УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО РОБОТУ
(записано Володимиром Плав'юком)
Робота:
(** В дужках курсивом подано пояснення кожного прислів'я чи приказки.)
Без роботи день роком стає. (Без заняття час видається дуже довгий.)**
Без роботи ще ніхто не вмер, тільки без хліба. (Хто не хоче вмерти з голоду, роботу найде, щоб поживитися.)
Все в роботі, як віл у ярмі. (Дуже тяжко працює.)
Горить йому робота в руках. (Дуже скоро робить.)
До роботи мама, а до танцю я сама. (Про ліниву дівчину, охочу до гуляння.)
До роботи приганяє, а за їду не спитає. (Про людину, що жадає тяжкої праці, а їсти не дає.)
Якби така до роботи, як до танцю, до охоти. (Охоча до гуляння, а лінива до роботи.)
Кому робити, а панові зальоти. (Бідні мусять працювати, а пан збуває час гулянням.)
До роботи не силуйте, а до їди таки бийте. (Значення, як і сказано. Байдуже про роботу, аби голоден не був.)
Набрав роботи, як бик на роги. (Набрав обов’язків понад силу.)
На роботі ззаду волочиться, а за хлопцями хихочеться. (Про ліниву дівчину, а охочу залицятися.)
В роботі - "ох", а їсть за трьох. (Працювати не хоче, а їсти любить.)
Робота мучить, кормить і вчить. (Характеристичне спостереження: робота виснажує сили, дає прожиток та досвід.)
Робота - не заєць: не втече. (Робота сама не зробиться, а зажде на нас.)
Яка робота, така й зарплата. (Винагородження дають по якості роботи.)
Все при роботі і турботі. (Про матір, яка тяжко працює і турбується за дітей.)
Роботі ніколи нема кінця. (Завжди одна робота притягає іншу.)
Роботи по вуха. (Дуже багато роботи.)
Чи літо, чи зима, в мене робота одна. (Зміна погоди не робить різниці для мене.)
Недоспала, недоїла, бо на чужих все робила. (Нарікання старої бідної жінки, яка усе життя була в наймах.)
Робота не дає журбі журитися. (За роботою забувається журбу.)
Для нашого Федота не страшна робота. (Про чоловіка, який любить працювати.)
До роботи боком, а з роботи скоком. (До роботи лінивий, але швидкий до відпочинку.)
До роботи в Гриця порвані чоботи. (Не хоче працювати і шукає собі відмовку.)
За роботу не платять тим, що на печі сидять. (Ледарі не дістають винагороди за працю.)
Кінець роботі вінець. (Про добре завершену роботу.)
По роботі пізнати майстра. (Майстра оцінюють по результатах його праці.)
Роботи до самої суботи. (Цілий тиждень має багато роботи.)
Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде. (Жарт про надмірну роботу.)
Хто в роботі, той і в турботі. (Хто працює, той має багато обов'язків.)
Як до роботи - дитина, а заміж - дівка. (Про ліниву до роботи дівчину, яка любить погуляти.)
Бодай усе знати, та не все робити. (Не кожня робота дає користь, та охоту зробити її.)
Він так робить, як піп через річку паски святив. (Робить недбало, аби лише позбутися обовязку.)
Годують, аби не здох, а він робить, аби не впрів. (Про лінивого.)
Добрий чоловік без роботи, що й бджола без меду. (Характеристичне порівняння.)
До роботи недужа, а до танцю, як рожа. (До роботи лінива, а до танцю охоча.)
До роботи треба охоти. (Без доброї волі робити тяжко.)
Є що робити, та нема чим платити. (Роботи доволі, та нема за що паняти робітника.)
Якби хотів робити Тома, то найшов би роботу і вдома. (Про лінивого, який не хоче працювати вдома.)
Коли ти робив, як пристало, то не плач, коли не удалось. (Сповни свій обов’язок, а за користь не питай.)
Корінь праці гіркий, але овоч солодкий. (Праця є тяжка, та користь з неї осолоджує життя.)
Наробився до десятого поту. (Дуже напрацювався.)
Не все так робиться, як законам хочеться. (Легше написати закон, ніж його виконати.)
Не робить сильне, але спосібне. (Якимось способом легше робити, ніж силою.)
Не хочеш робити з людьми, то будеш робити грудьми. (Не хочеш робити, як люди роблять, то щоб їх наздогнати задихаєшся.)
Один робить очима, а другий плечима. (Один робить ментальну роботу, а другий фізичну.)
