Василь Сухомлинський. Твори для дітей


Василь Олександрович Сухомлинський - видатний український педагог, письменник і публіцист. Оповідання та казки Василя Сухомлинського.

Жив на світі Учитель. Його звали Василь Олександрович Сухомлинський. Він був середнього зросту, худорлявий; каштанове волосся відкривало високе чоло. Але головними на його обличчі були очі — карі, променисті, то лагідні, замріяні, то вимогливі, запитальні, а то й усміхнені, жартівливі. Усе своє життя з 17 років Василь Олександрович працював у школі. Учитель за покликанням душі, він учив маленьких і великих школярів грамоти, математики, літератури, історії. Але більш за все він хотів навчити дітей думати, відчувати, радіти й сумувати не лише своїми власними радощами й печалями, а й татовими і маминими, дідусевими й бабусиними, братовими й товаришевими, зайчика і синички, верби і тополі, місяця й вітру, всієї нашої землі. Для цього Учитель сам писав казки й розповідав дітям, їхнім батькам, учителям. Він написав багато, більше 1500, казок, оповідань, притч, замальовок з життя дітей. У них Учитель розкрив широкий, різноманітний, різнобарвний світ, що сточує кожну дитину, охоплює все наше життя. Він хотів, щоб цей світ увійшов у душу маленької дитини, проріс чуйністю, добротою, дбайливістю, відповідальністю і людяністю. Учитель не лише сам писав казки і розповідав їх дітям, часто серед природи, у зеленому класі, який він називав Школою під Голубим Небом або Школою Радості, а й учив дітей самих складати казки, пробуджував у них думку і слово. "Казка, — любив повторювати він, — це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови."
От зараз і ви, маленькі читачі, доторкнетесь до думки і слова Василя Олександровича, до його веселкового казкового світу, який він так хотів перенести у ваші душі і серця.
Хочеться, щоб він пробудив у вас бажання зробити щось хороше, приємне всім, кого ви любите, знаєте, а також незнайомим і всім-всім-всім.  

(Ольга Сухомлинська)

 


 
Василь Сухомлинський

Що таке Школа під Голубим Небом?

Теплий літній вечір. На голубому небі спалахує перша зірочка. Щодня до мене приходять діти. Дошкільники, першокласники, другокласники... Ми сідаємо під столітнім дубом. Замовкає село, засинає степ, із саду долинають таємничі звуки, спить озеро. 
Увесь світ навколо нас спить, лише зірочка в небі мерехтить та цвіркун співає.
Це і є наша Школа під Голубим Небом. Діти приходять у світ казки. У ці прекрасні літні вечори ми стаємо поетами — складаємо казки. Все, що ми бачимо, здається нам у ці дивовижні години казкою.
Школа під Голубим Небом — це джерело живої думки й слова, до якого я щодня приводжу вас, щоб ви стали людьми великої душі, розумними й сердечними, мудрими мислителями. 
Тридцять п’ять років я торкаюсь словом до вашої душі. Десятиріччя праці — нелегкої, але радісної — переконали мене: казка, творчість — це найтонший і найніжніший дотик. Казка — дитинство думки. Вона робить світ дитинства яскравим і цікавим.
Ми написали тисячі казок. Хто ж їх автор? Це чудова українська ніч, і декілька поколінь маленьких дітей, і я — всі ми творці казок Школи під Голубим Небом. 

За матеріалами: Сухомлинський Василь Олександрович. Вогнегривий коник: Казки. Притчі. Оповідання. Упорядник і передмова О.В. Сухомлинської. Друге видання. Художнє оформлення Є.В. Запорожець. Київ, видання "Вікар", 2008, стор, 3 - 44.

 

 

 

 

 

 

 

Біографія Василя Сухомлинського. Життєвий та творчий шлях Василя Сухомлинського. Педагогічна та художня спадщина.Василь Олександрович Сухомлинський – великий педагог, мудрий учитель, талановитий письменник. У його палкому серці жила велика доброта та любов до всього світу. Він не лише навчав, а й прищеплював кожній дитині найкращі людські якості, виховував доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.

 

 

 

 

 

 

Василь Сухомлинський. Добірка оповідань та казок для дітей "А пісня жива"

 

Василь Сухомлинський. Добірка оповідань та казок для дітей. Художники - Копєйкін І.І., Бербенець Г. С., Сінєгіна Н. С.

Твори Сухомлинського формують у дітей найголовніше — людяність. Вони вчать маленьких читачів відрізняти гарні вчинки від недобрих, бути чемними, поважати старших, захищати менших.

 

 
 
 
 
 

До збірки оповідань Василя Сухомлинського увійшли такі його твори (розташовано за абеткою):

Василь Сухомлинський. Оповідання для дітей. Малюнки Л. В. Белякової та К. В. Самойлова."А серце тобі нічого не наказало?"
"Білка і Добра людина"
"Бо я — Людина"
"Будеш із гнізда випадати?"
"Важко бути людиною"
"Він зненавидів красу"
"Дивний мисливець"
"Добре слово"
"Здрастуйте"
"Камінь"
"Кінь утік"
"Красиві слова і красиве діло"
"Легенда про золоте зернятко істини"
"Лялька під дощем"
"Материнське щастя"
"Мокра і суха сорочки"
"Образливе слово"
"Правда буває гірша за неправду"
"Скляний чоловічок"
"Ті самі слова"
"Хочеться сказати щось ніжне-ніжне"
"Чого синичка плаче?"
"Чому дідусь такий добрий сьогодні"
"Чому мама так хвалить?"
"Що посієш, те й пожнеш"
"Щоб ти став кращим"
"Я хочу сказати своє слово"
"Як білочка дятла врятувала"
"Як Наталя у лисиці хитринку купила"
"Як Павлик списав у Зіни задачу"
"Як Федько відчув у собі людину"
"Як хлопці мед поїли"
"Який слід повинна залишати людина на землі?"

