На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Вірші про українську вишиванку та вишиті рушники


Наталка Поклад. Вірш Наша хата. малюнок Яни Кернер-Вернер

 

Наталка Поклад

НАША ХАТА

Вся у білих рушниках, 
наша хата - ніби птах.

Мчить вона через віки, 
диво-крила - рушники.

Вишивала їх бабуся, 
вишивала їх матуся...

Я теж птаху помагаю - 
рушничок свій вишиваю.

За матеріалами: Наталка Поклад. "На веселій вулиці". Вірші. Малюнки Яни Кернер-Вернер. Київ, видавництво "АВІАЗ", 2014 рік,  стор. 3.

 

 

* * *

 

 

Тамара Коломієць, Біле поле полотняне, вірш про вишитого рушника

 

Тамара Коломієць

БІЛЕ ПОЛЕ ПОЛОТНЯНЕ

Біле поле полотняне,
рівно ткане, чисто пране.
А по ньому голка ходить,
за собою нитку водить.
Покрутнеться так і сяк —
зацвіте червоний мак.
Зазирне і там і тут —
василечки зацвітуть.
Застрибає навпрошки —
зажовтіють колоски.
А як пройдеться поволі —
заряхтять листочки в полі.
Біле поле полотняне
рушником барвистим стане.

За матеріалами: Віра Науменко. Літературне читання. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. Підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ, видавництво "Генеза", 2012 рік, стор. 98.

 

 

* * *

 

 

Вадим Крищенко

ВИШИВАНКА

 

Вірші про українську вишиванку, вірші про  вишиті рушники, вірші для дітей

Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
- На, вдягай, синочку!
В нитці – сонце золоте,
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обніму
Я свою матусю.

 

 

* * *

 

 

Г. Мовчан

НА МОЄМУ РУШНИЧКУ

На моєму рушничку
Квіти, як у квітничку:
Ружі, сон, лілея біла,
А на мак ще й бджілка сіла.
Бджілка-бджілонька мала
Мед для мами принесла.

За матеріалами: "Мої улюблені вірші". Укладач Віра Паронова. Тернопіль, "Підручники і посібники", 2007, стор.140 - 141.

 

* * *

 

Галина Кирпа

ВИШИВАННЯ

Вишила суничку нитка червоненька,
вишила листочок нитка зелененька.
Вишила садочок, вишила долинку,
вишила у небі хмарку і хмаринку,
щоб гуляли тихо, весело обоє
та й учили птахів, як літать по двоє.
Щоб весняні квіти не були сумними,
то учили дощик, як ходить за ними.

За матеріалами: http://abetka.ukrlife.org/

 

* * *

 

Дмитро Мегелик

РУШНИЧОК

Я біленький рушничок 
Шовком вишивала. 
Візерунки з ниточок 
Гарно гаптувала.

Щоб вони, немов живі, 
Квітнули на ньому, 
Ніби роси на траві 
Після зливи й грому.

Милу пташку — солов'я 
Вишию малого.
Десь йому позичу я 
Голосу дзвінкого.

І повішу на стіні
Рушничок біленький,
Заспіває хай мені
Соловей маленький.

 

Дмитро Мегелик, вірш Рушничок. Малюнок Олени Яблонської

 

За матеріалами: Дмитро Мегелик. "Рушничок". Вірші. Малюнки Олени Яблонської. Київ, "Дитвидав", 1963, стор. 12.

 

 

* * *

 

 

Василь Симоненко

ВИШИВАЛЬНИЦІ

Вигаптуй на небо райдугу-доріжку, 
Простели до сонця вишивку-маніжку, 
Щоб по тій доріжці з лебедями-снами 
Плавати по щастя білими човнами.
(27.07.1962)

За матеріалами: Василь Симоненко. Вибрані твори. Видання друге. Упорядники Анатолій Ткаченко та Дана Ткаченко. Київ, видавництво "Смолоскип", 2012, стор. 244.