Ой роблю я, роблю, робота - ні за що, а люди говорять: "сирота ледащо". (Нарікання сироти, що тяжко працює за безцінь, і то нарікають.)
Роби, небоже, то й Бог допоможе. (Заохота до чесної та щирої праці.)
Роби, роби, дубе, яке зробиш таке "Гі" буде. (По твоїй роботі осудять тебе, який ти робітник.)
Робити, то впріти і змерзнути. (При фізичній роботі треба часами упріти, а часами намерзнутися.)
Робить, як не своїми руками. (Працює недбало.)
Саме нічого не зробиться. (Кожну роботу в господарстві треба зробити руками.)
Сам собі зроблю, сам собі з’їм. (Свою роботу я сам роблю і сам користаюсь.)
Хто воркоче, той робити не хоче. (Лінивий все нарікає.)
Хто не робить, той голий ходить. (Бо не заробить навіть на одежу.)
Хто робить багато речей нараз, той не зробить жадної гаразд. (Значення, як і сказано.)
Хто робить на час, тому дяка від нас. (Звичайно дякуємо, що роботи не спізнив.)
Хто робить, той заробить. (Людина дістане користь, якщо добре працює.)
Що робила паршива? То порола, то шила. (Не має нічого з праці, бо не тямить, що робить.)
Якби собака робила, то би взута ходила. (Хто працює, той і має.)
Як хто робить, так і має, прийде зима, то згадає. (Значення, як і сказано.)
Добре роби - добре буде. (Добра праця дає добрі плоди.)
Коли став робить, то байки не бить. (Якщо працюєш, то не витрачай час на пусті балачки.)
Краще нічого не робити, чим учитися дурноти. (Говорять, коли не хочуть робити чогось поганого.)
Краще людям робить, ніж мачусі годить. (Дитина воліє працювати на чужих людей, ніж догоджати мачусі, яка не любить її.)
Не все так робиться, як у параграфі водиться. (Коли не дотримуються законів.)
Не роби всього, що можеш, не пропускай всього, що маєш, не вір всьому, що чуєш, і не кажи всього, що знаєш. (Все роби в міру.)
Не роби другому, що тобі не мило. (Не роби прикростей іншим людям.)
Не роби з осла коня, бо шерсть не така. (Коли хочуть прирівняти двох різних людей.)
Не так воно робиться, як панам хочеться. (Панам все здається мало, хоч якби селяни тяжко не працювали на них.)
Роби надворі - буде й в коморі. (Хто працює, той матиме добрий врожай.)
Робиш, робиш - ні за тобою, ні перед тобою. (Бідний тяжко працює, але ніяк не може доробитися.)
Хто багато робив, той і багато знає. (Бо багато чого навчився.)
Хто нічого не робить, той ніколи не має часу. (Про лінивого, який ніколи не має часу щось зробити.)
Хто робить зло, воно солодке, як мед, але це лише доти, доки воно не принесе овочів. (Хоч як би кому не було приємно робити зло, він все рівно поплатиться за нього.)
Ціле життя роби, а на старість милости проси. (Ціле життя тяжко працював, але так і не доробився на старість.)
Що ваші роблять? Пообідали та хліб їдять. (Жарт, коли не наїлися і щось їдять після обіду.)
Робітники потіють, а пани з того жиріють. (Робітники тяжко працюють, а пани з того наживаються.)
** В дужках курсивом подано пояснення кожного прислів'я чи приказки.
За матеріалами:
- Приповідки або українсько-народна філософія. Том перший. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк. Едмонтон, Альберта, 1946 р., стор. 274 - 276.
- Українські приповідки (другий том). Зібрав Володимир Плав’юк, Том 2. Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996 р., стор. 205 - 206.
Малюнки художників Василя Василенка, Альфреда Львова, Геннадія Кузнецова, Людмили Постних.
Дивіться також інші прислів'я та приказки про роботу та працю на нашому сайті:
Прислів'я про роботу
Збірка "Народ скаже, як зав'яже"
Про працю.
Українські приказки (збірка «Бджола мала, а й та працює»,1984)
Прислів'я про працю.
Зі збірки Матвія Номиса та збірки "Народ скаже, як зав'яже"
Приказки та прислів'я про працю
Збірка «Діло майстра величає» (1987)
Прислів'я про працьовитість
(Збірка "Відгадай", 1981)
Прислів'я про лінь (збірка "Народ скаже, як зав'яже")
Зачепилася за пень — простояла цілий день.
Більше прислів'їв та приказок, зібраних Володимиром Плав'юком дивіться на нашому сайті:
