Галина Римар. «Полінчині казки». Третя частинка: казочки про феєчок (читати та слухати, відео)
Читаймо казочки про феєчок у третій частинці збірки Галини Римар "Полінчині казки":
"Нелегку зиму пережила молоденька вербиця. Цілу зиму вітрюган намагався зламати її гілочки, дув щосили і пригинав до землі, але вона не здавалася, гнулася, жалібно змахувала руками-гілочками, та не ламалася. І коли несміливе весняне сонце почало голубити землю, і в її скованому стовбурі почало прокидатися життя. Вербиця хотіла розплющити очі, та поки ще не могла - її бруньки не налилися соком, а міцно спали на гілочках. Та не надовго. Під теплими променями сонця сік розтав і побіг по стовбуру. "Годі спати, дівиці-сестриці, весна вже!" - бадьоро співав він, біжучи стовбуром та гілочками. Ось так поступово бруньки почали наливатися соком, набрякати і ставали все більшими й більшими, аж поки не виросли стільки, що змогли відчинити віконечка і показали світу свої пухнасті біленькі голівки...." (Людмила Дорош)
"Місяць викотив на луг
Світлячковий капелюх,
Розсмішив кирпаті зорі,
Гуртом сховані в коморі,
Розгулявся, розшарівся
Та й на повен зріст з’явився."(Галина Мирослава)
"Стала аж на пальчики, тихо-тихо,
Дотяглася мисочки, там – горіхи.
Смакувала б досита, було б втіхи,
Зубки ж налякалися, лихо моє, лихо..."(Галина Мирослава)
У цьому розділі дивіться матеріали про найзначущі досягнення писанкарки Ірини Михалевич та найважливіші події за участю майстрині на теренах України та у світі.
"У Лесі на вікні є гарний вазончик. Ще взимку мати купила в місті квіткові цибульки й дала Лесі. "Посади їх у вазончик і добре доглядай: підливай щодня, щоб земля була вогка, а як з'являться листочки, то тримай вазончик на світлі. От і матимеш до Великодня гарні гіацинти", — сказала мама. Леся послухала маму. Посадила квіткові цибульки у гарний вазончик й пильно їх підливала. Через деякий час із землі виткнулись гарні зелені листочки, а незабаром вигналась товстенька міцна стеблинка, на якій визначились цілими рядками пуп'янки. З кожним днем вони все більшали, і Леся ніяк не могла дочекатися, коли вони розкриються. Вона дуже хотіла, щоб до Великодніх свят квіточки розквітли. Тоді можна буде їх поставити на Великодній стіл із свяченим..." (Ніна Наркевич)
Оксана Аннич: душевні поезії про сучасне
Молода поетеса зі Львова Оксана Аннич пише вірші про сучасне: про Україну, про війну на сході, про долі друзів, про те, що хвилює та болить... Читаймо, слухаймо, співпереживаймо, замислюймося...
Читаймо дитячі вірші української поетеси Тетяни Строкач: поезії про маму, про війну, віршовані загадки про зиму та весну, загадки про пори року, поезії, присвячені народним святам та інші.
"Розстелені на аркуші рядки,
Написані із горіччю на серці...
Їх зможуть зрозуміти ті батьки,
У кого діти мертві..."
(Оксана Аннич)
"Війна". Вірш Оксани Аннич
"О, Боже, глянь, як наша Україна
Припала ворогові на коліна!
Жорстоко наш народ вбивають,
Із рідної землі невинних проганяють..."
(Оксана Аннич)
"Дві години від ріки Серету на Буковині лежить село Д. Його рівні поля пригадували б степ, якби не те, що місцями вони западають, мов знеохочені своїм положенням, творячи плиткі невеликі кітли, і якби не той великий ліс, що тягнеться по західній стороні села і творить зелений мур поперек широкої площини, щоб обмежити її розмах. Пишний, майже безмежний великан, неначе у вандрівці, задержався ось тут та задумався над тихими полями, а недалеко нього, почувши за собою зеленого опікуна, попіднімалися сільські хати. Тут... і там... і там — розкинулося село. Ліс панський. Власність приватна. Тонкі ніжні берези поперепліталися з поважними дубами і ясними літніми ночами блистять, мов у срібло одягнені, їх листя дрижить неспокійно, а граціозні, легко повигинані пні приманюють до себе ніжністю та білістю, мов русалки..." (Ольга Кобилянська)
Різдвяна пісня "Коляда", "Новий рік", "Зима", "Сніжиночка", "Морозець", "Рушничок", "Мамина казка" - пісні для дітей, створені харківським композитором Миколою Ведмедерею і поетесою Юлією Хандожинською з Вінниччини. Тут надаються і слова пісень, і ноти. Тож, беріть їх та співайте – усі, хто прагне виконувати гарні українські пісні!
