Вірші для дітей про вчителів

В синьому тумані 
В сині димовій 
Яблука рум’яні, 
Груші медові. 
Линуть птичі зграї, 
Шелестять гаї... 
Школа відчиняє 
Двері нам свої. 
Вийдуть нас зустріти 
Друзі-вчителі, 
Принесім їм квіти 
З рідної землі.

* * * * *

Євген Доломан

ВЧИТЕЛЬЦІ

Вже пригріло сонечко золоте, 
Квітами барвистими луг цвіте: 
І кущі горицвіту, й сон-трава, 
І фіалка-зіронька польова.
Цілий оберемок їх нарвемо.
І вінок-веселочку сплетемо.
Принесем віночок той у свій клас,
Подаруєм вчительці:
- Це для вас!
І за те, що учите нас добру,
І за те, що любите дітвору.

* * * * *

Наталія Багмут

МОЯ УЧИТЕЛЬКО

Так схожа на матусю учителька моя,
Така ж привітна і така ласкава,
Я жити в неї вчуся, горнусь до неї я,
Вона країни знань зоря яскрава!

І світить нам, і гріє, і розуму навча,
Ми всі її любов’ю обігріті,
І хлопчик неслухняний, і лагідне дівча —
Бо ми для неї найдорожчі в світі.

Моя учителько, спасибі, що ти є,
Життя шкільне з тобою сонячним стає, 
У юнім серці ти, як зірка золота, 
Моя учителько, любов моя свята.

Панує в класі тиша, коли говориш ти,
Бо, як струмочок, ллється твоя мова,
І хочеться летіти в незвідані світи,
Де нас чекає доля барвінкова,

Спасибі тобі, рідна, за серце золоте,
За мудрість, за турботу і терпіння,
Посіяне тобою любов’ю проросте,
Бо сходи ті із доброго насіння.

За матеріалами: http://www.abetka.ukrlife.org/

* * * * *

Тамара Коломієць

ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА

Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.

Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Що водила нас
Ще у перший клас.

Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики
Пишуть палички.

Добре нам читається —
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна —
Хмуриться вона.

Скільки розгадали ми
З нею загадок.
Скільки прочитали ми
Віршів і казок.

Стороною рідною
Дниною погідною
Йшли через покіс
У багряний ліс.

Наша перша вчителька
Інших науча.
Букварі і читанки
Їм вона вруча.

Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка
Інших перший раз
Повела у клас.

За матеріалами: "12 місяців", настільна книга-календар, 1999.

* * * * *

Андрій Малишко

ПІСНЯ ПРО ВЧИТЕЛЬКУ

Сонечко встає, і шумить трава,
Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти,
Вчителько моя, зоре світова.
Звідки виглядати,
Де тебе знайти?

На столі лежать зошитки малі,
Дітвора щебече золота, золота,
І летять, летять в небі журавлі.
Дзвоник ніби кличе
В молоді літа.

Скільки підросло й полетіло нас
На шляхи землі, в ясну блакить, у блакить.
А що в тебе знов та доріжка в клас,
Під вікном у школі
Явір той шумить.

Двох синів твоїх узяли фронти,
Воювали, не лічивши ран, тяжких ран.
В партизанську ніч посивіла ти,
Як в морози сиві
Непожатий лан.

Знов приходить юнь і шумить трава.
Пізнаю тебе я при вогні в наші дні,
Вчителько моя, зоре світова,
На Вкраїні милій,
В рідній стороні.

За матеріалами: "Мій учитель". Збірка. Київ. Видавництво «Веселка», 1977 рік. Художник: Василь Євдокименко.

* * * * *

Людмила Мензул

ВЧИТЕЛЬЦІ

Сяє вдалині вогник у вікні,
Мов ясна зоря, сходить над селом.
Бачиться мені, віриться мені:
Вчителька моя й досі за столом.
Зошити свої дітвора здала -
То вразливих душ повісті малі.
Двійка школяра, горе школяра
Зморшкою лягли на її чолі.
А з вікна пливе золотий пилок,
Сонячним струмком сяє в темноті.
Вчителько моя, скільки помилок
Виправили ви в кожному житті!..
Нам ростить міста й хліб на цілині,
Вам - навчать дітей і радіть за них:
Прийдуть восени, підуть навесні
По шляхах космічних, по шляхах земних.

Лана Виноградова

Яким повинен бути вчитель?

Яким повинен бути вчитель? Я не знаю,
Та ось портрет його як уявляю: 
Він добрий, щирий і з великим серцем,
І чесний, мов прозоре й чисте скельце.

Він першим наших діток зустрічає,
Всьому, що знає, поступово їх навчає:
Знаходить до дітей завжди підхід,
І завжди має щось цікаве, власний хід

На кожному уроці і занятті
З таким учителем навчатися нескладно!
Такого вчителя всі б поважали учні,
У нього мова гарна, милозвучна. 

Він справжній ерудит, багато знає,
Він аргументами дітей переконає.
А не образами чи криком істеричним,
Він до дітей не ставиться скептично!

Мов Прометей, він діток надихає,
Він так захопливо про все розповідає,
Що очі діток світяться зірками,
А ще він - люблячий, мов тато або мама.

Мій вчитель працелюбний, наче бджілка,
Він допускає й визнає помилки,
Вимогливий порадник, не тиран,
Сучасний та величний. Він – титан!

Він не чекає плати чи подяки,
Підтримує дітей завжди всіляко,
Він для дітей найкращий в світі друг,
Бо має він талант і сильний дух.

Він в ногу з часом впевнено крокує,
Ні сил, ні вмінь йому ніколи не бракує,
Він – приклад для дітей, кумир, взірець,
Володар скарбу він – дітей сердець!