 

 

 
 

До цієї добірки оповідань та казок Василя Сухомлинського увійшли такі його твори:

Василь Сухомлинський. Збірка оповідань та казок. Казки школи під голубим небом А вона усміхається    
А серце тобі нічого не наказало?    
А хто ж вам казку розповідає, бабусю?    
Бабусин борщ    
Бабусині руки    
Бабуся і Петрик    
Бабуся Мотря й Андрійко    
Безрідний дятел    
Біла пір’їнка    
Білі полотна    
Блакитні журавлі    
Бо за морем — чужина
Бо я — Людина    
Борщ із свіжою скибкою хліба    
Важко бути Людиною...    
Велика склянка    
Велике відро    
Велике й мале    
Верба над ставком    
Висока гора до неба    
Від верби до тополі, від тополі до верби    
Відломлена гілка    
Віл і Садівник    
Він зненавидів красу    
Вогнегривий коник    
Вогник у вікні    
Вороненя і соловей    
Вранці на пасіці    
Гаряча квітка
Горбатенька дівчинка    
Гроза у лісі    
Дві сторінки книги    
Деркач і кріт    
Дивний мисливець    
Дівчинка і Ромашка    
Дівчинка і Синичка    
Дід осінник    
Дідусь і Андрійко    
Дідусь і смерть    
Для цього треба бути Людиною    
До діда Федора по лопату    
Добре слово    
Добре, що сонечко сяє    
Дуб на дорозі    
Дуб під вікном    
Дуб-пастух    
Є ще одне найніжніше деревце...    
Життя    
Жменя пшениці    
Звичайна людина    
Зелена коса, червона комора    
Зелені рукавички    
Зламана яблунька    
Знайшов винного    
Золотий гребінець    
Зрубали вербу

 
 
 

До цієї збірки оповідань та казок Василя Сухомлинського увійшли такі:

Василь Сухомлинський. Збірка оповідань та казок. Казки школи під голубим небом Іванова хата горить    
Іменинний обід    
Кам’яне серце    
Камінь    
Каяття    
Квітка сонця    
Кінь і вершник    
Кінь утік...    
Клен зітхнув...    
Кмітливий скляр    
Коли засинають зорі    
Колиска    
Кому ж іти по дрова?    
Краплина роси    
Краплинки роси    
Краса, натхнення, радість і таємниця    
Куди ж воно поділося — учора й позавчора?    
Лагідна рука    
Ластівки прощаються з рідним краєм    
Легенда про золоте зернятко істини
Ледар і сонце    
Ледача подушка    
Лижі й ковзани    
Лисенятко-першокласник    
Лисиця й мишка    
Лисиччині ліхтарики    
Ліхтарник    
Людина з гарячим серцем    
Людина незламна    
Людина принесла життя    
Лялька з відбитою ручкою    
Маківка і джміль    
Мама послала    
Мамин кавун    
Материне поле    
Метелик і квітка    
Миколі стало легше    
Мишкові купили велосипед    
Мій жайворонок у віконце полетів...    
Молоко ж чисте...    
Моя мама пахне хлібом    
На кладці    
Навіщо кажуть «Спасибі»    
Найкрасивіше і найпотворніше    
Найласкавіші руки    
Найлінивіший в світі Кіт    
Найщасливіша людина на землі    
Намисто з чотирма променями    
Народження егоїста    
Народився братик    
Не варіть курчат    
Не журіться, тату    
Не забувай про джерело    
Не загубив, а знайшов    
Ніч та біла сорочка    
 
 
 

До цієї збірки оповідань та казок Василя Сухомлинського увійшли такі його твори:

Василь Сухомлинський. Збірка оповідань та казок. Казки школи під голубим небом

Образливе слово    
Огірки навколо колодязя    
Одне-однісіньке в світі макове зернятко    
Оля-чарівниця    
Осінні сни клена    
П’ять дубів    
Пекар і кравець    
Перед справедливим суддею    
Перестелимо постіль дідусеві    
Петрик і Павлик    
Петро і Марійка    
Пихата літера    
Півень і сонце    
Підлога буде чиста... А душа?    
Пісню нікому не вбити!    
Пісня Великого Сірого Каменя    
По одному ковтку — найслабкішим    
Подарунок бабусі    
Поздоровляємо    
Покинуте кошеня    
Поле і луки    
Похорон бабусі Марії    
Права й ліва рука    
Правда буває гірша за неправду    
Прекрасна пісня жайворонка    
Прийшла мама    
Про що думала Марійка    
Протоптали стежку    
Пташина комора    
Пурпурова квітка    
Ремісник і Різець    
Сашків корабель    
Святкове вбрання    
Сергійкова квітка    
Сива волосинка    
Сині оченята    
Синій олівець    
Скажи людині: «Доброго дня!»    
Скільки ж я ранків проспав...    
Склянка води    
Сонце і Сонечко    
Соромно перед соловейком    
Співуча пір’їнка    
Спляча книга    
Старий пень    
Суниці для Наталі    
Суперечка двох книг    
Сяюча вершина й кам’яниста стежина    
Сьома дочка    
Та й поклала кладочку    
Таня усміхається!    
Татусь — це не борода, а очі    
Тепер ти станеш учнем людським    
Тепер я знаю, яка красива Білорусія!    
Тихо, бабуся відпочиває    
Тополі в степу над шляхом
 
 

До цієї добірки оповідань та казок Василя Сухомлинського увійшли такі:

Василь Сухомлинський. Збірка оповідань та казок. Казки школи під голубим небом У кого радість, а в кого й горе    
Усі добрі люди — одна сім’я    
Усі книжечки гарні...    
Усі могили — людські    
Усмішка    
Флейта і вітер    
Хай будуть і Соловей, і Жук    
Хай хтось інший...    
Хай я буду вашою, бабусю...    
Хліб — то праця людська    
Хлопчик і дзвіночок конвалії    
Хризантема й Цибулина    
Хто з’їв пиріжок?    
Хто кого веде додому    
Хто найкращий майстер на землі?    
Цікава наука — арифметика!    
Через потік    
Чого ж ти вчора не шукав моїх окулярів?    
Чого синичка плаче?    
Чому голуби до Олега прилетіли?    
Чому дід максим так рано встає?    
Чому дідусь усміхнувся    
Чому заплакав Петрик    
Чорні руки    
Чотири аркуші золотого паперу    
Шматочок літа    
Шпак прилетів    
Що краще?    
Щоб кіт мишки не впіймав    
Щоб метелик не наколовся    
Щоб ти став кращий...    
Я хочу сказати своє слово    
Я ще раз побачив тебе, сонячний променю    
Яблуко в осінньому саду    
Яблуко й світанок    
Яблунька і літо    
Як Білочка Дятла врятувала    
Як Дівчинка Буквар образила    
Як дівчинка побачила себе    
Як же все це було без мене?    
Як Зайчик грівся проти місяця    
Як здивувався Мурко    
Як Їжачиха приголубила своїх дітей    
Як Котові соромно стало    
Як Наталя у лисиці хитринку купила    
Як Оленка хотіла весну наблизити    
Як покарали Зайця    
Як Ріка розгнівалась на Дощик    
Як Сергійко навчився жаліти    
Як Федько відчув у собі людину    
Як хлопці мед поїли    
Який музика цвіркун!    
Який слід повинна залишити людина на землі?    
Які ви щасливі!    
Які вони бідні...

