошик з половинки горіха, оздоблювала його квітами з кісточок калини. І то було диво! Найпростіше разом з малою дитиною змайструвати отаку поробку — взяти шкаралущу горіхову, гнучкий пагінець ґринделії чи вербову гілочку, ось і ручка кошика, і насипати до кошика диких осінніх плодів — з каркаса, з глоду чи маслинки, можна такий кошик ще оздобити декоративною ниткою..." (Ірина Михалевич)

 

 

 

Ютуб-канал «Бробакс» від Суспільного додав до свого контенту чудовий данський мультсеріал «Їжачок» для найменших в українському дубляжі. Ми зібрали для вас перших 10 серій веселого пізнавального мультсеріалу про пригоди допитливого їжачка та його друзів — розумну сову Рут, зухвалого динозаврика Діно і маленького сміливого хробачка Орма. Ці мультики - для дітей віком 1–3 років.

 

 

 

 

Кожен текст добірки «Мій читацький щоденник» побудовано за таким принципом: власне мій невеличкий есей вставлено у середину розрізаної навпіл цитати з твору героя нарису. Читаймо!

ВАЛЕР‘ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ ВІКТОР ДОМОНТОВИЧ ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК ЮРІЙ ВИННИЧУК ЮРІЙ ІЗДРИК ДМИТРО БЛИЗНЮК ВОЛОДИМИР ДУБОВЕЦЬ ІЛАХІМ ВОЛОДИМИР КАРАЗУБ ІВАН ПОТЬОМКІН ЮРІЙ ЛАЗІРКО

"Двадцять третього числа були пом'якше ми,
Але все змінилося в ту зиму.
Двадцять третього ми всі були інакшими —
Двадцять третього ми всі були живими..."

(Максим Коровниченко)

 

 

 

 

"Против ро́жна перти,
Против хвиль плисти́,
Сміло аж до смерти
Хрест важкий нести!
Правда против сили!
Боєм против зла!
Між народ похилий
Вольности слова!
З світочем науки
Против бре́хні й тьми —
Гей, робучі руки,
Світліі уми́!.."
(Іван Франко)

 

"У затишнім куточку,
З м'якенької соломи,
Співала мама-кішка,
Трьом діткам колискову:

Люлі, люлі, пора спати,
Досить вже бешкетувати.
Люлі, люлі, тихо, тихо,
Хай повз пройде всяке лихо..."

(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)

 

"Witnesses said.
The city was targeted.
At about 05:40.
In the heart of Lviv.
Lviv’s Mayor said.
‘Orcs’ attack had damaged.
More than 50 buildings.
In the historic heart of Lviv.
Including homes.
Schools and clinics.
He posted a picture.
On social media..."

(Kurama)

 

"Спека у місті, яке ще недавно жило й хотіло...
Сонце немилосердно шмагає тіло.
Вкотре по мирних жителях прилетіло.
Місто недавно юрмилося, било в дзвони:
Сукні, краватки, дитячі комбінезони,
Звуки автомобілів, гудки промзони...
Нині у місті лишилося тільки лихо.
Стало вражаюче пусто, страшенно тихо.
Місто поранене в груди і ледве диха..."

(Дмитро Довбуш)

 

"Бій відлунав. І червоні знамена
Затріпотіли на станції знов.
І до юрби полонених
Сам комісар підійшов.
Аж до кісток пропікає очима.
Хлопці стоять перед ним, як мерці.
П’яно хитається смерть перед ними,
Холодно блима наган у руці..."

(Володимир Сосюра)

 

"Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні..."

(Ліна Костенко)

 

 

 

 

 

Читаймо поезії Юрія Гундарєва й пишаймося нашими видатними спортсменами:

ОЛЬГА ХАРЛАН

ЯРОСЛАВА МАГУЧІХ

ВІКТОР БАННІКОВ

ОЛЕКСАНДР УСИК

АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО

ОЛЕКСАНДР ХИЖНЯК

ІГОР БЄЛАНОВ

СЕРГІЙ КУЛІШ

ВЛАДИСЛАВ ВАЩУК

 

"Зберу насінини, всі ночі і днини,
лузатиму їх, ідучи по стежині,
і кожного ранку саджатиму зерня,
щоб квіткою – сонце
й малюнком – майстерня".
        
(Сергій Ґуберначук)

 

 

 

 

 

"Автентичні традиції не в змозі знищити навіть війна. Ба схоже, навпаки, вони міцнішають, як колись у боях міцнішали стародавні богатирі. Тому, що у нас в душі завжди живе сонце, а сила духу підтримується вірою в Україну! Є у Києві одне (втім, не одне) сакральне місце. Це «Селище Козака Мамая» - «Мамаєва Слобода», котра розкинулась у тому самому урочищі, з якого бере початок легендарна річка Либідь! Це унікальний куточок стародавнього українського хутора прямо у столиці. І саме тут у неділю 23 червня відбулося надзвичайне дійство - святкування Івана Купайла. Гадаю, вже нікого не дивує, що ми відзначаємо це давнє свято 23 червня, а не 6 липня, – бо так власне й відбувалося у сиву давнину!.." (Катерина Колесник)

 

