Публікації за тегом: Мама

"Ми маму вітаємо з святом.
Із святом, матусю моя! 
Добра тобі зичим багато, 
Щаслива хай буде сім’я!
Мамо, мамо,
Із святом, матусю моя! 
Мамо, мамо,
Щаслива хай буде сім'я!"

(Євгенія Сухина)

"Дякуємо, мами", "Люба мамо", "Мамина казка", "Мамині долоньки", "Матінко, матусю", "Пелюстками мами", "Вустами мами", "Сорочина", "Чорнобривці" - пісні для дітей про маму від композитора Миколи Ведмедері і поетеси Юлії Хандожинської.

"Час чимдужче пригина стебло,
М’яко пише, мов ікону, скроні,
І від мрій пливе собі танком,
Сповідаючи поезію долоні."

(Галина Мирослава)

 

"Гарна ти, матусю, люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку звичаю навчила.
І щодня навчаєш, як любить родину,
мову нашу гарну, рідну Україну.
Буду українка, як і ти, матусю,
і за ту науку я тобі вклонюся!"

(Катерина Перелісна)

"Тобі, о Мамо, віршик цей складаю,
Тобі співаю радісних пісень,
В стрічки-рядки любов мою безкраю 
Вплітаю, Мамо, в Твій великий день."

(Іванна Савицька)

"Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу —
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу."

(Василь Симоненко)

"Весна квітує у смарагдах трав,
Злетіли з яблунь пелюстки додолу,
День матері родину всю зібрав.
До рідної приїхали додому.
Задумана матуся... Скільки днів
Вона дітей чекала, цього свята.
Любується, як син її змужнів..."

(Марія Яновська)

"Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю.
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію свою."

(Микола Сингаївський)

"...Серце твоє, мов приліт
                                пташо́к,
мов гай, що цвіте й щебече.
Очі, мов карі черешні
                                 з гілок,
що вечір поклав на плечі..."

(Сергій Губерначук)

"Матусенько, голубонько моя,
Лише тобі - весняні пишні квіти!
Немов би світанковая зоря,
Синам і донькам у житті ти світиш..."

(Тетяна Строкач)

Лана Виноградова - молода, перспективна поетка. Вона має вищу педагогічну освіту - у 2008 році закінчила  Ніжинський державний університет за двома спеціальностями: вчитель англійської мови та зарубіжної літератури, української мови та літератури. "Пристрасть до написання текстів ніколи мене не залишає. Із задоволенням пишу про те, що добре знаю, вивчаю те, чого не знаю, і читаю про все на світі. Можу писати красиво, можу інформаційно, можу спонукати до дії і мотивувати..." - розповідає пані Лана. Направду, вірші, які пише Лана Виноградова як для дітей, так і для дорослих, - надихають до світлих роздумів, розповідають про усе найцікавіше, що оточує нас з Вами... Читаймо!!! :)

"Скільки б не співали ми про матерів,
Та не вистачає тих чарівних слів,
Щоб сказати ніжно і подарувати
Всі слова, що маму будуть зігрівати."

(Юлія Хандожинська)

Читаймо дитячі вірші української поетеси Тетяни Строкач: поезії про маму, віршовані загадки про зиму та весну, загадки про пори року, поезії, присвячені народним святам та інші. 

До збірочки оповідань Василя Сухомлинського увійшли такі його твори (розташовано за абеткою):

"А серце тобі нічого не наказало?"
"Білка і Добра людина"
"Бо я — Людина"
"Будеш із гнізда випадати?"
"Важко бути людиною"
"Він зненавидів красу"
"Дивний мисливець"
"Добре слово"
"Здрастуйте"
"Камінь"
"Кінь утік"
"Красиві слова і красиве діло"
"Легенда про золоте зернятко істини"
"Лялька під дощем"
"Материнське щастя"
"Мокра і суха сорочки"
"Образливе слово"
"Правда буває гірша за неправду"
"Скляний чоловічок"
"Ті самі слова"
"Хочеться сказати щось ніжне-ніжне"
"Чого синичка плаче?"
"Чому дідусь такий добрий сьогодні"
"Чому мама так хвалить?"
"Що посієш, те й пожнеш"
"Щоб ти став кращим"
"Я хочу сказати своє слово"
"Як білочка дятла врятувала"
"Як Наталя у лисиці хитринку купила"
"Як Павлик списав у Зіни задачу"
"Як Федько відчув у собі людину"
"Як хлопці мед поїли"
"Який слід повинна залишати людина на землі?"

