"Весняний вітер", казка-оповідання (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський

ВЕСНЯНИЙ ВІТЕР

Казка-оповідання

Клен цілу зиму спав. Крізь сон він чув завивання хуртовини і тривожний крик чорного ворона. Холодний вітер гойдав віти, нагинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув Клен, ніби до нього доторкнулось щось тепле і лагідне. Прокинувся Клен. А то до нього прилинув теплий весняний Вітер.
—  Годі   спати,— зашепотів   весняний   Вітер.— Прокидайся, весна наближається.
—  Де ж вона — весна?— запитав Клен.
—  Ластівки   на   крилах   несуть,— каже  теплий Вітер.— Я прилетів з далекого краю, від теплого моря. Весна йде полями — заквітчалась квітами красуня. А ластівки на крилах несуть барвисті стрічки.
Ось про що розповів теплий весняний Вітер Кленові. Клен зітхнув, розправив плечі. Зазеленіли бруньки. Бо йде весна-красуня.

За матеріалами: "Календарик-дошколярик". Вірші, оповідання, казки, скоромовки, загадки. Київ, "Веселка", 1986, стор. 48.

Більше творів  для дітей Василя Сухомлинського на нашому сайті:

У 1926 - 1933 роках В.О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Вчився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв в колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.