Статті для дітей та батьків

"Гляди страху в очі, бо ти жити хочеш.
Хто життя полюбив, той страх загубив.
Не думай про страх, то його й не буде.
Своїх не страхай, а наші і так не бояться.
Не страшно високо сидіти, тільки звисока летіти."  Ці та інші приказки та прислів'я про страх зі збірок Володимира Плав'юка "Українські приповідки".

"Маленька білочка народилася наприкінці літа. Вона була зовсім голенька й сліпа. "Це нічого,— сказала мати-білка її старшим братам і сестрам, що народилися раніше і тепер, пробігаючи повз рідне гніздо, зневажливо дивились на сестричку,— ви теж були колись такі, а тепер бачите, які у вас пухнасті хвостики і вушка з китичками". І справді, маленька білочка за деякий час вкрилася м’якою пухнастою шерсткою, а потім відкрила й свої горіхові очі — вони й завбільшки були як маленький горішок, і на колір такі самі. Але як тільки глянула — очі стали відразу як великий горіх, бо навколо було дуже цікаво і хотілося все швидше побачити..." (Оксана Іваненко)

Близиться Свято Свят — Світле Воскресіння Христове! Одним із символів Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа є писанка. Її виготовляють протягом Великого посту для окраси храмів, оселі і для святкового кошика. Найперше пасхальне яйце Свята рівноапостольна Марія Магдалина принесла римському імператору Тіберію зі словами "Христос Воскрес!". Тіберій не повірив і сказав: "Цього не може бути, так само, як і це біле яйце не може зараз стати червоним". Як тільки імператор промовив ці слова, яйце стало червоним. Ми звикли і крашанку, і писанку фарбувати харчовими магазинними барвниками. Сьогодні ми пропонуємо вам звернутися до натуральних барвників і спробувати у фарбуванні трави, ягоди, квіти, які виросли на нашій землі і є безпечними. Це не новомодні тенденції, а повернення напівзабутого. Адже до XIX століття для виготовлення барвників у писанкарстві майстри використовували виключно природну сировину.

"Зміни в моїй сім’ї примусили мене розширити подвір’я за рахунок саду. І тут найбільш не повезло нашій старій бабуні-сливі. Як не крутили ми, як не вертіли, а все ж виходило, що треба її зрізати. Але як ти піднімеш на неї руку, як вона багато літ пригощала нас пахучими, солодкими сливами? І трапилося так, що коли ми, узявши пилку, сокири, лопати, вийшли, щоб викорчовувати сливу, то так і зупинилися біля дверей хати. На самісінькій вершині сиділа пташка й так співала, що ми боялися ворухнутися. І яка пташка! Писанка! Вона сиділа грудьми до сонця й ніби саме йому співала свою пісню щастя й радості." (Володимир Перепелюк)

 

"Сьогодні останній день літа. Вже куплені ручки, зошити. Одягнуті у новенькі обкладинки книжки сьогодні ночуватимуть на письмовому столі. Відпрасована мамою форма гарно складена на стільці. Даринка вкладається спати. Другий клас – це не жарти, вже почнуть ставити оцінки. Як цікаво буде всіх побачити після літа! Сама Даринка знає, як змінилася за цей час – виросла, засмагла. Гарна була пора, але вже й вчитися хочеться!!! Ой, як кортить, щоб швидше наступило завтра!.." (Юля Смаль)

Обираємо перевірені насичені джерела стійких кольорів для писанок: свіжі березові сережки або засушені квіти ромашки; цибулиння або стружка цезальпінії; ягоди чорниці, бузини, шовковиці.

Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве Чорнобаївського району на Черкащині у родині вчителів. Ріс, як сам зазначав: «звичайним «окупаційним» хлопчиком, як і всі українські дітлахи, чиї батьки пішли на війну» . Та на відміну від багатьох, у його дитинстві були не лише воєнне лихоліття, краса землі чи радість добре зробленої роботи, а й таїна старезної книжкової шафи посеред шкільного коридору, звідки тихцем цупилося все, що пролазило у таємну діру — від Маяковського до німецькомовних ілюстрованих видань, від «Шхуни «Колумб» Миколи Трублаїні до грубого тому казок усього світу про відьом, що його Володя з Вітьком (брат письменника — Н. М.) «вилучили» зі шкільного обігу та зачитали до дірок» . Був Шевченко, виспіваний мамою та стократ перечитаний уголос. Був козацький давній рід, посталий у рисах мовчазного могутнього материного батька, котрий невпинно трудився, не полишав Бога та знався зі «своїми» партизанами. Була й бунтівна польська батьківська кров, що так ясно проступала у хлопцеві вродженим гонором і затятою вимогливістю до себе та світу.

Дженс Бергенстен, провідний дизайнер і розробник Minecraft, представляє основу інформатики для дітей. Використовуючи візуальну систему кодування, ви можете вивчити основи програмування і створити свою власну гру з Minecraft-зірками Стівом і Алексом.

У цьому новому розділі ми з вами крок за кроком йтимемо по сходах програмування. Програмісти, що займаються розробкою відомої на увесь світ комп'ютерної гри "Майнкрафт", нададуть вам уроки азів програмування, і ви зможете самостійно створити свою власну гру на базі "Майнкрафту". 

