Мірча Синтімбряну
МАТИ
Переклад з румунської — Міхаела Гербіл та Людмила Дорош
Жила колись молода й гарна мати. Що мені ще сказати вам про неї, щоб ви краще уявили її? Вона, діти, була схожою на кожну з ваших матерів. Була настільки схожою, що те, що я вам розкажу, навіть не можна вважати казкою. Або, якщо хочете, це історія будь-якої матері.
Її діти багато чого в ній не помічали. Ні того, що вона молода й вродлива, ні того, що іноді вона втомлена й задумана, ані того, що часто вона весела й щаслива, мов дитина.
Вона була матір'ю…
Одного було неможливо не помітити. Мати завжди могла обійтися без чогось свого. Вона, зі всіх хатніх, найрідше промовляла слово: «Моє». Вона могла взагалі не промовляти його. Та все-таки не змогла б. Оскільки промовляла ці слова щодня, але казала їх так, як будь-яка мати:
‒ Мій синок, моя донечка, мої діти…
Мати, яка могла б відмовитися від усього на світі, ніколи не відмовилася б із гордістю казати: «Моя дитина».
Однак, іноді ці слова вона вимовляла здавлено, ледве-ледь…
‒ Хто забруднив стіни хати?
‒ Мій син, ‒ відповідала мати, опустивши голову.
‒ Яка заплямована сукенка… Чия ти, дівчинко?
‒ Це моя донечка, ‒ казала засоромлена мати.
‒ Хто це так голосно кричить?
‒ Мої діти ‒ сказала вона, ніби з плачем у голосі, ледве чутно. Сама вона, здавалось, раптово старіла, ніби вже й не була молодою й гарною.
Але часто промовляла ці слова чітко, показово, коли, наприклад, її запитували:
‒ Хто ця старанна дитина?
‒ Мій син, ‒ відповідала мама, і її очі сяяли.
‒ Як гарно говорить ця маленька. Хто вона?
‒ Моя донечка, ‒ сказала щаслива мати.
‒ Які чисті ці діти! Чиї вони?
‒ Це мої діти, ‒ говорила мама, і в її голосі відчувалася гордість, її обличчя ясніло, а вона відразу виглядала молодою й красивою, наче фея.
І час минув, діти підросли, мати вже не була ані молодою, ані такою вродливою. Але ніхто цього не помічав. Тому що діти завжди старалися дати їй нагоду казати безперервно, чітко, прилюдно і з гордістю такі слова:
‒ Мої діти!
Це було джерелом матусиної молодості. І мати завжди виглядала молодою і вродливою!
Опубліковано в журналі Союзу Українців Румунії «Дзвоник», число 167, березень 2021р., стор. 8.
Дивіться також на "Малій Сторінці":
Читаймо та слухаймо на нашому сайті твори румунських класиків для дітей у перекладі українською мовою, опубліковані у новій цікавій рубриці журналу «Дзвоник», що видається Союзом Українців України.