Ольга Кобилянська: життя та твори
Ім’я видатної української письменниці-демократки, яка пройшла благородний шлях самовідданого служіння народові, віддала йому всі думки і помисли у тяжкий час соціального і національного поневолення, і в світлий час його возз’єднання, духовного відродження, оповите в нашій країні глибокою шаною і любов’ю, відоме у широкому світі. У своїй кращій частині літературна спадщина Ольга Кобилянської вливається у скарбницю загальнолюдської культури як неперехідна художня цінність, сприяючи духовному зближенню, і взаємозбагаченню народів.
Дитяча поезія Олени Журливої
Одним з імен, які є гордістю і окрасою нашої країни, є ім’я Олени Костівни Журливої (справжнє прізвище – Котова). Дивіться матеріал про життя поетеси та її ілюстровані твори.
На перший погляд вірш не є поетичним, а більше схожий на прозу. Не буду тут говорити про суто технічні прикмети (регулярний розмір, рими, строфіка і т. ін.), за якими більшість читачів і відносять ті чи інші тексти до поезії, ігноруючи чи не беручи до уваги інші, більш суттєві ознаки поетичності. Дехто навіть пропонує вважати віршем уривок будь-якого прозового тексту, тільки записавши його, як верлібр, тобто текст поділеним на окремі синтагми. Цей вірш за насиченістю тропікою ніяк не можна вважати прозовим. У плані вираження його міститься три кода. (Василь Голобородько)
"Ці казочки складаю я Поліні,
читайте й ви, і всі ростіть щасливі!"(Галина Римар)
Ми відсвяткували Світле Воскресіння Господнє, уже начебто не потрібно ночей не спати, писанки писати. Та писати писанки можна цілий рік. Розмай, травень місяць і все літо, подарує нам рослини й ягоди, що є чудовими природними барвниками. Рослинні відвари — це гарні барвники. Вони значно перевершують хімічні барвники для писанок якістю, широкою палітрою приємних відтінків, доступністю, можливістю експериментувати. Готуватися до Пасхи слід з літа та, навіть, від самої весни. Тоді матимемо достатню кількість барвників для створення неповторних писанок.
Писанкарські знахідки: "А що, як змішати барвники?"
Фарбування крашанок рослинами. Екологічно і красиво
Пасхальний кошик. Мінімальний набір барвників для фарбування варених яєць
Як пофарбувати яйце натуральними барвниками
Природні барвники в їжі та писанкарстві
Пишемо писанки природними барвниками: який обрати?
Природні барвники: навіщо гратися з відтінками?
БЕРЕЗЕНЬ:
Чим фарбувати писанку в березні? Знайомимося з мареною
"Буряк? Морква? Петрушка? Ні!" Обираємо перевірені натуральні барвники
Фарбування писанки свіжими пролісками
Як фарбують первоцвіти березня
Фарбуємо писанки березовими сережками
Як фарбувати писанку ліщиновими сережками
Як пофарбувати писанку кропивою
КВІТЕНЬ:
Фарбуємо писанку розхідником звичайним
Фарбуємо писанку квітами тюльпанів (майстер-клас)
Натуральні барвники у квітні: березові сережки і марена
Природні барвники. Чим фарбувати писанку в квітні
Фарбуємо писанку озиминою у квітні
Фарбуємо писанку гілочками верби (майстер-клас)
ТРАВЕНЬ:
Чим фарбувати писанки у травні
Квітучий травень: фарбуємо писанку грициками
Особливі барвники у травні: аморфа кущова
Травень-червень: час фарбувати ромашкою
Марена красильна в компанії весняних барвників
Травневі барвники (жовтець, бузина). Порівнюємо жовті відтінки.
ЧЕРВЕНЬ:
Сильні барвники. Фарбуємо писанку цвітом бузини
Чим фарбувати писанку в червні. Фарбування ягодами шовковиці
Розписуємо влітку шовковичні крашанки, вчимося прийому відмивання оцтом
Яскравий подарунок червня — підмаренник справжній
Фарбуємо писанку шавлією сухостеповою
ЛИПЕНЬ:
Фарбуємо писанки червоними квітами мальви (натуральні барвники у липні)
Обираємо барвники липня. Майстер-клас: який ґрунт кращий для квітів мальви?