 

"З давніх-давен існує в нас на Україні повір’я, що на Великдень, під час сходу, сонце «грає». «Великдень — таке велике свято, що й сонце гуляє, сказано бо: все радується і на небі, і на землі. Як йдеш з обідні й дивишся, воно гуляє: парости по ньому, наче хто мотає туди й сюди». На Гуцульщині кожен, побачивши сходяче сонце, побожно здіймає накриття голови і, звернувшись обличчям до сходу, віддає йому глибокий поклін, хреститься і шепче слова молитви: Слава тобі, Господи, за личенько твоє Господнє, що ся показало, праведне; слава тобі, просвященне!" (Олекса Воропай)

"«Гур-гур-гур!» — весело гуркотів автобус. Сергійко сидів у м'якому кріслі і пильно розглядав малюнки в новенькій «Азбуці». «До школи! До школи!» — виспівував мотор. Аж ось і зупинка. Двері розчинилися, й до салону зайшла тітонька. «Сідайте, будь ласка», — враз підхопився Сергійко. «Велике тобі спасибі», — сказала тітонька й опустилася на звільнене місце. На сусідній вулиці автобус знов зупинився. Зайшла старенька бабуся. В одній руці — білий вузлик, у другій — палиця.  «Сідайте, бабуню»,— підвелася тітонька... (Василь Струтинський)

"Біла криниця", "Влітку день годує рік", "Як «видоїти» хмару?", "Три гномики", "Казочка про великий гриб", "Віршик-безкінечник про дірявий глечик" - вірші Анатолія Григорука для дітлахів. 

"Насипало снігу в лісі багато, такого пухкого снігу та білого. Ходити в лісі взимку важко людині. А на лижах куди завгодно пройдеш. Тихо навколо в лісі, тільки поскрипує веселий морозець у стовбурах сосен, ялинок та дубів. Скрип-скрип... Тварини лісові не бояться снігу й морозу не бояться. Одяглися в тепле хутро звірятка, у густий пух пташки й шукають собі їжу. Під дуплом старого дуба миша собі ще влітку нірку вирила, наносила тоненьких травинок і сухого моху — зробила тепле кубельце. Спала миша, виспалась, треба піти й погуляти. Вилізла з нори, озирнулася навкруги. Тихо, очі сліпить білий сніжок..." (Олександр Копиленко)

Анатолій Іванович Григорук — один із найулюбленіших дитячіх письменників сучасності. Понад півстоліття він працює у дитячій літературі. Розмаїття жанрів, у яких Анатолій Іванович виявляє свій надзвичайний талант і майстерність, вражає: це - лірична поезія, сюжетний вірш, оповідка художня і оповідка науково-пізнавальна, казка, переклади й переспіви зарубіжної поезії (як авторської, так і фольклору) та прози, перекази фольклорних казок. Анатолій Григорук — автор понад двох десятків книжок для дітей. Його художнє слово торкає серця маленьких читачів, відкриває перед ними світ і допомагає знайти у світі своє місце. Усі його твори належать до золотої скарбниці української дитячої літератури. (За Оксаною Кротюк)

Ліна Костенко є видатною сучасною українською поетесою. Усім своїм життям і творчістю вона довела світові свою незламність і палку любов до України. Творчість Ліни Костенко — визначне явище в українській літературі новітнього часу. Її прикметною рисою є інтелектуалізм — рух, поезія, злети думки, яка осягає великі історичні простори... Тому не дивно, що поезія Ліни Василівни так красиво і легко лягає на музику. Українські митці створили чимало романсів і пісень на слова Ліни Костенко. Пропонуємо вам насолодитися відео-концертом наших українських виконавців та композиторів. Для вас співають: Оксана Муха, Ольга Богомолець, Лариса Лещук, Наталія Марківська, Сергій Мороз, Ігор Якубовський, Галина і Леся Тельнюк, BRUTTO, Андрій Литвин.

Чудові короткі віршики Світлани Кузьменко про тваринок, птахів та комах на кожну літеру української абетки складені в книжечку "Івасикова Абетка"​. Читаймо!

"Батько перед смертю покликав синів, дав їм по гілочці й наказав їх зламати. Сини виконали батькову волю і переламали гілочки. Тоді батько зібрав ці гілочки докупи, перев'язав їх і знову попросив зробити те ж саме. Але сини не змогли цього зробити..." (з української народної казки)

Останній тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. На цьому тижні віруючі люди дотримуються посту так само суворо, як і на першому тижні Великого посту. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, страсним або живним. У Страсну п'ятницю віруючі люди нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви; а це звичайно бувало коло другої години по полудні. У Великодню суботу роблять крашанки або, як кажуть на Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки». Про походження звичаю готувати на Великдень писанки та крашанки існує багато легенд. Наведемо деякі з них...

 

 

«Джури-характерники» — друга книга захоплюючої історичної трилогії провідного сучасного українського письменника Володимира Рутківського. У цьому гостросюжетному романі читачі зустрінуться зі своїми улюбленими героями з попереднього роману «Джури козака Швайки» — юним характерником Саньком та його вірним другом Грициком. Хлопці підросли, змужніли, і тепер нарівні з дорослими козаками беруть участь у військових виправах. У романі з’являється ще один відчайдушний герой — маленький характерник Телесик зі своєю дитячою ватагою. А небезпека й надалі чигає на кожному кроці…