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Василь Сухомлинський. Збірка оповідань та казок "Хліб, труд і пісня"

Короткі оповідання та казочки Василя Сухомлинського для дітей, що складають збірку "Хліб, труд і пісня":

Василь Сухомлинський, Хліб, труд і пісня, збірка оповідань та казок, читати та завантажити

"А пісня жива", 
"Батьків олівець", 
"Безсмертна мати", 
"Безсмертник", 
"Бо сонце -  єдине", 
"Борисова шпаківня",
"Важлива звістка", 
"Відломлена гілка", 
"Візьми ще одну квітку...", 
"Вічний блукалець", 
"Дерево для невідомого друга",  
"Дівчинка й Ромашка", 
"Дуб на дорозі", 
"Зозулина журба", 
"Іванова хата горить", 
"Камінь на межі", 
"Кожна людина повинна", 
"Колиска ",  
"Купа сміття", 
"Лижі й ковзани", 
"Любий синок", 
"Маленька лопатка", 
"Матвіїв дуб", 
"Материнське щастя",  
"Не варіть курчат", 
"Несміливий хлопчик", 
"Нові штани", 
"Огірки навколо колодязя", 
"П’ять дубів", 
"Поздоровляємо",  
"Про що думала Марійка", 
"Спляча Книга", 
"Суниці для Наталі ", 
"Сяйна Вершина і Кам’яниста Стежка",  
"Хліб, Труд і Пісня", 
"Хто найкращий майстер на землі", 
"Чекає своєї години", 
"Чи винен м’яч?",
"Чи можна перехитрити сонечко", 
"Чи настане ранок", 
"Чого заплакав Мишко", 
"Чого мати хвалить Миколу?", 
"Чотири аркуші золотого паперу",
"Щоб ти став кращий...", 
"Я хочу сказати своє слово...", 
"Яблуко в осінньому саду", 
"Як Наталочка в Лисиці купила хитринку", 
"Як Федько робив уроки". 
 
 
 
 

Збірка оповідань та казок Василя Сухомлинського "Щоб кіт мишку не впіймав"

Оповідання та казки Василя Сухомлинського зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав":

Василь Сухомлинський, збірка оповідань та казок, Щоб кіт мишку не впіймав, читати та завантажити"А хто ж вам казку розповідає, бабусю?", 
"Аби швидше почути дзвоник", 
"Біда заставляє вчитись", 
"Будеш із гнізда випадати?"
"Вогник у вікні", 
"Дивний мисливець", 
"Доброго Вам здоров’я, дідусю!", 
"Завтра я вилізу на найвище дерево", 
"Їжак і місяць", 
"Кмітливий скляр", 
"Коли заснуть зорі", 
"Комірчина для дідуся", 
"Конвалія в саду", 
"Корисний чи шкідливий?", 
"Кустар і Різець", 
"Кущ вовчих ягід", 
"Лисиччук-першокласник", 
"Найгарніша мама", 
"Не видно, бо ніч", 
"Пекучий сонячний зайчик", 
"Перший день", 
"Поле і Луки", 
"Прийшла мама", 
"Сидить Юрко на санчатах...", 
"Смітник",
"Соловей і Жук", 
"Сорока-білобока", 
"Спіть, мамо, спіть...", 
"Старий пень", 
"Суперечка двох книг", 
"Сьома дочка", 
"Тетянка усміхається", 
"Тихо, бабуся відпочиває", 
"Хто ж муруватиме печі?", 
"Чванькувата буква"
"Чого мама тепер плаче?", 
"Чого синичка плаче?", 
"Чого ти, Юрцю, плачеш?", 
"Чого це дідусь такий добрий сьогодні?"
"Чому сьогодні черствий хліб?", 
"Чорні руки", 
"Що найтяжче журавлям", 
"Щоб кіт мишку не впіймав", 
"Щоб не наколовся", 
"Як визволити джмеля?", 
"Як Джміль нагодував Бджолу", 
"Як Дівчинка образила Букваря", 
"Як їжачок піч змурував", 
"Як Метелик напився березового соку", 
"Як Ніна не злякалась гусака", 
"Як носили півника продавати", 
"Як Ріка розгнівалась на Дощик?", 
"Ялинка для горобчиків", 
"Ярок через дорогу".

 

 

 Василь Сухомлинський. Збірка оповідань та казок "Куди поспішали мурашки" 

Це збірка мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей і дорослих великим українським педагогом і письменником Василем Сухомлинським. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим. 

Читайте оповідання та казки Василя Сухомлинського зі збірки "Куди поспішали мурашки": 

Василь Сухомлинський, Куди поспішали мурашки, збірка оповідань та казок

"Дивина",
"Дід Осінник", 
"Дуб під вікном", 
"Дуб-пастух", 
"Жайворонок і Сонце", 
"Зелене та рум’яне яблучка", 
"Золотокоса", 
"Котик і їжачок", 
"Куди поспішали мурашки", 
"Лисиччині ліхтарики", 
"Лялька під дощем", 
"Мама не любить смажених грибів", 
"Матері ніколи...", 
"Мати — єдина", 
"Мокра і суха сорочки", 
"Молоко ж чисте", 
"Навіщо півневі гребінець", 
"Найледачіший у світі Кіт", 
"Народження егоїста", 
"Ніч і біла сорочка", 
"Перепел і Кулик", 
"Перестелимо постіль дідусеві",
"Перший страх курчатка", 
"Півень проса накосив", 
"Покинуте кошеня", 
"Права й ліва рука", 
"Правда буває гірша за неправду", 
"Пролісок і жайворонок",
"Пшеничний Жайворонок", 
"Сніжинка й Сонце", 
"Соловейкове гніздо", 
"Соромно перед соловейком", 
"Сухар і Хліб", 
"Та й поклала кладочку", 
"Хлопчик і лопух", 
"Хто розмалював півника",
"Це, сину, моє поле...", 
"Що краще?", 
"Як Бджола стала золота", 
"Як вівчар білої вовни настриг", 
"Як діти раділи, а Ялинка плакала",
"Як Кіт рибу ловив", 
 
 
 
 

Оповідання та казки Василя Сухомлинського зі збірки "Пшеничний колосок" з ілюстраціями: 

Василь Сухомлинський, Пшеничний колосок, збірка оповідань та казок

"Врятував сонечко", 
"Де ночує водяна лілея", 
"Для чого півневі гребінець",
"Жаба, що співала по-журавлиному",
"Зайчик і горобина",
"Їжачок і світлячок", 
"Метелик",
"Осінь принесла золотисті стрічки", 
"Перший льодок",
"Пихатий півень", 
"Про що думала Марійка",
"Пшеничний колосок",
"Фіалка і бджілка", 
"Чому мама так хвалить?", 
"Шпак прилетів", 
"Що найсмачніше?", 
"Щоб метелик не поколовся", 
"Яблуко в осінньому саду", 
"Як бджілка знаходить квітку конвалії", 
"Як здивувався Мурко", 
"Як злякався Юрко", 
"Як кіт рибу ловив", 
"Як котові соромно стало", 
"Як метелик плавав у ставку", 
"Як Петрик розгнівався", 
"Як синичка будить мене".
 
 
 
 
 

До цієї збірки увійшли такі оповідання і казки Василя Сухомлинського:

Василь Сухомлинський. Байдужий пеньок. Добірка оповідань і казок. Малюнок Лариси Гармизи.

"Байдужий пеньок" 
"Він тільки живий красивий"
"Відлітають журавлі" 
"Гвинтик" 
"Де беруться краплинки" 
"Жайворонок сонечку допомагає" 
"Краплина води" 
"Кульбабка" 
"Мильна бульбашка" 
"Ніна і Гусак" 
"Оленчин горобчик" 
"Осіння квітка й весняна квітка" 
"Пелюстка і Квітка" 
"Петрик, Собака й Кошеня" 
"Пихата жаба" 
"По волосинці"  
"Ранковий вітерець" 
"Розділена радість" 
"Скупий"
"Сонячний день узимку" 
"Хлопчик і сніжинка" 
"Це горобці плачуть від холоду"  
"Як Їжачок готувався до зими" 
"Як дізнаються муравлики, що буде дощ" 
"Як метелик плавав у ставку" 
"Як починається осінь"

 

 

 
 

До цієї добірки творів Василя Сухомлинського увійшли такі казки та оповідання (надається за алфавітом):Василь Сухомлинський. Важлива звістка. Добірка оповідань та казок.

 
 
 
 
 
 

До добірки творів Василя Сухомлинського "Зламана яблунька" увійшли такі казки та оповідання (надається за алфавітом):Василь Сухомлинський. Зламана гілка. Добірка оповідань та казок

Зламана яблунька
Книга й цукерки
Кому ж іти по дрова?
Легко на душі...
Ледаще все непутяще
Ліс весною
Мрія про татуся
На другий рік
Наїлися, встали і пішли
Найважчий урок
Намальована троянда
Наш тато одужав
Не боюся ні блискавки, ні грому
Нова учителька
Один-єдиний камінець із веселкою
Ой, як же я берегтиму тебе!
Осінній день у лісі
Павук і мереживо
Палець у чорнилі
Петрик забув вдома зошит
Після уроків
Поздоровляємо
Поросяткові захотілося бути зеленим
Прийшли провідати хвору...
Пробачте, тату...
Пташеня випало із гнізда
Рибка і жаба
 
 
 
 
 
 
 

До цієї добірки творів Василя Сухомлинського увійшли такі казочки та оповідання (надається за алфавітом):Василь Сухомлинський. Святковий обід. Добірка казок та оповідань.

Святковий обід
Синій світ
Скляне мишеня
Солом'яні брилі
Сором
Срібний карбованець
Татко з мамою посварились...
Три пиріжки
Троє рожевих яблук
У марійки аж дві тітки...
Фіолетова хризантема
Хвалькуватий черв'як
Хлопці розважаються
Хлопчик і хвора мама
Хочу й на тата бути схожа...
Хто розумніший?
Хустина для бабусі Марії
Цап і зайчик
Це ж сонце!
Цікава сорока
Через шістдесят років
Чого ж ви, тату, мовчите?
Чого мати бігла з поля
Чого тепер мама плаче?
Чого яблука стали кислі?

 

 
 
 

До добірки творів Василя Сухомлинського "Шматок хліба" увійшли такі казки та оповідання (надається за алфавітом):Василь Сухомлинський. Шматок хліба. Добірка казок та оповідань.

Чому всім стало радісно
Чому голуби до Олега прилетіли
Чому ж посміхався Дмитро
Чому здивувався Петрик
Чому не спиться Пилипкові
Чорний горобець
Чорногуз і дівчинка
Шматок хліба
Що Ніна має зробити
Юркова квітка
Якби я мав килим-літак
Якби я стала невидима
Як горобець став білий
Як Дмитро обідав
Я ж на роботу йду
Як здивувався Мурко
Які на смак зірки
Як кіт умивається
Як котові соромно стало
Як Марійка поливала дерева
Як міняється колір снігу
Як павуки хотіли закрити сонце
Як сліпому окуляри
Як Юрко себе виховував

 

 

 

 

"Намисто з чотирма променями" – казка Василя Сухомлинського

Василь Сухомлинський. Намисто з чотирма променями. Казка для дітей. Художники - Копєйкін І.І., Бербенець Г. С., Сінєгіна Н. С."Побачило Сонечко хвору Дівчинку в ліжку. Дівчинка лежала, очі її були закриті, вона тихо стогнала. Жаль стало Сонечкові Дівчинку. Нахилилось воно над її голівкою й тихо прошепотіло: "Візьми, Дівчинко, чарівне намисто з чотирма променями. Чотирьох нещасних ти можеш зробити щасливими. На кого спрямуєш промінь — той і стане щасливим." Відкрила очі Дівчинка, бачить — лежить на постелі чарівне намисто, чотири промені грають на стіні. «На кого ж направити щасливі промені? — думає Дівчинка. — Хто у нас нещасливий?» Подумала і важко зітхнула: нещасними були бабуся, дідусь, тато й мама. У бабусі зуб болить, у дідуся ліжко скрипить, татко горілку п'є, мама сльози ллє..." (Василь Сухомлинський)

 

Василь Сухомлинський. Як Бджола конвалію знайшла. Казка-оповідання для дітей"Вилетіла Бджола з вулика, покружляла над пасікою. Чує, десь далеко-далеко дзвенять дзвіночки. Полетіла Бджола на музику дзвіночків. Прилетіла до лісу. На галявині — конвалії. Кожна квітка — маленький срібний дзвіночок. Усередині — золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу — лунає дзвін. І в степу, і на пасіці чути. Так Конвалія кличе Бджолу." (Василь Сухомлинський)