Красиве тло — не проблема. Коричневе та фіолетове на писанці
Фарбуємо писанку плодами дикої вишні
СЕРПЕНЬ:
Якими натуральними барвниками фарбуємо писанки у серпні
У серпні фарбуємо квітами гайлардії
Чорнобривці прямостоячі і цезальпінія. Узгоджуємо яскраві деталі.
Фарбуємо свіжими чорнобривцями у серпні-вересні
Фарбування рослинами в серпні. Мати-й-мачуха
Фарбуємо писанку травою череди
Як фарбувати писанку гірчаками
ВЕРЕСЕНЬ:
Натуральні барвники у вересні. Фарбуємо сандалом та кошеніллю
Оповідка про червоно-чорні кольори
Як фарбувати писанку ягодами свидини
Фарбуємо листям маслинки та кожушками горіхів
Осіннє фарбування писанок плодами глоду
ЖОВТЕНЬ, ЛИСТОПАД:
Восени фарбуємо писанку горіховими кожушками
Фарбування писанок осінніми квітами
Барви осені: чим фарбувати писанку в жовтні-листопаді?
Як фарбувати писанку диким виноградом
Писанка восени. Кольорові поєднання на основі глоду
Як фарбують свіжі ягоди магонії
ГРУДЕНЬ, СІЧЕНЬ, ЛЮТИЙ:
Природні барвники: чим фарбувати писанку взимку?
Ще трохи про натуральні барвники: фарбувала писанку магонією
Фарбуємо писанку ягодами бузини
Фарбуємо писанку засушеними квітами чорнобривців
Фарбуємо засушеними квітами ромашки
Як уміють фарбувати гілочки дерев
Трилогія Володимира Рутківського «Джури» - епопея про початки козацтва в Україні. А й справді — як воно виникало це унікальне лицарство? Хто були ті перші відчайдухи, що поселялися на Дніпрі на межі з Диким полем? Історики дають вельми скупі відомості. Що ж, якщо мовчить наука, то своє слово скажуть письменники. Володимир Рутківський пише роман «Джури козака Швайки». Ілюстрації до книжки намалював один із найталановитіших українських ілюстраторів – Максим Паленко. "Джури козака Швайки", які вийшли 2007 року, стали подією в Україні. Динамічний, захопливий сюжет, самобутні образи, вкраплення фольклору, правдоподібність історичних колізій, багата мова, легкий стиль – усе це робили твір справжнім відкриттям. Володимира Рутківського завжди вабить невідоме в історії. Письменник зацікавився співжиттям татар і українців. І Володимир Рутківський пише „Джур-характерників”, де чи не вперше в українській літературі кримські татари постають не трафаретно-усталеним образом стихійного лиха, що постійно нависає над ненькою-Україною. Пізніше Володимир Рутківський знаходить цікавий для себе ще один сюжетний хід – «підводний човен у степах України». Він пише третю частину «Джури і козацький човен». У цьому романі Володимир Рутківський знову постає блискучим оповідачем і чарівником слова. На читача чекають неймовірні пригоди, шалені звитяги і нові відкриття.
"Старенька Миша горювала:
Їй ніде, бідній, було жить,
Головоньки на старість прихилить;
Сама собі по світові блукала…"(Леонід Глібов)
"Тихенько підкрадалася нічка, і маленька зірочка сором’язливо заглянула у віконце старого хліва. У солом’яному гнізді тулилося до купки п’ять яєчок. П’ять яєчок тулилося, а шосте не хотіло. Мама качечка уже усі пір’ячка розправила і підбила свіжу тирсу у гнізді. Усе-усе готово було до сну. — А я не буду спати, — завередувало шосте яєчко. — Не буду — і все тут! — Синочку, нічка прийшла! Усе-усе лягло спатки, — почала мама-качечка, — он уже усі твої братики і сестрички готуються до сну. — Хай усі сплять, а я буду гратися! — протестувало яйце. — Але ж тоді ти будеш заважати їм! — захвилювалася качечка. — Як же це так? Це не дуже хо̀роше! — Пхе, і спати, коли не спиться — теж не дуже хо̀роше! — бурчало яйце. — І взагалі, хто це придумав спати по ночах? — Ну і що ж мені з тобою робити тепер? — запитала мама качечка. — Можливо, давай я тобі казочку цікаву розповім чи пісеньку заспіваю?.." (Юлія Хандожинська)
