Прислів'я про працю (зі збірки "Народ скаже, як зав'яже" та збірки Матвія Номиса)

Білі руки роботи бояться.

Більше діла — менше слів.

Більше робити, а менше — говорити.

Балаканням роботи не почнеш і не закінчиш.

Без діла слабіє сила.

Без охоти нема роботи.

Без охоти не скоро йдуть до роботи.

Був би початок, а кінець якийсь та буде.

Без початку нема кінця.

Будинки зводять не язиком, а сокирою.

Була б охота — знайдеться всяка робота.

Була б охота — буде гарна робота.

Від діла до діла у кожного своя дорога.

Із шкури вилазить — так робить.


Боже поможи!
– ... Спасибі за добре слово — отут і положи.
– Помагай Біг!
– Здорові, Боже поможи!
– Здорові, Боже й вам поможи!
– Нехай вам Бог помагає!


Так багато діла, що аж голова біла.

Відчиняй пане ворота, — іде твоя робота.

Дай Боже, час і добру пору (як починають роботу).

Дай Боже, щоб робилось, — аби не псувалось!

Добрий початок, половина діла.

Задихався, як віл в борозні.

Кінець діло хвалить.

Кому до поту, а кому в охоту.

Ніколи — і носа втерти.

Наліг, як циган на ковадло.

От тобі віз і перевіз.
– Оце тобі все діло зробив.

Очам страшно, а руки зроблять.

Роботи — до сьомої суботи.

Узялися за діло, як воші за тіло.

Щира праця мозолиста.

Бджола мала, а й та працює.

Діло майстра величає.

Для нашого Федота не страшна робота.

Ранній пізньому не кланяється.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Без труда нема плода.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Не побігаєш — не пообідаєш.

Де руки і охота, там спора робота.

Не журись, та за діло берись.

Яка кроква, така й лата, яка праця, така й плата.

Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.

Гірко поробиш — солодко з'їси.

Доки не впріти, доти не вміти.

Хто дбає, той і має.

Попороби до поту, то й поїси в охоту.

Без трудів не їстимеш пирогів.

Лежачого хліба ніде нема.

Білі руки чужі труди люблять.

Без діла жить — тільки небо коптить.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

Маленька праця краща за велике безділля.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Не святі горшки ліплять.

Не навчишся плавать, поки в вуха води не набереш.

Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися!

Роботящі руки гори вернуть.

І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.

Доброму коневі — не довгі версти.

У вмілого руки не болять.

В умілого і долото рибу ловить.

Коваль клепле, доки тепле.

Тягни кобило, хоч тобі не мило (робить, робить, — та само собі і приказує).
 

За матеріалами: 
- Збірка "Народ скаже — як зав'яже: Українські народні прислів'я, приказки, загадки, скоромовки." Упорядник - Н. С. Шумада.  Київ, Веселка, 1985.
- Українські приказки, прислів'я і таке інше (вид. 1993).Уклав Матвій Номис.Київ, "Либідь", 1993, Малюнки - невідомих художників.  ​

Інші прислів'я та приказки про працю на нашому сайті:

Про працю.
Українські приказки (збірка «Бджола мала, а й та працює»,1984)

Приказки та прислів'я про працю.
Збірка «Діло майстра величає» (1987)

Прислів'я про працьовитість
(Збірка "Відгадай", 1981)

Прислів'я про лінь (збірка "Народ скаже, як зав'яже")
Зачепилася за пень — простояла цілий день.

Прислів'я про роботу
Збірка "Народ скаже, як зав'яже"

Українські народні прислів'я та приказки про роботу 
З двотомника Володимира Плав'юка "Українські приповідки"

До перлин українського фольклору належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, що в художній формі змальовують різні явища життя. Вони є узагальненою пам'яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Прислів'я та приказки збагачують мову, роблять її образнішою, яскравішою. Дивіться у цьому розділі велику колекцію найрізноманітніших прислів'їв та приказок на будь-які теми.