Василь Сухомлинський. Блискучі черевики. Оповідання для дітей"Маленька дівчинка почистила свої черевички та вийшла на вулицю. Там стояв хлопчик. Він говорить дівчинці: "А мої черевики краще твоїх блищать!" Дівчинка подивилася на черевики хлопчика і питає.." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Кам’яне серце (оповідання для дітей)"В однієї жінки народився син. Душу вклала вона в свою дитину. Боялась, як би пилинка на нього не сіла, як би вітерець не подув. Дуже хвилювалась мати, щоб син її не брав близько до серця горе, страждання, біль людей. ... Хлопчик ріс, а мати затуляла його від життя. Не знав він, що таке горе, страждання, біль, образа, смуток. Виріс хлопчик, став юнаком. Якось захворіла мати, злягла. Послала сина в аптеку по ліки. Пішов син, дає записку, що мати написала. "Ліки будуть готові за п’ять хвилин",— каже аптекар. "Поки ви готуватимете,— відповідає син,— я з хлопцями у футбол пограю."" (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Урятував сонечко. Оповідання для дітей"Це було влітку. Цілий день пекло сонце, а потім насунули чорні хмари. Пішов дощ. Під високою гіллястою шовковицею сидів Василько. Він не боявся зливи. Його захищало від неї густе листя.
Під шовковицею було сухо. А поруч текли струмки. Василько побачив, як один струмок поволеньки почав заповнювати невеличку заглибину. Утворювалось озерце. На середині цього озерця був маленький острівець. Води все прибувало й прибувало. Ось-ось затопить острівець. Раптом Василько побачив на острівці маленьке червоне сонечко..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Вічна тополя. Оповідання для дітей. "Стоїть край дороги стара-престара тополя. Узимку тривожно шумлять її голі віти, а весною покривається вона зеленим листям. Скільки й пам’ятаю, стоїть вона, як сторож. Якось питаю маму: "Скільки літ тополі? Хто її посадив?" "Не знаю, — відповідає мама. — Скільки й пам’ятаю, стоїть тополя край дороги. Завжди однакова..."" (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Навіщо дякують. Оповідання для дітей."Дрімучим лісом ішли двоє подорожніх: дідусь і хлопчик. Було жарко, хотілося пити. Нарешті вони прийшли до струмочка. Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилились, щоб напитися. Дідусь сказав: "Дякую тобі, струмочку." Хлопчик усміхнувся. "Чого ти усміхнувся, хлопче?" — запитав дідусь. "Навіщо ви, дідусю, сказали струмкові «Дякую»? Він же не живий, не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів"..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Що посієш, те й пожнеш. Оповідання для дітей"Одного разу до нас прилетіли голуб і голубка. Сіли на ґанку та й воркочуть. Ніби дивляться на мене й щось просять. Я поліз на дах, відчинив маленьке віконце. Голуби заховалися в нього. Я виніс їм зерна, вони поклювали й знову сховались у віконці. Наступного ранку я знову погодував їх і поставив коритце з водою. А потім було так — коли погодую, а коли й забуду. Більше було таких днів, що я забував погодувати голубів. Вони сидять на ґанку, дивляться на мене, а я все кудись поспішаю. Коли це йду, а голуб летить наді мною, немов збирається на плече мені сісти. Я думав, що голуб грається. І не догадався, що йому їсти хочеться..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Відломлена гілка, оповідання-казка"Уздовж алеї парку біг хлопчик. Був ясний весняний день, на деревах співали пташки, серед квітів літали барвисті метелики. Хлопчикові було весело. Він біг, розмахуючи руками. Уздовж алеї росли маленькі липки, їх недавно посадили. На гілочках зеленіли ніжні пахучі листочки. Хлопчик зривав їх і кидав собі під ноги. Потішався. От зупинився біля однієї липи. Та не листочок відірвав, а цілу гілочку відчахнув. Гілочка впала додолу. Хлопчик на хвильку зупинився, глянув на тремтячі листочки. Глянув і на липку. З північного боку зяяла ранка... Хлопчикові стало жалко липки, та жалість у його серці жила недовго. Бо надворі був такий радісний сонячний день... Хлопчик переступив гілочку й побіг далі. Минуло багато-багато літ. Хлопчик виріс, став дорослий. І діти його повиростали..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Білка і добра людина, оповідання для дітей"Шла собі лісом Добра Людина. Дивилася на трави й квіти ласкавими очима. Не наступила на квіти, бо помітила їх. Ось підійшла Добра Людина до високої сосни. Побачила білочку. Білочка стрибала по гілках, а за нею гнався якийсь рудий звірок. Добра Людина впізнала куницю. Це лютий білоччин ворог. Ось-ось куниця наздожене білку й розірве своїми лютими пазурями. З жалем і болем у серці глянула Добра Людина на бідолаху. Побачила білочка очі Доброї Людини, плигнула з дерева й сіла їй на плече..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Веселка, казка-оповідання"У старого селянина тяжко захворів єдиний син Михайлик. Батько й мати дуже любили малого, їхні серця стискалися від болю при гадці, що той може померти. Що ж тоді робитимуть? Другий син у них не народиться, бо вони вже старі. Два старші сини загинули на фронті. Михайлик же — їхня єдина втіха. Хлопчик лежав біля вікна й важко дихав. Лікар тихо сказав: - У нього хворе серце. Ліки безсилі..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Хочеться сказати щось ніжне-ніжне, оповідання"Мені було тоді, мабуть, років три чи чотири. Повела мене мама в лікарню - якийсь укол зробити. Прийшли ми до великого білого будинку. Все в ньому біле - i стіни, й двері. Покликали нас iз мамою в маленьку кімнату. Сидить там біля столу лікар..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Соловей і Жук. Казка-оповідання. Художники І. І. Копєйкін, Г. С. Бербенець, Н. С. Сінєгіна."У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню. А коло Соловейка літав великий рогатк й Жук. Він літав і гудів. Соловей припинив свою пісню та й каже: "Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було..."" (Василь Сухомлинмький)

Василь Сухомлинський. Важко бути людиною. Оповідання для дітей"Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежав у долині за кілька кілометрів до села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли на кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала: "А ми ж не подякували жінці за воду." Діти зупинилися. Справді, забули подякувати..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Доброго вам здоров’я, дідусю. Оповідання для дітей"Біля школи живе старий чоловік, дід Іван. Немає в нього нікого ні рідних, ні знайомих. Було два сини — й ті загинули на фронті. А дружина померла недавно. Щодня приходить дід Іван до школи по воду. "У шкільному колодязі дуже смачна вода," — каже він сусідам. Як тільки дідусь підходить до колодязя, до нього підбігають діти..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Все в лісі співає. Оповідання. Малюнки І. І. Копєйкіна, Г. С. Бербенець, Н. С. Сінєгіної"Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце, подихнув легенький вітерець, і всі дерева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню. Береза співала ніжну пісню. Слухаючи цю пісню, хотілось підійти до білокорої красуні й обняти її. Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали пісню дуба, нам хотілось бути сильними, відважними..." (Василь Сухомлинський)