 

 

* * *

 

 

Яна Яковенко

ВИШИВАНКА

Рано-вранці, на світанку,
Вишиваю вишиванку.
У зеленім житі
Буду ворожити.
Попрошу у неба
Солов’їний щебет.
Попрошу у квітки
Чарівної  нитки.
Тоненької, шовкової,
Нитки кольорової.
Полотном біленьким
Вишию рівненько
Голосну сопілочку
І вишневу гілочку,
Пташечку, калину,
Маму і дитину.
Вийся-вийся, голочко,
Вишиваю долечку.
Візерунок рясно -
Буде доля красна.

 

Вірші про українську вишиванку, вірші про  вишивані рушники, вірші для дітей

 

Яна Яковенко

МАМА СВОЇЙ ДОНЕЧЦІ

Мама своїй донечці
Льолю вишивала,
Вузлики на пам'ять
Донечці в'язала.

Розв'яжеться ниточка –
Наче рілля чорна.
Пізнає дитиночка
Прадідівські корені.

Розв'яжеться ниточка –
Червона кровинка –
Козацькі заграви
Побачить дитинка.

Носи, доню, льолечку
Без гонору й пихи,
Я сюди зашила
Слово проти лиха.

Носи, доню, льолечку,
Тримай прямо спину,
Бо тобі Вкраїноньку
Піднімать, дитино...

Більше віршів Яни Яковенко на сайті: http://www.bereginya-rodu.org/

 

 

* * *

 

 

Леся Храплива-Щур

НАРОДНИЙ ОДЯГ

Коли вмию мамі
І миски й ложки,
Мама дасть сорочку
Вишиту в квітки.

А чемненька буду,
Вивчу в школі все,
То бабуся плахту *
Ткану принесе.

Назбираю в лісі
Тіточці грибків,
Тітка дасть намиста
П'ятдесят рядків. 

А поможу білля
Випрати сестрі,
Дасть мені сестричка
Гарні стрічки дві.

А грядки пополю,
Батько на кінець
Купить мені в місті
Добрий жупанець.

Ще піду я в поле
Та нарву квіток,
І сама я вміло
Виплету вінок.

А одягну все це,
Скаже цілий світ:
— Ось вам українка,
Наче маків квіт!

Джерело: http://abetka.ukrlife.org

 

 

* * *

 

 

Леся Храплива-Щур

ВИШИВАНКА

За горою дуби червоніють, 
Золотавіють осінню клени,
І розписує дивнії мрії 
Срібна голка по білій пелені.

Сине небо на бризги розбилось 
Об рвучкі Черемошеві води.
Що гуцулчине серце любило — 
Зачарована голка виводить.

Простелилися гори зелені, 
Розійшлися верхами смереки. 
Вишиває по білій пелені —
Що осталося в мріях далеко.


За матеріалами: Леся Храплива, "Іскри". Пластова бібліотека ч. 2. Обкладинку й заставки виконала ст. пл. Ніна Мудрик-Мриц. Клівленд, Огайо, США, Друкарня Я. Аскольда Ємця "БАТУРИН", 1955, стор. 21.

 

 

Вірші про українську вишиванку, Варвара Гринько

 

 

* * *

 

 

Варвара Гринько

ВИШИВАНКА

Вишиваю вишиваночку 
Я для братика Іваночка. 
Вишиваночка у вишеньках, 
Ягідками рясно вишита.
Вся в мережках вишиваночка 
Подарунок для Іваночка. 
  
За матеріалами: Варвара Гринько. Букварик-веселик. Вірші, скоромовки, лічилки, загадки. Редактор Тамара Коломієць. Художник Світлана Лопухова. Київ, видавництво "Веселка, 1990, стор. 12.

 

 

* * *

 

 

Ганна Черінь

ВИШИТА СОРОЧКА

              Степанові
         
Вже Різдво! І сніг, і сміх!..
Місто вбране в сніжні шати. 
Подарунки — всім від всіх.
Що ж Тобі подарувати?

