На відео: "Ой не хмари чорнії..." — фрагмент думи Галини Римар у виконанні авторки.
Галина Римар
ДУМА, ПРИСВЯЧЕНА НЕБЕСНІЙ СОТНІ
Ой не хмари чорнії весь світ заступали,
а то злії ворони сонце застилали.
Ой тим крукам чорним дзьоби нагострили,
щоби кращих діточок України вбили.
Тії круки темнії дзьоби міцні мали,
ними голуб'яточок у серця клювали,
кращих голуб'яточок у серця клювали.
То не хмара чорная сонце затуляла,
а то сила темная неньку розоряла.
Неньку Україноньку та й посиротила,
повбивала щонайкращих і землею вкрила.
Їм би, добрим, ряст топтати, діточок родити,
та недобрим сучим кодлом соколяток вбито.
Їм би довго ряст топтати, внученят ростити,
та недобрим змієм-гадом синів-доньок вбито.
Той сусід голодний на життя чужії
хотів, вражий, відкусить землі України.
Й не одна вже матінка слізоньки ковтає,
й не одна дитинонька тата все питає.
Але зуби щурячі криця поламає,
бо земелька свята наша та й щит Божий має.
Кращі діти Україну у щит також вбрали,
щоб її недобрі сили та й не розтерзали.
Кращі діти Україну собов захищають,
і її погані сили ніц не розтерзають!
Змій кремльовський стільки років мій народ мордує,
все кровицю з нього точить й Боженьку не чує.
А як Боже сонце із-за хмар устало,
всю ворожу силоньку, як росу, прибрало!
А як Боже сонце весь світ осіяло,
хмари-круки позникали і благо настало.
Знайте, діти України, та й не забувайте,
всіх, хто полягли за волю, завжди пам'ятайте.
А світлії силоньки діточок зціляють
і на землю рідную назад повертають.
Не помруть у пам’яті, бо їх не забудуть,
справжні діти України завжди жити будуть.
"Дума про козака Мамая" Галини Римар надіслана авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читайте також на "Малій Сторінці":
Читаючи чудові твори Галини Римар, ми бачимо, що авторка добре знає світ дитячих фантазій, любить дітей, знайома з дитячими мріями. Злет душі пані Галини знайшов своє місце у її творчості, оповіданнях, казках, поезії, музиці, натхненній співпраці з талановитими людьми.