На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

Вірші про вчителів


Вірші для дітей про вчителів від Максима Рильського, Євгена Доломана, Андрія Малишка, Тамари Коломієць, Наталії Багмут, Володимира Сосюри, Людмили Мензул

 

 

Максим Рильський
 
КВІТИ ВЧИТЕЛЯМ

В синьому тумані 
В сині димовій 
Яблука рум’яні, 
Груші медові. 
Линуть птичі зграї, 
Шелестять гаї... 
Школа відчиняє 
Двері нам свої. 
Вийдуть нас зустріти 
Друзі-вчителі, 
Принесім їм квіти 
З рідної землі.

 

* * * * *

 

Євген Доломан

ВЧИТЕЛЬЦІ

Вже пригріло сонечко золоте, 
Квітами барвистими луг цвіте: 
І кущі горицвіту, й сон-трава, 
І фіалка-зіронька польова.
Цілий оберемок їх нарвемо.
І вінок-веселочку сплетемо.
Принесем віночок той у свій клас,
Подаруєм вчительці:
- Це для вас!
І за те, що учите нас добру,
І за те, що любите дітвору.

 

* * * * *

 

Наталія Багмут

МОЯ УЧИТЕЛЬКО

Так схожа на матусю учителька моя,
Така ж привітна і така ласкава,
Я жити в неї вчуся, горнусь до неї я,
Вона країни знань зоря яскрава!

І світить нам, і гріє, і розуму навча,
Ми всі її любов’ю обігріті,
І хлопчик неслухняний, і лагідне дівча —
Бо ми для неї найдорожчі в світі.

Моя учителько, спасибі, що ти є,
Життя шкільне з тобою сонячним стає, 
У юнім серці ти, як зірка золота, 
Моя учителько, любов моя свята.

Панує в класі тиша, коли говориш ти,
Бо, як струмочок, ллється твоя мова,
І хочеться летіти в незвідані світи,
Де нас чекає доля барвінкова,

Спасибі тобі, рідна, за серце золоте,
За мудрість, за турботу і терпіння,
Посіяне тобою любов’ю проросте,
Бо сходи ті із доброго насіння.

 

За матеріалами: http://www.abetka.ukrlife.org/

 

 
 
* * * * *

 

Тамара Коломієць

ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА

Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.

Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Що водила нас
Ще у перший клас.


Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики
Пишуть палички.

Добре нам читається —
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна —
Хмуриться вона.


Скільки розгадали ми
З нею загадок.
Скільки прочитали ми
Віршів і казок.

Стороною рідною
Дниною погідною
Йшли через покіс
У багряний ліс.


Наша перша вчителька
Інших науча.
Букварі і читанки
Їм вона вруча.

Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка
Інших перший раз
Повела у клас.

 

За матеріалами: "12 місяців", настільна книга-календар, 1999 р.

 

Вірші для дітей про вчителів від Максима Рильського, Євгена Доломана, Андрія Малишка, Тамари Коломієць, Наталії Багмут, Володимира Сосюри, Людмили Мензул. Малюнок Геннадія Кузнецова

 

 

Андрій Малишко

ПІСНЯ ПРО ВЧИТЕЛЬКУ

Сонечко встає, і шумить трава,
Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти,
Вчителько моя, зоре світова.
Звідки виглядати,
Де тебе знайти?

На столі лежать зошитки малі,
Дітвора щебече золота, золота,
І летять, летять в небі журавлі.
Дзвоник ніби кличе
В молоді літа.

Скільки підросло й полетіло нас
На шляхи землі, в ясну блакить, у блакить.
А що в тебе знов та доріжка в клас,
Під вікном у школі
Явір той шумить.

Двох синів твоїх узяли фронти,
Воювали, не лічивши ран, тяжких ран.
В партизанську ніч посивіла ти,
Як в морози сиві
Непожатий лан.

Знов приходить юнь і шумить трава.
Пізнаю тебе я при вогні в наші дні,
Вчителько моя, зоре світова,
На Вкраїні милій,
В рідній стороні.

