Статті для дітей та батьків

Пропонуємо завершальну добірку ілюстрацій орнаментів вишивок з книги Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк "Українське народне вишивання".

"У  містечку  Богуславку
 Каньовського  пана,
 Там  гуляла  Бондарівна,
 Як  пишная  пава.
 Ой  в  містечку  Богуславку
 Сидить  дівок  купка,
 Межи  ними  Бондарівна,
 Як  сива  голубка...."

(українська народна пісня-балада)

"Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото."

(Григорій Сковорода)

 Старослов'янські міфи та міфи стародавніх Греції, Індії, Китаю та Скандинавії про створення світу. Також читайте давньоєврейський міф "Початок світу" зі Старого Заповіту.

 

 

 

 

Марія Морозенко — українська письменниця, поетеса, член Національної спілки письменників України. Пані Марія закінчила філологічний факультет Черкаського наіонального університету ім. Б. Хмельницького (2005). Працює літературним редактором, керівником та ведучою культурологічної студії "Духовність української родини" при Національному музеї літератури. 

"На горі дівчата 
– у вишиваних сорочках – 
кривий танок ведуть, 
весну веселу гукають ..."

(Василь Голобородько)

1 вересня у Львові владика Борис Ґудзяк, єпископ Української греко-католицької церкви та президент Українського католицького університету, прочитав лекцію про виклики української освіти. Публікуємо найцікавіші моменти із лекції владики.

Піщаний замок висотою 16,68 метра побудували скульптори в західному німецькому місті Дуйсбург. Ця споруда потрапила до Книги рекордів Гіннеса.

Аплікація — це орнамент або художнє зображення, що виконуються накладанням (нашиванням) на папір, тканину, шкіру різноманітних, різноколірних шматочків паперу, тканини, шкіри. Аплікація набула широкого застосування в декоруванні одягових, інтєр’єрних, обрядових, сакральних виробів.

 

"Україна,  як  рідная  мати", "Здивована Десна", "Півники на воротях", "Лунав на святі «Дзінгл бен»", "На всі мої Карпати", "Ми поряд росли із  дитинства", "Ностальгія по дому" - поезії про рідний край від Геннадія Деснянського, українського поета з далекого Квебеку.

"До нас у дні квітучих трав
Козак з легенди завітав.                
     Настроїв кобзу голосну 
     І знов торкнув дзвінку струну.
     А  к і н ь  стояв біля вікна
     І слухав як бринить струна."  (Анатолій Качан)

Читаймо козацькі вірші Анатолія Качана: "Острів Мамая", "Козацький степ".

 

"– Україна... Батьківщинонька! – пролетів повітряною кулькою стишений голос дівчинки з-поза рожевого дерева, схожого на осінню вишню.
– Ти ж сьогодні відлітаєш, Марійко. Скоро будеш дома, – це пролунало утішливо, але трохи заздрісно.
Я сиділа неподалік, на рожевому різнотрав’ї далекої планети Немезиди, де була у відрядженні. П’ятикласниця Марійка прилетіла сюди на практику з космонавтики – ох, і предметики нині пішли в школі! Двадцять років минуло відтоді, як я була п’ятикласницею. І стільки змін! Доведено, що екологія довкілля, тобто чистота повітря, рік, озер, морів, розкіш лісів, залежить ще й від людської доброти, чистоти сердець, благородства помислів. То ж нині злу немає місця в нашій Вітчизні. Україна – держава добра і злагоди. Розумію Марійку – хочеться, ой, як хочеться додому, в Україну. Звідси, з далекої планети, Вітчизна здається ще ближчою, ще ріднішою!.." (Олександра Бурбело)

"Коли любиш читати, життя стає цікавішим. У тебе з’являються нові друзі – герої книг та їх автори. Вони завжди порадять, підтримають, допоможуть. У мене в душі ніби відчиняються потаємні віконечка, і я бачу навколишній світ по іншому, помічаю те, що було невидимим досі. Це віконця творчості – і я пишу вірші, казки, легенди." (Олександра Бурбело)

