Василь Сухомлинський, "Як Миколка став хоробрим", оповідання

Василь Сухомлинський

ЯК МИКОЛКА СТАВ ХОРОБРИМ

Миколка прийшов сьогодні до школи дуже рано. На лавці під високою тополею сиділо двоє дівчаток. Вони дивилися на дерево. Щось зацікавило їх там. В очах дівчаток хлопчик помітив тривогу.
Коли це знялася пташка, забилася, запищала тривожно. І тої ж миті перед лавкою щось упало.
Миколка зрозумів: пташеня випало з гнізда, а мати його тепер у розпачі.
Одна дівчинка взяла пташеня й каже:
—    Якби ж це хто сміливий був зараз у школі... він би поліз на дерево й поклав пташеня в гніздо.
Миколка був дуже боязкий, але слова дівчинки вразили його. Невже вона вважає його боягузом?
—    Я полізу,— сказав Миколка.
—    Ти? — запитали дівчатка й з подивом глянули на хлопчика.
Миколка поклав пташеня за пазуху й поліз на тополю. Від страху в нього тремтіли руки й ноги, але він ліз усе вище й вище. Поклав Миколка пташеня в гніздо, а сам спустився додолу.
Дівчатка дивилися на нього захоплено.

За матеріалами: О. Я. Савченко. Читанка. Підручник для 4 класу. Частина перша. Київ, "Освіта", 2004, частина перша, стор. 135. Малюнок Тетяни Капустіної.

 Більше творів Василя Сухомлинського на "Малій Сторінці":

У 1926 - 1933 роках В.О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Вчився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв в колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.