На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Зачепилася за пень — простояла цілий день. Прислів'я про лінь, збірка "Народ скаже, як зав'яже"


Вродилося ледащо нінащо

Ходив рак сім років по воду, та й прийшов додому, та став через поріг перелазить, розлив та й каже: «Отак чорт скору роботу бере!»

Зачепилася за пень — простояла цілий день.

«Нехай»— поганий чоловік.

Одне «зараз» краще трьох «потім».

У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть.

Поки приберешся, то бояри й мед поп'ють.

Сидить-надувається, три дні в чоботи взувається.

Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.

Як до діла, так і сіла.

Сів і прилип, як до смоляної лавки.

Батько хай їде орать — його коні знають, а я піду гулять — мене гості чекають.

Як у поле — Анцю в боці коле,
як до танцю — вже не коле Анцю.

Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова.

Перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду.

Лінивий у своїй хаті змокне.

Під дощ хати не криють, а коли ясно — і сама не тече.

Не так лінь, як неохота.

Працює гірш теляти.

Працює через пень-колоду.

До роботи плачучи, а до танців скачучи.

Що напряла, та й те миша вкрала.

Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.

Тобі так хочеться робити, як старому псові в завірюху брехати.

— Грицю, Грицю, до роботи!
— В мене порвані чоботи!
— Грицю, Грицю, до телят!
— В мене ніженьки болять!
— Грицю, Грицю! До Марусі!
— Зараз, зараз, приберуся!

— Іване, ходи робити! —
— Ноги болять.

— Іване, ходи їсти!
— Іду, іду!

Той у бороні, а той у стороні.

Як прялось, так спалось, а як перестала прясти, то не хочеться й спати.

Так хочеш робити, як собака орати.

У всякої Федорки свої одговорки.

Чи іде, чи ходить — на одно виходить.

Б'ють не лежачого, а ледачого.

Скільки вб'єш, стільки в'їдеш.

На цьому далеко не поїдеш — де сядеш, там і злізеш!

Хвіст витягне — ніс угрузне, ніс витягне — хвіст угруз.

Лінивому все ніколи.

Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.

Як усе святкувати, то не буде чого ковтати.

Готовеньке й кішка з'їсть.

Не кивай на сусіда, коли сам спиш до обіда.

Проковтнути хочеться, а прожувати ліньки.

У нероби завжди неврожай.

Ото була б вигода, щоб уночі була погода, а в робочий день падав дощ цілий день.

Через день — та й неділя, через хату — та й весілля.

Думкою в небі, ногами в постелі.

Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить.

Як їв — то аж упрів, а як працював — то аж задрімав.

Їсть за вовка, робить за комара.

На роботі умліває, а біля миски упріває.

У лінивого піч до спини пристала.

Ой піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні — славний би козак був з мене.

Не б'є, не лає, та ні про що й не дбає.

Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.

Якби хліб та одежа, їв би козак лежа.

Лежачий камінь мохом обростає.

Під лежачий камінь і вода не тече.

Лежачий зайця не піймає.

Як циганська кобила: день біжить, а три дні лежить.

День гуляє, три слабий, а на п'ятий — вихідний.

Гуляй, тату,— завтра свято.

Хто лінивий, той і сонливий.

Спиш, спиш, а спочити ніколи!

Спать до обід, то присниться і ведмідь.

Як спати до дня, присниться бридня.

Як не надолужив на спанні, то на взуванні.

Як спить, то не їсть, а як їсть — не дрімає.

За сидженням нема лежання.

Виспався, та не вилежався.

Якби усе лежав вовк, то досі б іздох.

Думками за горами, а ділом у запічку.

Грім не гряне — ледачий не встане.

Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.

Як їсть, то впріє, а як робить, то мерзне.

В роботі «ох», а їсть за трьох.

І каші не хочу, і по воду не піду.

Кожух лежить, а дурень дрижить.

Ото й горе, що риба в морі.

Як проголодається, то хліба дістати догадається.

Як не стане, то батько достане, як не буде, то мати добуде.

То снідаю, то обідаю — і погуляти ніколи!

Поки зайця вб'ють, то вола з'їдять.

Сюди ник, туди ник — та й день невелик.

Сюди тень, туди тень — та й минув увесь день.

Посидь, Уляно, бо ще рано.

Посидь, Векло, ще не смеркло.

Посидь, сусідко, ще трохи видко.

Доця вельми спритна: доки дійде, молоко скисне.

Пішла Настя в поле жати та й забула серп узяти. Серп узяла — хліб забула, так-то Настя вдома була.

Доки баба спече книші, в діда не буде душі.

Чекав дід на обід, без вечері спати ліг.

Улита їде — колись-то буде.

Покіль будуть бариші, не стане в баби душі.

Люди жать, а ми лежать.

Він би й рад косити, та нікому косу носити.

Ледача шкапа скрізь припинки має.

Ховається від роботи, як пес від мух.

І за холодну воду не береться.

Аби день до вечора.

П'ять день не робим, а два відпочиваєм.

Зробиш, та в свинячий голос.

Добре боїться кива, а ледаче не боїться й кия.

Цілий день байдики б'є.

Цілий день б'є бомки.

Тільки ґав ловить та витрішки продає.

З лежі не буде одежі, а за спання не купиш коня.

Ледаще на віник та на смітник годяще.

Ледачий, хоч по смерть посилай.

Як голоден — робити не годен, як ся наїв, то лиш би й сидів.

Лежачий плуг скоро поржавіє, ледача людина скоро постаріє.

За матеріалами: Збірка "Народ скаже — як зав'яже: Українські народні прислів'я, приказки, загадки, скоромовки." Упорядник - Н. С. Шумада.  Київ, Веселка, 1985.

 

 

Дивіться також на нашому сайті:

Про працю.
Українські приказки (збірка «Бджола мала, а й та працює»,1984)

Приказки та прислів'я про працю.
Збірка «Діло майстра величає» (1987)

Прислів'я про працьовитість
(Збірка "Відгадай", 1981)

Прислів'я про працю.
Зі збірки Матвія Номиса та збірки "Народ скаже, як зав'яже"

Прислів'я про роботу
Збірка "Народ скаже, як зав'яже"

 

 

 


Останні коментарі до сторінки
«Зачепилася за пень — простояла цілий день. Прислів’я про лінь, збірка "Народ скаже, як зав’яже"»:
Альона , 2016-01-17 22:01:41, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1    + Додати коментар