Термін "балада" у сучасній науці про народну творчість вживається на означення своєрідного жанру епічних у своїй основі пісенних творів розгорненої гостро-драматичної і трагічної сюжетики, в яких реалістично (хоч деколи - з використанням елементів фантастики та міфічності) відображаються винятково напружені конфлікти чи фатальні збіги обставин - в особистій, сімейній та громадській сферах народного життя. При цьому освітлення й дидактична оцінка зображуваного ведеться з позицій усталених етичних принципів народної моралі. Іншими словами, соціальна дійсність, співпричетність до історії бачаться тут крізь призму особистих драм і трагедій. Органічна єдність цих прикметних ознак і надає баладам суверенності жанру. (Олексій Дей)
За матеріалами: Балади / Упоряд. О. Дея та А. Ясенчук. Серія: "Бібліотека української усної народної творчості", Київ, "Дніпро", 1987 р.
"Ой, летіла стріла
З-за синього моря.
Ой, де ж вона впала?
На вдовинім полі..."(балада)
"У містечку Богуславі сидить дівок купка
А між ними Бондарівна як сива голубка.Прийшов до їх пан Каньовський тай шапочку ізняв
Обійняв він Бондарівну та й поцілував..."(Українська народна балада)
"Ой на горі вогонь горить,
А в долині козак лежить.Порубаний, постреляний,
Китайкою покриваний..."(Українська народна балада)
"Козака несуть і коня ведуть.
Кінь головоньку клонить.А за ним, за ним його дівчина
Білі рученьки ломить..."(Українська народна балада)