Цей ужинок симфо-віршів (коли ритмізована проза поєднується власне з віршами, утворюючи своєрідну поетичну симфонію) присвячено нашим героям. Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі, і тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу:

ВАСИЛЬ СЛІПАК ДМИТРО КОЦЮБАЙЛО АНДРІЙ ПІЛЬЩИКОВ ОЛЬГА СІМОНОВА ДМИТРО БУЙВАЛ СЕРГО ГОРНАКАШВІЛІ АНДРІЙ ХАЛОЇМОВ АНТОН СМЕЦЬКИЙ ДЖЕРІКО МАГАЛЛОН СВІТЛАНА ЛУК‘ЯНЧУК ІГОР БЄЛАНОВ ЄВГЕН НИЩУК ГАЛИНА АЛМАЗОВА МИКОЛА БІЛЕНЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮКОВ

 

«Злотоцінний» — це метафорічне слово пішло у світ із легкої руки геніального Павла Тичини, з якого я й хочу почати свою оповідь про видатних діячів української культури. Але це не просто традиційна поезія. Коли пишеш про таких неабияких людей, будь-яка трафаретність здається якоюсь недоречною. А тому я обрав новий жанр, який можна назвати маленькою поетичною симфонією, — своєрідний симфо-вірш. Це коли поетична проза і власне поезія утворюють, за словами того ж Тичини, щось енгармонійне… Читаймо симфо-вірші про визначних діячів української культури:

ПАВЛО ТИЧИНА МИКОЛА ЛЕОНТОВИЧ КВІТКА ЦІСИК МАРІЯ ПРИМАЧЕНКО БОГДАН СТУПКА НІНА МАТВІЄНКО ВЛАДИСЛАВ ГОРОДЕЦЬКИЙ КАТЕРИНА БІЛОКУР ВОЛОДИМИР КОЖУХАР ВАЛЕР‘ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ ІВАН МАРЧУК ІГОР РИМАРУК МАРИНА СЕМЕСЮК ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ЄВГЕНІЯ МІРОШНИЧЕНКО АНАТОЛІЙ ХОСТІКОЄВ МИКОЛА ГЛУЩЕНКО ВАЛЕНТИН СИЛЬВЕСТРОВ РОМАН КОФМАН ВОЛОДИМИР СОСЮРА ТАМАРА ЩЕРБАТЮК ТАРАС ПЕТРИНЕНКО ВОЛОДИМИР ШЕВЧЕНКО НАТА ЖИЖЧЕНКО

 

До цієї добірки увійшли такі легенди про козаків та козацтво:

«Як Іван Сірко татар переміг»;
«Легенда про козака-кобзаря»;
«Легенда про чуб козака»;
«Легенда про скарби козацькі»;
«Легенда про меч Єдності».

 

 

 

"Моя киця каже "няв",
Українську знає,
Має в день багацько справ,
І усі встигає.
О четвертій уже ранок, —
Подають нехай сніданок!
Усю ніченьку не спала,
Нечисть з хати проганяла..."

(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)

 

 

"Вони зупинились біля лісу. Поки водій заправляв автобус, Устя споглядала навколишній простір через вікно, зненацька за якусь мить вискочила надвір. І все через дерева, які потрапили в її поле зору. Покручені, з наростами на тілі. До них годі було доступитись, а їй кортіло їх обійняти, і таки зробила це, тільки подумки. Стоячи неподалік від буса, чуйно придивлялась до кожного гінкого дерева, напружено вслухалась у приємний шепіт розгойданого вітерцем листя, і так перейнялась, що мало не виповіла вголос думку, що мигцем пронеслась у голові. І чому вона раніше не зауважувала, що будь-який ґандж — це повідомлення, прохання про допомогу, попередження, застереження?! Що це, як не  виразний крик: ''Зверніть на мене увагу''?! Подумала: ''Кожен  організм шукає розв'язання, коли виникло питання, — усміхнулась створеній мимовільно римі, — Ми, люди, такі''. Устя намагалась роздивитись і запам'ятати кожне дерево, яке вабило її до себе. І чим довше вона придивлялась, тим переконливішим для неї ставав її власний висновок, що відхилення від загальноприйнятої норми тягнуть на себе увагу. ''Нарости — це сигнал SOS для дерев'', — продовжувала розмірковувати Устя. Їй здавалось, що вона відчуває те саме, що дерева, коли заглиблюються в простір і всередину себе. Устя вдихала повітря на повні груди, а тоді на трохи завмирала..." (Галина Мирослава)

 

""Спокійний весняний вечір у передмісті Полтави," — думали місцеві жителі. Але... Близько 9 вечора пролунала повітряна тривога, до якої, будемо відверті, всі уже звикли, і далеко не всі спускаються в укриття. Так сталося і цього разу: люди збирались уже спати, як раптом почули вибух. Ворожа ракета поцілила у гуртожиток, в якому перебували люди. Приліт був настільки сильний, що чутно було далеко звідти. Відразу після цього туди виїхали швидка допомога та всі відповідні служби. Лікарі намагались врятувати життя всім постраждалим,  але.. одна жінка все ж таки загинула... Щирі співчуття..." (Карина Гусельникова)