Наталія Погребняк. Дитячі вірші про родину

Наталія Погребняк

МАЙСТРИ

Я, мій татко і дідусь –  
Всі майстри! Я цим горжусь.
Як дідусь за щось береться,  
Все йому завжди вдається.

Татко – майстер на всі руки:
Все він робить без принуки.
А мені сусід сказав:    
— Майстер ти ловити гав.

Я малий був і пишався,
Що родина в нас майстрів.
Мій дідусь на це сміявся,
Татко супив злети брів.

Старший брат сказав: «Юначе!
Твій талант який? У чім?
Спиш і граєшся, одначе,
Користуєшся усім,

Що зробили мама й тато,
І бубуся, і дідусь.
Справ на світі є багато.
Я, наприклад, в школі вчусь»

І узявся я до справи:
Кошенят нагодував,
Філіжаночки з-під кави
Перемив, у шафу склав.

Застелив гарненько ліжко,
Одяг свій охайно склав.
Вже, я знав, сьогодні трішки
Але майстром теж я став.

* * *

РОЗМОВА З ПАВУЧКОМ

Я спитала в павучка:
— Як без вовни та гачка
У куточку з павутини
Ти зробив собі хатину?

Він згори спустився вправно
І сказав: “Часу ти марно
Не втрачай, а придивляйся
І усьому научайся.

Вчись у мами і у тата
Щось потрібне майструвати,
Вчись у бабці й дідуся.
От і відповідь уся”.

ЧАЙ ДЛЯ МАМИ

Я ромашки назбирала,
Чай смачний приготувала.
Як повернеться матуся,
Я до неї пригорнуся
І скажу: „Попий, рідненька.
Ти – найкраща в світі ненька!”

* * *

РУЧКИ-ТРУДІВНИЧКИ

У Даринки сяє личко:
- В мене ручки – трудівнички,
Як беруться вже за справу -
Роблять все вони на славу:
Підметуть підлогу чисто,
Зроблять з ягідок намисто,
Кицю Муру нагодують,
В небі сонце намалюють...
А найбільше рученята
Люблять маму обіймати.

Є традиція давня в родини:
У бабусі в неділю – гостини.
— Золоті у бабусеньки руки! –
Кажуть з гордістю діти й онуки:

.

.