Василь  Сухомлинський. Кошеня за пазухою. Оповідання

"У класі тихо… Третьокласники самостійно розв’язують задачу. Марія Миколаївна підійшла до Зіни. Дивним здалося їй, чому це дівчина заглядає собі за пазуху, щось ніби перекладає там з місця на місце. Учителька аж зворушилася, як на неї глянуло маленьке-маленьке кошеня. Визирнуло, побачило вчительку й заховалося..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Протоптали стежку, оповідання"Уночі була хурделиця. Намело кучугури снігу. Рано-вранці у школу йшло троє дітей — Юрко, Михайлик і Ніна. Всюди коло хат з'явилися люди. Відкидали лопатами сніг, прокладали доріжки. Ось хатина бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного двору. Нікого не видно..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Усмішка, оповідання"Був травневий сонячний ранок. На зелених луках, що починалися зараз же за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок. Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку. Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи. Коли це дівчинка побачила діда..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Як Миколка став хоробрим, оповідання. Малюнок Тетяни Капустіної

"Миколка прийшов сьогодні до школи дуже рано. На лавці під високою тополею сиділо двоє дівчаток. Вони дивилися на дерево. Щось зацікавило їх там. В очах дівчаток хлопчик помітив тривогу. Коли це знялася пташка, забилася, запищала тривожно. І тої ж миті перед лавкою щось упало. Миколка зрозумів: пташеня випало з гнізда, а мати його тепер у розпачі...." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Суперечка двох книг, оповідання, казка"У бібліотеці на полиці стояли поруч дві книги. Одна — в шкіряній оправі, назву тиснено золотими літерами. Це книга про Великого Завойовника. Друга — в тонкій сіренькій обкладинці. Це книга про Плугатаря й Сіяча..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Найкраща лінійка, оповідання. Художник Володимир Гальдяєв"Микола й Роман сидять за однією партою. У Миколи за письмові роботи завжди п’ятірки, інколи четвірка. А в Романа — самі трійки. Ось і сьогодні роздала вчителька зошити з тим диктантом, що вчора писали. У Миколи п’ятірка, а в Романа ніякої оцінки, бо забагато помилок. Написала вчителька: “Треба краще працювати”. Засумував Роман..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Як Павлик списав у Зіни задачу, оповідання"Павлик був стурбований. Дома він сидів над задачею й не міг розв’язати. Тож до школи Павлик прийшов зарано, щоб у когось її списати. Бо працювати сам не любив. Ось прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик й питає..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Не загубив, а знайшов, оповідання для дітей.  Малюнки Олени Яблонської"Коли синові виповнилось дванадцять літ, батько дав йому нову лопату й сказав: "Іди, сину, в поле, відмір ділянку сто кроків уздовж, сто впоперек і скопай." Пішов син у поле, відміряв ділянку й копає. А копати він ще не вмів. Важко було попервах, поки руку набив та й до лопати приловчився. Наприкінці робота ішла все краще й краще..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Співуча пір'їнка, казка-оповідання. На малюнку птах стрепет"Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає… чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір’їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету. Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір’їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір’їнки немає..." (Василь Сухомлинський)

Оповідання Не забувай про джерело, Василь Сухомлинський. На малюнку Сільський ставок. Автор Микола Кошиль."Учитель питає: "Бачите, діти, ось цей спалений сонцем пустир у долині?" "Бачимо", — відповідають діти. "Тож послухайте бувальщину. Ось тут, на місці цього пустиря, багато років тому був глибокий ставок, аж до села, що розкинулось ген під горою. Можна було випливти човном на середину й веслувати аж до он тих дубів, їх тоді там багато було, а тепер три лишилося, та й ті всихають... На березі верби росли. У лісі водились білки. То старовинне козацьке село. Викопали тут ставок запорожці після битви під Жовтими Водами. І поселились на його березі..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Восени пахне яблуками, оповідання. На малюнку - Катерина Білокур. Богданівські яблука"Тихий осінній день. У яблуневому саду літають джмелі. Ось вони помітили яблуко, що впало з дерева і лежить на землі. З яблука тече солодкий сік. Обліпили яблуко джмелі. Зайшло сонце. А в саду пахнуть яблука, нагріті сонцем..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Я хочу сказати своє слово, оповідання. Малюнок Олени Зенич"Катерина Іванівна повела своїх першачків у поле. Був тихий ранок ранньої осені. Далеко в небі летів ключ перелітних птахів. Вони тихо курликали, і від того в степу було сумно. Катерина Іванівна сказала дітям: "Сьогодні ми будемо складати твір про осінь, небо, про перелітних птахів. Кожен із вас нехай скаже, яке зараз небо..."" (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Горбатенька дівчинка, оповідання"Другий клас розв’язував задачу. Тридцять п’ять учнів схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав. "Будь ласка, відчини двері й подивись, хто там стукає", - мовить учитель. Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п’ять пар очей впилися в незнайому дівчинку. Вона була горбатенька...." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Камінь, казка для дітей"У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю! Ото, мабуть, булькне дуже!» Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі. Камінь упав на дно і забив джерело...." (Василь Сухомлинський)

 

Василь Сухомлинський, Кому ж іти за дровами, казка-оповідання для дітей"Край села живе вдова з трьома синами. Два сини вже дорослі юнаки, високі, ставні, славні, красиві. А третій - підліток Юрко - маленький, тоненький, мов очеретина. Було це взимку. Впав глибокий сніг, дме північний вітер, тріщить мороз. Мати говорить - немовби сама до себе, але щоб і сини чули: "Холодно, діти. А дров немає... Кому ж за дровами йти?..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Флейта і вітер, казка для дітей"У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, й дерева, й квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі. Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лаву й пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Два метелики, казка"Над зеленим лугом літали два метелики. Один білий, а другий червоний. Зустрілися, сіли на зеленому листочку та й хваляться. Білий метелик говорить: "Мої крильця найкрасивіші, бо я схожий на білу хмаринку." А червоний метелик і собі хвалиться..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Велике і мале, казка"У корови Лиски народилось Телятко. Воно ще маленьке, але вже вибрикує. Припало Телятко до матері, напилось молока, й захотілось Теляткові погуляти. Пішло воно по двору, дивиться — сидить маленьке звірятко. Доторкнулось Телятко до маленького звірятка, а на ньому пух м’який-м’який, ще м’якший, ніж материнське вим’я. Дивиться маленьке звірятко на величезного звіра - теля, прищулилось і сидить собі тихо-тихо..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Ласкавий вітер і холодний вітрюга, казка"У темному лісі, в глибокому яру спали два вітри. Ласкавий Вітер — хлопець з синіми очима. А холодний Вітрюга — дід з колючою бородою. Прийшла зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Білі сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в глибокому яру холодний Вітрюга..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Зайчик і місяць, казка"Холодно взимку Зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, холодний вітрець з яру повіває. Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить: "Місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо довго ще Сонечка чекати..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Куди поспішали мурашки, казка-оповідання"На дереві сиділа білочка. Вона їла горіх. Смачний, бо аж очі заплющила. Крихітка горішка впала на землю. За нею друга, третя. Багато крихіток впало на землю. А стежечкою між травою бігла Мурашка. Поспішала по їжу маленьким мурашенятам. Вона прямувала на баштан: чула, що там є багато солодких крихіток кавуна. Раптом чує - падають з дерева крихітки горішка. Попробувала Мурашка - горішок запашний і смачний...." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Осінь принесла золотисті стрічки"Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили берези зелені коси. Віє вітер, розчісує їх. Тихо шелестять листям берези. То вони про щось розмовляють. Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки..." (Василь Сухомлинський)