 

До чудової збірочки поезій Тетяни Виник увійшли такі вірші: «Весна», «Пiдсніжник», «Сонце», «Моя матуся», «Тато», «Синій світ», «Тіння», «Секрет», «Художник», «Вечір», «Неслухняні черевики», «Слон і дзеркало», «Пісенька лісових грибів», «Осінь», «Покрова», «Синичкa», «Сон», «Миколай Чудотворець», «Лист до Святого Миколая», «Метелиця», «Буває», «Іній», «Снігурі», «У Святвечір», «Вертеп», «Бiлий янгол», «Колядка», «Йде Рiздво по Hiжину», «Родивсь Христос!», «Щедрий вечір», «Засівка», «Водохреща», «Добро i Зло», «Моя родина», «Вишиванка», «Їде потяг повз Карпати», «Сіячі», «Писанка», «Великдень», «Великоднiй Hiжин».

"Скільки разів возьме кріпкий мороз, стільки разів віє холодний вітер та й навіває нову верству снігу. Стільки ж разів більшає біль і терпіння хворої вдови Кравчихи. Вона лежить на твердій постелі, накрита старим сірячком, та лишень сумним стогоном нарікає на студений вітер і мороз, що шпарами стін дістаються до її незатопленої хати. Коло неї порається її донечка Маруся, що рада б в кожну хвилю своїй матінці яку-небудь полекшу вчинити. Та що ж вона годна? Заробити не піде, бо і сили у неї ще нема, а просити про милостиню, то таки дуже соромиться. А люди, от як люди: кожний собі радий, чужа нужда їм не в гадці..." (Марко Черемшина)

"Я тебе попрошу, моя люба мамо,
Розкажи, будь ласка, казку вечорами,
Хто засіяв в небі зорі синьоокі,
Хто співає вранці на сосні високій..."

(Юлія Хандожинська)

Різдвяна пісня "Коляда", "Новий рік", "Зима", "Сніжиночка", "Морозець", "Рушничок", "Мамина казка" - пісні для дітей, створені харківським композитором Миколою Ведмедерею і поетесою Юлією Хандожинською з Вінниччини. Тут надаються і слова пісень, і ноти. Тож, беріть їх та співайте - усі, хто прагне виконувати гарні українські пісні!

"Хочу розповісти про дівчинку, яку ти недавно бачив. Пам’ятаєш, у магазині: вона сердилась, аж ніжкою тупала, бо мама не хотіла їй купити... ой, забула що. Чи то іграшку, чи хустинку-носовичка, чи щось інше. А оце дівчинці (звуть її Улянкою) захотілося нової парасольки.
— Купи! — смикала вона маму за рукав.
— Нащо її тобі, Улясю, в тебе є парасолька.
— Але не така. Та без квіток, і не червона. Купи!..." (Зірка Мензатюк)

"У горах Карпатах на полонині Цадул росла маленька арніка. Навколо стояла тисяча різних трав і тисяча квітів, вони лепетали під вітром і слухали казки про Чугайстра. А маленька арніка цілі дні дивилася на сонце. "Яке воно миле й усміхнене! — говорила рослинка.— Я б хотіла бути схожою бодай на найтонший його промінець!" "Що ти кажеш! — шелеснув кмин.— Хіба можна квітці рівнятися до сонця? Цвіти, як я: скромно, зате суцвіть багато!" "Або як я: пахну, наче мед!" — хвалився медівник. "Ні, краще, як я! — порадила польова гвоздика і показала рожеву квітку-зірочку".
Сонце слухало їх з висоти і голубило кожну зеленинку..." (Зірка Мензатюк)