Статті для дітей та батьків

"Хочу розповісти про дівчинку, яку ти недавно бачив. Пам’ятаєш, у магазині: вона сердилась, аж ніжкою тупала, бо мама не хотіла їй купити... ой, забула що. Чи то іграшку, чи хустинку-носовичка, чи щось інше. А оце дівчинці (звуть її Улянкою) захотілося нової парасольки.
— Купи! — смикала вона маму за рукав.
— Нащо її тобі, Улясю, в тебе є парасолька.
— Але не така. Та без квіток, і не червона. Купи!..." (Зірка Мензатюк)

Трійця відзначається на сьомий тиждень після Великодня ще називається Зеленими святами.

Зілля в свято приймає 
На відправі освячення – 
Бог у зілля вселяє 
Особливе призначення.

Після Божої служби – 
Всі до гаю скоріше...
І поринемо дружно 
В свято найвеселіше.

Під прикрашеним колесом
На найвищім з дубів 
Той, хто славиться голосом, 
Вже затягує спів.

 

 

 

"9-го травня у церковних календарях відзначається як день перенесення мощей Святого Миколая Чудотворця з Лікії до італійського міста Бар. Уперше це свято було встановлене папою Урбаном II, що жив у ХІ-му столітті, був папою в роках 1088 — 1099. Отже, це є свято Західньої Церкви й воно не визнавалося греками, але в Україні цей день святкувався. До українського церковного календаря це свято було введене Митрополитом Єфремом при кінці ХІ-го століття. Між іншим, цей факт може свідчити про те, що ми мали в той час дружні стосунки з Римом." (Олекса Воропай)

 

"Із широкого яру виходжу я до тернику, з якого вітер недавно оббив білі ніжні пелюстки цвіту. ІІереді мною розквітлий пишнии кущ шипшини, весь у рожевих зорях. У кущ сховався від мене великий рожевогрудии сорокопуд. Цей злодюжка не хоче підпускати людину близько до себе. Я сів спочити. Зірвав пухнасту кульку кульбаби, подув на неї. У повітря знялися парашутики, а під кожним парашутиком висить насіннячко кульбаби. От воно й полетіло за вітром, доки десь не впаде на землю. А де впаде, там з нього розцвіте жовта квітка кульбаби. Сиджу я, не ворушусь. Мене приховав височенький уже бур’ян. Не помітивши мене, по бур’яну підіймається вгору малесенька миша..." (Олександр Копиленко)

 

Науково-популярний фільм "Земля: створити планету" українською від каналу "UA dokumental", а також - цікаві відео про Землю від каналу "Цікава наука": "Усе, що потрібно знати про планету Земля", "Чому під землею гаряче", "А що, якби Земля була порожнистою", "Вік Землі. 4 способи збагнути", "Що як увесь лід на Землі розтане?".

Ми вже з'ясували, що для того, аби приготувати писанкарський барвник з квітів чи листя, потрібно ті квіти і листя проварити. Приємно вдихати ягідні пахощі, коли вариться чорниця, тоді на кухні пахне компотом. Гарний солодкий запах іде і від горіхового листя — чути запах горіхового варення. Та є рослини, котрі пахнуть неприємно. Коли вони варяться на вогні, доводиться поширше відкривати кватирку і терпіти. До таких рослин можна зарахувати грицики, а ще жовтець. Він зацвітає всередині травня на вологих ґрунтах, біля водойм. Як можна зрозуміти з назви, рослина фарбує писанку в жовтий колір. Дає рівний тон. А ще дарує соковиті відтінки зеленого при накладанні з чорницями. 

"Чого я другу не сказав
про золоті піски?
Ми подалися б з ним на став
шукать собі казки."

(Галина Кирпа)

"Неймовірний космос" - цікавий документальний фільм українською мовою для "чомучок" будь-якого віку :)

"Не женися на багатій,
Бо вижене з хати,
Не женися на убогій,
Бо не будеш спати..."

(Тарас Шевченко)

"У горах Карпатах на полонині Цадул росла маленька арніка. Навколо стояла тисяча різних трав і тисяча квітів, вони лепетали під вітром і слухали казки про Чугайстра. А маленька арніка цілі дні дивилася на сонце. "Яке воно миле й усміхнене! — говорила рослинка.— Я б хотіла бути схожою бодай на найтонший його промінець!" "Що ти кажеш! — шелеснув кмин.— Хіба можна квітці рівнятися до сонця? Цвіти, як я: скромно, зате суцвіть багато!" "Або як я: пахну, наче мед!" — хвалився медівник. "Ні, краще, як я! — порадила польова гвоздика і показала рожеву квітку-зірочку".
Сонце слухало їх з висоти і голубило кожну зеленинку..." (Зірка Мензатюк)

День Купала, який припадає на 24 червня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов'ян Дажбог — бог Сонця — був найшановнішим серед інших міфологічних святих. Наші пращури вважали, що саме він дарував усьому життя. Відтак Сонце було прообразом свого покровителя, а тому його річний цикл співпадав з певними ритуальними дійствами, серед яких Купало знаменувало літній сонцеворот, тобто найвищий культ Сонця. Християнство не змогло остаточно знівелювати обряд, тому до нього «долучили» свято Різдва Святого пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана. Ось так і з'явилося християнізоване дійство з подвійною назвою — Іван Купало.