 

За матеріалами: "Мій учитель". Збірка. Київ. Видавництво «Веселка», 1977 рік. Художник: Василь Євдокименко.

 

 

* * * * *

 

Володимир Сосюра

УЧИТЕЛЬ
 
Учитель  мій!  Як  ми  тебе  любили,
як  слухали  тебе  в  полоні  юних  мрій!
У  пам’яті  моїй  тримає  років  сила
твій  тихий  карий  зір  і  кашель  твій  сухий.

Ти  нас  повів,  закохано  і  сміло,
в  незнаний  світ,  чудесних  повний  чар.
В  твоїх  словах,  що  ми  в  серцях  лишили,
пізнали  ми  любові  й  дружби  жар.

Закони  вод,  вітрів,  і  хмар,  і  світла
одкрились  нам  у  ті  школярські  дні.
З  тобою  наша  молодість  розквітла
і  наших  душ  пориви  огняні.

Твій  добрий  зір  в  моїй  уяві  лине...
Чи  сніг  летів,  чи  квітнув  теплий  май,
ти  вчив  любити  подвиги  людини,
красу  труда  й  безсмертний  рідний  край...

Ось  ти  ідеш  повільною  ходою
і  слухаєш,  як  день  шумить  життям,
а  ми,  малі,  вітаємось  з  тобою,
і  тепло  так  всміхаєшся  ти  нам.

Урок  останній.  Сонце  над  землею
світило  нам.  Ми  радісні  були.
І  у  життя  тепло  душі  твоєї
ми  крізь  вітри  й  негоди  понесли.

Василь  Мефодійович,  у  скорботі
з  нас  не  один  заплакав  і  зітхнув,
коли  в  далекій  рідній  Третій  Роті
на  цвинтарі  навіки  ти  заснув.

І  хай  з  тих  днів  згубили  лік  ми  рокам,
завжди  —  в  бою,  у  розліті  споруд  —
для  нас  зоріє  подвигом  високим
твій  корисний  і  благородний  труд!
(1956)

 

За матеріалами: Володимир Сосюра. Вибрані твори в двох томах. Том 1. Поетичні твори. Київ. Видавництво "Наукова думка", 2000, стор. 398 - 399.

 

 

* * * * *

 

Людмила Мензул

ВЧИТЕЛЬЦІ

Сяє вдалині вогник у вікні,
Мов ясна зоря, сходить над селом.
Бачиться мені, віриться мені:
Вчителька моя й досі за столом.
Зошити свої дітвора здала -
То вразливих душ повісті малі.
Двійка школяра, горе школяра
Зморшкою лягли на її чолі.
А з вікна пливе золотий пилок,
Сонячним струмком сяє в темноті.
Вчителько моя, скільки помилок
Виправили ви в кожному житті!..
Нам ростить міста й хліб на цілині,
Вам - навчать дітей і радіть за них:
Прийдуть восени, підуть навесні
По шляхах космічних, по шляхах земних.

 

За матеріалами: "12 місяців", настільна книга-календар, 1977 р.

Вірші для дітей про вчителів від Максима Рильського, Євгена Доломана, Андрія Малишка, Тамари Коломієць, Наталії Багмут, Володимира Сосюри, Людмили Мензул

 

* * * * *

 

 

Лана Виноградова

Яким повинен бути вчитель?*

Яким повинен бути вчитель? Я не знаю,
Та ось портрет його як уявляю: 
Він добрий, щирий і з великим серцем,
І чесний, мов прозоре й чисте скельце.

Він першим наших діток зустрічає,
Всьому, що знає, поступово їх навчає:
Знаходить до дітей завжди підхід,
І завжди має щось цікаве, власний хід

На кожному уроці і занятті
З таким учителем навчатися нескладно!
Такого вчителя всі б поважали учні,
У нього мова гарна, милозвучна. 

Він справжній ерудит, багато знає,
Він аргументами дітей переконає.
А не образами чи криком істеричним,
Він до дітей не ставиться скептично!

