Публікації за тегом: Відео українською онлайн

"Where am I coming?
It’s a wrong road.
Shot and burnt.
Familiar cars need familiar faces.
Where am I coming?
It’s a wrong road.
Twisted and crumbled away.
Familiar fences need familiar faces..."

(Kurama)

 

"Pinning shadows against walls.
Raise me up. Raise me up.
Feeling the breathing of fire blazes.
Raise me up. Raise me up.
Creeping frozen darkness up on me.
Warm me up. Warm me up.
Leading flames on my own.
Warm me up. Warm me up."

(Kurama)

 

"Жило-було Лоша. Вродилося воно білим і дуже гарним. Та одного дня йому здалося, що білий колір не досить виразний й взагалі якийсь негарний, і що чорний колір йому пасуватиме набагато більше. Кожного ранку Лоша приходило на берег річки і уважно роздивлялося своє відображення у воді. Від побаченого настрій у Лошати псувався з кожним днем все більше і більше. Одного ранку Лоша прийшло до річки, щоб поглянути на своє ненависне відображення і біля самої води побачило найсправжнісінького чарівника. Він так приязно привітався з Лошам, що те наважилось попросити чарівника про послугу..." (Ольга Лапушена)

 

 

"Часто, лежачи над самісіньким морем, під навислим каменем, і дивлячись на фаланги хвиль, на ясний горизонт, здавалось мені, що я опинилась у такій країні, де ще не було чи вже нема людей. Мушу признатись, така мрія була мені мила. Мізантропія не в моїй натурі, але часом буває, що хочеться на який час втекти від людей власне для того, щоб не почати ненавидіти їх. Десь я чула вираз, ніби сама природа, самий краєвид, без людей, – то все одно що рамка без картини; але я часами думаю, що се картина – без плями. Здалека дивлячись, навіть місто, що розсипалось по долині над морем, не здавалось мені ділом людських рук, а просто тільки частиною пейзажу; увечері, коли видко було тільки міські вогні, а будинки ховались у темряву, мені спогадувались казки про чарівну гору, повну червоного золота і дорогих самоцвітів, що відкривалась по слову закляття перед відважним мандрівцем..." (Леся Українка)

 

"Вітаю Вас, дорогі і близькі моєму серцю друзі! Обіймаю Вас і дякую за тепле та цікаве спілкування. Вітаю з днем пам'яті святого Юрія Побідоносця. Молімося за перемогу. Оце вже й травень. А у травні так багато зела, хочеться спробувати в дії побільше рослин. Можливо, Ви вже пробували фарбувати квітами з клумби і отримали чудові весняні кольори від культурних сортів червоних тюльпанів чи суцвіть бузку. І те, і те фарбує в зелений колір (бузок дає теплий, а тюльпани — холодний відтінок). Я ж зараз випробовую дикі рослини. Цього року, слава Богу, я вже встигла випробувати три види глухокропивових — усі вони фарбують в зелену барву різних відтінків. Найгустіший та найприємніший колір подарував розхідник..." (Ірина Михалевич)

 

"Місто спить в камуфляжі, на вулицях люду катма,
В комендантську годину при тьмавім, безкровнім світчаді
Обіймаю тебе, обіймаю тебе, обійма...
Під чергові розряди сліпих іскандерів і градів.
Не вмикатиму світла — молюся, щоб сильне   крило 
Укривало цей дім та відводило натиск армади, 
Обіцяй мені вижити, як би у вас не гуло!
Обіцяю тобі обіймати... Тепер на заваді..."

(Домініка Дем)

 

"Є другиня і друг.
А ось вже нема...
І причина не сварка,
І не спір, не образа.
Причина одна...
Брат і сестра.
А ось вже нема...
І причина не розбрат,
Не незгода і розлад,
Причина страшна..."

(Alex Marti)

 

"Мій тато не повернеться додому... 
Він — ангел, і тепер — на небесах... 
Я вдячний Богу за такого тата!
Як жаль, що він тепер лиш у думках. 
Ніколи не візьме мене на руки 
І пісню він уже не заспіва. 
Я вдячний долі за такого тата! 
Як жаль, що він тепер лиш спогляда..."

(Карина Гусельникова)

 

 

"Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Марширують наші добровольці у кривавий тан 
Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!.."

(Степан Чарнецький, Григорій Трух)

 

"This morning shook my home,
from whole prospects of peace at hand. 
This morning struck me,
shattering sense of safety at all.
This morning pained Lviv,
to decide the only move to fight at once.
This morning changed land,
just before to focus in Donbas."