 

"Рядки, що допоможуть дитині усвідомити своє призначення на Землі. Це віршовані перлини з розмови дитини й Бога." У збірці Галини Кирпи "Ну й гарно все придумав Бог" представлено такі поезії для дітей:

"А йди до нас куті їсти", "Бог і задачка", "Ваша Водо-Величносте", "Де рай?", "Знов будемо жити разом", "Люблю ангелів", "Маковій!", "Мене наздоганяє вітер", "Мені це присниться", "Мій Ангел", "Мурка не думала", "Небесна Твоя Країна", "Невидимка", "Нехай би грім", "Ніч знає багацько снів", "Ну й гарно все придумав Бог", "Пане Сонечку Великоднє", "Парасолька для Бога", "Святому Миколаю пощастило", "Сім днів", "Ти знаєш усе", "У мене є таємниця", "Ходімо, Колядко, зі мною", "Храм квітів", "Я бачила".

 

"Шалахмунеси", "Казковані коні", "Хвости", "Хоробрі хробаки", "Броня зиму малювала", "Твоя мета", "Манікюр", "Грип", "Про заздрощі", "Обіцяю", "Приємна зустріч", "Уїкенд", "Дитяча мова", "Не давайте мені їсти", "Пітон", "Хто на повідку", "Ми зробили з м’якуша...", "Ми зробили з пенопласту..." - поезії Григорія Фальковича з книжечок "Смик - Тиндик", "Про котів та про собак", "Улюблені вірші-2", "Хвацькі вірші — Бешкетні вірші".

Преображення Господнє — це одне з дванадцяти найбільших свят у християнстві, встановлене на честь об’явлення божественної сили Христа Спасителя своїм учням. Християни святкують його 6 серпня. Святі отці називали це свято другим Богоявленням. Подію Преображення описують одразу три євангелісти — Матфей, Марк та Лука.

 

Стелені рахункові шви з суцільним покриттям тла тканини: "колодки-І" (гобеленовий шов), "колодки-ІІ", "гладь пряма тіньова", "гладь коса атласна", "гладь коса оздоблювальна", "гладь плетінка". Діапазон виробів, що декоруються вишитими ними орнаментами, дуже широкий. Їх використовують для настилу тла (основи) під орнаменти для вишивання стеленими швами з несуцільним покриттям тла тканини, але найбільше ними декорують вироби інтер’єрного, релігійного, обрядового, сакрального призначення.

На 23 квітня припадає День святого Юрія, за язичницьких часів день Ярила. Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій відмикає ключами землю, випускає тепло, росу, благословляє майбутні врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували на нивах освячені крашанки та паски, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю». Діти забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров'я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, роса на Юрія вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротах, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротах, дверях тощо. Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли овець, виконували обряди на заворожування краси. (О. В. Ковалевський. "Українські традиції")

Про День святого Юрія розповідають у своїх книжках Олесь Воропай та Василь Скуратівський, а також читаємо про свято в українських енциклопедіях, укладачами яких є Ірина Сметана та Олексій Ковалевський.

 

Пишемо писанки центральної України. Звертаємося до унікальної колекції Володимира Ястребова. До колекції входять писанки переважно з чорним тлом, проте є серед них одна з тлом червоним, та ще й з вкрапленнями зеленої барви, що теж, як і червоне тло, для писанок Наддніпрянщини є рідкістю. Називається ця особлива писанка "Ластівчині хвостики". Походить з Кіровоградського району Кіровоградської області – з села Івано-Благодатне. 

"Не завидуй багатому,
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.
Не завидуй могучому,
Бо той заставляє..."

(Тарас Шевченко)

"Настуня сиділа на кухні одна. Скоро Новий рік, а їй проте нітрохи не весело. Тато у своїх важливих справах поїхав аж на Кавказ, мама захворіла. Учора вона ходила удвох з Настунею по ялинкові іграшки й, видно, простудилася. Що ж це буде за свято?! А дідусь-лісовичок з учорашніх покупок стоїть на підвіконні і знай поблискує зеленою бородою, ще й підморгує. "Не моргай. Ти не справжній, ти скляний",— прошепотіла Настуня. Дідусь-лісовичок нахмурився. «Начеб образився?» — здивувалася мала. А що вона не любила, аби хто-небудь гнівався, то мовила: "Я не хотіла тебе скривдити. Я просто не чула, щоб справжні лісовики продавалися в магазині іграшок". І тут, уявіть собі, лісовичок заговорив..." (Зірка Мензатюк)

"Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
 Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
 Заглядає в шибку казка сивими очима,
 Материнська добра ласка в неї за плечима." 

(Василь Симоненко)