Мов Прометей, він діток надихає,
Він так захопливо про все розповідає,
Що очі діток світяться зірками,
А ще він - люблячий, мов тато або мама.

Мій вчитель працелюбний, наче бджілка,
Він допускає й визнає помилки,
Вимогливий порадник, не тиран,
Сучасний та величний. Він – титан!

Він не чекає плати чи подяки,
Підтримує дітей завжди всіляко,
Він для дітей найкращий в світі друг,
Бо має він талант і сильний дух.

Він в ногу з часом впевнено крокує,
Ні сил, ні вмінь йому ніколи не бракує,
Він – приклад для дітей, кумир, взірець,
Володар скарбу він – дітей сердець!

 

*Вірш надіслано редакції "Малої Сторінки" атором особисто.

 

Лана Виноградова  Яким повинен бути вчитель

 

* * * * *

 

 

Ганна Верес (Демиденко)

Знов мене веде туди дорога

Присвячую колегам Малоперещепинської школи 1-3 ступенів Новосанжарського району Полтавської обл., де я працювала більше 10 років учителем літератури.

Знов мене веде туди стежина,
Що і двадцять літ тому вела:
В школу, котрій вірно я служила,
В школу до сусіднього села.

Стрінуть мене там знайомі очі
І колег, і друзів, і дітей,
Й ноги звідси йти уже не хочуть,
І душа, мов квіточка, цвіте.

Тут вона у споминах відтане
Від цілунків теплих на щоці…
– Як ви? – від усіх звучить питання.
І нема рідніших, ніж оці.

Мабуть, в цім і є людини сутність,
Щоб приймати й дарувать добро
Тим, що у житті її присутні.
Іншого поки що не дано!..

 

 

* * *

 

Ганна Верес (Демиденко) 
 
До Вчителя

Нагороди дитину кожну світлом
І подаруй краплиночку добра,
І зацвіте тоді у класі літо,
І затамує подих дітвора…

Учителю, не просто ти людина –
Ти той, хто сіє розум і знання,
Ти другом є для кожної родини,
І вік тебе від цього не звільня.

Учителю, святе твоє і ймення,
Бо ж від святого твій ведеться шлях,
Слова твої тверді, немов кременні,
Та душі вміють шовком застелять.

Учителю, важкі твої є будні,
Свята – то випуск, іспит чи профдень,
Й звучать слова для тебе незабутні,
Яких не стрінеш більше вже ніде.

Учителю, будь строгий і умілий,
Хай усмішка, мов чари, полонить,
Веди ж вперед ти плем’я юне сміло,
Щоб цю ходу ніколи не спинить!

 

 

* * *

 

Галина Корицька‎ 

Учителю!

Низький уклін за музику душі Твоєї,
За щирість слів, за круговерть думок,
За поштовх до здійснення моєї мрії,
За неймовірний мудрості урок.

Ввібрала я усі Твої старання,
Через роки несу я Вчителя слова…
Тепер уже відлунює те давнє – 
УЧИТЕЛЬ – то є вічності душа!

 

* * *

 

Тетяна Лісненко

Учителю
(вустами сироти)

Учитель ти! Таке високе ймення!
Я хочу теж до тебе дорости.
Від тебе взять палке благословення,
Й до цілі йти, долаючи мости…

Ти – вчителька. І це багато значить.
Життя своє кладеш ти на вівтар.
Ти результат бажаєш свій побачить, 
І бачиш ти, від Бога в тебе дар…

А скільки душ відкрила ти дитячих,
Скільки сердець збудила ти від сну?..
В тобі завжди я маму рідну бачу,
І світ добра, і радості весну.

…Заходиш в клас – усмішка сонцем сяє,
Скільки тепла несеш до дітвори!
Велике серце! Меж йому немає,
Добром ти квітнеш кожної пори.

