Василь Сухомлинський
КУДИ ПОСПІШАЛИ МУРАШКИ
На дереві сиділа білочка. Вона їла горіх. Смачний, бо аж очі заплющила. Крихітка горішка впала на землю. За нею друга, третя. Багато крихіток впало на землю.
А стежечкою між травою бігла Мурашка. Поспішала по їжу маленьким мурашенятам. Вона прямувала на баштан: чула, що там є багато солодких крихіток кавуна. Раптом чує — падають з дерева крихітки горішка. Попробувала Мурашка — горішок запашний і смачний. Понесла Мурашка крихітку горішка до мурашника, розповіла сусідам: «Біжімо, мурашки, по горішки». Зібралися мурашки в дорогу. А дітки Муращині їдять крихітку, що принесла мама, діляться з товаришами. Всім діткам у мурашнику вистачило ще й залишилося. А мурашки вже під деревом. Зібрали крихітки й понесли додому. Вистачить їжі на зиму.
За матеріалами: Василь Сухомлинський, "Куди поспішали мурашки". Казки. Для дошкільного віку. Художник Галина Сокиринська. Київ, "Веселка", 1981, стор. 5.
Більше творів для дітей Василя Сухомлинського на нашому сайті:
Дякую хороша казка моєму братику сподобалась☺️☺️
Скоротіть текст