Щоб дарунок той, хоч скромний, 
Кращим був від пишних крамів, 
Що розхвалють невтомно 
Сентаклоси на рекламі.

Щось своє, безцінне треба!
То ж потайно, у куточку,
Все ховаючись від Тебе,
Вишивала я сорочку.

Раз, як Ти ввійшов нежданно,
Не впіймалась трохи-трохи!..
—    Що ти шиєш так старанно?
—    Так, собі, старі панчохи...

Це щось більше, ніж обнова,
В іншім міць мого дарунку: 
Кожний хрестик — ніжне слово, 
Що рядок — про Тебе думка...

Ой, чи встигну! Час так швидко 
Лине!.. Як вгадати міру?!.. 
Вишивала я в три нитки: 
Ясно-синю, чорну й сіру:

Сірі будні — дні робочі;
Часом смуток — чорна стяжка. 
Ясно-сині глянуть очі —
І тоді стає не тяжко!
 
А Тобі хай ці чудесні 
Візерунки дрібно-сині 
Нагадають сині весни, 
Ніжні співи солов’їні,

Хай нагадують для Тебе 
Найщасливіші хвилини,
Сивий степ і синє небо
Золотої України!

За матеріалами: Ганна Черінь. "Чернозем". Збірка поезій. США, Чікаго, 1962, стор. 160 - 161.

 

 

* * *

 

 

Валентина Ткаченко

ВИ Б ПОБАЧИЛИ УЗОРИ

Ви б побачили узори
Вишиває мама як!
Колоски, та сині зорі,
Виноград, рожевий мак.

Ось відрізала тканину,
Голку вибрала тонку.
Мама каже: «Скатертину
Хочу вишить дитсадку...»

І виводить сині сливи,
Ніби справжні, хоч зірви!
То листки, то груші — гливи,
Смужки свіжої трави.

Срібна голка так і сяє...
Я дивлюсь — не надивлюсь.
Я нитки в клубок мотаю,
Вишивати теж учусь!


Вірші про українську вишиванку, вірші про  вишиті рушники, вірші для дітей

За матеріалами: Валентина Ткаченко. "Маму дуже я люблю". Київ, «Дитвидав», 1962.

 

 

* * *

 

 

Наталя Любиченко

ВИШИВКА

У вишневому садочку
Тоня вишива сорочку.
Вміло нитки підбирає,
Тихо пісеньку співає:
“Ой летіли дикі гуси...” —
Для рідненької матусі.
Гарно доня вишиває,
Сонця промені вплітає.

За матеріалами: Моїй матусі. Двісті віршів для дітей. Видавництво "Навчальна книга – Богдан", Тернопіль, 2014. Упорядкування та передмова - Галина Кирпа, 128 с.

 

 

Вірші про українську вишиванку та вишивані рушники. Дмитро Чередниченко. Рушник. Малюнок Ніни Денисової

 

 

* * *

 

 

Дмитро Чередниченко

РУШНИК

Я в садочку сиділа,
Рушник вишивала.
Мені ружа світила,
Мені шить помагала.

Сюди-туди голка,
Сюди-туди нитка,
Отут буде листя,
Отут буде квітка.

Я в садочку сиділа,
Рушник вишивала.
А півні мені піли,
Мені шить помагали.

Сюди-туди голка,
Сюди-туди нитка,
Отут буде гребінь,
А отут борідка.

Я в садочку сиділа,
Рушник вишивала.
Вгорі вишня висіла,
Мені шить помагала.

Сюди-туди голка,
Сюди-туди нитка,
Отут буде хвостик,

А отут ягідка.
Як зацвів мій рушник,
Заспівав мій рушник,
Вишні очі вбирають,
А я в боки та співаю:

Сюди-туди голка,
Сюди-туди нитка.
Як рушник повішу,
Хата буде квітка.