Ти нам даєш поради у дорогу,
Ти нас навчаєш жити і любить.
Завжди вертать до рідного порогу
Й щедрот душі в путі не розгубить…

Ти справжня мама, вчителько, та й годі!
В твоїй душі і радощі, й жалі.
«Талант від Бога», - мовиться в народі,
Така одна, одна ти на землі!

Чоло своє у шані я схиляю,
Ти – Ангел мій, - це істина проста.
В піснях, віршах тебе благословляю,
Учитель мій!.. А я лиш сирота…

Та буть на тебе схожою я хочу,
Йти по стежках у зоряні світи.
Хоч, може, доля й інше напророчить,
Але в житті вестимеш мене ти.

Учителько моя, пораднице і мати,
Які слова тепліші ще знайти?..
Я на колінах вік ладна стояти,
Й схилить до тебе небо і світи.

 

* * *

 

Тетяна Лісненко

Вчительці

Вона у клас зайшла…
Упевнено й велично.
Розкрила душу юній дітворі…
І посміхнулась, легко і незвично,
А усмішка – ясніша від зорі.
Вона принесла нам
Умінь і знань багато,
Яка то щедра вчительська душа!
Її урок завжди – то справжнє таки свято,
І так до нас щоденно поспіша…
Вона веде у світ
Незнаними шляхами,
А мова в неї – лагідна й проста.
Її я слухаю, і чую голос мами,
І бачу рідні мамині вуста…
Вона журнал бере… 
І в класі тихо-тихо,
Немов заснули крила вітерця.
Немов у світі - ні біди, ні лиха,
І в унісон застукали серця…
Немов лебідка та:
В душі добро і ласка,
Дарма, що скроні вкрила сивина…
Завжди веде у світ добра і казки,
Красива, як сама весна…
Вогонь добра вона
Запалює, мов свічі,
Найкращі зерна сіє на землі!
І ніжно, й щиро дивиться у вічі,
Вкладає мудрість в голови малі.
І ми радієм всі, 
Як йде вона до школи,
І виглядаєм з кожного вікна.
Вона, мов добра мама, не сердиться ніколи,
І віримо ми твердо, що любить нас вона.
Хоч душі і малі,
Та щедро розумієм:
Навчає вчитель жити на землі.
І забувать його поради ми не смієм,
Несемо їх, як правду, на крилі.
Учителько моя,
Дозволь мені у тиші
Торкнутись ніжно мудрого чола.
А світлий день курсивом хай напише,
Щоб довго ти навчала і жила.

 

* * *

 

Володимир Кручок

Гріли серцем

Досить друзів в світі будеш мати, 
Де б твій шлях не вився, не проліг. 
Вчителька згадається, як мати. 
Школа, наче другий дім, поріг.

Не забудь їй вісточку послати 
І вітання в свято слати слід. 
Вчителю, що був тобі, як тато, 
Розуміти вчив великий світ.

Буде різного в житті багато. 
Пригадаєш їх науку скрізь.
Вчителів, як рідних маму й тата, 
Що спинали тебе в повний зріст. 

Посивієш й сам - роки крилаті.
Та шануєш із вершини літ
Вчителів, що мовби батько й мати,
Серцем гріли твій дитячий світ.

 

* * *

 

Богдан Томенчук 

До Дня вчителя

І збоку цей день виглядатиме раєм...
Цілунок залишить Господь на чолі...
За те, що ми інколи навіть згораєм,
Щоб світ засвітився...Бо ми - вчителі...
А світ, він нерідко літає й на мітлах.
І ми в нім буваєм і добрі, і злі.
Не знаю, в чім пафос...Не воїни світла.
Ми світимось просто...Бо ми - вчителі...

 

 За матеріалами: https://www.facebook.com/

 

Вірші для дітей про вчителів


Володимир Даник. Учителю! Важка твоя дорога. Цикл віршів."Учителю! Важка твоя дорога...
І твоя дума горда й непроста!
Ти звик оцінки виставляти строго,
А як оціниш сам – свої літа?!"

(Володимир Даник. Часопис "Апокриф", 2017 р.)


Останні коментарі до сторінки
«Вірші про вчителів»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар