Валентина Матвіїв
ЧИТАЧЕВІ
Читай мене — пишу вірші тобі!
Бо все моє і так живе зі мною...
Коли душа заплаче у журбі —
Прийду до тебе з ранньою весною.
Або осіннім лагідним листком
Замість сльози впаду тобі на руки.
Шепну "Привіт..." вітрами за вікном —
Й розвіє ними втомлені розлуки.
Коли тебе зневіра дожене
І вп'ялить в горло кігтем злого звіра —
Згадай в моїх віршах тоді мене
Й нехай тебе врятує моя віра.
А як самотність серце полонить
Й здаватиметься — світ супроти тебе:
Знайди в моїх віршах щасливу мить —
І засміється сонцем твоє небо.
Коли ж біда вплететься поміж скронь
І почорніє серце від розпуки —
Прийми слова надій з моїх долонь —
І розлетяться з нього чорні круки.
Читай мене — тобі мої слова,
Диктовані надранньою зорею.
Писатиму, допоки ще жива,
Все пережите власною душею...
(04.09.2021)
Валентина Матвіїв — львівська поетеса з волинським корінням. Тож, без сумніву, унікальне поєднання ментальностей цих країв вплинуло на своєрідне формування її особистості та становлення творчого потенціалу.
Своє професійне життя присвятила педагогічній діяльності, навчаючи школярів рідної мови та літератури. Саме нагода щодня торкатися неймовірно щедрих на любов і добро дитячих душ допомагають поетесі дивитись на світ щирими очима дитини, щоб потім відтворити це особливе світосприйняття у поетичних рядках.
Її лірична героїня завжди винятково відверта зі своїм читачем, сповнена вселенської любові до світу, до життя, до всього, що її оточує та надихає.
У 2019 році побачила світ дебютна збірка поезій Валентини Матвіїв, яка має назву «Легкокрила». В Академічному словнику української мови слово «легкокрилий» має кілька лексичних значень: той, який має легкі, швидкі у льоті крила; який вільно лине, летить. Отже, назва цієї поетичної збірки говорить сама за себе. Ця легкокрилість відчувається у кожній поезії Валентини Матвіїв, хоча жанрова тематика іі творів розмаїта. Часто вживаний поеткою у віршах образ птаха, крил, неба, вітру, крилатих мрій і справді надає їм легкості і якоїсь фантастичної магії, яка не полишає читача, щойно він торкнеться цього тонкого мережива слів і незабутніх художніх образів. Стиль авторки, її непересічне світосприйняття, щирість і легкість думок, багата і вишукана мова надихнуть і вас, читачів, злетіти разом з нею до власних мрій легкокрилим птахом.
За матеріалами: «Легкокрила». Поезії. Видавництво «Манускрипт», Львів, 2019, 296 с.
.jpg)
На відео: Валентина Матвіїв. Поезія війни.
|
|
Валентина Матвіїв ВЕСЬ СВІТ ЗАВМЕР... Весь світ завмер в очікуванні лиха, Може, тому що є ще Бог Всевишній — Може, тому що скоро зІйде грядка, І тільки Він один, напевне, знає, Ще поживем. Відборем. Відвоюєм. А поки що... Готуймося до бою —
* * *
Ввійшла орда, обідрана, голодна, Ви — голодранці, холуї у лаптях, Вам і не снилось, як ми тут живемо! А вам дано — за ваше ж лихе серце! — У наших жилах кров тече князівська, Ви хочете з землі нас постирати?! (31.03.2022)
* * *
Я ХОТІЛА Б... Я хотіла б писати про листя з осінніх дерев, Я хотіла б писати високі слова про сенс, Я хотіла б писати вірші про любов і смерть — Я хотіла б писати про зорі в погожу ніч, Я хотіла б... Але пишу про усе, як є — (22.10.2022) |
|
"За вікном стоїть різдвяна ніч,
Памороззю дивиться у вікна.
Жаровинням догорає піч,
Дихає теплом на нас привітно.
Блимає ялинка у куті
І стрибає тінями по хаті.
Що ще може краще у житті
Бути від цієї благодаті?!.."
(Валентина Матвіїв)
"Господи, важкі Твої хрести!..
Як би Ти навчив їх полюбити?
Як би Ти навчив їх пронести
Так, аби Тебе не розлюбити?..
Борсаюсь під надважким хрестом...
Падаю, встаю і знову ницьма...
Але трохи полежу пластом -
І встаю, мов щойно кута криця..."(Валентина Матвіїв)