За матеріалами: Чередниченко Дмитро. "Щедринець". Вірші. Художник Ніна Денисова. Київ, видавництво «Веселка», 1968, стор. 3 - 5.

 

 

* * *

 

 

Марія Хоросницька

В НАШІМ ДОМІ

Всі хвилини вільні 
в нашім домі — спільні. 
Батько щось ладнає, 
мати вишиває...
І мене вчить мати 
також вишивати. 
Спершу все для Галі — 
для моєї лялі,
потім по стібочку 
братові сорочку... 
Вишивать навчуся, 
як уміє ненька, 
вишию з любов’ю 
рушничок чудовий 
на портрет Шевченка.

 

Марія Хоросницька, Матусина радість, вірші для дітей, художник Катерина Суєвалова. Вірші циклу В нашім домі

 

За матеріалами: Марія Хоросницька, "Матусина радість". Вірші для дітей. Художник Катерина Суєвалова. Львів, видавництво "Каменяр", 1991 рік, стор. 18. 

 

 

* * *

 

 

Марія Хоросницька

РУШНИК

А моя матуся 
ніжними руками, 
а моя матуся 
шовками-нитками 
шиє-вишиває!
Я вночі проснуся, 
а моя матуся 
спати не лягає,— 
шиє-вишиває!
— Скоро,— 
каже мати,— 
березня дев’яте.
Ми портрет 
Тараса
рушником прикрасим.

 

Марія Хоросницька, Мандрівка по Львову, вірші для дітей, ілюстрована збірка. Вірш Рушник

 

За матеріалами: Марія Хоросницька, "Мандрівка по Львову". Вірші. Художник невідомий. Львів, видавництво "Каменяр", 1970, стор. 14. 

 

 

* * *

 

 

 

Володимир Лучук. Найрідніші слова. Збірка віршів для дітей. Художник Людмила Лобода. Вірш Рушник

 

Володимир Лучук

РУШНИК

 

Вишивала я рушник 
власними руками. 
Гаптувала залюбки 
всіма кольорами.

Мов жива, на полотні — 
калинова гілка.
Під мережкою, внизу,— 
книжка і сопілка.

До ладу все довела 
хоч іще й маленька,— 
і оздобила як слід 
я портрет Шевченка!

 

За матеріалами: Володимир Лучук. "Найрідніші слова". Вірші, казки. Художник Людмила Лобода. Київ, видавництво «Веселка», 1989 рік, стор. 5.

 

 

 

Можливо, цікаво буде почитати казку Лесі Храпливої-Щур на цю тему:

"Вишивані квітки". Казка Лесі Храпливої-Щур для дітей

дитячі казки Лесі Храпливої-Щур, Вишивані квітки"Було це давним-давно на нашій Україні. Жили у городі Чернігові брат із сестрою. Брат називався Яромир, а сестра - Доброслава. Яромир був лицар славний, тисяцький у війську княжому. Коли виїздив, було, ранком із двору у степ - на білому коні, у блискучій зброї, попереду війська свого, то здавалося, що сонце ясніше світить і буйна трава степова до ніг йому стелиться." (Леся Храплива-Щур)

 

Дивіться також на нашому сайті:

Усе про вишивку та вишивання: історія, традиції, техніка виконання, схеми, майстер-класи

Усе про вишивку та вишивання - історія, традиції, техніка виконання, схеми, майстер-класиВишивання - це є невід’ємна складова декоративно-прикладного мистецтва, одна із конструктивних ланок української національної духовності, морально-етичної та матеріальної культури. У цьому розділі збираємо усю найцікавішу інформацію про українську вишивку та вишивання.


Останні коментарі до сторінки
«Вірші про українську вишиванку та вишиті рушники»:
Маскаль Чарівник , 2016-05-10 23:25:16, #
Юля , 2016-11-14 13:01:06, #
Софія , 2017-04-22 12:04:33, #
Софія , 2017-04-22 12:07:03, #
Admin , 2017-04-23 15:30:02, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 5    + Додати коментар