"Олександра Бурбело, безперечно, має багату фантазію, що надзвичайно важливо для письменника, у неї світле, романтичне світосприйняття. Душа авторки відкрита для всього доброго і прекрасного. Про це свідчать казки у збірці. Вони написані не зовсім за класичним зразком. Герої в них – романтизовані носії добра і всіх людських чеснот. Вони утверджують головну думку про важливість добра, доброти для людини. Казки юної письменниці ліричні, в них багато світла, вони мальовничі. Авторські емоції, думки, зокрема любов до рідної землі, до «Казкової України», органічно поєднуються з елементами фантастики. Олександра створює прекрасну, вимріяну країну дитинства. Її твори відкривають дітям світ добра і краси»." (Тамара Артем’єва)

"Укрив ведмедеві барліг,
Наче ковдра, білий ... .

2. Не іскринка, не рослинка,
А білесенька .... .

3. На вікні букет мімоз
Намалює нам ... ." 

(Олександра Бурбело)

 

Урок, результатом якого є зовсім нове утворення, домінантами котрого виступають не стільки зовнішні чинники, а скоріше взаємопроникнення їх і взаємовплив – стане предметом розгляду в нашому блозі. Тобто синтез не як агрегат, а як «творчий синтез». В синтез-уроках реалізуються філософські аспекти нової педагогіки, де вчитель та учень працюють в тандемі як дослідники, відкривачі нових граней того чи іншого предмету. Маємо надію, що спільна робота в такому руслі принесе багато користі для всіх педагогів, викличе жвавий діалог і бажання поділитися власними досягненнями. Девізом нашого блогу нехай стануть слова: «Йти потрібно так, щоб не здіймати пороху». Ціль ресурсу – не феєрія нових технологій, а усвідомлена робота на вияення прихованих властивостей у звичних речах, на вироблення назрілих поглядів щодо них.

 

Відтворюємо колекцію краєзнавця і вченого XIX століття Володимира Ястребова. Ми знаємо про 124 писанки з його колекції – українські, болгарські, молдавські. Більша частина зразків родом із центральної України. Яскравим острівцем на тлі колекції проступають унікальні бессарабські писанки. Вони мають переважно рожеве або червоне тло, крупний орнамент, часто – з крапками. Край, звідки вони походять – Бессарабія. Це крайній південний захід України, де діяла Дунавецька січ. Бажаєте познайомитися ближче? Ось ця червоно-чорна бессарабська писанка готова розповісти про себе...

...Бути грамотним, знати слова в ХХІ ст. замало. Потрібно бути ІТ-грамотним. В плані ІТ-грамотності сьогодні людство, в більшій масі, вміє «говорити» та «читати», але не «писати». Тобто воно, в своїй більшості, не складає програми. Але через програми для машин людина перетворить «слово» на «дію». Саме такий алгоритм розмірковувань Фауста. Те, що так бентежило філософів доби Просвітництва, настане в добу Сингулярності. Людство має навчитися комунікації з машинами... 

 

 

Чому звірі покидають людей і відпливають на чарівному кораблі? Адже наша Земля така велика… Про це ви дізнаєтесь, прочитавши перший філософсько-казковий роман для дітей відомої «дорослої» письменниці, лауреата Шевченківської премії Галини Пагутяк. «Я й досі не знаю, — зізнається письменниця, — звідки взявся Каспар Гаузер, хлопчик, у якого не було дитинства. Можливо, він з'явився всупереч Пітеру Пену. А дівчинка, яку кличуть Доня, наприкінці книги здобуває ім'я, на яке заслуговує, і разом з ним місію: гармонізувати Всесвіті підтримувати в ньому лад. Маленька богиня...». Роман для дітей середнього шкільного віку. Цю книгу можуть читати й дорослі, і діти. Можна спробувати її прочитати також звірятам.

 

 

Поговорімо про писанку. Тема приємна, цікава, але, разом із тим, нагадує мілководдя. З погляду науки мілководдя є найбільш вивченими районами Світового океану, чого не скажеш про писанкарство, адже досліджень та наукових праць про нього досі обмаль.