Василь Сухомлинський. "Навіщо дякують?" (оповідання для дітей)

Василь Сухомлинський

НАВІЩО ДЯКУЮТЬ?

Дрімучим лісом ішли двоє подорожніх: дідусь і хлопчик. Було жарко, хотілося пити.
Нарешті вони прийшли до струмочка.
Тихо дзюрчала холодна вода. Мандрівники нахилились, щоб напитися.
Дідусь сказав:
— Дякую тобі, струмочку.
Хлопчик усміхнувся.
— Чого ти усміхнувся, хлопче? — запитав дідусь.
— Навіщо ви, дідусю, сказали струмкові «Дякую»? Він же не живий, не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів.
— Це так. Якби води напився вовк, він міг би й не дякувати. Ми ж не вовки, а люди. Розумієш, навіщо людина говорить «Спасибі?» 
А знаєш, кого це слово вшановує, звеличує, підносить?
Хлопчик замислився. Він ще ніколи не думав над цією мудрою істиною. Тепер саме був час подумати: дорога через ліс ще довга.

За матеріалами: "Друзі". Оповідання. Харків, видавництво "Белкар-книга", 2016 р., стор. 14 - 15.

Більше творів Василя Сухомлинського на нашому сайті:

У 1926 - 1933 роках В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Вчився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв в колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.