Марійка Підгірянка... Під таким лагідним літературним псевдонімом, що звучить у чомусь по-дитячому і водночас з мелодійною поетичністю, увійшла до храму красного письменства жінка-гуцулка, Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська, – справді народна вчителька...
Небуденне явище в нашій літературі — поезія Миколи Вінграновського. Кажу: поезія, хоч в останні роки він більше пише прозу. Проте і проза його навдивовижу поетична. Він у всьому поет. А щоб пізнати поета, радив колись мудрий Гете, треба піти в його країну... Що ж таке: поетова країна? Це не просто географічне чи політико-адміністративне поняття. Це і земля, де він народився і зростав, де вбирав у себе безліч вражень дитинства, що формували основу його духу. Це і доба, що дала настроєність і масштаб цьому духові. Це і люди, в яких і через яких поставали йому земля і доба: батько і мати, кревні й сусіди, друзі й ровесники... Це народ. Це великі книги й великі імена, до яких тягнувся... Земля... Україна... Миколаївщина...
Уже для багатьох поколінь українців — і не тільки українців — Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка...
Юрій Шкрумеляк автор понад 30 книг для дітей (найвідоміші "Юрза-Мурза" (1921), "Записки Івася Крілика", "Стрілець Невмираха", Мова віків"), "Історії України для дітей" у 4-х частинах, численних перекладів світової класики, пристосованих для малого читача. Читайте у цьому розділі поезії Юрка Шкрумеляка для дітей: "Молитва за рідну мову", "Ми всі діти українські", "Молитва за рідну маму", "Ода до матері", "Моя мати", "Всі такі, як мама", "Наша мати", "Свято матері", "Святий Миколай над селом", "Вербиця", "Ми є діти українські", "Слово української дитини", "Святий Миколай", "Лист до Святого Миколая", "Я сьогодні сам молився", "Я дитина українська", "Де Україна?", "На Ключі", "Був це сміливий князь — вояка", "Звав тебе народ ласкавим".
Відомому українському поетові Олександру Олесю багато років довелося прожити на чужині. Але він ні на мить не забував про рідний край, марив Україною. Поет не полишав надії повернутися на Батьківщину і вірив, що Україна буде вільною та незалежною державою. Читайте поезії Олександра Олеся зі збірки "Княжа Україна", а також – дві ілюстровані "Абетки", вірші "Все навколо зеленіє", "Степ", "Згадую: так я в дитинстві любив...", добірку інтимної лірики поета "Чари ночі", добірку поезій "З журбою радість обнялась" та драматичні твори – казку-п'єсу "Микита Кожум’яка" та етюд на 3 картини "По дорозі в Казку".
У цьому розділі читайте вірші для дітей за такими темами:
"Дорога лягла до Тарасовой кручі,
Де плине розлого Дніпро на гремучий.
І линуть з небес пророчі слова,
Їх сила — свята, Україна — жива!
— Мамусю і татко, ми переможем?
— Звісно, рідненький! — сказав йому кожен. —
Вір, неодмінно здолаєм пітьму.
Світло з небес подолає війну!"(Тетяна Аколішнова)
До чудової збірочки поезій Тетяни Виник увійшли такі вірші: «Весна», «Пiдсніжник», «Сонце», «Моя матуся», «Тато», «Синій світ», «Тіння», «Секрет», «Художник», «Вечір», «Неслухняні черевики», «Слон і дзеркало», «Пісенька лісових грибів», «Осінь», «Покрова», «Синичкa», «Сон», «Миколай Чудотворець», «Лист до Святого Миколая», «Метелиця», «Буває», «Іній», «Снігурі», «У Святвечір», «Вертеп», «Бiлий янгол», «Колядка», «Йде Рiздво по Hiжину», «Родивсь Христос!», «Щедрий вечір», «Засівка», «Водохреща», «Добро i Зло», «Моя родина», «Вишиванка», «Їде потяг повз Карпати», «Сіячі», «Писанка», «Великдень», «Великоднiй Hiжин».
"Синичка", "Снігурі", "Крута ворона", "Шалик для жабеняти", "Їжачки", "Ґава", "Мікроб", "Німа мавпа", "Казка", "Лисенятко", "Білки", "Базар", "Мишка", "Слон і дзеркало", "Панчішки для киці" - такі дитячі вірші увійшли до цієї добірки поезій Тетяни Винник про тваринок та пташок.
"Пісенька лісових грибів", "Гриби", "Пiдснiжник", "Сироїжка", "Сироїжка", "Грибочки", "Полуничка", "Каштанчик" - такі вірші Тетяни Винник увійшли до цієї добірочки поезій про рослини.
"У нашому дворі,
Живуть котики малі,
Дуже милі та пухнасті,
І такі уже прекрасні.
Я на руки їх візьму,
І до себе пригорну,
Муркотять собі маленькі,
Голосочки в них тоненькі,
Хвостинятками махають,
Лапкою тебе торкають."(Тетяна Прокоф’єва)
"Моя родина — моя сила,
З ними я завжди весела, щаслива.
Люблю усім серцем рідних своїх,
Їх добрі слова і радісний сміх..."(Тетяна Прокоф’єва)
"Любіть свою країну
Прекрасну і єдину.
Любіть її в негоду
І в будь-яку погоду.
Любіть її природу,
Степи, лани, поля.
Любіть усе навколо,
Бо це ваша земля."(Тетяна Прокоф’єва)
"Імена він називає,
Добре всі предмети знає,
Хто? Що? питання має,
Хто ж іменника не знає!
Прикметник ознаки розповідає,
На питання: Який? Яка? Яке? відповідає.
З іменником товаришує,
Добре його характеризує..."(Тетяна Прокоф’єва)
"Ніколи не забудемо цей день,
Він слід лишив пекучий у серцях!
Знов завітав скорботний квітень,
І спогади підняв на крилах птах..."(Тетяна Прокоф’єва)
"Тоненька ниточка, чудові кольори,
Матуся вишиваночку вже вишила мені.
Вона мій символ віри, любові та надії,
Той теплий, світлий промінь,
що душу мені гріє.
В ній закодовані важливі візерунки,
І найщиріші побажання та думки,
Щоб оберегом слугувала на віки."(Тетяна Прокоф’єва)
"Тільки веснонька прийшла,
Лиш зігрілася земля,
А вже крокус виглядає,
Нам пелюсткою махає."
(Тетяна Прокоф’єва)
"Найрідніша людина у світі — матуся.
Я до неї пригорнуся.
Як же добре, що вона зі мною,
Що теплом зігріє і любов’ю...(Тетяна Прокоф’єва)
"Хіба не диво бачити красу,
Як кожен ранок вбирається в росу.
Дарує радість нам і насолоду,
Осінь чудова в будь-яку погоду.
Ці неймовірно ніжні кольори,
Такі яскраві та живі,
Вони мов життєдайне джерело,
Від них йде ласка та тепло..."(Тетяна Прокоф’єва)
"Лунає дзвоник останній для вас,
Освітній заклад полишати час.
Ви, мов пташки відлітаєте у світ,
І робите свій перший, дорослий політ.
Нехай життя ваше буде легким,
Завжди радісним, а не сумним.
Мрійте! Бажайте! Перемагайте!
Щасливо кожну мить проживайте!"(Тетяна Прокоф’єва)



Уже для багатьох поколінь українців — і не тільки українців — Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка...


"Дорога лягла до Тарасовой кручі,


"У нашому дворі,

"Імена він називає,
"

"Найрідніша людина у світі — матуся.
"Лунає дзвоник останній для вас,