(Kurama)

 

"Писанка в Україні тісно пов'язана зі святом Світлого Христового Воскресіння, тому в радянський період писанкарство тривалий час було під забороною. Аж настільки, що в Центрі України перестали писати писанки зовсім. На Кропивниччині жінки до Пасхи, а потім і до Проводів завжди старалися приготувати побільше крашанок. Моя бабуся Надія Семенівна Данильченко, 1931 року народження, жила на хуторі на Спаському куті поблизу села Березівка Маловисківського району. Вона заздалегідь, з лютого місяця, починала збирати сирі курячі яйця. Бережливо складала їх до металевої форми, в якій випікала паску, а стояла та форма під ліжком. Там було прохолодно, тож яйця не псувалися і зберігалися до весни..." (Ірина Михалевич)

 

"For a moment of life,
For a moment of death,
A poet left already love for home.
For a moment of peace,
For a moment of fight,
A poet left already Lviv for Luhansk.
For a moment of smile,
For a moment of sigh,
A poet left already love for home."
(Kurama)

 

— «Повстань, народе мій!» (пісня криворізьких повстанців УНР, 1919 р.) — текст, акорди, відео — «Ой, у лузі червона калина» (Гімн Українських Січових Стрільців) — текст, акорди, відео — Тарас Боровок. Пісня «Байрактар» (відео, слова, акорди) — «Дивний сад» — пісня-пам’ять про загиблих дітей під час війни в Україні (слова Тетяни Строкач, музика Ольги Тимошенко, ілюстрації Ірини Потапенко) — текст, відео — Нова патріотична пісня «Солов'ї з Батьківщини не линуть» (слова Ксенії Бондаренко, музика Ольги Тимошенко) — текст та відео — "Вальс пам'яті" (слова і музика Олени Лози) — «Причина війна», пісня у виконанні Анни Зарецької  — Пісні композиторки Ольги Тимошенко на слова Тетяни Строкач (тексти та відео) — «Кохання в оберіг» — пісня на слова Юлії Дмитренко-Деспоташвілі (музика Ілони Новак) — Людмила Федорова. Дитяча козацька пісня «Україна переможе!»  — Галина Римар. Балада "Козаченько" (за народною піснею "Чорна рілля") — читати та слухати, відео

"Води криничноï вiдерце,
Через уста у саме серце.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край.
Домашнi звичнi нам турботи,
Приємна втома вiд роботи.
Це почуття запам'ятай –
Це Украïна, рiдний край..."

(Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi)

 

ЗМІСТ: Берегиня .........................    ....3 Білка скаче.........................4 В Україні .................................. ..5 В хаті не сидиться ............6 Великоднє свято .................... ...7 Вербна неділя ...................8 Веселий дощик ...........................9 Веселий сніг ......................10 Веселка .......................................11 Весна...................................12 Весніє ..........................................13 Весну-красну зустрічай.......14 Весняні кульбабки.......................15 Випускний ............................16 Вихвалялася зима ......................17 Вишиваю рушничок ............18 Гарна в нас ялиночка ................. 19 Гострокрилі прилетіли .......20 Диво весна ................................... 21 Дід Мороз ............................22 Дід Мороз не спав ...................... .23 Дочекалися зими................24

Дощик крап, крап, крап ..........25 Жабка ...........................26 Загубилося курча ................27 Зайченя .........................28 Зайчик-чеберяйчик ...............29 Заховалася ялинка................30 Заходився танцювати .............31 Зимонько ........................32 Йде тихо осінь...................33 Квітень .........................34 Квіточка весняна ................35 Кішка ...........................37 Кольоровий світ .................38 Кораблики .......................40 Котику, коточок .................41 Крашанки ........................42 Кульбабаба ......................43 Літо.............................44 Маленький гусь...................45 Малесенькі дівчатка .............46 Ми білки ........................47 Ми веселі їжачки ................48

"У країні небесній, далекій
Де, на жаль, не літають лелеки,
Де немає ні сліз, ані болю,
Дивний сад розцвітає весною...
На деревах, між тих  білих квітів,
Черевички новенькі для діток,
Різнобарвні, яскраві, красиві,
Та не взули їх і не носили..."

(слова Тетяни Строкач,
музика Ольги Тимошенко)

 

"Сонечко–жучок сів на вухо Вогника, легенько залоскотав ніжками. Стріпнувши його, коник весело хвицнув копитцями і помчав полем, потім лугом, перестрибуючи рівчаки та копички землі, які нещодавно нарили кроти–копачі. Вони із жучком були давні друзі і часто так гралися. Вогником його назвали через те, що умів викрешувати копитцями зорі. Щойно народився, відразу так стукнув ними одне об одне, що навколо полетіли маленькі зірочки. Сонце лагідно світило з неба раз у раз ховаючись за хмаринку, огортало, обіймало його теплом і ніжним маминим дотиком. Сама ж матуся паслася неподалік і тільки зрідка підіймала голову, щоб побачити свого хвацького козачка, глянути чи все з ним добре і знову опускала її до соковитої травички..." (Ірина Мацко)

 

"бомба не розрізняє кольори шкіри

бомба не відрізняє тебе від твого ворога

не бачить націй і народностей

релігій і безбожництва

їй байдуже скільки тобі років

хто твої предки

де ти народився

чого досягнув..."

 

(Галина Мирослава)

 

 

Читаймо патріотичні вірші та коротку прозу української письменниці Юлiї Дмитренко-Деспоташвiлi, яка народилася в Полтаві, а наразі мешкає та працює у Тбілісі (Грузія).