"Навчилась я читати у п’ять років. І читала скрізь. Навіть у найменш підходящих для читання місцях… У першому класі — під партою, поклавши книжку на коліна. Моя перша вчителька Раїса Іванівна жалілася мамі: «Читають діти буквар, а Галя читає під партою книжку. Я ж це чудово бачу. Зненацька кажу їй: — Малик, продовжуй! І вона в ту ж мить продовжує!» Ще б пак! Я той буквар до семи років уже знала напам’ять." (Галина Малик)
Дитячі віршики Галини Малик з ілюстраціями: "Капелюх", "Запросини", "Неділя та будень", "Веселий сніг", "Я морозу не боюсь", "Ізянські лозарі", "Неслухняний дощик", "Капітан", "Аптека", "Пілот", "Боягуз", "Бах і Бух", "У Карпатах", "Ходить чутка", "Ой!", "Дивний звір", "Медальйон і бульйон", "Троку-Фроку-Брик", "Королівство Ану", "Уявляєш?".
Галина Малик, повість-казка з ілюстраціями "Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії"
"Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії" - неймовірно цікава пригодницька повість-казка від української письменниці Галини Малик про дівчинку Алю, яка потрапила в країну усіляких недоробок через свою лінь, необачність чи забудькуватість. Ця історія вчить доводити усі справи до кінця не тільки діточок, але й дорослих. Книга має гарні кольорові ілюстрації художників Анатолія Фролова і Любові Шевченко.
"Жив був на світі КЛЮБИК. Маленький, кругленький і дуже веселий. Ще б пак! Адже він жив на горищі старого-престарого, але теж дуже веселого клубу. Чого веселого? Бо в ньому кожного дня збиралися діти. А для чого збираються діти? А для того, щоб погратися у яку-небудь гру! А хто вигадував для них ігри? Звичайно, ви правильно здогадалися! Ігри для дітей вигадував Клюбик! .."
(Галина Малик)
"Ось так починається казка:
Було королівство Будьласка.
Сусіда-король з королівства Ану́
Почав з ним таємну, підступну війну.
На вулицях міста-столиці
З’явились насуплені лиця..." (Галина Малик)
"Колись дуже давно Папуга не вмiв розмовляти. А навчитися йому дуже хотiлося. Полетiв вiн до великого болота, в якому лежали бегемоти. "Яке гарне болото!" — казали вони i занурювалися у те болото по самiсiнькi очi. Папузi болото зовсiм не подобалося. Але, щоб навчитися розмовляти, вiн повторював за бегемотами..." (Галина Малик)
"Якось до Равлика завiтала Не-Дуже-Чемна-Жаба.
— Запроси мене до своєї хатки, — сказала вона Равликові.
— Але ти у ній не помiстишся, — вiдповiв Равлик.
— Я ж прийшла до тебе в гостi? — спитала Жаба.
— В гостi... — розгублено мовив Равлик.
— Отож ти мусиш мене запросити! — закричала Не-Дуже-Чемна-Жаба.
Ніяково стало Равликові..."(Галина Малик)