 

Василь Сухомлинський, Пшеничний колосок, оповідання"Сергійків старший брат Максим пішов служити в армії. Надіслав брат додому листа. Пише, що служить далеко-далеко, біля самого моря. А там усе не таке, як удома: скрізь каміння, і море безкрає, суворе... «Сергійку,- пише брат.- Піди в поле, зірви колосок пшениці, поклади в конверт і надішли мені»..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Іменинний обід, оповідання для дітей

"У Ніни велика сім’я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся. Скоро день народження Ніни. Мама сказала, що на її іменини у них буде святковий обід. На обід Ніна хай запросить подруг. Ось і настав цей день...." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Камінь, оповідання, Малюнок Світлани Іванік"У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю! Ото, мабуть, булькне дуже!» Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі...." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Лялька під дощем, оповідання

"Зіна вкладалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, з-за Дніпра насувались чорні хмари. По залізному даху зашумів дощ. Блиснула блискавка, на мить стало ясно, як удень. Зіна побачила: на подвір’ї стоять калюжі води, йде дощ. Ой горе, що ж це таке? - на лавці, під дощем, лежить її лялька Зоя. Вона забула Зою на лавці..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Райдуга в бурульці, оповідання"Вдень почав танути сніг, капали краплі з дахів. А вночі знову підмерзло. Вийшов з хати Юрко і побачив велику крижану бурульку. Вона звисала з даху. Зійшло сонце, і бурулька заблищала різнобарвними вогниками..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, оповідання; Як діти раділи, а Ялинка плакала"Наближався Новий рік. Поїхали люди до лісу, зрубали струнку Ялинку. Привезли її у велику світлу кімнату. Поставили посередині, прикрасами та цукерками прибрали. Бігають діти навколо Ялинки, милуються, пісні співають. Радісно дітям. А Ялинці страшно й сумно. Бо немає ні лісу темного, ні зайчика сірого, ні неба синього, ні місяця ясного. Бо в ногах у неї не снігова ковдра, а папірці барвисті всякі. Заплакала з туги Ялинка, та ніхто й не помітив гіркої сльози, що впала з гілки на підлогу. Одна тільки дівчинка синьоока помітила, зітхнула й тихо прошепотіла: "Ялинка плаче..."" (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Людина з Гарячим Серцем, оповідання"Вузенькою стежкою ішли два подорожні. По один бік - хлюпотіли хвилі синього моря, по другий - стояли сиві гори. Ішли подорожні вже давно. Вони шукали Красу. Один із них - Людина з Гарячим Серцем, другий - Людина з Холодним Серцем. Людина з Гарячим Серцем глянула на море - і очі її стали захоплені й ласкаві..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Звичайна людина, оповідання"Є в сухому степу колодязь. Біля колодязя - хатка. В ній живуть дідусь із внуком. Біля колодязя на довгій вірьовці відро. Ідуть подорожні, заїзджають до колодязя, п'ють воду, дякують дідусеві. Стерлась вірьовка, перервалась, упало відро в глибокий колодязь. Немає в дідуся другого відра. Нічим води витягти, щоб попити. День не п' ють води дідусь із онуком, два дні не п' ють. Мучаться від спраги...." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, казки, оповідання для дітей, Чому Сергійкові було соромно"Настала холодна зима. Запорошило снігом сад. Літають над білим килимом пташки, тривожно пищать, бо нічого їсти. Зробили третьокласники годівницю. Щодня приносять корм — смажене конопляне сім'я, гарбузове та соняшникове насіння. А синичкам — шматочки сальця в сіточках, щоб ворона не вкрала. Завтра неділя. Приносити корм до годівниці випала черга Сергійкові. Він із вечора приготував шматочок сальця, загорнув його в сіточку. У маленький мішечок насипав гарбузового насіння..." (Василь Сухомлинський)

українські оповідання для дітей, оповідання про зиму, Василь Сухомлинський, зимове оповідання Як дзвенять сніжинки"Це було темного зимового вечора. Сонце сховалось за обрій. Зарожевів сніговий килим. Стало тихо-тихо. Замерехтіли зорі в глибокому небі. Раптом з півночі насунула чорна хмара. Пливе над снігами. Потемнів сніговий килим. Падають сніжинки на землю. Тихо лягають на поле, на ліс, на дорогу. Я прислухаюсь до тихого снігопаду і чую ніжний дзвін. Немов десь далеко-далеко бринить велика кришталева чаша, до якої доторкається срібний молоточок. Що воно дзвенить? Іду, прислухаюся..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, оповідання Як хлопці мед поїли"Мати послала Олега й Романа до дідуся. Він у сусідньому селі живе. Зраділи близнята: давно не були в дідуся. "У нього в садку яблука смачні, ото вже поласуємо",— думають хлопці. Принесли дідусеві нову вишиванку, що мати передала. Подякував дідусь і каже:  "Ідіть, діти, в садок, їжте яблука...""  (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Тільки живий красивий, оповідання"Величезний красивий метелик сів на червону квітку канни. Махаон. Сів і ворушить крильми. До Махаона підкрався хлопчик і спіймав його. Тріпочеться метелик, а вирватися не може. Хлопчик приколов його великою шпилькою до аркуша паперу. Крильця метелика й зів'яли. .." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Хризантема й Цибулина, оповідання, казка"Недалеко від хати росла Хризантема. На спаді літа вона зацвіла ніжним рожевим цвітом і милувалася своєю красою. Її квіти шепотіли: "Які ми гарні... " А поруч із Хризантемою росла Цибулина. Ну, звичайнісінька цибуля. На спаді літа Цибулина доспіла, зелене пір'я зів'яло, й від неї відгонило гострим духом. Хризантема морщила носа ... Цибулина мовчала... Проти Хризантеми вона відчувала себе простачкою..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Моя мама пахне хлібом, оповідання"Одного дня в дитячий садок привели двох новачків - п'ятирічних хлопчиків Толю й Колю. Їх привели мами. Хлопчики познайомились. Толя запитує Колю: -  Де працює твоя мама?.." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Весняний вітер, оповідання"Клен цілу зиму спав. Крізь сон він чув завивання хуртовини і тривожний крик чорного ворона. Холодний вітер гойдав віти, нагинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув Клен, ніби до нього доторкнулось щось тепле і лагідне. Прокинувся Клен. А то до нього прилинув теплий весняний Вітер. "Годі спати, - зашепотів   весняний   Вітер. - Прокидайся, весна наближається..."   (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Я вирощу внучку дідусю, оповідання"У садку росте стара вишня. Маленький хлопчик Олесь побачив недалеко від неї маленьку вишеньку та й питає дідуся: — Дідусю, де взялася ця маленька вишенька? — З кісточки виросла, — відповів дідусь..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Ледача подушка, оповідання"Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, до дитячого садка йти. А не хочеться, ой, як не хочеться! Увечері й питає Яринка дідуся:
— І чого це я рано ніяк не прокинуся? — Це подушка в тебе ледача..."  (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, оповідання Мишків велосипед"Мишкові купили велосипед. А живе він поруч зі школою. Між садибою його батьків і шкільною садибою - сад, так що й їхати ніде. Мишко привів свого велосипеда, мов коня на вуздечці. Хлопці оточили Мишка. Обмацували колеса, педалі, руль. Велосипед всім подобався. Діти заздрили Мишкові..."  (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Суниці для Наталії. Оповідання для дітей"У третьому класі вчиться маленька дівчинка Наталя. Вона довго хворіла. Повернулась до школи бліда, швидко втомлювалась. Андрійко розповів своїй мамі про Наталю. Мама сказала: "Цій   дівчинці   треба   їсти   мед і суниці. Тоді вона стане бадьорою, червонощокою... "" 
(Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Втрачений день, оповідання"У одного батька троє синів - маленьких хлоп'ят. Ввечері батько питає хлопчиків:
—   Розкажіть, як ви сьогодні прожили день...."

(Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Через потік. Оповідання для дітей

"Андрійко і Ніна, школярі-першокласники, поверталися з школи. На шляху був ярок. Припекло сонце, розтанув сніг, ярком потекла вода.  Шумить бурхливий потік. Стоять перед потоком Андрійко і Ніна. Андрійко швидко перебрів через потік, став на протилежному березі. Подивився хлопчик на Ніну, й соромно йому стало...."  (Василь Сухомлинський)

василь сухомлинський, оповідання Учитель і учні"Під гіллястою липою сидів Старий Учитель, записував до школи дітей. На зеленій галявинці було тихо. Новачки ніяковіли, чувся стриманий шепіт батьків. До вчителя підійшов сивий дідусь. Учитель пильно подивився на дідуся, заплющився на мить і знову глянув йому в вічі. Він пізнав свого першого учня..."  (Василь Сухомлинський)

Пробачте, діти... я запізнився. Оповідання Василя Сухомлинського про школу"Був холодний січневий ранок. Зривалися сніжинки. З півночі віяв холодний, пронизливий вітер. Ми прийшли до школи на світанку. В класі було тепло. Ми роззулися й гріли ноги біля грубки. Задзвонив дзвоник. Ми сіли на місця. Минула хвилина, друга. Вчителя не було. Ми послали Ніну - вона в класі старостою: піди в учительську, дізнайся, чому немає вчителя..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський.  Сива волосинка. Оповідання. Малюнок С. Мурару "Маленький Михайлик побачив у косі матері три сиві волосинки. - Мамо, у Вашій косі три сиві волосинки, - сказав Михайлик. Мама усміхнулась і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, казки оповідання для дітей, дуб під вікном"Молодий лісник побудував у лісі велику кам'яну хату і посадив дуба під вікном. Минали роки, виростали у лісника діти, розростався дубок, старів лісник. І ось через багато літ, коли лісник став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня - лісникова внучка..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський.  Ремісник і Різець. Оповідання"Майстер працював Різцем по дереву - вирізував Троянду. Різець маленький, сталевий, блискучий. У руках Майстра він був слухняним і вправним. Не закінчивши роботу, Майстер кудись пішов, і Різець залишився на столі. В майстерню зазирнув Ремісник. Бачить лежить блискучий ножик. А поряд - незакінчена Троянда. Взяв Ремісник Різець і хоче вирізати пелюстки Троянди. Але нічого в нього не виходить. Крише Різець Троянду, псує роботу Майстра..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський.  Соромно перед соловейком.  Оповідання"Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати. Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись. Соловейко перестав співати..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Бо я - Людина. Оповідання для дітей. Малюнок Л. В. Белякової та К. В. Самойлова."Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син. Посеред шляху лежав камінь. Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь, і, взявши дитину за руку, пішов далі. Наступного дня батько з сином йшли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся і забив ногу..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Сьома дочка, оповідання для дітей"Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучали за матір’ю..."  (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Як Сергійко навчився жаліти. Оповідання для дітей"Маленький хлопчик Сергійко гуляв біля ставка. Він побачив дівчинку, що сиділа на березі. Коли Сергійко підійшов до неї, вона сказала: - Не заважай мені слухати, як хлюпають хвилі. Сергійко здивувався. Він кинув у ставок камінець..." (Василь Сухомлинський)

 

Василь Сухомлинський. Який слід повинна залишати людина на землі. Оповідання для дітей. Малюнки Л. В. Белякової, К. В. Самойлова. "Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. "Завтра в ньому оселяться люди", - думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський.  Гавеня і Соловей. Оповідання, казка. Малюнки М. Назарова

"Вивела Гава одне-єдине пташеня - Гавеня. Вона любила своє дитя, частувала його смачними черв'ячками. Та ось полетіла Гава по їжу й пропала. Уже й сонечко піднялося вище за дерево, на якому вони жили, а матері все нема. Заплакало Гавеня. Плаче, сльози струмками ллються додолу. Чимало пташок притихло, жаль їм бідолашного малого..."  (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський. Найгарніша мама. Казка, оповідання. Малюнок Адель Гілевич.

"Випало Совеня із гнізда та й повзає лісом. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого - некрасивого, з великою головою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись: - Хто ти такий? Де ти взявся?.." (Василь Сухомлинський)

Останні коментарі до сторінки
«Василь Сухомлинський. Твори для дітей»:
Віра , 2020-05-01 20:13:00, #
Н , 2022-02-24 18:23:02, #
Ксенія , 2023-04-25 22:05:22, #
Міра , 2023-05-23 21:42:19, #
Лесь Маланка , 2023-05-24 11:38:32, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 11     + Додати коментар
Топ-теми